Змістовний модуль «ФАРМАКОЛОГІЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ»



 

Актуальність розділа: Центральна нервова система координує і керує діяльністю внутрішніх органів, кістякових м'язів, формує психічну діяльність людини. За допомогою речовин, що впливають на морфо-функциональні утворення ЦНС, можна здійснювати корекцію порушених захворюваннями функцій внутрішніх органів і розладів психічних функцій головного мозку - сприйняття, мислення, пам'яті, настрою, емоційного стану. Для забезпечення можливості проведення оперативних утручань потрібно вимикання свідомості, знеболення, зниження тонусу кістякових м'язів, усунення небажаних рефлексів; ці ефекти досягаються при використанні наркозних засобів чи засобів загальної анестезії. Перед практичним лікарем дуже часто стає проблема знеболення, оскільки біль є одним із проявів самих різноманітних патологічних процесів (травма, ішемія, запалення й ін.). Уміння послабити чи усунути ноцицептивную реакцію за допомогою знеболюючих засобів повинно входити в арсенал дій лікаря будь-якої спеціальності. Порушення нервово-психічної діяльності - специфічна форма патології людини. Найбільш розповсюдженими з них є порушення емоційного стану (неврози і неврозоподобні захворювання) і настрою (депресії). Ці захворювання можуть бути самостійними, але часто пов'язані з важкими соматичним захворюваннями (гіпертонічна хвороба, ішемічна хвороба серця, виразкова хвороба та ін). У зв'язку з цим, перед практичним лікарем часто повстає задача корекції психо-эмоційного стану людини в комплексній терапії ряду захворювань. Нарешті, у ряді випадків безпосередньою причиною смерті є порушення функції життєво важливих центрів (дихального, судинорухового) довгастого мозку. Як засоби швидкої допомоги лікарі використовують при станах, що загрожують життю хворого, аналептики, які здійснюють збудливу і тонізуючу дію на дихальний і судиноруховий центри.

Конкретні цілі

        Уміти:                                                 Вихідний рівень

1. Визначати групову приналежність засобів, діючих на ЦНС.  
2. Передбачати зміну функцій організму під впливом засобів , діючих на ЦНС, відповідно до їх фармакодинаміки і фармакокінетики (у терапевтичних і токсичних дозах) 1. Інтерпретувати будову і функціонування частин синапсу, оцінювати роль хемо- і электровозбудимых мембран у механізмах межнейронной синаптичної передачі (норм. фізіологія, біохімія)). 2. Інтерпретувати функції різних структур ЦНС - кори, ретикулярної формації, довгастого мозку, спинного мозку (норм. фізіологія). 3. Трактувати субординаційні відносини між неокортексом і архипалеокортексом (норм. фізіологія). 4. Інтерпретувати механізми сну і пильнування, ідентифікувати фази сну й оцінювати їх значення у формуванні вищої нервової діяльності (норм. фізіологія) 5.Інтерпретувати механізми ноцицепції й антиноцицепції (норм. фізіологія). 6.Інтерпретувати механізми регуляції температури в людини (норм. фізіологія). 7. Інтерпретувати механізми керування тонусом кістякових м'язів і довільних рухів (норм. фізіологія))
3. Вибирати адекватні групи засобів, діючих на ЦНС, для впливу на психічні та інші функції мозку.  
4. Застосовувати відомості про форми випуску, дози при виписуваннні.  

 

Для з'ясування, чи відповідає вихідний рівень Ваших знань-умінь необхідному, пропонуємо виконати ряд завдань.

 

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ І САМОКОРЕКЦІЇ ВИХІДНОГО РІВНЯ ЗНАНЬ-УМІНЬ

       1.У результаті взаємодії вивільненного з аксонной терминали медіатора з постсинаптичними рецепторами можуть переходити в провідний стан різні іонні канали. При підвищенні провідності яких з них буде виникати деполяризація мембрани?

А. Хлорних. Б. Калієвих. В. Натрієвих.

       2.У результаті взаємодії вивільненного з аксонной терминали медіатора з постсинаптичними рецепторами можуть переходити в провідне стан різні іонні канали. При підвищенні провідності яких з них буде виникати гіперполяризація мембрани?

А. Хлорних. Б. Кальцієвих. В. Натрієвих.

       3.Які рефлекси забезпечуються функцією кори головного мозку?

А. Безумовні з екстероцепторів. Б. Умовні. В. Безумовні з пропріоцепторів. Г. Безумовні з інтероцепторів.

       4.Які рефлекси не забезпечуються функцією спинного мозку?

А. Умовні. Б. Безумовні з екстероцепторів. В. Безумовні з пропріоцепторів. Г. Безумовні з інтероцепторів.

       5.Які рефлекси забезпечуються функцією стовбура головного мозку?

А. Умовні. Б. Безумовні з екстероцепторів. В. Безумовні з пропріоцепторів. Г. Безумовні з інтероцепторів.

       6.Який вид чутливості втрачається при паралічі функцій соматосенсорной кори?

А. Нюхова. Б. Слухова. В. Зорова. Г. Тактильна і больова.

       7.При подразненні яких структур головного мозку сплячої тварини не виникає її пробудження?

А. РФ стовбура (ростральна частина). Б. Переднього гіпоталамуса. В. Заднього гіпоталамуса. Г. Неспецифічних ядер таламуса.

       8.При подразненні яких структур головного мозку тварини виникає сон?

А. РФ стовбура (ростральна частина). Б. Переднього гіпоталамуса. В. Заднього гіпоталамуса. Г. Неспецифічних ядер таламуса.

       9.У тварини з вживленними електродами в кору великих півкуль проводили тривалий запис электрокортикограми під час сну. Яка картина біострумів спостерігалась?

А. Низькочастотні і високоамплітудні коливання. Б. Високочастотні і низькоамплітудні коливання. В. Чергування високо- і низькочастотних коливань з обратно пропорційною амплітудою. Г. Чергування високо- і низькочастотних коливань із пропорційною амплітудою.

       10.Яке явище не характерне для швидкого сну?

А. Ністагм. Б. Сновидіння. В. Нерівномірність пульсу і дихання. Г. Незначне зниження тонусу кістякових м'язів.

       11.Яке явище характерне для повільного сну?

А. Швидкі рухи очей. Б. Складні сюжетні сновидіння. В. Стабільність пульсу і дихання. Г. Глибоке зниження тонусу кістякових м'язів.

       12.Що характерне для клонічних судорог?

А. Одночасне підвищення тонусу всіх м'язів. Б. Почергове скорочення всіх м'язів. В. Застигання в опістотонусе. Г. Збудження спинного мозку.

       13.Що характерне для тонічних судорог?

А. Одночасне підвищення тонусу всіх м'язів. Б. Почергове скорочення всіх м'язів. В. Некоординовані рухи кінцівок і тулуба. Г. Збудження головного мозку.

       14.У якому випадку можна очікувати підвищення збудливості нейронів?

А. При підвищенні провідності цитоплазматичної мембрани для натрію. Б. При підвищенні провідності цитоплазматичної мембрани для кальцію. В. При підвищенні провідності цитоплазматичної мембрани для хлору. Г. При зниженні провідності цитоплазматичної мембрани для калію.

       15.Яка з перерахованних структур ЦНС не відноситься до ноцицептивної системи?

А. Желатинозная субстанція задніх рогів спинного мозку. Б. Перемикаючі ядра таламуса. В.Ретикулярна формація стовбура. Г. Потиличні зони кори мозку.

       16.Установити факт наявності якого сприйняття можна, реєструючи показники фізіологічних функцій (артеріальний тиск, частоту подихів, частоту серцевих скорочень, інтенсивність потоотделения)?

А. Тактильного. Б. Звукового. В. Больового. Г. Зорового.

       17.У тварини здійснюється подразнення різних структур мозку. При впливі на яку структуру можна чекати зменшення больової чутливості?

А. Ядра вентро-базального таламуса. Б. Центральну околоводопроводну сіру речовину. В.Крупноклітинне ядро РФ. Г. Лімбічний мозок.

       18.У якому з названих випадків при подразненні електричним струмом структур мозку тварини можна чекати зниження температури тіла?

А. Будь-яких структур гіпоталамуса. Б. Будь-яких структур таламуса. В. Структур переднього гіпоталамуса. Г. Структур заднього гіпоталамуса.

       19.Яка з перерахованих неспецифічних структур головного мозку відноситься до збудливих?

А. Хвостате ядро. Б. Прилежаче ядро перегородки. В. Передній гіпоталамус. Г. Ретикулярна формація стовбура.

       20.Яка з перерахованих неспецифічних структур головного мозку відноситься до гальмівних?

А. Хвостате ядро. Б. Мигдалина. В. Задній гіпоталамус. Г.Ретикулярна формація стовбура.

       21.У якій з перерахованих структурах головного мозку знаходяться дофамінергічні нейрони?

А. Блакитна пляма. Б. Ядра шва. В. Вентральна покришка. Г. Зоровий бугор.

       22.У якій з перерахованих структурах головного мозку знаходяться дофаминочутливі нейрони?

А. Чорна субстанція. Б. Гіпокамп. В. Прилежаче ядро перегородки. Г. Ретикулярна формація.

       23.У тварини в експерименті зроблена перерізка спинного мозку в області верхніх шийних сегментів. Яких змін системного артеріального тиску (АТ) варто очікувати при цьому?

А. Тиск істотно понизиться. Б. Тиск істотно не зміниться. В. Тиск зросте.

       24.У тварини в експерименті зроблена перерізка спинного мозку в області верхніх шийних сегментів. Як буде впливати на рівень АТ подразнення судинорухового центра в цих умовах?

А. Виникне подальше зниження АТ. Б. Тиск істотно не зміниться. В. Тиск зросте.

       25.У якому з перерахованих випадків варто очікувати істотного зниження АТ?

А. Перерізання дорсальних корінців торако-люмбального відділу спинного мозку. Б. Перерізання вентральних корінців торако-люмбального відділу спинного мозку. В. Перерізання дорсальних корінців сакрального відділу спинного мозку. Г. Перерізання вентральних корінців сакрального відділу спинного мозку.

       26.Як зміниться частота і глибина дихання у тварини зі зруйнованими хемочутливими структурами каротидних клумочків у порівнянні з інтактною твариною в атмосфері з підвищеним змістом СО2 ?

А. Приріст частоти і глибини дихання зменшиться. Б. Приріст частоти і глибини дихання зросте. В. Істотних змін не наступить.

 

Інформацію, необхідну для формування знань-умінь, можна знайти в наступних підручниках:

Філімонов В. І. Нормальна фізіологія. Київ. «Здоров‘я», 1994. С. 6-19, 38-80, 133-141, 179, 428-441, 511-555.

Зайко Н.Н. Патологічна фізіологія. Київ. «Вища школа», 1995. С. 337-352, 211-236, 575-610, 602-606.

 

Еталонні відповіді до завдань: 1:В, 2:А, 3:Б, 4:А, 5:В, 6:Г, 7:Б, 8:Б, 9:В, 10:Г, 11:В, 12:Б, 13:А, 14:В, 15: Г, 16:В, 17:Б, 18:В, 19: Г 20:А, 21:В,:22:В, 23: А 24:Б, 25:А, 26:В.

 

Граф логічної структури до розділу

«Фармакологія центральної нервової системи»

 

ТЕМА 11. НАРКОЗНІЗАСОБИ

 

Ціль (загальна): Уміти використовувати (вибирати) наркозні засоби для забезпечення оперативних втручаннь.

 

Конкретні цілі

        Уміти: 

1. Визначати групову приналежність наркозних засобів.

2. Передбачати зміни функцій організму під впливом наркозних засобів відповідно до їх фармакодинаміки і фармакокінетики (у терапевтичних і токсичних дозах).

3. Вибирати наркозні засоби для забезпечення різних видів наркозу.

 

Після засвоєння необхідних базисних знань переходить до наступного (орієнтовна основа дій при підготовці до заняття):

1.Прочитайте теоретичні питання до заняття.

2.Вивчить підручник: Коміссаров І. В. та ін. «Фармакологія: введення у фармако- і хіміотерапію» — Донецьк, «Новий світ», 2004, с. 74-76, 113-119 і лекцію.

3.Вивчить граф логічної структури теми.

4.Розв‘яжить задачі для вироблення навичок застосування вивченого матеріалу.

5.У препаратному зошиті складіть список препаратів по формі що рекомендується.

Теоретичні питання, на підставі яких можливе виконання цільових видів діяльності:Поняття про наркоз як засіб забезпечення хірургічних втручань. Короткі відомості про історію наркозу. Молекулярні, клітинні і системні механізми дії наркозних засобів.

Інгаляційні наркозні засоби групи летучих рідин: ефір для наркозу, фторотан; наркозні гази: закис азоту, циклопропан. Місцева, рефлекторна і резорбтивна дія. Стадії наркозу, їх природа. Порівняльна характеристика інгаляційних наркозних засобів. Ускладнення під час і після інгаляційного наркозу, допомога при них.

Неінгаляційні наркозні засоби: тіопентал-натрій, пропанідид, кетамін, натрію оксибутират. Стадії неінгаляційного наркозу, їх особливості і механізми. Порівняльна характеристика неінгаляційних наркозних засобів. Ускладнення при неінгаляційному наркозі, допомога при них.

Сумісне застосування наркозних засобів: змішаний і комбінований наркоз. Компоненти комбінованого наркозу: вступний і базисний наркоз. Потенційований наркоз.

 

Навчальні задачі:

       1. Летуча вибухонебезпечна речовина викликає втрату болючої чутливості при концентрації в плазмі крові 60 мг %, зникнення свідомості при концентрації 80 мг %, утрату функцій судинорухового центра при концентрації 100 мг %.У якому випадку можна використовувати цю речовину як самостійний засіб забезпечення порожнинних операцій, якщо вона викликає параліч спинного мозку при концентрації:

А. 90 мг %. Б. 100 мг %. В. 110 мг %. Г. 120 мг %.

       2. Нервово-м'язовий препарат жаби піддавався дії ефіру в експерименті. Виходячи з існуючих уявленнь про механізм дії інгаляційних наркозних засобів, укажіть, що пригнічується раніш і сильніше?

А. Потенціал дії м'язового волокна. Б. Потенціал дії нервового волокна. В. Потенціал кінцевої пластинки. Г.Потенціал нервового закінчення.

       3. У щура порушені зв'язки неокортекса з підкірковими центрами. Зовнішня картина наркозу істотно не зміниться в цієї тварини в порівнянні з інтактним при використанні

А. Закису азоту. Б. Ефіру. В. Гексенала. Г. Фторотану.

       4. Три інгаляційні наркозні засоби по активності розташовуються в ряд: Д>Т>Ф. Як повинні співвідноситися ці речовини по виразності стадії збудження?

А. Ф>Т>Д. Б. Ф>ДО>Т. В. Д>Т>Ф. Г. Д>Ф>Т.

       5. Три інгаляційні наркозні засоби по активності розташовуються в ряд: Д>Т>Ф. Як повинні співвідноситися ці речовини швидкості виходу з наркозу?

А. Ф>Т>Д. Б. Ф>Д>Т. В. Д>Т>Ф. Г. Д>Ф>Т.

       6. Хлоретил - наркозна речовина з малою широтою наркозної дії (стадія хірургічного наркозу виникає при концентрації в плазмі 30 мг %, стадія паралічів - 40 мг %). Щоб продемонструвати небезпеку хлоретилу, підрахуйте, на скілько мг % може підвищитися концентрація його в крові після одного вдиху. Обсяг вдиху - 500 мол, концентрація хлоретила у вдихуваному повітрі 4 об. %, вага 1 л хлорэтила 3 г. Для простоти розрахунку прийміть, що весь хлоретил при вдиху перейде в кров і за розрахунковий час не встигне дифундувати з крові в тканини.

А. 0,1 мг %. Б. 0,5 мг %. В. 1 мг %. Р. 5 мг %.

       7. Комбінований наркоз використовується для різних цілей: 1 - полегшення введення интубационної трубки, 2 - зменшення токсичності інгаляційного наркозного засобу, 3 - збільшення глибини наркозу, викликаного слабкими речовинами (наприклад, закисом азоту), 4 - усунення стадії збудження. У якому з названих випадків варто використати вступний наркоз? 

А. 1 і 4. Б. 2 і 3. В. 1 і 3. Г. 2 і 4.

       8. Комбінований наркоз використовується для різних цілей: 1 - полегшення введення интубационной трубки, 2 - зменшення токсичності інгаляційного наркозного засобу, 3 - збільшення глибини наркозу, викликаного слабкими речовинами (наприклад, закисом азоту), 4 - усунення стадії збудження. У якому з названих випадків варто використати базисний наркоз? 

А. 1 і 4. Б. 2 і 3. В. 1 і 3. Г. 2 і 4.

       9. Наркозна речовина К викликає ускладнення з боку серця і печінки, П - з боку печінки і нирок, С - з боку нирок, Т - серця і нирок. Яку комбинацию речовин варто вважати раціональною?

А. К і П. Б. К і С. В. П і С. Г. С і Т.

Еталон відповіді до завдань: 1: А.

 

ОРІЄНТОВНА ОСНОВА ДІЙ ПРИ ВИБОРІ НАРКОЗНИХ ЗАСОБІВ.

1.Відповідно до завдання визначите ефект, що треба досягти для здійснення короткочасного оперативного втручання, вступного, базисного і потенційованого наркозу.

2.Назвіть групу (и) засобів, що викликає потрібний ефект.

3.Виберіть придатну речовину з необхідними фармакодинамічними і фармакокінетичними властивостями.

 

Приклад: короткочасне оперативне втручання.

1.Для його проведення необхідне усунення свідомості, болі й інших видів чутливості, рефлексів, а також іноді бажане розслаблення кістякових м'язів.

2.Такими властивостями володіють засоби загальної анестезії: інгаляційні і неінгаляційні наркозні речовини.

3.З огляду на нетривалість втручання краще застосувати більш прості в застосуванні неінгаляційні наркозні засоби нетривалої дії (починається через 0,5-3 хв і триває 5-20 хв): прапанідид, тіопентал-натрій.

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО РОБОТИ СТУДЕНТІВ НА ПРАКТИЧНОМУ ЗАНЯТТІ

I. Перевірка (список препаратів) і корекція вихідного рівня (самостійне письмове виконання індивідуальних завдань).

II. Самостійна робота і розбір її результатів.

1.Робота з тестами.

2.Розв‘язування задач.

III. Підсумковий тестовий контроль.

 

ТЕМА 12. ФАРМАКОЛОГІЯ І ТОКСИКОЛОГІЯ ЕТИЛОВОГО СПИРТУ

(для самостійного вивчення)

Актуальність теми. Етиловий спирт застосовується в медичній практиці, але більш важливо, що має місце зловживання їм, що веде до розвитку гострого і хронічного отруєння алкоголем (алкоголізм). Тому кожен лікар повинний мати уявлення про фармакологічні і токсикологічні властивості етилового спирту, способи боротьби зі зловживанням цією речовиною.

 

Ціль (загальна): Уміти використовувати (вибирати і виписувати) етиловий алкоголь для місцевого застосування, передбачати наслідки його однократного і хронічного застосування.

 

Конкретні цілі

        Уміти:

1. Визначати групову приналежність етилового спирту.

2. Передбачати зміни функцій ЦНС і інших систем під впливом етилового спирту.

3. Застосовувати відомості про форми випуску, дозах при виписуванні рецептів.

Після засвоєння необхідних базисних знань переходить до наступного (орієнтована основаа дій при підготовці до заняття):

1.Познайомтеся з теоретичними питаннями до заняття.

2.Вивчить підручник: Коміссаров І. В. і ін. «Фармакологія: введення у фармако- і хіміотерапію» — Донецьк, «Норд-Пресс», 2004, с. 112 і лекцію.

3.Вирішить задачі для вироблення навичок застосування вивченого матеріалу.

4.У робочому зошиті випишіть етиловий спирт для знезаражування рук хірурга.

Теоретичні питання, на підставі яких можливе виконання цільових видів діяльності:Спирт етиловий: місцева дія на шкіру і слизові оболонки (залежність від концентрації), резорбтивна дія (на ШКТ і травлення, теплорегуляцію, ЦНС). Перетворення алкоголю в організмі.

Токсикологічна характеристика етилового спирту. Вплив на ССС і ШКТ, обмін речовин. Гостре отруєння алкоголем і його лікування. Хронічне отруєння (алкоголізм). Тетурам. Принципи застосування при лікуванні алкоголізму.

 


Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 142; ЗАКАЗАТЬ РАБОТУ