Тема 1. Вступ до теорії та історії міжнародних економічних відносин. Закономірності і тенденції міжнародних економічних відносин та методи їх вивчення.
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ФІСКАЛЬНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
Навчально-науковий інститут економіки, оподаткування та митної справи
Кафедра міжнародної економіки
Затверджую
Перший проректор з навчально-методичної та виховної роботи
___________ О.А. Шевчук
«___» ______2017
Конспект лекцій
з навчальної дисципліни
ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН
підготовки здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня
денної форми навчання
галузь знань 29 «Міжнародні відносини»
спеціальність 292 «Міжнародні економічні відносини»
спеціалізація «Міжнародна економіка»
статус дисципліни: обов’язкова
Ірпінь – 2017
Конспект лекцій з навчальної дисципліни «Теорія та історія міжнародних економічних відносин» складений на основі робочої програми навчальної дисципліни затвердженої у 2017 р.
Автор ___________ О.В. Чернова, доцент, к.е.н.
Розглянуто і схвалено кафедрою міжнародної економіки, протокол від «__» _____ 2017 №__
Завідувач кафедри ________ Я.В. Белінська, професор, д.е.н.
Завідувач навчально-методичного відділу _________
|
|
|
| ЗМІСТ | ||
| Передмова | 3 | |
| 1 | Вступ до теорії та історії міжнародних економічних відносин. Закономірності і тенденції міжнародних економічних відносин та методи їх вивчення. | 4 |
| 2 | Проблеми періодизації історії міжнародних відносин. Традиції і парадигми в теорії міжнародних економічних відносин. | 10 |
| 3 | Поняття системи міжнародних економічних відносин. Середовище системи міжнародних економічних відносин | 15 |
| 4 | Міжобщинні господарські зв’язки доісторичної епохи та зовнішньоекономічні відносини держав стародавнього світу | 21 |
| 5 | Особливості міжнародних економічних відносин за часів феодалізму | 27 |
| 6 | Загальна характеристика зовнішньоекономічних зв'язків України часів феодалізму | 34 |
| 7 | Індустріальна цивілізація та система економічних відносин світового господарства | 39 |
| 8 | Сучасна система міжнародних економічних зв'язків | 44 |
| Рекомендована література | 51 | |
ПЕРЕДМОВА
|
|
|
Конспект лекцій обов’язкової навчальної дисципліни “Теорія та історія міжнародних економічних відносин” складений на основі робочої програми навчальної дисципліни, затвердженої у 2017 р.
Предметом вивчення навчальної дисципліни є міжнародні економічні відносини в процесі їх історичного виникнення, становлення і розвитку від доісторичних часів до сучасного рівня.
Програма навчальної дисципліни складається з таких модулів:
1.Зародження міжнародних економічних відносин та становлення наукових основ їх дослідження
2.Еволюція середовища системи міжнародних економічних відносин
Метою викладання навчальної дисципліни “Теорія та історія міжнародних економічних відносин” є формування у студентів комплексного розуміння основних понять науки про міжнародні економічні відносини, теоретичних підходів та напрямків дослідження міжнародної економічної політики, а також закономірностей розвитку міжнародних відносин на різних історичних етапах.
Основними завданнями вивчення дисципліни «Теорія та історія міжнародних економічних відносин» є:
|
|
|
- формування компетентності студентів щодо системної сутності міжнародних економічних відносин в умовах економічної глобалізації;
- опанування необхідного мінімуму теоретичних знань з теорії та історії формування міжнародних економічних відносин;
- навчити студентів вірно оцінювати з економічної точки зору особливості організації тих чи інших форм міжнародних економічних зв’язків в різні історичні періоди;
- дослідження та селекція різних типів міжнародних стратегій економічної поведінки та оцінюванні їх ефективності.
Процес навчання у вищій школі реалізують у межах різноманітної цілісної системи організаційних форм і методів навчання. Кожна форма розв'язує своє спеціальне завдання, але сукупність форм і методів навчання створює єдиний дидактичний комплекс, функціонування якого підпорядковано об'єктивним психолого-педагогічним закономірностям навчального процесу.
Значне місце у підготовці фахівців з вищою освітою належить лекціям. Лекція - чіткий, системний виклад окремої наукової проблеми або теми. Мета лекції полягає в допомозі студентам оволодіти методами самостійної роботи з підручниками, посібниками, першоджерелами. Лекція - один з найважливіших чинників в організації навчальної діяльності студентів.
|
|
|
Лекція (лат. lectio — читання) - систематичне, наукове і послідовне викладення навчального матеріалу, будь-якого питання, теми, розділу, предмету, методів науки..
Основний зміст лекції становлять центральні методологічні, теоретичні і практичні проблеми. У лекціях розкриваються найважливіші, найсуттєвіші, що вимагають наукового обгрунтування.
У нормативно-директивних документах, які визначають зміст і організацію навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах України, обґрунтовано головні вимоги до лекцій, реалізація яких дає змогу повною мірою використовувати значні навчальні й виховні можливості цієї форми навчання, підвищити вплив кожної лекції на свідомість і почуття студентів.
Лекція — методологічна й організаційна основа для всіх навчальних занять, зокрема й самостійних (методологічна, тому що вводить студента в науку загалом, надає навчальному курсу концептуальносгі; організаційна — тому що решта форм навчальних занять так чи інакше "зав'язані" на лекцію, найчастіше логічно заплановані після неї, спираються на неї змістовно і тематично. її основна дидактична мета — формування орієнтувальної теоретичної основи для подальшого засвоєння студентами навчального матеріалу.
Отже, лекція, як основна ланка дидактичного циклу навчання, виконує наукові, виховні й світоглядні функції, вводить студента у творчу лабораторію лектора.
Тема 1. Вступ до теорії та історії міжнародних економічних відносин. Закономірності і тенденції міжнародних економічних відносин та методи їх вивчення.
Мета: розкрити сутність науки про міжнародні економічні відносини та визначити її місце у системі наук і навчальних дисциплін.
План
1. Предмет курсу «Теорія та історія МЕВ». Сутність міжнародних економічних відносин як категорії науки.
2. Становлення системи міжнародних економічних відносин
3. Формаційний та цивілізаційний теоретико-методологічні підходи до вивчення курсу.
4. Основні категорії курсу.
5. Міжнародна економічна політика
1. Предмет курсу «Теорія та історія МЕВ». Сутність міжнародних економічних відносин як категорії науки
Метою викладання навчальної дисципліни “Теорія та історія міжнародних економічних відносин” є формування комплексного розуміння основних понять науки про міжнародні економічні відносини, теоретичних підходів та напрямків дослідження міжнародної економічної політики, а також закономірностей розвитку міжнародних відносин на різних історичних етапах
Об’єкт вивчення курсу — еволюція міжнародних економічних відносин
Предметом вивчення навчальної дисципліни є міжнародні економічні відносини в процесі їх історичного виникнення, становлення і розвитку від доісторичних часів до сучасного рівня.
Розглядаючи систему економічних наук, неважко прийти до висновку, що «Теорія та історія міжнародних економічних відносин» (далі – ТІМЕВ) як наука, являє собою своєрідну і самобутню частину економічної теорії, оскільки тут вивчаються економічні явища і процеси, тобто вивчаються економічні стосунки, що виникають на міжнародному рівні з приводу виробництва, розподілу, обміну і споживання життєвих благ в умовах обмеженості та рідкісності ресурсів. Наука «ТІМЕВ» визначає закономірності розвитку міжнародних явищ і процесів, які відбуваються у сфері економіки. На основі наукових результатів науки ТІМЕВ розвиваються більш конкретні науки, що вивчають окремі, напрямки здійснення міжнародних економічних стосунків.
Завдання курсу ТІМЕВ — вивчати не економіку зарубіжних країн, а особливості їх економічних відносин, причому, не будь-які економічні відносини, а тільки ті, що найчастіше повторюються та є типовими і характерними для поняття «відносин». Завдання міжнародних економічних відносин як економічної системи — обслуговувати взаємодію національних економік, що входять у світове господарство, і тим самим забезпечувати його цілісність.
Міжнародні економічні відносини, що визначають суть світового господарства, похідні і залежать від економічних відносин, що складаються на національних рівнях. Вони не тільки визначаються рівнем зрілості продуктивних сил і виробничих відносин у різних національних господарствах, а й обумовлюються особливостями економічної політики. Міжнародні економічні відносини — це взаємовідносини між суб’єктами господарювання різних країн з приводу виробництва, розподілу, обміну і споживання і матеріальних благ. Узагальнена класифікація МЕВ надана у табл. 1.
Таблиця 1
КЛАСИФІКАЦІЯ ВИДІВ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН
| Види МЕВ | Характеристика |
| МЕВ промислово розвинутих країн | Це МЕВ ринкової економіки, вони розвиваються в умовах конкуренції, для них характерні зрілі форми інтернаціоналізації виробництва і капіталу, глибокі економічні зв’язки, які переходять у стадію інтеграції. |
| МЕВ країн, що розвиваються | Характеризуються зміною моделі їх ролі у світовому господарстві: із аграрно-сировинної периферії ці країни перетворюються на учасників виробництва готової продукції при збереженні панівного становища розвинених країн у наукоємних галузях. |
| МЕВ країн з перехідною економікою | Характеризуються процесом реформування економіки, здійснюється перехід від планово-адміністратиних до ринкових методів регулювання економіки. |
Отже, міжнародні економічні відносини є головною складовою світового господарства та базою його розвитку.
2.Становлення системи міжнародних економічних відносин
Світове господарство - це глобальний економічний організм, сукупність національних економік, які знаходяться в тісній взаємодії і взаємозалежності, який підпорядковується об'єктивним законам ринкової економіки. Оскільки МЕВ - елемент структури світового господарства, то вони розвиваються разом з його формуванням.
Формування сучасного світового господарства, міжнародних економічних відносин пройшло тривалий історичний процес від первіснообщинного стада до всесвітніх економічних відносин, від кам'яної сокири - до високих технологій.
Протягом століть між народами складались певні відносини, але вони були поверхневими, нестійкими. Зв'язки підтримувалися не стільки між народами, скільки між їх автократичними та деспотичними правителями.
Перший етап і тип МЕВ - доколоніальний. Він є найбільш тривалим і охоплює первіснообщинний, рабовласницький і феодальний періоди. Зв'язки між народами починалися ще з племен.
Міжнародна торгівля вже у І тис. до н.е. переходить від експортно-імпортної системи до більш доходної транзитної. Великим центром посередницької торгівлі (IV - V ст. до н.е.) був Карфаген, через який проходили товари з Фінікії, Єгипту, Малої Азії та Сахари...
Вже в 1-му тис. до н.е. відзначився поділ ринків залежно від характеру пропонованих товарів, транспортування і залежно від виробництва та споживання товарів. Так відокремилися ринки рабів від ринку хлібів.
Натуральне господарство продовжувало своє існування. Типовою формою феодальної торгівлі був ярмарок, куди звозилися товари з різних країн. Зовнішня торгівля набирала швидких темпів.
Основним напрямом міжнародної торгівлі цього періоду вважають торгівлю між Європейськими країнами і Сходом. До XI ст. активну роль у цій торгівлі відігравали арабські та візантійські купці.
Колоніальний період МЕВ охоплює період з XVI - сер XX ст. Його початок співпадає з періодом розпаду феодалізму і зародження капіталізму. Важливою віхою на шляху до глобалізації міжнародних зв'язків стали великі географічні відкриття. Починаючи з XVI століття, простір міжнародної спільноти став швидко розширюватись.
Великі географічні відкриття зумовили 2 головні наслідки: створення перших колоніальних імперій (Іспанська в Америці, Португальська в Азії); виникнення світової торгівлі (світового ринку). За короткий час до міжнародної торгівлі були втягнуті всі частини світу.
Колоніальний поділ світу проіснував аж до половини ХХ ст..
У початковий період імперіалізму (70 рр. XIX - поч. XX ст.) здійснився перехід від капіталізму, від вільної конкуренції, до його вищої стадії - імперіалізму. Відбувалися перші зародки монополізації, з'явилися нові форми власності (акціонерні товариства). Міжнародні монополії раннього періоду розвитку імперіалізму стали посередниками сучасних транснаціональних корпорацій, які становлять в наш час основу світового господарства.
Основні риси сучасного етапу розвитку МЕВ: взаємозалежність усіх держав світу; розвиток НТП; розширення та інтенсифікація господарчих, торговельних, фінансових та інших зв'язків, які перетворили світ у цілісний ринок капіталів, товарів, послуг та робочої сили; виник єдиний світовий інформаційний, культурний простір тощо. Таким чином вперше в історії склалась глобальна система міжнародних економічних відносин.
Головна особливість МЕВ початку ІІІ тисячоліття полягає в тому, що їх зміст, основні тенденції і суперечності, динаміка, структура і форми розвитку визначаються впливом технологічної і інформаційної революції, процесами глобалізації.
До інших особливостей сучасного етапу розвитку світового господарства відносяться:
- лібералізація зовнішньоекономічних зв'язків країн. Зняття бар'єрів на шляху переміщення капіталів, робочої сили, товарів між державами;
- активно проявляється тенденція до уніфікації та стандартизації в різних галузях міжнародного соціально-економічного життя. Все ширше застосовуються єдині для всіх країн стандарти на технологію, екологію, діяльність фінансових організацій, бухгалтерську і статистичну звітність. Міжнародні економічні установи впроваджують єдині критерії макроекономічної політики, відбувається уніфікація вимог до податкової політики, до політики в галузі зайнятості та ін.;
- розвиток процесу транснаціоналізації виробництва. Економічна діяльність все більше зосереджується в транснаціональних, багатонаціональних підприємствах, що багато в чому визначає напрямки міжнародного руху факторів виробництва, міжнародної торгівлі, впливає на економіку і політику окремих країн;
- в системі управління світовою економікою поступово втрачається колишня роль ООН. її функції переходять до урядів країн "великої сімки". Крім того, управління світовим господарством починає концентруватися у тріаді: Світова організація торгівлі - Міжнародний валютний фонд - Світовий банк;
- подальший розвиток процесу глобалізації господарського життя. На макроекономічному рівні глобалізація означає загальне прагнення країн до економічної активності поза своїми межами. Ознаками такого прагнення є лібералізація, перехід від замкнутих національних господарств до економіки відкритого типу. На мікроекономічному рівні під глобалізацією розуміється розширення діяльності підприємства за межі внутрішнього ринку, зокрема для використання переваг великомасштабного спеціалізованого виробництва.
Отже, процеси лібералізації, відкриття національних економік приводять до таких наслідків, як посилення конкуренції між національними та іноземними виробниками, банкрутства вітчизняних підприємств; зміни відносних цін; структурних зрушень тощо.
3.Формаційний та цивілізаційний теоретико-методологічні підходи до вивчення курсу
Історія МЕВ вивчається через призму різних наукових підходів до розвитку людського суспільства. Одним із таких підходів є формаційний аналіз. Свого часу цей підхід (принцип формаційного аналізу) було запропоновано класиками марксизму. Він полягає у вивченні історії через етапи: від первіснообщинного ладу через рабовласництво, феодалізм, капіталізм до комунізму.
Концепція формаційного підходу ґрунтується на принципах класової боротьби, соціальної революції і диктатури пролетаріату.
Другим підходом до вивчення і дослідження людського суспільства є цивілізаційний. У відповідності з цим підходом історія людства розглядається через призму трьох цивілізацій:
1) аграрна; 2) індустріальна; 3) постіндустріальна.
Такий підхід було запропоновано в 70-ті роки американським політологом і публіцистом Тоффлером.
Аграрна цивілізація сформувалася і розвивалася із 7-6 тисячоліття до н.е. і тривала до 15-16 століття н.е. Потім завдяки індустріальному перевороту виникла індустріальна цивілізація, що проіснувала до кінця першої половини 20-го століття. Зараз людство, представлене окремими державами, поступово входить в межі постіндустріальної цивілізації.
Індустріальна цивілізація, особливо що стосується розвитку економічних зв'язків між державами, пов'язується з поглядами А.Сміта, Д.Рікардо, К.Маркса.
Що ж до постіндустріальної цивілізації, то в її аналіз і теоретичне обґрунтування внесли вклад переважно західні вчені (оскільки радянська наука базувалася на формаційному підході): Д.Белл, Г.Кан, З.Бжезінський.
Вважається, що її розвиток пов'язаний із сферою послуг і інтелектуальною працею, на відміну від праці фізичної. В своїх роботах Тоффлер зазначав, що робітник постіндустріальної цивілізації буде корінним образом відрізнятися від робітника фізичної праці (робітника індустріальної цивілізації, створеної Марксом).
Постіндустріальна цивілізація пов'язується з новим змістом розвитку сфери послуг і цей новий зміст полягає в тому, що суспільство здатне буде задовольняти індивідуальні потреби людини (можна навести приклад сучасного господарства США, в якому велика кількість галузей переорієнтовується на задоволення індивідуальних потреб).
Виходячи з вищесказаного, необхідно визначити основну передумову розвитку МЕВ – інтернаціоналізацію. Інтернаціоналізація господарського життя - це процес переростання продуктивними силами і виробничими відносинами національних меж.
Сфери інтернаціоналізації:
- продуктивні сили - це створення міжнародних господарських об'єктів в країнах світової спільноти;
- виробничі стосунки - відбуваються при здійсненні спільного підприємництва;
- спільне виробництво - виявляється в створенні спільних підприємств;
- обмін - зовнішня торгівля, світова торгівля;
- транспорт - виявляється в створенні міжнародних транспортних систем: трубопровідних, морських, повітряних і др.;
- паливно-енергетичний комплекс - взаємне постачання енергоносіїв країнами світової спільноти;
- галуззі народного господарства - розвиток господарських зв'язків між суміжними галузями економіки країн-партнерів;
- розподіл - спільне вирішення питань розподілу виробничих, науково-технічних, трудових і фінансових ресурсів;
- споживання - об'єднання зусиль країн партнерів в області раціонального споживання продукції, яку вони виробляють, в масштабі світового господарства (далі – СГ);
- інформаційні системи - об'єднання матеріальних ресурсів, фінансових коштів з метою використання інформації в рамках СГ;
- управління - об'єднання зусиль суб'єктів СГ з метою широкого використання досвіду управління економічними процесами на національному і інтернаціональному рівнях.
Використання описаних підходів дає змогу зберегти в дослідженнях спадковість історичного процесу і розкрити багатоваріантність його розвитку.
4.Основні категорії курсу
Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 611; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!