Проаналізуйте внутрішнє та зовнішнє середовище туристичного підприємства.
Внутрішнє середовище (мікросередовище) — це частина загального маркетингового середовища, яке знаходиться усередині підприємства і контролюється ним. Внутрішнє середовище аналізується по наступних напрямах:
Ø кадри (їх потенціал, кваліфікація; підбір, навчання і просування; оцінка результатів праці і стимулювання; збереження і підтримка відносин між працівниками і т.п.);
Ø організація управління (комунікаційні процеси; організаційні структури; норми, правила, процедури; розподіл прав і відповідальності; ієрархія підпорядкування);
Ø фінанси (підтримка ліквідності, забезпечення прибутковості, створення інвестиційних можливостей);
Ø маркетинг (стратегія туристського продукту; цінова стратегія; збутова стратегія; комунікаційна стратегія).
Вивчення зовнішнього середовища
Зовнішнє середовище розглядається як сукупність двох щодо самостійних підсистем: макросередовище та мікросередовище.
Макросередовище визначається чинниками: демографічні фактори, науково-технічні, економічні, природні, соціально-культурні, політико-правові.
Мікросередовище: споживачі, конкуренти, контактні аудиторії, суміжники.
Контактними аудиторіями є групи осіб, організацій, установ, потенційно або реально впливають на діяльність фірми. Основними контактними аудиторіями, що оточують турфірму, є:
Ø фінансові кола (банки, інвестиційні фонди, фінансові, страхові компанії і інші фінансово-кредитні інститути);
|
|
|
Ø засоби масової інформації (преса, радіо, телебачення);
Ø громадськість (союзи споживачів, суспільні формування, а також населення, не виступаюче як яка-небудь організована сила, наприклад жителі курортної зони);
Ø персонал фірми, якого про діяльність свого підприємства залежить відношення до роботи.
Особливості кон'юнктури ринку туристичної індустрії.
Кон'юнктура визначає співвідношення попиту і пропозиції на туристичні послуги, а також рівень і динаміку цін на них.
Кон'юнктура туристичного ринку формується і розвивається під впливом багатьох чинників, серед яких особливо слід виділити економічні, політичні, соціальні, науково-технічні і ін.
Кон'юнктуру туристичного ринку характеризують:
1. співвідношення попиту і пропозиції туристських послуг;
2. рівень цін;
3. стан конкуренції і бар'єри для входу на ринок;
4. ступінь державного регулювання даного ринку;
5. комерційні умови реалізації туристських послуг;
6. наявність сезонних коливань попиту і інші параметри.
Визначення місткості і частки ринку туристичного підприємства.
Місткістю ринкуназивають потенційно можливий об'єм туристичних послуг, що реалізовуються на ринку, протягом певного проміжку часу (як правило, за рік).
|
|
|
Місткість ринку розраховується звичайно як в натуральному (кількість туристів), так і у вартісному (об'єм надходжень від туризму в грошових одиницях) виразі.
Знаючи місткість ринку і тенденції її зміни, фірма отримує можливість оцінити перспективність того або іншого ринку для себе. Немає сенсу працювати на ринку, місткість якого незначна в порівнянні з можливостями підприємства: витрати на впровадження на ринок і роботу на ньому можуть не окупитися.
Окрім цього показника в практиці маркетингових досліджень широке застосування одержав інший — частка ринку. Він достатньо достовірно відображає результати діяльності підприємства і визначається як відношення об'єму продажів його послуг до потенційної місткості даного ринку.
Система маркетингової інформації туристичного підприємства.
Сукупність всієї інформації, необхідної для виконання маркетингових заходів, називають системою маркетингової інформації.Вона звичайно складається з наступних підсистем:
□ внутрішньої інформації;
□ зовнішньої інформації;
□ збору первинної інформації;
|
|
|
□ аналізу інформації.
Система внутрішньої інформаціїдає можливість акумуляції і пошуку необхідних відомостей усередині самого туристичного підприємства.
Серед джерел внутрішньої інформації необхідно виділити: статистичну звітність;
бухгалтерську звітність; внутрішню статистику; матеріали раніше проведених досліджень; дані договорів; акти ревізій і перевірок; відомості, що поступають; різного роду довідки, звіти; оперативну і поточну виробничу і науково-технічну інформацію; скарги і рекламації споживачів; ділове листування і т.д.
Система зовнішньої інформації орієнтована на джерела і методичні прийоми, за допомогою яких можна одержати інформацію про події і ситуації, що складаються в зовнішньому маркетинговому середовищі.
У системі зовнішньої інформації виділяються джерела:
□ загальної маркетингової інформації;
□ вузькопрофільної маркетингової інформації.
Система збору первинної інформаціїпередбачає проведення спеціальних маркетингових досліджень. Їх метою є отримання додаткових даних, пов'язаних з рішенням конкретних маркетингових задач.
Основними методамизбору первинних маркетингових даних є:
□ опитування;
□ спостереження;
□ експеримент;
□ імітаційне моделювання.
Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 1224; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!