ФАРМАКОЛОГІЯ ЕФЕРЕНТНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ



ТЕМА 6. ФАРМАКОЛОГІЯ ХОЛІНЕРГІЧНИХ СИНАПСІВ. ХОЛІНОПОЗИТИВНІ ЗАСОБИ.

Актуальність теми: функція виконавчих органів (серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту й інших гладком’язових органів, кістякових м'язів і т.д.) контролюється еферентними нервами, частина яких здійснює свій вплив за допомогою медіатора ацетилхоліну. Впливаючи на холінергічну передачу медикаментозними засобами, лікар може змінювати стан багатьох виконавчих органів. Ця обставина дозволяє різним фахівцям: терапевтам, хірургам, невропатологам, офтальмологам і т.д. використовувати холінергічні засоби для лікування ряду захворювань. Теоретичне значення теми обумовлене вивченням на конкретному матеріалі загальних закономірностей дії синаптотропних речовин, що необхідно для наступного вивчення курсу (інші теми цього розділу, фармакологія ЦНС).

Ціль (загальна): Уміти використовувати (вибирати і виписувати) холінопозитивні засоби для корекції порушень функцій, регульованих холінергічними нервами.

Конкретні цілі

        Уміти: 

1. Визначати групову приналежність холінопозитивних засобів.

2. Передбачати зміни функцій організму під впливом холінопозитивних засобів відповідно до їх фармакодинаміки і фармакокінетики (у терапевтичних і токсичних дозах).

3. Вибирати бажаний напрямок дії холінопозитивних засобів при патологічних синдромах (міастенія, атонія кишечнику, підвищення внутріочного тиску, порушення дихання і т.д.).

4. Застосовувати відомості про форми випуску, дози при виписуваннні рецептів.

 

Після поновлення необхідних базисних знань переходить до наступного (орієнтовна основа дій при підготовці до заняття):

1.Познайомтесь з теоретичними питаннями до заняття (див. нижче).

2.Вивчить підручник: Коміссаров І. В. та ін. «Фармакологія: введення у фармако- і хіміотерапію» — Донецьк, «Новий світ», 2004, с. 43-52 і лекцію.

3.Вивчить граф логічної структури розділа.

4.Розв‘яжить задачі для вироблення навичок застосування вивченого матеріалу.

5. У препаратному зошиті складіть список препаратів по формі що рекомендується.

6. У робочому зошиті випишіть: прозерин для лікування післяопераційної атонії кишечнику і міастенії, пілокарпіну гідрохлорид для лікування глаукоми.

 

Теоретичні питання, на підставі яких можливе виконання цільових видів діяльності:Способи лікарського впливу на функцію холінергічних синапсів. Поняття про холінорецептори, особливість функції і локалізації М- і Н-холінорецепторів.

Холінопозитивні засоби. Антихолінестеразні засоби: прозерин, піридостигміну бромід, армін. Механізм дії, ефекти, клінічне застосування. Отруєння антихолінестеразними речовинами і допомога при них. Реактиватори холінестерази: дипіроксим. Засоби посилюючі імпульсне вивільнення ацетилхоліну: амиридин. Можливе застосування. М-холіноміметики: пілокарпіну гідрохлорид. Вплив на секрецію, тонус міоцитів різної локалізації, серцево-судинну систему. Клінічне застосування. Н-холіноміметики: лобеліну гідрохлорид і його застосування як стимулятор дихання.

Навчальні задачі:

1. У кон'юнктивальний мішок ока кролика з попередньо денервованою райдужною оболонкою внесений розчин гідрохлориду пілокарпіну, що викликав міоз. Про приналежність до якої групи холінопозитивних засобів це говорить?

А. М-холіноміметикам. Б. Н-холіноміметикам. В.Антихолінестеразним засобам. Г. Стимуляторам імпульсного вивільнення медіатора.

2. У ванночку, де знаходиться прямий м'яз живота жаби, додали розчин гідрохлориду лобеліну, що викликав скорочення м'яза. Про приналежність до якої групи холінопозитивних засобів це говорить?

А. М-холіноміметикам. Б. Н-холіноміметикам. В. Антихолінестеразним засобам. Г. Стимуляторам імпульсного вивільнення медіатора.

3. Цілком денервоване ізольоване серце жаби піддавалося впливу пілокарпіну, прозерину, лобеліну. Яких змін частоти скорочень варто очікувати в кожнім з цих випадків?

А. Усі викличуть брадикардію. Б. Усі викличуть тахікардію. В. Брадикардію викличе тільки пілокарпін. Г.Зміни частоти викличе тільки лобелін. Д. Зміни частоти викличе тільки прозерин.

4. Розчин пілокарпіну введено усередину міокардіоцита синусного вузла серця жаби за допомогою мікропіпетки. Що відбудеться з частотою генерації імпульсів після цього?

А. Вона не зміниться. Б. Вона збільшиться. В. Вона зменшиться.

5. Для лікування глаукоми призначений прозерин. Яка кінцева мета його застосування?

А. Розширення зіниці. Б. Спазм акомодації. В. Іммобілізація радужки. Г. Звуження зіниці. Д.Прискорення відтоку внутріочної рідини.

       6. Для лікування післяопераційної атонії кишечнику призначений прозерин. Чим обумовлений його лікувальний ефект?

А. Посиленням вивільнення медіатора. Б. Посиленням впливу парасимпатичних нервів. В.Зменшенням впливу симпатичних нервів. Г. Прямою дією на тонус гладких м'язів. Д.Активацією гангліїв вегетативних нервів.

Еталонна відповідь до завдань: 1:А.

 

ОРІЄНТОВНА ОСНОВА ДІЙ ПРИ ВИБОРІ ХОЛІНОПОЗИТИВНИХ ЗАСОБІВ ПРИ КОРЕЦІЇ ФУНКЦІЇ, РЕГУЛЬОВАНИХ ХОЛІНЕРГІЧНИМИ НЕРВАМИ.

 

1.Відповідно до завдання визначить ефект, що треба досягти при лікуванні глаукоми, післяопераційної атонії кишечнику, міастенії і міастеничному кризі, відновленні дихання після застосування курареподібних засобів.

2.Назвіть групу (и) засобів, що викликає потрібний ефект.

3.Виберіть придатну речовину з необхідними фармакодинамічними і фармакокінетичними властивостями і бажаними формами випуску.

 

Приклад: післяопераційна атонія кишечнику.

1. Необхідно підвищити перистальтику і тонус гладких м'язів кишечнику, для чого можна підсилити чи імітувати вплив холінергічних (парасимпатичних) нервів.

2. Такою здатністю володіють антихолінестеразні засоби і М-холіноміметики.

3. Варто вибрати прозерин, як засіб придатний для ін'єкційного введення (всмоктування при атонії порушується).

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО РОБОТИ СТУДЕНТІВ НА ПРАКТИЧНОМУ ЗАНЯТТІ

I. Перевірка (список препаратів, домашні рецепти) і корекція вихідного рівня (самостійне письмове виконання індивідуальних завдань).

II. Самостійна робота і розбір її результатів.

1.Робота з тестами.

2.Розв‘язування задач.

III. Виписування рецептів за показаннями: для лікування глаукоми, для усунення післяопераційної атонії кишечнику, для лікування міастенії, для усунення міастеничного кризу, для лікування отруєнь фосфорорганічними антихолінестеразними отрутами.

IV. Підсумковий тестовий контроль.

 

ТЕМА 7. ФАРМАКОЛОГІЯ І ТОКСИКОЛОГІЯ НІКОТИНУ(для самостійного вивчення).

 

Актуальність теми. Нікотин не застосовується як лікарська речовина, але паління, тобто зловживання нікотином, є істотним чинником ризику, що сприяє розвитку багатьох захворювань. Тому знайомство з його фармакологічними і токсикологічними властивостями корисно лікарям різних спеціальностей.

Ціль (загальна): Уміти передбачати зміни функцій і можливі їх порушення під впливом нікотину і при палінні.

 

Конкретні цілі:

Уміти:

1.Інтерпретувати механізми дії нікотину і компонентів диму

2.Передбачати зміни функцій організму під впливом речовини, що збуджує Н-холінорецептори

3.Уявляти існуючі способи боротьби з палінням

 

Після засвоєння необхідних базисних знань переходить до наступного (орієнтовна основа дій при підготовці до заняття):

1.Прочитайте теоретичні питання до заняття.

2.Вивчить підручник: Коміссаров І. В. і ін. «Фармакологія: введення у фармако- і хіміотерапію» — Донецьк, «Норд-Пресс», 2004, с. 52-58 і лекцію.

3.Вирішить задачі для вироблення навичок застосування вивченого матеріалу.

 

Теоретичні питання, на підставі яких можливе виконання цільових видів діяльності:Фармакологія нікотину: вплив на синокаротидную зону, вегетативні ганглії, мозкову речовину наднирників, ЦНС.

Токсична дія нікотину. Шкода паління. Хронічне отруєння нікотином. Застосування Н-холіноміметиків для боротьби з палінням.

 


Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 140; ЗАКАЗАТЬ РАБОТУ