Змістовний модуль: «ФАРМАКОЛОГІЯ ЗАСОБІВ, ЗАСТОСОВУВАНИХ ПРИ ПАТОЛОГІЇ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ».

⇐ ПредыдущаяСтр 9 из 12Следующая ⇒

Ціль (загальна): Уміти використовувати (вибирати і виписувати) засоби корекції порушень функцій серцево- судинної системи.

Конкретні цілі

Уміти: Вихідний рівень

1. Визначати групову приналежність засобів, діючих на виконавчі органи.	1.Трактувати внутрішньоклітинні фактори, що визначають тонус гладких м’язів судин (норм. Фізіологія, біологічна хімія). 2.Оперувати даними про особливості коронарного кровообігу, його нервову і гуморальну регуляцію, залежність концентрації кисню в міокарді від співвідношення потреби і доставки (нормальна і патологічна фізіологія); 3.Трактувати патогенез атеросклерозу; фактори, що сприяють його розвитку (біохімія, патологічна фізіологія й анатомія). 4.Розрізняти способи нервової і гуморальної регуляції АТ (норм. Фізіологія); 5.Інтерпретувати механізм і регуляцію серцевих скорочень (норм. Фізіологія). 6. Використовувати уявлення про вплив рівня мембранного потенціалу і функціонування електрозбудних іонних каналів мембран міокардіоцитів на автономні функції серця (норм. Фізіологія).
2. Передбачати зміна функцій організму під впливом міотропних, антигіпертензивних та антигіпотензивних, серцевих, протиаритмічних і ін. засобів відповідно до їх фармакодинаміки і фармакокінетики (у терапевтичних і токсичних дозах).
3. Вибирати адекватні групи засобів, діючих на виконавчі органи і системи, при типових порушеннях їх функцій.
4. Застосовувати відомості про форми випуску, дози при виписуваннні рецептів.

Для з'ясування, чи відповідає вихідний рівень Ваших знань-умінь необхідному, пропонуємо виконати ряд завдань.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ І САМОКОРЕКЦІЇ ВИХІДНОГО РІВНЯ ЗНАНЬ-УМІНЬ

1.Тонус гладком'язової клітки визначається станом цитоплазматичної мембрани, концентрацією внутрішньоклітинних регуляторів, рівнем енергоутворення. Яка зміна названих факторів викликає підвищення тонусу міоцитів?

А. Підвищення концентрації цАМФ. Б. Гіперполяризація мембрани. В. Підвищення концентрації ІТФ. Г.Зниження концентрації іонів кальцію.

2.Стан якого з потенціалозалежних каналів найбільшою мірою впливає на тонус гладких м'язів?

А. Натрієвих. Б. Калієвих. В. Кальцієвих Т-типу. Г. Кальцієвих L-типу.

3.Який з ферментів бере участь у контролі концентрації цАМФ у гладком'язовій клітині?

А. Гуанілатциклаза. Б. Фосфоліпаза С. В. Фосфодиестераза. Г. Протеинкиназа А.

4.У якому з названих органів відсутні гладкі м'язи?

А. Око. Б. ШКТ. В. Серце. Г. Воздухоносні шляхи.

5.Що є безпосередньою причиною болю при стенокардії?

А. Стиснення нервових закінчень високопорігових аферентів при спазмі судин. Б. Стиснення нервових закінчень низькопорогових аферентів при спазмі судин. В. Пряме порушення закінчень чуттєвих нервів гіпоксією. Г.Непряме порушення нервових закінчень БАР, що утворюються при гіпоксії.

6.У яку фазу серцевого циклу коронарний кровотік мінімальний?

А. Ізометричного розслаблення. Б. Діастоличного наповнення. В. Ізометричної напруги. Г. Вигнання.

7.У яку фазу серцевого циклу коронарний кровотік максимальний?

А. Ізометричного розслаблення. Б. Діастоличного наповнення. В. Ізометричної напруги. Г. Вигнання.

8.Який з названих факторів найбільшою мірою впливає на потребу міокарда в кисні?

А. Сила серцевих скорочень. Б. Частота серцевих скорочень. В. Обсяг діастоличного наповнення. Г. ЗПО.

9.Для синтезу яких речовин не використовується холестерин?

А. Андрогени. Б. Естрогени. В. Гестагени. Г. Жовчні пігменти.

10.Яка фракція ліпопротеїнів крові максимально атерогенна?

А. Хиломикрони. Б. Ліпопротеїни дуже низької щільності. В. Ліпопротеїни низкою щільності. Г.Ліпопротеїни високої щільності.

11.У тварини на шиї перерізали відпрепарований блукаючий нерв і на периферичний його кінець накладали стимулюючі електроди. При подразненні волокон вагуса АТ знижується. Чому?

А. Розширюються артерії, що веде до зниження ЗПО. Б. Розширюються вени, зі зменшенням венозного повернення крові до серця. В. Пригнічується робота серця зі зниженням серцевого викиду. Г. Зменшується ОЦК у зв'язку зі збільшенням діурезу.

12.У яких судинах з перерахованих переважає міогенний тонусу?

А. Судинах серця. Б. Слизуватих оболонок. В. Мезентеріальних судинах. Г. Шкірних судинах.

13.У яких судинах з перерахованих переважає нейрогенний тонусу?

А. Судинах серця. Б. Судинах мозку. В. Мезентеріальних судинах. Г. Судинах кістякових м'язів.

14.Підвищення концентрації в цитоплазмі якого з перерахованих іонів сприяє підвищенню тонусу судин?

А. Калію. Б. Натрію. В. Кальцію. Г. Хлору.

15.Який із вторинних посередників сприяє підвищенню тонусу міоцитів судин?

А. цАМФ. Б. цГМФ. В. ДАГ. Г. ІТФ.

16.Порушення якої з автономних функцій міокарда найчастіше викликає зниження хвилинного викиду?

А. Скоротність. Б. Автоматизм. В. Провідність. Г. Збудливість.

17. Заповните таблицю «Зміна функцій серця при подразненні нервів», позначивши спрямованість змін функцій, наприклад, збільшення, зменшення.

	Зміна функцій	при подразненні нервів
Автономні функції серця	симпатичних	парасимпатичних
Сила скорочень
Частота скорочень
Швидкість проведення
Збудливість

18.Який з білків саркомера виконує подвійну функцію, будучи скорочувальним білком і ферментом?

А. Актин. Б. Міозин. В.Тропоміозин. Г. Тропонин.

19.При якій з названих обставин підвищується функція К+, Na+-активуємої мембранної АТФази міокардіоцитів?

А. Підвищення позаклітинної концентрації калію. Б. Підвищення позаклітинної концентрації кальцію. В. Підвищення позаклітинної концентрації натрію. Г. Підвищення внутрішньоклітинної концентрації калію.

20.При якій з названих змін підвищиться сила скорочень серця?

А. Підвищення активності фосфодиестерази. Б. Активація аденілатциклази. В. Гноблення протеїнкінази А. Г.Гноблення фосфоліпази С.

21.Яка зі структур провідної системи серця має найбільший автоматизм?

А. Сино-аурикулярний вузол. Б Атріо-вентрикулярний вузол. В. Пучок Гиса. Г. Ніжки пучка Гиса. Д.Волокна Пуркинье.

22.У якому випадку підвищиться генерація потенціалів дії клітками сино-аурикулярного вузла?

А. При підвищенні калієвої провідності цитоплазматичної мембрани. Б. При збільшенні абсолютної величини трансмембранного потенціалу спокою. В. При підвищенні кальцієвої провідності цитоплазматичної мембрани. Г. При зниженні натрієвої провідності цитоплазматичної мембрани.

23.Властивості якої фази потенціалу дії міокардіоцита найбільшою мірою визначають величину автоматизму?

А. Діастоличної деполяризації. Б. Швидкої деполяризації. В. Реполяризації в період "плато". Г. Пізньої реполяризації.

24.Властивості якої фази потенціалу дії міокардіоцита найбільшою мірою визначають швидкість проведення по провідній системі серця?

25.Від якої з фаз потенціалу дії залежить тривалість ефективного рефрактерного періоду?

А. Діастоличної деполяризації. Б. Швидкої деполяризації. В. Реполяризації.

26.Який із впливів викликає зменшення частоти серцевих скорочень?

А. Подразнення симпатичних нервів. Б. Натиснення на очні яблука. В. Больове подразнення. Г.Стимуляція мозкової речовини наднирника.

Інформацію, необхідну для .формування знань-умінь можна знайти в наступних підручниках:

1. Г. И. Філімонов В. І. Нормальна фізіологія. Київ. «Здоров'я», 1994. С. 33-37, С. С. 218-365, С. 371-372.

2. Березов Т. Т., Коровкин В. Ф. Біологічна хімія. М., «Медицина», 1998. С. 404-406, 645-658.

3. Струков А. І., Сєров В. В. Патологічна анатомія. Харків, «Факт». 1999. С. 330-342.

4. Зайко Н. Н. Патологічна фізіологія. Київ. «Вища школа», 1995. С. 431-455, 350—357.

Еталонні відповіді к завданням: 1:В, 2:Г, 3:В, 4:В, 5:Г, 6:В, 7:А, 8:Б, 9:Г, 10:В, 11:В, 12:А, 13:В, 14:В, 15:Г, 16:А, 17:

	Зміна функцій	при подразненні нервів
Автономні функції серця	симпатичних	парасимпатичних
Сила скорочень	+	-
Частота скорочень	+	-
Швидкість проведення	+	-
Збудливість	+	-

18:Б, 19:А, 20:Б, 21:А, 22:В, 23:А, 24:Б, 25:В, 26:Б.

ТЕМА 22. МІОТРОПНІ,АНТИАНГІНАЛЬНІ,АНТИАТЕРОСКЛЕРОТИЧНІ ТА АНТИІШЕМІЧНІ ЗАСОБИ.

Актуальність теми: Широке розповсюдження серцево-судинної патології, зокрема, ішемічної хвороби серця, атеросклерозу, робить знайомство з принципами і засобами терапії цих захворювань необхідним як для наступного навчання в клініці внутрішніх хвороб, так і для професійної діяльності. У курсі фармакології ця тема дозволяє узагальнити знання, придбані на попередніх заняттях («Подразнюючи засоби», «Засоби, що діють на адренергічні синапси») і прищепити початкові навички вибору лікарських засобів на основі патогенезу синдрому (хвороби).

Ціль (загальна): Уміти використовувати (вибирати і виписувати) міотропні засоби для корекції порушень функцій порожніх органів.

Конкретні цілі

Уміти:

1. Інтерпретувати групову приналежність міотропних антиангінальних, антиатеросклеротичних та антиішемічних засобів.

2. Передбачати зміни функцій організму під впливом міотропних, антиангінальних і антиатеросклеротичних засобів відповідно до їх фармакодинаміки і фармакокінетики (у терапевтичних і токсичних дозах)

3. Вибирати бажаний напрямок дії міотропних, антиангінальних і антиатеросклеротичних засобів при ішемії міокарда й атеросклерозі, слабкості пологової діяльності, атонічної маткової кровотечі.

4. Застосовувати відомості про форми випуску, дози при виписуваннні рецептів.

Після засвоєння необхідних базисних знань переходить до наступного (орієнтовна основа дій при підготовці до заняття):

1.Прочитайте теоретичні питання до заняття.

2.Вивчить підручник: Коміссаров І. В. та ін. «Фармакологія: введення у фармако- і хіміотерапію» — Донецьк, «Новий світ», 2004, с. 120-132, 195-198, 221-225 і лекцію.

3.Розв‘яжить задачі для вироблення навичок застосування вивченого матеріалу.

4.У препаратному зошиті складіть список препаратів по формі, що рекомендується.

5.У робочому зошиті випишіть: ергометрину малеат для зупинки маткової кровотечі, пітуітрин для прискорення пологової діяльності, прозерин при слабості пологової діяльності, папаверину гідрохлорид для усунення кишкової кольки, еуфілін для усунення бронхоспазму, магнію сульфат і дибазол для усунення гіпертонічного кризу, валідол і нітрогліцерин для усунення приступу стенокардії; сустак, верапаміл для лікування стенокардії спокою, метопролол для лікування стенокардії напруги, ловастатин для лікування і профілактики атеросклерозу.

Теоретичні питання на підставі яких можливе виконання цільових видів діяльності:Маткові засоби: застосовувані для зупинки атонічних маткових кровотеч (ергометрину малеат, ерготал), для прискорення пологів (окситоцин, пітуітрин для ін'єкцій, прозерин, динопрост). Токолітичні засоби: фенотерол, сальбутамол. Показання і протипоказання до застосування.

Міотропні вазопресори: ангіотензинамід. Показання до застосування.

Міотропні спазмолітики: папаверину гідрохлорид, но-шпа, апресин, дибазол, магнію сульфат, еуфілін, верапаміл, ніфедипін, молсидомін, нітрогліцерин, натрію нітропрусид, міноксидил. Механізми дії, класифікація за цією ознакою. Вплив на тонус гладких м'язів артеріальних і венозних судин, бронхів, органів шлунково-кишкового тракту. Показання до застосування різних міотропних спазмолітиків.

Антиангінальні засоби в лікуванні і профілактиці ішемічної хвороби серця. Засоби усунення приступів стенокардії: валідол, нітрогліцерин, міотропні спазмолітики, ін. засоби. Засоби профілактики приступів стенокардії й інфаркту міокарда: органічні нітрати (сустак, тринітролонг, нітронг, нітросорбід), блокатори кальцієвих каналів (верапаміл, ніфедипін), бета-адреноблокатори (анаприлін, талінолол, атенолол) венодилятатори (молсидомін). Механізми дії антиангінальних засобів.

Засоби профілактики і лікування атеросклерозу: понижуючі зміст атерогенних ліпопротеїнів у крові (колестипол, ловастатин, гемфіброзил, кислота нікотинова), антиоксиданти (токоферолу ацетат, кислота аскорбінова, кверцетин, мексидол), ангіопротектори (пармідин), антиагреганти (кислота ацетилсаліцилова, дипіридамол).

Антиішемічні засоби: поліпшуючі кровотік (антикоагулянти, фібринолітики, судинорозширювальні); цитопротектори (блокатори кальцієвих каналів: німодіпін, стабілізатори мембран, антиоксиданти), перешкоджаючі набряку мозку (сечогінні засоби).

Навчальні задачі:

1. Тварині вводили естрадіол протягом тижня, що змінило збудливість міоцитів матки і їх реакцію на вплив окситоцину. Який вид взаємодії виникає між естрадіолом і окситоцином?

А. Сумація. Б. Потенціювання. В. Конкурентний антагонізм. Г.Неконкурентний антагонізм. Д. Незалежний антагонізм.

2. Тварині вводили прогестерон протягом тижня, що змінило збудливість міоцитів матки і їх реакцію на вплив окситоцину. Який вид взаємодії виникає між прогестероном і окситоцином?

3. За допомогою мікропіпетки в міоциті судини створена висока концентрація іонів кальцію. Спазмолітична активність якої речовини найбільшою мірою збережеться в цих умовах?

А. Папаверину. Б. Еуфіліну. В. Верапамілу. Г. Нітропрусиду натрію.

4. У міоциті судини блокована активність аденілатциклази. Спазмолітична активність якої речовини найбільшою мірою збережеться в цих умовах?

А. Но-шпи. Б. Ніфедипіна. В. Папаверину. Г. Еуфіліну.

5. У міоциті судини блокована активність гуанілатциклази. Спазмолітична активність якої речовини найбільшою мірою збережеться в цих умовах?

А. Нітрогліцерину. Б. Натрію нітропрусиду. В. Молсидоміна. Г. Міноксидила.

6. Вам необхідно усунути бронхоспазм. Якому з перерахованих засобів Ви віддасте перевагу?

А. Папаверину. Б. Апресину. В. Еуфіліну. Г. Сульфату магнію.

7. Вам необхідно усунути кишкову кольку. Чому Ви віддасте перевагу з перерахованого?

А. Но-шпі. Б. Нітрогліцерину. В. Нітропрусиду натрію. Г. Дибазолу.

8. Вам необхідно усунути гіпертонічний криз. Якому з перерахованих засобів Ви віддасте перевагу?

А. Апресину. Б. Молсидоміну. В. Дибазолу. Г. Еуфіліну.

9. Ізольовані коронарні судини тварини перфузували живильним розчином. Яка речовина розширить судини при додаванні до перфузату?

А. Нітрогліцерин. Б. Анаприлін. В. Талінолол. Г. Валідол.

10. Яка з наведенних речовин, що розширюють коронарні судини, найбільшою мірою непридатна в якості антиангінального?

А. Папаверин. Б. Дипіридамол. В. Еуфилін. Г. Карбокромен.

11. Чому валідол призначають сублінгвально?

А. Завдяки гарному усмоктуванню через слизувату рота. Б. Для запобігання передсистемної елімінації в печінці. В. Для подразнення холодових рецепторів у порожнині рота. Г. Для забезпечення найкоротшого шляху до серця.

12. Чому нітрогліцерин призначають сублінгвально?

А. Через непридатність інших способів уведення. Б. Для зменшення передсистемної елімінації в печінці. В. Для подразнення холодових рецепторів у порожнині рота. Г. Для запобігання розпаду під дією ферментів шлунка.

13. У хворого коронарною недостатністю виникла надшлуночкова тахіаритмія. Які антиангінальні засоби можуть бути призначені в цьому випадку?

А. Верапаміл. Б. Ніфедипін. В. Нітросорбід. Г. Сустак.

14. У хворого коронарною недостатністю виникла атріовентрикулярна блокада. Який антиангінальний засіб протипоказаний у цьому випадку?

А. Ніфедипін. Б. Анаприлін. В. Нітрогліцерин. Г. Сустак.

15. У хворого гіпертонією виникла коронарна недостатність. Який антигіпертензивний засіб з перерахованих раціонально використовувати в цьому випадку?

А. Апресин. Б. Резерпін. В. Празозин. Г. Верапаміл.

Еталон відповіді до завдань: 1: Б.

ОРІЄНТОВНА ОСНОВА ДІЙ ПРИ ВИБОРІ ЗАСОБІВ ЛІКУВАННЯ ІШЕМІЇ Й АТЕРОСКЛЕРОЗУ

1.Відповідно до клінічної картини хвороби чи її патогенезу намітьте цілі медикаментозного впливу для зупинки маткової атонічної кровотечі, усунення слабості пологової діяльності, кишкової кольки, бронхоспазму, приступу стенокардії, лікування коронарної недостатності, атеросклерозу, ішемічного інсульту.

2.Знайдіть способи досягнення поставленої мети і відповідні групи засобів відповідно до патогенезу хвороби і фізіологічних механізмів регуляції функцій.

3.Виберіть придатну речовину з необхідними фармакодинамічними і фармакокінетичними властивостями і бажаними формами випуску.

Приклад: кишкова колька.

1.Усунути спазм гладких м'язів кишечнику і викликаний їм больовий синдром.

2.Понизити тонус гладких м'язів кишечнику в результаті прямого впливу на міоцити за допомогою міотропних спазмолітиків.

Понизити тонус гладких м'язів кишечнику, усунувши активуючий вплив на нього холінергічних парасимпатичних нервів за допомогою М-холіноблокаторів.

Придушити сприйняття болю за допомогою наркотичних чи анальгетиків комбінації ненаркотичних анальгетиків зі спазмолітиками (наприклад, баралгін).

3.Вибрати платифілін як достатньо активний засіб у відношення гладких м'язів кишечнику і придатний для ін'єкційного введення.

Приклад: приступ стенокардії.

1.Усунути гостру гіпоксію міокарда, викликану порушенням коронарного кровотоку, і супутній больовий синдром.

2.Підвищити доставку кисню міокарду за допомогою коронаророзширюючих засобів (підразнюючих, органічних нітратів, антагоністів кальцію).

Зменшити потребу міокарда в кисні, зменшуючи його роботу (бета-адреноблокатори, антагоністи кальцію) чи зменшуючи переднавантаження (органічні нітрати, венодилятаторы), постнавантаження (антагоністи кальцію) на міокард.

Усунути больовий синдром за допомогою наркотичних анальгетиків.

3.Вибрати нітрогліцерин, швидкодіючий засіб сублінгвального застосування, що має здатність і збільшувати коронарний кровотік, і зменшувати потреби серця в кисні.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО РОБОТИ СТУДЕНТІВ НА ПРАКТИЧНОМУ ЗАНЯТТІ

I. Перевірка (список препаратів, домашні рецепти) і корекція вихідного рівня (самостійне письмове виконання індивідуальних завдань).

II. Самостійна робота і розбір її результатів.

1.Робота з тестами.

2.Розв‘язування задач.

III. Виписування рецептів за показаннями: для зупинки маткової атонічної кровотечі, для усунення слабкості пологової діяльності, для усунення кишкової кольки, для усунення бронхоспазму, для усунення гіпертонічного кризу, для лікування гіпертонічної хвороби, усунення : приступу стенокардії, лікування стенокардії спокою, стенокардії напруги, атеросклероза, ішемічного інсульту.

IV. Підсумковий тестовий контроль.

ТЕМА 23. ФАРМАКОЛОГІЯАНТИГІПЕРТЕНЗИВНИХІ АНТИГІПОТЕНЗИВНИХЗАСОБІВ.

Актуальність теми: велике поширення серцево-судинної патології, зокрема гіпертонічної хвороби, робить знайомство з принципами і засобами антигіпертензивної терапії необхідним як для наступного навчання в клініці внутрішніх хвороб, так і для забезпечення професійної діяльності. У курсі фармакології ця тема дозволяє узагальнити уявлення, отримані на попередніх заняттях («Засоби, діючі на еферентну іннервацію», «Фармакологія міотропних засобів», «Засоби регулюючі і коригуючі водно-сольовий обмін») і прищепити початкові навички вибору медикаментозних речовин на основі знання патогенезу синдрому (хвороби).

Ціль (загальна): Уміти використовувати (вибирати і виписувати) антигіпертензивні й антигіпотензивні засоби.

Конкретні цілі

Уміти:

1. Інтерпретувати групову приналежність антигіпертензивних і антигіпотензивних засобів.

2. Передбачати зміни функцій організму під впливом антигіпертензивних і антигіпотензивних засобів відповідно до їх фармакодинаміки і фармакокінетики (у терапевтичних і токсичних дозах).

3. Вибирати бажаний напрямок дії антигіпертензивних і антигіпотензивних засобів при гіпертонічній хворобі, гіпертонічному кризі, судинній недостатності, шоці.

4. Застосовувати відомості про форми випуску, дози при виписуваннні рецептів.

1.Прочитайте теоретичні питання до заняття.

2.Вивчить підручник: Коміссаров І. В. та ін. «Фармакологія: введення у фармако- і хіміотерапію» — Донецьк, «Новий світ», 2004, с. 132-137 і лекцію.

3.Розв‘яжить задачі для вироблення навичок застосування вивченого матеріалу.

4.У препаратному зошиті складіть список препаратів по формі, що рекомендується.

5.У робочому зошиті випишіть: резерпін, метопролол, празозин, верапаміл, еналаприл, гідрохлоротіазид для лікування гіпертонічної хвороби, пентамін, дибазол, магнію сульфат для усунення гіпертонічного кризу, кордіамін, кофеїн-натрію бензоат, мезатон для усунення колапсу, поліглюкін і неогемодез для лікування шоку.

Теоретичні питання на підставі яких можливе виконання цільових видів діяльності:Антигіпертензивні засоби: визначення, класифікація. Засоби, що переважно знижують ЗПО: пригнічуючі судиноруховий центр (клофелін, метилдофа), гангліоблокатори (пентамін), симпатолітики (резерпін, октадин), альфа-адреноблокатори (празозину гідрохлорид, дроперидол), міотропні спазмолітики (апресин, міноксидил, дибазол, магнію сульфат, верапаміл, натрію нітропрусид); інгібітори РАС (каптоприл, еналаприл, лозартан). Засоби, що переважно зменшують МОК: бета-адреноблокатори (анаприлін, талінолол, атенолол), салуретики (гідрохлоротіазид, спіронолактон). Механізми гіпотензивної дії. Принципи комбінованого застосування засобів при лікуванні гіпертонічної хвороби. Усунення гіпертонічного кризу.

Антигіпотензивні засоби. Засоби, використовувані при гострій судинній недостатності: аналептики (бемегрид, кордіамін, кофеїну-натрію бензоат), альфа-адреноміметики (норадреналіну гідротартрат, мезатон), поліпептидні міотропні вазопресори (ангіотензинамід). Засоби, використовувані при падінні хвилинного викиду внаслідок гіповолемії (шок): плазмозамінники — сольові (ізотонічний розчин натрію хлориду, складні сольові розчини), колоїдні (поліглюкін, реополіглюкін, неогемодез).

Навчальні задачі:

1. Ізольовану судину кроля перфузували живильним розчином. Яка з названих речовин понизить тонус судини при додаванні до перфузату?

А.Пентамін. Б.Октадин. В.Празозин. Г.Анаприлін. Д.Верапаміл.

2. Судини нижньої кінцівки зі збереженою іннервацією перфузували живильним розчином. Яка з названих речовин понизить тонус судин при введенні в цей розчин?

А.Пентамін. Б.Клофелін. В.Дроперидол. Г.Анаприлін. Д.Каптоприл.

3. Судини нижньої кінцівки зі збереженою іннервацією перфузували живильним розчином. Яка з перерахованих речовин понизить тонус судин при введенні в організм собаки?

А.Верапаміл. Б.Клофелін. В.Дроперидол. Г.Анаприлін. Д.Каптоприл.

4. У хворого гіпертонічною хворобою виявлені ознаки вторинного гіперальдостеронизму. Призначення якої речовини з нижчеперелічених найбільш доцільно у цьому випадку?

А. Резерпіну. Б. Клофеліну. В. Гідрохлоротіазиду. Г. Еналаприлу.

5. У хворого гіпертонічною хворобою на тлі підвищеного діастоличного тиску пульсова різниця зменшена. Який антигіпертензивний засіб з нижчеперелічених недоцільно призначити в цьому випадку?

А. Анаприлін. Б. Апресин. В. Празозин. Г. Спіронолактон.

6. Хворому для забезпечення знеболювання при оперативному втручанні на прямій кишці субарахноїдально ввели лідокаин. Яка з названих речовин придатна для профілактики колапсу?

А. Кофеїну-натрію бензоат. Б. Етимізол. В. Норадреналіну гідротартрат. Г. Ангіотензинамід. Д.Ефедрину гідрохлорид.

7. У хворого виразковою хворобою шлунка після прийому гангліоблокатора пірилену при переході у вертикальне положення розвилася раптова слабість, запаморочення, порушення зору, рясне потовиділення; АТ 100/40 мм Hg , пульс - 120 ударів у 1 хв. Яку речовину з перерахованих варто використати?

А. Кордіамін. Б. Бемегрид. В. Адреналіну гідрохлорид. Г.Норадреналіну гідротартрат.

Еталон відповіді до завдань: 1: Д.

ОРІЄНТОВНА ОСНОВА ДІЙ ПРИ ВИБОРІ ЗАСОБІВ ЛІКУВАННЯ ГІПЕРТЕНЗІЇ І ГІПОТЕНЗІЇ

1.Відповідно до клінічної картини хвороби чи її патогенезу намітьте ціль медикаментозного впливу при лікуванні гіпертонічної хвороби, гіпертонічного кризу, гострої судинної недостатності центрального походження, гострої судинної недостатності периферичного походження, гіповолемії при дегідратації, травматичному й опіковому шоках.

Приклад: гіповолемія при опіковій інтоксикації.

1.Відновити обсяг циркулюючої крові і зменшити концентрацію токсинів у крові

2.Використовувати замісну терапію плазмозамінниками.

3.Вибрати неогемодез, колоїдний плазмозамінник на основі низькомолекулярної речовини (полівинілпиролідона), завдяки чому він маї велику адсорбційну поверхню і забезпечує швидке виведення адсорбованої отрути.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО РОБОТИ СТУДЕНТІВ НА ПРАКТИЧНОМУ ЗАНЯТТІ

II. Самостійна робота і розбір її результатів.

1.Робота з тестами.

2.Розв‘язування задач.

III. Виписування рецептів за показаннями: гіпертонічна хвороба, гіпертонічний криз, гостра судинна недостатність центрального походження, гостра судинна недостатність периферичного походження, гіповолемія при дегідратації, травматичному й опіковому шоках.

IV. Підсумковий тестовий контроль.

ТЕМА 24. ФАРМАКОЛОГІЯСЕРЦЕВИХЗАСОБІВ

Актуальність теми: Адекватне кровопостачання органів і тканин забезпечується роботою серця і станом судинної системи. Одним з найважливіших показників працездатності (продуктивності) серця є хвилинний обсяг. Хвилинний обсяг серця залежить від його автономних функцій. Центральною ланкою, що визначає хвилинний обсяг крові, є скоротність міокарда. Робочим елементом міокарда, що забезпечує скоротність, служить саркомер, у якому специфічні скорочувальні білки актин і міозин сприяють переходу хімічної енергії, запасеної в макроергічних сполуках, у механічну енергію м'язового скорочення. Регуляторна роль у скороченні належить білку тропонинові. Запуск скорочення здійснюється іонами Са²⁺. У свою чергу, акумуляція хімічної енергії в міокарді забезпечується переважно процесами окисного фосфорилювання. Впливаючи на процеси регуляції й енергозабезпечення скорочень міокарда, лікар може змінити скоротність міокарда і підвищити хвилинний обсяг крові. Ця обставина дозволяє лікарям різних спеціальностей (терапевтам, хірургам, реаніматологам) використовувати препарати, що підвищують силу скорочень серця, для лікування розладів кровообігу, обумовлених зниженням сили серцевих скорочень.

Ціль (загальна): Уміти використовувати (вибирати і виписувати) серцеві засоби для корекції порушень насосної функції серця.

Конкретні цілі

Уміти:

1. Інтерпретувати групову приналежність серцевих засобів.

2. Передбачати зміни функцій організму під впливом серцевих засобів відповідно до їх фармакодинаміки і фармакокінетики (у терапевтичних і токсичних дозах).

3. Вибирати адекватні засоби при лікуванні різних форм серцевої недостатності.

4. Застосовувати відомості про форми випуску, дози при виписуваннні рецептів.

1.Прочитайте теоретичні питання до заняття.

2.Вивчить підручник: Коміссаров І. В. та ін. «Фармакологія: введення у фармако- і хіміотерапію» — Донецьк, «Новий світ», 2004, с. 138-145 і лекцію.

3.Розв‘яжить задачі для вироблення навичок застосування вивченого матеріалу.

4.У препаратному зошиті складіть список препаратів по формі, що рекомендується.

5.У робочому зошиті випишіть: строфантин для усунення гострої лівошлуночкової недостатності, дигоксин для лікування хронічної правошлуночкової недостатності, кофеїн для лікування серцевої недостатності при інфекційному захворюванні.

Теоретичні питання на підставі яких можливе виконання цільових видів діяльності:Поняття про серцеві засоби, їх класифікація: кардіотонічні і кардіостімулюючі засоби. Серцеві глікозиди: хімічна будова, джерела одержання. Засоби: дигітоксин, дигоксин, строфантин, адонізид, кардіовален. Вплив глікозидів на основні функції міокарда в залежності від дози. Дія на хвилинний викид. Вплив на судини, нирки, ЦНС. Особливості фармакокінетики серцевих глікозидів і показання до їх застосування при різних патогенетичних і клінічних формах серцевої недостатності. Ускладнення при використанні глікозидів і допомога при них. Неглікозидні кардіотоніки. Катехоламіни (дофаміну гідрохлорид, добутамін, норадреналіну гідротартрат і ін.) як серцеві засоби. Кардіостімулятори - ксантини: еуфилін, кофеїн-натрію бензоат. Механізми дії. Особливості застосування.

Навчальні задачі:

1. Тварині вводили речовини, які вибірково змінюють автономні функції серця. Речовину з якою властивістю можливо назвати серцевою?

А. Збільшуючу внутрісерцеву провідність. Б. Зменшуючу частоту серцевих скорочень. В. Підвищуючу силу скорочень. Г. Понижуючу силу скорочень.

2. Відомо, що швидкість розвитку дії серцевих глікозидів при введенні в цілісний організм істотно різна. Швидкість розвитку ефекту якого з глікозидів зміниться найбільшою мірою при перфузії розчинами цих речовин ізольованого серця тварини?

А. Дигітоксину. Б. Дигоксину. В. Строфантину. Г. Кардіовалену.

3. За допомогою мікропіпетки розчин строфантину уведено внутрішньоклітинно в міокардіоцит жаби. Яка молекулярна структура буде в цьому випадку мішенню дії глікозиду?

А. Кальцієвий потенціалозалежний канал цитоплазматичної мембрани. Б. Кальцієвий хемочутливий канал саркоплазматичного ретикулюма. В. Кальці-натрієвий дифузійний переносник. Г. Натрій, калій — активуєма АТФ-аза.

4. У тварини перерізані блукаючі нерви. Вплив дигітоксину на яку функцію міокарда зміниться при цьому в найменшому ступені?

А. Інотропну. Б. Хронотропну. В. Дромотропну. Г. Батмотропну.

5. Серцеві глікозиди передбачається уводити хворому з механічною жовтяницею. Тривалість дії якого з названих препаратів зміниться найбільшою мірою?

А. Дигітоксину. Б. Дигоксину. В. Строфантину. Г. Кардіовалену.

6. Серцеві глікозиди передбачається уводити хворому з гіпопротеїнемією. Швидкість розвитку кардіотонічної дії якого з названих речовин зміниться найбільшою мірою?

А. Дигітоксину. Б. Дигоксину. В. Строфантину. Г. Кардіовалену.

7. Після недавно перенесеного гострого респіраторного захворювання хворий скаржиться на тупі болі в області серця, задишку, швидку стомлюваність. При обстеженні знайдене розширення границь серця, збільшення печінки, набряки нижніх кінцівок. Який засіб з перерахованих показано для лікування в цьому випадку?

А. Адреналін. Б. Добутамін. В. Кофеїн. Г. Дигітоксин.

Еталонна відповіді до завдань: 1: В.

ОРІЄНТОВНА ОСНОВА ДІЙ ПРИ ВИБОРІ ЗАСОБІВ ЛІКУВАННЯ СЕРЦЕВОЇ НЕДОСТАТНОСТІ

1.Відповідно до клінічної картини хвороби чи її патогенезу намітьте ціль медикаментозного впливу при лікуванні гострої лівошлуночкової недостатності серця; хронічної застійної серцевої (правошлуночкової) недостатності; серцевої недостатності при міокардиті.

Приклад: хронічна застійна серцева (правошлуночкова) недостатність.

1.Збільшити хвилинний обсяг серцевої діяльності й усунути викликані його зниженням симптоми: порушення кровотоку в органах, набряки.

2.Підвищити силу скорочень серця за допомогою серцевих глікозидів, що прямо діють на міокард.

Зменшити переднавантаження на міокард за допомогою салуретиків, що зменшують обсяг циркулюючої крові.

Зменшити постнавантаження на міокард за допомогою судинорозширювальних засобів, що знижують периферичний опір судин току крові.

3.Вибрати дигоксин, як засіб придатний для перорального застосування, що визиває не тільки підвищення хвилинного викиду, але і збільшення діурезу.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО РОБОТИ СТУДЕНТІВ НА ПРАКТИЧНОМУ ЗАНЯТТІ

II. Самостійна робота і розбір її результатів.

1.Робота з тестами.

2.Розв‘язування задач.

III. Виписування рецептів за показаннями: гостра лівошлуночкова недостатність серця, хронічна правошлуночкова недостатність, серцева недостатність, викликана інфекційним захворюванням.

IV. Підсумковий тестовий контроль.

ТЕМА 25. ФАРМАКОЛОГІЯПРОТИАРИТМІЧНИХЗАСОБІВ

Актуальність теми: Порушення ритму серцевих скорочень у значній мірі обтяжує течію серцевої недостатності, пороків серця, гіпертонічної хвороби, ішемічної хвороби серця. В основі серцевих аритмій лежать порушення автономних функцій серця — збудливості, провідності, автоматизму — які у свою чергу обумовлені величиною мембранного потенціалу міокардіоцитів і функцією електрозбудних іонних каналів мембран. Впливаючи лікарськими засобами на рівень мембранного потенціалу, функції електрозбудних іонних каналів, вегетативну іннервацію серця, лікарі різних спеціальностей (кардіологи, терапевти, анестезіологи, реаніматологи) можуть коригувати порушення серцевого ритму.

Ціль (загальна): Уміти використовувати (вибирати і виписувати) антиаритмічні засоби для корекції порушень ритму серцевої діяльності.

Конкретні цілі

Уміти:

1. Інтерпретувати групову приналежність протиаритмічних засобів.

2. Передбачати зміни автономних функцій серця під впливом протиаритмічних засобів відповідно до їх фармакодинаміки і фармакокінетики (у терапевтичних і токсичних дозах).

3. Вибирати адекватні засоби при тахіаритмічних і брадіаритмічних розладах.

4. Застосовувати відомості про форми випуску, дози при виписуваннні рецептів.

1.Прочитайте теоретичні питання до заняття.

2.Вивчить підручник: Коміссаров І. В. та ін. «Фармакологія: введення у фармако- і хіміотерапію» — Донецьк, «Новий світ», 2004, с. 146-152 і лекцію.

3.Розв‘яжить задачі для вироблення навичок застосування вивченого матеріалу.

4.У препаратному зошиті складіть список препаратів по формі, що рекомендується.

5.У робочому зошиті випишіть: метопролол для лікування синусової тахікардії, обумовленої тиреотоксикозом; новокаїнамід при шлуночковій екстрасистолії; панангин для усунення екстрасистолій, обумовлених передозуванням серцевих глікозидів; лідокаїну гідрохлорид для усунення пароксизмальної шлуночкової тахікардії в хворого інфарктом міокарда; дигітоксин для лікування миготливої аритмії при серцевій недостатності.

Теоретичні питання на підставі яких можливе виконання цільових видів діяльності:Протиаритмічні засоби, що стабілізують іонну провідність цитоплазматичних мембран міокардіоцитів (новокаїнамід, етмозин, лідокаїну гідрохлорид, дифенін, мексілетину гідрохлорид, верапаміл, аміодарон), змінюють вплив вегетативних нервів (анаприлін і ін. бета-адреноблокатори, атропіну сульфат, ізадрин, дигітоксин), діють на іонний склад міокардіоцитів (калію хлорид і ін. препарати калію). Механізми дії, вплив на автоматизм, збудливість, провідність. Застосування при порушеннях серцевого ритму відповідно до типу (тахи- і брадіаритмії), локалізації первинних вогнищ (надшлуночкові і шлуночкові аритмії). Ускладнення і їх корекція.

Навчальні задачі:

1. Протиаритмічний засіб не впливає на швидкість спонтанної діастоличної деполяризації міокардіоцитів. Яка з пропонованих речовин має таку властивість?

А. Новокаїнамід. Б. Етмозин. В. Верапаміл. Г. Лідокаїн. Д. Анаприлін.

2. Протиаритмічний засіб не подовжує ефективний рефрактерний період міокардіоцитів. Яка з пропонованих речовин має таку властивість?

А. Новокаїнамід. Б. Аміодарон. В. Верапаміл. Г. Лідокаїн. Д. Анаприлін.

3. Протиаритмічний засіб не зменшує крутість переднього фронту потенціалу дії міокардіоцита. Яка з пропонованих речовин має таку властивість?

А. Новокаїнамід. Б. Аміодарон. В. Етмозин. Г. Лідокаїн. Д. Анаприлін.

4. За допомогою мікроелектродів вимірювали величину струму іонів натрію через цитоплазматичну мембрану міокардіоцитів під час фази 0 потенціалу дії. Яка з пропонованих речовин не зменшує натрієвого струму?

А. Новокаїнамід. Б. Аміодарон. В. Етмозин. Г. Лідокаїн. Д. Анаприлін.

5. За допомогою мікроелектродів вимірювали величину струму іонів кальцію через цитоплазматичну мембрану міокардіоцитів під час потенціалу дії. Яка з пропонованих речовин не зменшує кальцієвого струму?

А. Новокаїнамід. Б. Верапаміл. В. Етмозин. Г. Мексілетин. Д. Анаприлін.

6. За допомогою мікроелектродів вимірювали величину струму іонів калію через цитоплазматичну мембрану міокардіоцитів під час потенціалу дії. Яка з пропонованих речовин не зменшує калієвого струму?

А. Новокаїнамід. Б. Верапаміл. В. Етмозин. Г. Мексілетин. Д. Аміодарон.

7. Необхідно призначити лікування миготливої аритмії, що виникла на тлі серцевої недостатності. Який з пропонованих засобів найбільше прийнятний в дійсному випадку?

А. Дигітоксин. Б. Анаприлін. В. Верапаміл. Г. Новокаїнамід.

8. Необхідно призначити лікування шлуночкової пароксизмальної тахікардії, що виникла на тлі інфаркту міокарда. Який з пропонованих засобів найбільше прийнятний в дійсному випадку?

А. Дигітоксин. Б. Лідокаїн. В. Новокаїнамід. Г. Верапаміл.

9. Необхідно призначити лікування тахіаритмії, що виникла на тлі інгаляційного наркозу фторотаном. Який з пропонованих засобів найбільше адекватний з погляду патогенезу аритмії?

А. Анаприлін. Б. Новокаїнамід. В. Верапаміл. Г. Дифенін.

10. Хворому хронічною правошлуночковою недостатністю був призначений дигітоксин по 1 таблетці 4 рази в день. Протягом першого тижня стан хворого прогресивно поліпшувався: збільшився діурез, зменшилися набряклість і задишка. Але потім стан знову погіршився. При обстеженні виявлена тахікардитична форма аритмії. Призначте протиаритмічний засіб, найбільш адекватний з погляду патогенезу аритмії.

А. Верапаміл. Б. Анаприлін. В. Панангин. Г. Лідокаїн.

Еталон відповіді до завдань: 1: Г.

ОРІЄНТОВНА ОСНОВА ДІЙ ПРИ ВИБОРІ ЗАСОБІВ ДЛЯ КОРЕКЦІЇ ПОРУШЕНЬ РИТМУ СЕРЦЕВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1.Відповідно до клінічної картини хвороби чи її патогенезу намітьте ціль медикаментозного впливу при лікуванні аритмій: синусової тахікардії, надшлуночковій екстрасистолії, пароксизмальній тахікардії при інфаркті міокарду, екстрасистолії, обумовленою передозуванням серцевих глікозидів, миготливої аритмії при серцевій недостатності, синусовому брадикардії, атріо-вентрикулярній блокаді.

Приклад: синусова тахікардія:

1.Зменшити автоматизм синусного вузла і цим зменшити частоту серцевих скорочень.

2.Змінити вплив вегетативних нервів, наприклад, зменшити вплив симпатичних нервів за допомогою бета-адреноблокаторів

Зменшити іонну проникність цитоплазматичної мембрани за допомогою мембранодепресорів.

Змінити іонний склад міокарду за допомогою препаратів калію.

3.Вибрати метопролол як кардіоселективний бета-адреноблокатор, придатний для перорального застосування.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО РОБОТИ СТУДЕНТІВ НА ПРАКТИЧНОМУ ЗАНЯТТІ

II. Самостійна робота і розбір її результатів.

1.Робота з тестами.

2.Розв‘язування задач.

III. Виписування рецептів за показаннями: синусова тахікардія, обумовлена тиреотоксикозом; шлуночкова екстрасистолія; усунення екстрасистолії, обумовленою передозуванням серцевих глікозидів; усунення пароксизмальної шлуночкової тахікардії у хворого інфарктом міокарда; лікування миготливої аритмії при серцевій недостатності.

IV. Підсумковий тестовий контроль.

Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 570; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

⇐ Предыдущая 3 4 5 6 7 8910 11 12 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!