Формування ринку робочої сили



 

Із утвердженням індустріальної цивілізації завершується формування ринку робочої сили. Основним ринком в 19 – на початку 20 століття був ринок в Північній Америці. В першій половині 19 століття із Західної Європи до Північної Америки іммігрувало близько 5 млн. чоловік. У другій половині 19 століття – близько 18 млн. чоловік. Ринок праці стає постійною складовою частиною світового ринку, а відтак і світової торгівлі. Причинами міграції були економічні, політичні, релігійні, екологічні й інші чинники. Головним стимулом було отримання роботи, поліпшення матеріальних, виробничих і соціальних умов. Джерелом еміграції виступали країни, в яких пропозиція робочої сили значно перевищувала попит. Основними споживачами іноземної робочої сили були країни, де попит на неї перевищував пропозицію. Найвища еміграційна активність спостерігалася в період між наполеонівськими війнами і Першою світовою війною. Переважна більшість мігрантів походила з Європи. Джерелом еміграційних процесів було різке зростання народжуваності на Європейському континенті (від 270 млн чол. у 1850 р. до 460 млн у 1910 p.). Серед приймаючих країн чільні позиції посідали США, Аргентина, Бразілія, Австралія, Канада. Протягом 1820-1914 pp. простежувалося три міграційні хвилі. Перша з них відбулася, насамперед, у межах Європи; друга мала яскраво виражене трансатлантичне спрямування; третя - охоплювала афро-азійський простір. Найбільшу кількість емігрантів забезпечували Великобританія, Італія, Німеччина, Австро-Угорщина, Іспанія, Росія, Португалія. Європейська еміграція характеризувалася великими обсягами і високими темпами, рухом еміграційних потоків зі Сходу на Захід, різноманітністю свого якісного складу, а також зворотною залежністю між темпами еміграції і рівнем економічного розвитку країн. Нетрадиційним напрямом міжнародних переміщень робочої сили було примусове переселення колишніх в'язнів, злочинців, каторжників та ін. Найхарактернішим у даному контексті був Австралійський континент. Міжнародні міграційні процеси сприяли диверсифікації світогосподарських зв'язків, наповненню їх новим змістом. Формування світового ринку робочої сили має свою історію.

І етап безпосередньо пов’язаний з промис­ловою революцією, котра здійснилась у Європі в останній третині XVIII-середині XIX століття. Наслідком цієї революції стало те, що накопичення капіталу супроводжувалось зростанням його органічної будови. Останнє призвело до утворення “відносного перенаселення”, що викликало масову міграцію з Європи до Північної Америки, Австралії, Нової Зеландії. Цим було започат­ковано формування світового ринку праці, яке сприяло: економічному розвитку в країнах імміграції, оскільки задовольняло гостру потребу цих країн в трудових ресурсах в умовах високих темпів накопичення капіталу і відсутності резервів залучення робочої сили; колонізації малозаселених районів землі і втягуванню в систему світового господарства нових країн.

II етап міжнародного переміщення трудових ресурсів охоплює період з 80-х років XIX століття до 1-ї світової війни. В цей період значно зростають масштаби нагромадження капі­талу, характерною рисою якого виступає посилення нерівномір­ності цього процесу в рамках світового господарства. Високий рівень концентрації виробництва і капіталу в передо­вих країнах (США, Великобританії та ін.) зумовлює підвищений попит на додаткову робочу силу.

ІІІ етап розвитку міжнародної міграції охоплює період між дво­ма світовими війнами. Особливістю цього етапу є скорочення масштабів міжнародної трудової міграції, у тому числі міжконтинентальної міграції і навіть рееміграції з класичної країни-іммігранта — США.

IV етап розвитку міжнародної міграції робочої сили розпочав­ся після II світової війни і триває понині.

На тлі довгострокових циклів відбуваються сплески (вибухи) міграції. Так, в 40-і роки XIX століття відбувся вибух еміграції з Ірландії в США, внаслідок так званого “картопляного голоду”. На початку 80-х років XIX століття широкомасштабна еміграція з Італії та Східної Європи до США була викликана падінням цін на європейську пшеницю. Перед І-ю світовою війною, з почат­ком економічного пожвавлення, посилилась міграція, але була перервана війною. Велика депресія та друга світова війна серйозно знизили рівень міграції.

Після ІІ світової війні потік мігрантів знову став збільшуватись. По-перше, утворився усталений потік висококваліфікованих фахівців до США і Канади. По-друге, пото­ки біженців з Угорщини після повстання 1966 р., з В’єтнаму (1975р.) та з Куби (1980р.). По-третє, еміграція з колишніх соц. країн після розпаду колишнього СРСР і припинення дії Варшавсь­кого договору. По-четверте, із створенням ЄС та інших економіч­них об’єднань вільне пересування робочої сили між країнами ста­ло необхідною умовою нормального функціонування світового господарства.

 

5.Становлення першої міжнародної валютної системи в процесі розвитку індустріальної цивілізації

 

Міжнародна валютна система — це сукупність грошових відносин, які опосередкову­ють рух товарів і факторів виробництва між країнами та формують само­стійну міжнародну фінансову сферу. Валютні відносини в рамках міжнародної економіки здійснюються на трьох рівнях — національному, міждержавному (регіональному) та міжна­родному.

В процесі розвитку індустріальної цивілізації формується перша міжнародна валютна система, і таким чином цим було започатковано перший етап формування світової валютної системи. Міжнародна валютна система в 19 столітті формується під впливом Великобританії.

В кінці 18 століття у Великобританії була створена національна валютна система золотого стандарту. За цією системою в межах національної економіки Великобританії функціонували монети, що мали золотий вміст. Поступово під впливом Великобританії в міжнародному співтоваристві формується думка, а потім і вживається ряд заходів для формування подібної системи на міжнародному рівні з метою спрощення міжнародних розрахунків.

Перша міжнародна валютна система юридично була оформлена Паризькою міжнародною конференцією 1867 року. Це була валютна система золотого стандарту. В літературі її називають "Паризькою валютною системою". Це означає, що основним принципом функціонування міжнародної валютної системи був золотий паритет як основа валютних курсів в міжнародних розрахунках. Курс валют держав, які приєдналися до цієї системи, визначався вмістом в них золота. В міжнародних розрахунках золото використовувалося в чистому вигляді. Різні країни поступово приєднувалися до Паризької валютної системи. Росія приєдналася до цього стандарту в 1898 році. Коливання курсів валют в межах золотого стандарту відбувалося в межах так званих "золотих точок". Вони визначалися різницею в ціні на золото, яка виникала в процесі транспортування із однієї країни в іншу.

Характерні риси Паризької ВС:

· основа системи - золотомонетний стандарт (офіційне закріплення країною золотого вмісту національної валютної одиниці);

· вільний експорт/імпорт золота на міжнародних ринках, обмін зливків на монети;

· режим вільноплаваючих курсів валют з урахуванням попиту та пропозиції, але в межах золотих точок. Валютний курс, починаючи з якого боржники були схильні розраховуватись золотом, а не іноземними валютами, називався золотою точкою вивозу. Аналогічно - золота точка ввозу.

Ще один принцип функціонування золотого стандарту: національні валюти були ідентичними до міжнародної, тобто і там і там золото відігравало всі функції грошей (в межах національної економіки це були монети із золотим змістом, в міжнародній торгівлі – в чистому вигляді). Золотий стандарт діяв до 1 світової війни, яка призвела до кризи цієї валютної системи.

 Перелік питань для самоконтролю

1. Політика вільної торгівлі Пруссії та об'єднаної Німеччини

2. Протекціоністська політика Франції (механізм митного регулювання)

3. Основні нетто-експортери капіталу періоду становлення індустріальної цивілізації (Великобританія, Франція, Німеччина, Бельгія, Швейцарія, Голландія)

4. Інтернаціоналізація виробництва та капіталу

Рекомендовані літературні джерела:

Базова : [1,2,7,11 ]

Допоміжна: [4,5]

Інформаційні ресурси в Інтернеті: [3,5,6]

Міжнародні видання: [3,6]


Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 578; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!