Змістовний модуль «ЗАГАЛЬНА ФАРМАКОЛОГІЯ»



Донецький національний медичний університет ім. М. Горького

Кафедра фармакології

Методичні вказівки для студентів

За курсом загальної і спеціальної фармакології

Донецьк. 2009 р.


УДК 615.015 (075)

Методичні вказівки для студентів за курсом загальної і спеціальної фармакології.

 

Автори: Талалаєнко О. М., Коміссаров І. В., Абрамець І. І., Зіньковська Л. Я., Образцова О. Г., Самойлович І. М., Тихонов В. М. Євдокімов Д. В.,  Кідін Ю. В. Фролков В. В.

Донецьк. – 2009. – 118 с.

 

 

Посібник призначений для керівництва самопідготовкою студентів до модульних занять по фармакології. Містить тести для самоконтролю вихідного рівня знань по базових дисциплінах, перелік теоретичних питань у вивчаємих темах, орієнтовану основу дій для виписування рецептів за показаннями, тести для перевірки засвоєння теми.

 

 

Рецензенти: проф. С. В. Нальотов.

проф. Е. Ф. Баринов.

 

 

Затверджено Вченою Радою ДонГМУ ім. М. Горького

Протокол № 8 25.12.2008 р.

 

© Талалаєнко О. М., Коміссаров І. В., Абрамець І. І., Зіньковська Л. Я., Образцова О. Г., Самойлович І. М., Тихонов В. М. Євдокімов Д. В., Кідін Ю. В., Фролков В. В.


 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до модуля«МЕДИЧНА РЕЦЕПТУРА. ЗАГАЛЬНА ФАРМАКОЛОГІЯ. ФАРМАКОЛОГІЯ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ».

 

Цілі модуля: Навчитися виписувати в рецептах основні готові лікарські форми.

Опанувати основними фармакологічними термінами, диференціювати фармакокінетичні і фармакодинамічні процеси, інтерпретувати їх роль у кінцевих ефектах медикаментів.

Уміти визначати групову приналежність лікарських речовин, що діють на синаптичну передачу, і здійснювати обґрунтований вибір груп лікарських речовин, що діють на периферичну і центральну нервову систему при типових патологічних синдромах.

Уміти вибирати адекватну форму призначення лікарських речовин, виписувати рецепт на один з засобів обраної групи, передбачати можливі побічні ефекти й ускладнення.

 

Змістовні модулі:

1.Медична рецептура.

2.Загальна фармакологія.

3.Фармакологія периферичної нервової системи.

4.Фармакологія центральної нервової системи.

 

Змістовний модуль «МЕДИЧНА РЕЦЕПТУРА».

Актуальність розділа. Так як забезпечення хворих медикаментами здійснюється через спеціалізовані установи – аптеки, будь-який практикуючий лікар повинний опанувати умінням виписувати рецепти, що є способом спілкування з провізором. Зручність прийому медикаментів хворим забезпечується адекватним вибором лікарських форм, знайомство з якими досягається при вивченні рецептури.

 

Цілі модуля Вихідний рівень
Навчитися виписувати в рецептах основні готові лікарські форми. Схиляти латинські іменники (лат. мова). Використовувати відсотки для розрахунку концентрації розчинів, доз речовин й об'єму утримуючого її розчину (неорган. хімія).

 

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ І САМОКОРЕКЦІЇ ВИХІДНОГО РІВНЯ ЗНАНЬ-УМІНЬ

Виберіть одну правильну відповідь.

1.Назвіть у знахідному відмінку множини слово tabuletta:

А.Tabulettas, Б.Tabulettarum, В.Tabulettae;

слово dragee:

А.Dragees. Б.Dragee. В.Drageum;

слово suppositorium

А.Suppositoria. Б.Suppositoriae. В.Suppositorium.

2.Назвіть у родовому відмінку однини слово unguentum:

А.Unguentum. Б.Unguenti. В.Unguenta.

слово solutio:

А.Solutiae. Б.Solutio. В.Solutionis.

слово pasta:

А.Pasti. Б.Pasta. В.Pastae.

3.Яка процентна концентрація розчину, що містить 1 сг речовини в 1 мл?

А.0,1 % Б.0,01 %. В.1 %.

6 мг речовини в 3 мл?

А.2 %. Б.0,2 %. В.20 %.

5 дг речовини в 10 мл?

А.0,5. Б. 5. В.50.

4.Яка вагова кількість речовини міститься в 1 мл 10 % розчину?

А.1,0. Б.0,1. В.10,0.

5 мл 2 % розчину?

А.1,0. Б.0,1. В.0,01.

3 мл 1 % розчину?

А. 0,3. Б.0,03. В.3,0.

5.Який об'єм 1 % розчину буде містити 5 сг речовини?

А.0,5 мл. Б.5 мл. В.50 мл.

0,05 % розчину — 1 мг речовини?

А.0,2 мл. Б.20 мл. В.2 мл.

4 % розчину — 20 мг речовини

А.5 мл. Б.0,05 мл. В.0,5 мл.

 

Інформацію, необхідну для формування знань-умінь можна знайти в наступних підручниках:

1.Підручник латинської мови

2.Підручник неорганічної хімії

Еталон відповідей до завдань: 1:А, Б, А. 2:Б, В, В. 3:В, Б, Б, 4:Б, Б, Б. 5:Б, В, В.

 

ТЕМА 1.ВВЕДЕННЯ В РЕЦЕПТУРУ. РЕЦЕПТ І ПРАВИЛА ЙОГО ВИПИСУВАННЯ. ТВЕРДІ І М'ЯКІ ГОТОВІ ЛІКАРСЬКІ ФОРМИ.

 

Цілі заняття: Навчитися виписувати в рецептах основні види таблеток і драже, гранули, капсули, супозиторії, мазі, пасти і лініменти.

 

Після засвоєння необхідних базисних знань переходить до наступного (орієнтована основа дій при підготовці до заняття):

1.Познайомтеся з теоретичними питаннями до заняття.

2.Вивчить посібник «Медична рецептура». Коміссаров І. В. і ін. Донецьк: ДонГМУ, 2001, с. 3-20.

 

Теоретичні питання, на підставі яких можливе виконання цільових видів діяльності: Введення в рецептуру. Основні терміни: лікарський засіб, лікарська форма, лікарський препарат. Рецепт і правила його виписування. Накази МОЗ України про правила оформлення рецептів. Тверді готові лікарські форми: таблетки, драже, гранули. Прописування лікарських речовин у капсулах.

М'які лікарські форми: супозиторії, мазі, пасти, лініменти.

 

Для перевірки засвоєння вивченого матеріалу Вирішить наступні завдання.

1.У якому падежі ставиться назва лікарської форми при прописуванні розділених лікарських форм?

А.Називному однини. Б.Називному множини. В.Родовому однини. Г.Знахідному множини.

2.У якому падежі і числі ставиться назва лікарської форми при прописуванні нерозділених лікарських форм?

А.Називному однини. Б.Називному множини. В.Родовому однини. Г.Знахідному множини.

 

Еталон відповіді: 1 Г.

Орієнтовна основа дій при прописуванні готових лікарських форм (скорочений спосіб)

Після Recipe послідовно в потрібному числі і падежі назвати лікарську форму, речовину і дати кількісну характеристику кількості речовини.

Якщо лікарська форма, що виписується, є нерозділеною (чи використовується комерційна назва засобу), у другому рядку пишеться Da. Signa.

Якщо лікарська форма, що виписується, є розділеної, у другому рядку пишеться Da tales doses numero (число). Signa.

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО РОБОТИ СТУДЕНТІВ НА ПРАКТИЧНОМУ ЗАНЯТТІ

I. Ознайомлення студентів з умовами навчання: план лекцій і занять, підручники і посібники, зошити, вимога до внутрікафедральної дисципліни й ін.

II. Обговорення змісту заняття.

III. Виписування рецептів на готові лікарські форми.

 

ТЕМА 2.ІН'ЄКЦІЙНІ ТА ІНШІ ГОТОВІ ЛІКАРСЬКІ ФОРМИ.

Мети заняття: Навчитися виписувати в рецептах ін'єкційні порошки, розчини, суспензії, новогаленові препарати, настойки, екстракти, аерозолі.

 

Після засвоєння необхідних базисних знань переходить до наступного (орієнтована основа дій при підготовці до заняття):

1.Познайомтеся з теоретичними питаннями до заняття.

2.Вивчить посібник «Медична рецептура». Коміссаров І. В. і ін. Донецьк: ДонГму, 2001, с. 20-34.

3.Для закріплення навичок у робочому зошиті випишіть наступні рецепти:

1. Табл. Anaesthesinum по 3 дециграми (дг).

2. Табл. Butadionum по 15 сантиграмів (сг).

3. Табл., що містять по 15 мг Codeinum і 3 дг Natrii hydrocarbonas.

4. Драже Phepranonum по 25 мг.

5. Табл. за назвою "Aeronum".

6. Драже за назвою "Belloid".

7. Гранули Calcii glycerophosphatis для прийому усередину по 1/2 чайній ложці на прийом.

8. Methacyclini hydrochloridum у капсулах по 15 р.

9. Свічі ректальні з 2 мг Cornerinum.

10. Свічі ректальні за назвою "Bethiolum".

11. Свічі вагінальні з 5 сг Trichomonacidum.

12. Свічі вагінальні за назвою "Osarbonum".

13. Мазь ністатину (Nystatinum).

14. Мазь за назвою "Viprosalum".

15. Паста граміцидина (Gramicidinum).

16. Лінімент стрептоциду (Streptocidum).

 

Теоретичні питання, на підставі яких можливе виконання цільових видів діяльності: Лікарські форми для ін'єкцій. Вимоги до них. Розчинники. Виписування ін'єкційних порошків, розчинів, суспензій, новогаленових препаратів. Інші готові лікарські форми: галенові препарати, аерозолі, плівки.

Уявлення про особливості виписування екстемпоральних лікарських форм.

 

Для перевірки засвоєння вивченого матеріалу Вирішить наступні завдання.

1.Яким способом можна ін'єктувати водні ампульні розчини?

А.Підшкірно. Б.Внутрішньом'язово. В.Внутрівенно. Г.Будь-яким названим.

2. Яким способом можна ін'єктувати масляні ампульні розчини?

А.Підшкірно. Б.Внутрішньом'язово. В.Внутрівенно. Г.Будь-яким названим.

3.Яким способом можна ін'єктувати ін'єкційні суспензії?

А.Підшкірно. Б.Внутрішньом'язово. В.Внутрівенно. Г.Будь-яким названим.

Еталон відповіді: 1 Г.

 

Орієнтовна основа дій при виписуванні екстемпоральних лікарських форм (розгорнутий спосіб)

Після Recipe послідовно в родовому відмінку однини назвати речовини (кожне в окремому рядку) і вказати потрібну їх кількість (тверді – у грамах, рідкі – у мілілітрах).

Робляться вказівки фармацевту на необхідні дії при виготовленні ліків (наприклад, Misce чи Sterilisetur!)

Якщо лікарська форма, що виписується, є нерозділеною, у наступному рядку пишеться Da. Signa.

Якщо лікарська форма, що виписується, є розділеною, у другому рядку пишеться Da tales doses numero (число). Signa.

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО РОБОТИ СТУДЕНТІВ НА ПРАКТИЧНОМУ ЗАНЯТТІ

I. Самостійна робота з твердих і м'яких лікарських форм.

II. Обговорення змісту заняття.

III. Виписування рецептів по готових ін'єкційних і інших лікарських формах.

 

Змістовний модуль «ЗАГАЛЬНА ФАРМАКОЛОГІЯ»

 

Конкретні цілі

        Уміти:                                                 Вихідний рівень

1.Диференціювати і характеризувати зміни в живих організмах під дією хімічних речовин.  
2. Інтерпретувати природу процесів і факторів, що визначають концентрацію хімічних речовин у рідинах і середовищах організму (фармакокінетика). 1. Розуміти природу фізико-хімічних явищ у рідких середовищах організму (фізколоїдна хімія);
3. Інтерпретувати природу процесів, що визначають механізми дії хімічних речовин на живі організми (фармакодинаміка). 2. Аналізувати прояви і природу електричних явищ у мембранних структурах клітин (нормальна фізіологія). 3. Представляти закономірності взаємодії низькомолекулярних лігандів з високомолекулярними макромолекулами (біохімія) 4. Трактувати походження і природу вторинних посередників (біохімія)
4. Інтерпретувати природу факторів, що впливають на дію лікарських речовин. 5. Інтерпретувати природу факторів, що детермінують спадкові властивості (біологія)

 

Для з'ясування, чи відповідає вихідний рівень Ваших знань-умінь необхідному, пропонуємо виконати ряд завдань.

 

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ І САМОКОРЕКЦІЇ ВИХІДНОГО РІВНЯ ЗНАНЬ-УМІНЬ

       1.Крапля чорнила, додана в склянку з водою, викликає її рівномірне фарбування. Як називається процес, що обумовлює це явище?

А. Осмос. Б. Дифузія. В. Конвекція. Г. Броуновський рух.

       2.Якщо в склянку, наполовину наповнений водою, додати рослинну олію, то утворяться два шари рідин, що незмішуються. Як називаються однорідні частини складної системи у фізхімії?

А. Компоненти. Б. Інгредієнти. В. Фази. Г. Складові.

       3.Морська вода солона; нафта, при її розливі, плаває на поверхні води. Яку залежність між полярністю часток, що розчиняються, і розчинністю у воді демонструють ці факти?

А. Водорозчинними є іони. Б. Водорозчинними є незаряджені речовини. В.Водорозчинними є неполярні речовини. Г.Водорозчинними є нейтральні молекули.

       4.Чим визначається різниця потенціалів поверхні клітинних мембран (вибиріть найбільш повну відповідь)?

А. Різницею концентрацій катіонів по обидві сторони мембрани. Б.Різницею концентрацій аніонів по обидві сторони мембрани. В.Розходженням проникності мембрани для іонів. Г.Різницею концентрацій іонів по обидві сторони мембрани і її проникністю для них.

       5.Гайку можна нагвинтити лише на гвинт визначеного діаметра і типу різьблення при належності взаємної відповідності (комплементарність). Таке явище стеричних властивостей молекул, що забезпечує їх специфічне з‘єдання, зустрічається в багатьох біологічних явищах. У якому з названих випадків воно відсутнє?

А. Взаємодія ферменту і субстрату. Б. Взаємодія антигену й антитіла. В. Взаємодія амінокислот при полімеризації. Г.Взаємодія кодона й антикодону.

       6.Яка послідовність різних видів валентних зв'язків по зростанню міцності вірна?

А. Іон-іонні, ковалентні, диполь-дипольні, ван-дер-ваальсові. Б.Ван-дер-ваальсові, іон-іонні, ковалентні, диполь-дипольні. В. Ван-дер-ваальсові, диполь-дипольні, іон-іонні, ковалентні. Г. Іон-іонні, диполь-дипольні, ван-дер-ваальсові, ковалентні.

       7.Яка з перерахованих речовин не відноситься до вторинних посередників?

А. цАМФ. Б. ІТФ. В. АДФ. Г. ДАГ.

 

Інформацію, необхідну для формування знань-умінь можна знайти в наступних підручниках:

1. Філімонов В. І. Нормальна фізіологія. Київ. «Здоров‘я», 1994. С. 6-21.

2. Березов Т. Т., Коровкин В. Ф. Біологічна хімія. М., «Медицина», 1998. С.637-641.

3. Равич-Щербо М. І., Новиков В. В. Фізична та колоїдна хімія. М. Вища школа. 1975. С. 21-50.

 

Еталонні відповіді до завдань: 1:Б, , 2:В, 3:А, 4:Г, 5:В, 6:В, 7:Г.

 

ТЕМА 3. ФАРМАКОЛОГІЯ: ПРЕДМЕТ, ЗАДАЧІ, МЕТОДИ.

ФАРМАКОКІНЕТИКА І ФАРМАКОДИНАМІКА

 

Актуальність теми: Застосування лікарських засобів для лікування хвороб є одним з найбільш розповсюджених і могутніх методів впливу, який використовують лікарі всіх спеціальностей. Засвоєння фармакології неможливо без оволодіння набором основних специфічних термінів, що відбивають властивості речовин, істотні з погляду їх дії і терапевтичного застосування, і типи ефектів, що спостерігаються при використанні медикаментів. Без знання «мови» неможливе розуміння підручників і довідників, самоосвіта.

 

Ціль (загальна): Уміти користатися фармакологічними термінами для опису й інтерпретації дії лікарських засобів.

Конкретні цілі

        Уміти:                                                    

1.Диференціювати і характеризувати зміни в живих організмах під дією хімічних речовин.

2. Інтерпретувати природу процесів і факторів, що визначають концентрацію хімічних речовин у рідинах і середовищах організму (фармакокінетика).

3. Інтерпретувати природу процесів, що визначають механізми дії хімічних речовин на живі організми (фармакодинаміка).

 

Після засвоєння необхідних базисних знань переходить до наступного (орієнтовна основа дій при підготовці до заняття):

1.Прочитайте теоретичні питання до заняття.

2.Вивчить підручник: Коміссаров І. В. та ін. «Фармакологія: введення у фармако- і хіміотерапію» — Донецьк, «Новий світ», 2004, с. 5-25 і лекцію.

3.Вивчить граф логічної структури до теми.

4. Для закріплення навичок виписування ін'єкційних і інших готових лікарських форм у домашньому зошиті випишіть наступні рецепти:

1. Cocarboxylasum в ампулах по 5 сг речовини, для в/м уведення.

2. Ampicillinum-natrium по 5 дг в оригінальних склянках, для в/м уведення.

3. Ephedrini hydrochloridum в ампулах по 1 мл 5% р-ра.

4. Corazolum у виді розчину в ампулах по 1 мл зі змістом 1 дг речовини.

5. Camphora по 2 мл 20% масляного розчину в ампулах. Призначити в об'ємі, що містить 4 дг речовини.

6. Cortisoni acetas у флаконах по 10 мл у виді суспензії , що містить 250 мг речовини.

7. Monosuinsulinum у флаконах по 5 мл для п/к уведення по 1/2 мл перед їжею.

8. Аерозоль фенотеролу (Fenoterolum) для інгаляційного застосування при бронхоспазмі.

9. Аерозоль "Oxycortum" для зовнішнього застосування.

10. Настойка полиню (Absinthium).

11. Рідкий екстракт жостеру (Frangula).

 

5.Розв‘яжить задачі для вироблення навичок застосування вивченого матеріалу.

 

Теоретичні питання, на підставі яких можливе виконання цільових видів діяльності:Фармакологія: зміст, задачі, методи. Основні поняття: біологічно активна речовина, фармакологічна речовина(засіб), лікарський засіб (речовина; ЛЗ), лікарська форма, лікарський препарат. Фармакотерапевтичні і хіміотерапевтичні засоби. Фармакологічний ефект і види дії лікарських речовин. Головна і побічна, фармакологічна і терапевтична дія, функціональна спрямованість дії. Способи кількісного вираження ефекту. Резорбтивна дія як сукупність фармакокінетичних і фармакодинамічних процесів. Усмоктування як фармакокінетичний процес: фактори, що його визначають. Розподіл як фармакокінетичний процес: фактори, що його визначають. Елімінація як сукупність біотрансформації і виведення ЛЗ. Передсистемна елімінація і біодоступність ЛЗ. Первинна фармакологічна реакція (ПФР) неспецифічної і специфічної дії. Фактори, що визначають ПФР. Молекулярні субстрати первинної дії і їх характеристика. Вибірковість дії ЛЗ і визначальні фактори вибірковості (фармакодинамічні і фармакокінетичні).

 

Граф логічної структури до теми: «Загальна фармакологія»

 

Навчальні задачі:

1. Пентамін - речовина, що використовується для лікування гіпертензивного синдрому. До яких речовин дозволяє віднести пентамін знання цієї обставини?

А. БАР. Б. Фармакологічних речовин. В. Фармакотерапевтичних засобів. Г. Хіміотерапевтичних засобів.

2. Синтезований засіб в експерименті виявив здатність змінювати біологічні функції при введенні в організм тварини. До яких речовин дозволяє віднести засіб знання цієї обставини?

А. БАР. Б. Фармакологічних речовин. В. Отрут. Г. Лікарських засобів

3. Уведення лікарських речовин в організм людини може бути безпосередньою причиною виникнення різних змін функцій і властивостей на різних рівнях організації, наприклад, сну, підвищення АТ, зменшення перистальтики кишечнику, скорочення міоцитів судинної стінки, деполяризації синаптичної мембрани, збільшення онкотичного тиску плазми крові, модифікації форми макромолекул кліток у результаті приєднання речовин, що вводяться. Зміни на якому рівні не відносяться до фармакологічних ефектів?

А. Системному. Б. Органному. В. Клітинному. Г. Субклеточному. Д. Молекулярному.

4. Які основні способи елімінації для речовин Х и У, якщо відомо, що перше з них - ліпофільно, а друге - гідрофільно?

А. Обидві речовини піддаються біотрансформації. Б. Обидві речовини виводяться. В. Х — біотрансформується, а У — виводиться. Г. У — біотрансформується, а Х — виводиться.

5. Період напіврозпаду речовини 4 години, а період напіввиведення 20 годин. Чи зміниться істотно тривалість дії цієї речовини, у порівнянні зі здоровим, у хворого з порушенням функцій печінки? нирок?

А.Зменшиться в хворих з порушеннями функцій і печінки, і нирок. Б.Збільшиться в хворих з порушеннями функцій печінки. В.Збільшиться в хворих з порушеннями функцій нирок.

6. Період напіввиведення речовини 2 години, а період напіврозпаду 10 годин. Чи зміниться істотно тривалість дії цієї речовини, у порівнянні зі здоровим, у хворого з порушенням функцій печінки? нирок?

А. Зменшиться в хворих з порушеннями функцій і печінки, і нирок. Б. Збільшиться в хворих з порушеннями функцій печінки. В.Збільшиться в хворих з порушеннями функцій нирок.

 

Еталонна відповідь до завдань: 1:В.

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО РОБОТИ СТУДЕНТІВ НА ПРАКТИЧНОМУ ЗАНЯТТІ

I. Перевірка домашніх рецептів і корекція вихідного рівня (самостійне письмове виконання індивідуальних завдань).

II. Самостійна робота і розбір її результатів (розв‘язування задач).

I. Підсумковий тестовий контроль.

 

 

ТЕМА 4. ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ДІЮ ЛІКАРСЬКИХ РЕЧОВИН

 

Актуальність теми: Дія лікарських речовин залежить від багатьох факторів, не знаючи ролі яких не можна здійснювати ефективне їх застосування. Необхідно розуміти, як можуть уплинути на дію лікарських речовин їх кількість, індивідуальні особливості реакції, повторне і спільне використання лік.

 

Ціль (загальна): Уміти користатися фармакологічними термінами для опису й інтерпретації дії лікарських засобів.

 

Конкретні цілі

        Уміти:   

Інтерпретувати природу факторів, що впливають на дію лікарських речовин: дози, віку, індивідуальних особливостей, кратності і сумісності застосування.

 

Після засвоєння необхідних базисних знань переходить до вивчення наступних матеріалів:

1.Познайомтеся з теоретичним питаннями до заняття.

2.Вивчить підручник: Коміссаров І. В. і ін. «Фармакологія: введення у фармако- і хіміотерапію» — Донецьк, «Норд-Пресс», 2004, с. 25-34.

2. Граф логічної структури даної теми.

 

Теоретичні питання, на підставі яких можливе виконання цільових видів діяльності:Фактори, що впливають на дію ЛЗ. Доза: поняття. Залежність (якісна і кількісна) дії ЛЗ від дози. Залежність дії ЛЗ від віку. Проблема дозування ЛЗ дітям і особам літнього віку. Індивідуальна чутливість до ЛЗ; фактори її визначальні. Залежність дії ЛЗ від кратності (повторності) застосування. Кумуляція, сенсибілізація, толерантність (звикання), залежність (пристрасть). Комбіноване застосування ЛЗ. Синергізм, його види, практичне застосування. Антагонізм, його види, практичне застосування.

 

Для перевірки засвоєння теми Вирішить наступні задачі:

1.Яка кількісна залежність між дозою і величиною фармакологічного ефекту характерна для речовин специфічної, молекулярної дії в досвідах на ізольованих органах: А.Гіперболічна. Б.Параболічна. В.Сігмоїдна. М.Прямо пропорційна. Д.Колоколообразна.

2. Той самий міотропний спазмолітик (речовина, що розслаблює гладком'язові клітини в наслідку прямої дії на них) може бути використаний для лікування гіпертензії, бронхоспазму і кишкової кольки. Чи буде однаковим вплив на тонус міоцитів кишечника в цих хворих?

А. Так. Б. Ні, більше при гіпертензії. В. Ні, більше при бронхоспазмі. Г. Ні, більше при кольці.

3. У хворого виникло різке погіршення самопочуття з загрозою життю при першому застосуванні терапевтичної дози лікарського засобу. Яке явище може лежати в його основі?

А. Сенсибілізація. Б. Кумуляція. В. Ідіосинкразія. Г. Залежність.

4. Толерантність характеризується: А.Відсутністю ефекту при першому застосуванні ЛЗ. Б.Зниженням ефекту при багаторазовому застосуванні ЛЗ. В.Підвищенням ефекту при повторному застосуванні. Г.Сталістю ефекту при багаторазовому застосуванні ЛЗ. Д.Можливістю відновлення ефекту при підвищенні дози.

5. Речовини, що діють на різні частини однієї і тієї ж молекули клітки, можуть викликати при спільному застосуванні: А.Функціональний антагонізм. Б.Хімічний антагонізм. В.Незалежний антагонізм. Г.Потенціювання. Д.Сумацію.

6. Пілокарпін і ізадрин взаємно послабляють дія один одного на частоту скорочень ізольованого серця жаби. Який вид антагонізму має місце в даному випадку, якщо відомо, що пілокарпін активує холінорецептори, а ізадрин — адренорецептори кардіоміоцитів?

А. Конкурентний. Б. Неконкурентний. В. Незалежний.

7. Пілокарпін і атропін взаємно послабляють дію один одного на частоту скорочень ізольованого серця жаби. Який вид антагонізму має місце в даному випадку, якщо відомо, що обідві речовини взаємодіють з холінорецепторами кардіоміоцитів?

А. Конкурентний. Б. Неконкурентний. В. Незалежний.

 

Еталон відповіді: 1 А.

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО РОБОТИ СТУДЕНТІВ НА ПРАКТИЧНОМУ ЗАНЯТТІ

I. Корекція вихідного рівня.

II. Самостійна робота і розбір її результатів (рішення задач, самостійне письмове виконання індивідуальних рецептурних завдань).

III. Підсумковий тестовий контроль.

 

ІНСТРУКЦІЯ

для підготовки до підсумкового заняття по рецептурі і загальній фармакології

 

Терміни і поняття, знання яких буде потрібно на підсумковому занятті:

Фармакологія, біологічна речовина, отрута, фармакологічний засіб, лікарський засіб, фармакотерапевтичнийзасіб, хіміотерапевтичний засіб, лікарська форма.

Фармакокінетика, усмоктування, розподіл, елімінація, метаболічна і синтетична біотрансформація, передсистемна елімінація, біодоступність. Роль дифузії, фільтрації, активного транспорту, эндоцитозу, неполярності і наявності заряду молекул, гидро-и ліпофільності.

Фармакодинаміка, фармакологічний ефект, дія збудлива, тонізуюча, седативна, гнітюча, паралізуюча, рефлекторна, резорбтивна. Первинна фармакологічна реакція, її субстрати, трансдукція рецепторного стимулу, вибірковість дії, внутрішньоклітинні (вторинні) посередники. Вибірковість дії, її механізми.

Залежність дії речовин від дози (її види), ідіосинкразія, особливості і причини дитячої чутливості.

Явища при повторному застосуванні: кумуляція, толерантність, тахіфілаксія, сенсибілізація, залежність.

Явища при сумісному застосуванні речовин: синергізм, потенціювання, сумація (аддиція), антагонізм фізичний, хімічний, функціональний (непрямий, прямий, конкурентний, неконкурентний, незалежний).

Тестова частина завдання буде включати 12 тестів із численними правильними відповідями (позначені цифрами, кількість правильних відповідей від 1 до 4) і однією правильною відповіддю (позначені буквами). Максимальна кількість можливих помилок у завданні – 48. Середня математично очікувана кількість помилок при випадковому угадуванні – 23. Якщо помилок не більш 6 – «відмінно», не більш 12 — «добре», не більш 18 помилок — «задовільно».

Рецептурна частина завдання буде включати умови 10 рецептів (таблетки прості чи з комерційною назвою, драже прості та з комерційною назвою, ін'єкційний порошок, 3 ін'єкційних розчини з розрахунком дози, що міститься, процентної концентрації й обсягу, що містить задану дозу, мазь, паста чи лінімент, супозиторії ректальні чи вагінальні, гранули, капсули чи аерозоль, галеновий препарат). Критерій оцінки: «відмінно» при несуттєвих помилках і неточностях, «добре», якщо неправильний 1 рецепт, «задовільно», якщо неправильні 4 рецепти. Більш 4-х неправильних рецептів — «незадовільно».

 


Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 1476; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!