Застосування теореми Банаха до розв’язання нелінійних інтегральних рівнянь Гамерштейна



Це рівняння виду . Очевидно, що це рівняння є складнішим за рівняння Фредгольма, бо невідома функція входить в ядро. Будемо вважати, що  – неперервна, як функція трьох змінних  і задовольняє по z умову Ліпшиця:

, – неперервна. Розглянемо оператор , .

Перевіримо виконання умов теореми Банаха:

1. С[a,b] – повний.

2. Відображення в себе.

3. Стиск:

Нерівність справедлива при всіх x, отже виконується і для максимального, . Щоб виконувалась умова стиску вимагатимемо . Отже вихідне інтегральне рівняння Гамерштейна має єдиний розв’язок.

 

Застосування теореми Банаха до розв’язування інтегральних рівнянь Вольтера.

Інтегральним рівнянням Вольтера зветься рівняння виду: . Усі вимоги накладаємо на функції так як і в попередніх рівняннях. Покажемо, що метод послідовних наближень застосований для всіх x. Покажемо, що умови стиску виконуються завжди для n-того наближення при .

, ;

……………………………………………………………….

Зафіксувавши x=b матимемо:

. Завжди можна підібрати n, так щоб .

 

Контрольні запитання.

1. Дати означення стискаючого відображення і довести його неперервність.

2. Сформулювати та довести теорему Банаха. Дати їй геометричне тлумачення.

3. Довести теорему існування і єдиності розв’язку задачі Коші для диференціального рівняння , f(x )=y .

4. Дати означення нормальної системи диференціальних рівнянь.

5. Сформулювати теорему про існування і єдиність розв’язку задачі Коші для нормальної системи диференціальних рівнянь, вказати схему її доведення.

6. За допомогою теореми Банаха вияснити за яких умов існує єдиний розв’язок інтегрального рівняння Фредгольма.

7. Сформулювати теорему існування і єдиності розв’язку нелінійного інтегрального рівняння та рівняння Вольтера.

Вправи.

1. За допомогою теореми Банаха знайти кілька наближень розв’язку рівняння  на відрізку [1,2].

2. Оператор А заданий співвідношеннями

Перевірити виконання умов теореми Банаха в просторі .

3. Як оцінити похибку між n-тим наближенням xn розв’язку рівняння  та точним значенням х.

4. Знайти кілька наближень розв’язку задачі Коші , y(0)=1, і оцінити величину відрізка на якому розв’язок існує і єдиний.

 

Розв’язання.

1. Сегмент [1;2] є повний простір як замкнений підпростір повного простору. Покажемо, що y=  є відображення в себе, тобто його значення не виходять за межі сегмента [1;2]. Маємо f(1)= >1, f(2)= <2. Крім того , тобто функція монотонна, і, таким чином, найбільше і найменше значення функція досягає на кінцях сегменту. Маємо, що похідна  для x [1,2], тобто виконується умова стиску. Таким чином виконуються всі три умови теореми Банаха і можемо знаходити наближене значення кореня рівняння методом послідовних наближень. Наприклад покладемо x =1. Тоді x = = , x = = ...

2. По-перше, простір R  – повний. По-друге, маємо відображення в себе. Перевіримо виконання умов стиску:

, де – сума модулів коефіцієнтів при хj, які відповідно рівні 0,3; 0,7; 0,4. Оскільки найбільша з сум рівна 0,7, то =0,7<1 i умова стиску виконується.

3. В процесі доведення теореми Банаха, зокрема, при доведенні фундаментальності послідовності {xn}, одержується оцінка (xn,xm) (x0,x1), де –константа, яка фігурує в умові стиску. Перейдемо в нерівності до границі, коли m прямує до нескінченності. Дістанемо шукану оцінку:  (xn,xm)  (x0,x1).

4. Диференціальне рівняння  разом з початковою умовою y(0)=1, еквівалентне наступному інтегральному рівнянню y(x)=1+ . Покладемо y0=1, тоді отримаємо: y1=1+ =1+x; y2=1+ 1+x+ ;...

Помічаємо, що послідовні наближення співпадають з частковими сумами ряду Тейлора для функції еx. Зауважимо, як випливає з теореми Банаха, існування і єдиність розв’язку буде забезпечена в прямокутнику з центром в точці (0,1), .

 

Задачі.

1. Вказати достатні умови, які забезпечують існування і єдиний корінь рівняння F(x)=0.

2. Показати, що коли функція f(x) однієї змінної має похідну , причому , то відображення y=f(x) буде стискаючим.

3. За допомогою теореми Банаха знайти кілька наближених розв’язків рівнянь:


а) x3+x–20=0;

б) x= ,  [0,1];

в) x=(x+1);

г) x=1– ,  [0,4];

д) x=x3–2, [1,2];

е) x=1+ arctg x;

є) x= , [0,1];

ж) x2=sin x;

з) x2=ln(x+1);

і) x3=ex+2.


4. Вказати умови стиску у просторах  для розв’язання системи n рівнянь з n невідомими виду:

5. Дано рівняння:  a) =x–y , y(0)=0;

                        б) =x +y , y(0)=1;

                        в) =xy, y(0)=1;

                        г) =y +xy+x , y(0)=1.

Знайти кілька наближених розв’язків даних рівнянь і оцінити величину відрізка на якому розв’язок існує і єдиний.

 

КОМПАКТИ

Наведемо приклад простору, для якого не виконується теорема Больцано-Вейєрштрасса, а саме: з усякої обмеженої числової послідовності можна виділити збіжну підпослідовність. Ця теорема не справедлива в довільному метричному просторі. Розглянемо простір l2: , . Розглянемо в цьому просторі послідовність:

   

Ця послідовність буде обмеженою, бо всі її члени знаходяться в середині абстрактної кулі з центром в точці 0 і . Дійсно:

1. Очевидно, що з такої послідовності не можна виділити збіжну підпослідовність, бо якби це було б можливо, то отримана послідовність була б фундаментальною. Але  (не прямує до нуля). Виділимо клас множин, для яких виконується теорема Больцано-Вейєрштрасса. Це приводить до поняття компактності.

Означення. Нехай маємо метричний простір  і множину . Множина  називається компактною (компактом), якщо із будь-якої послідовності цієї множини можна виділити збіжну підпослідовність, границя якої належить множині .

Означення. Множина  зветься компактом, якщо із будь-якого її нескінченого покриття системою відкритих множин можна виділити скінчене підпокриття.

Приклади компактів.

1. Сегмент  – компакт.

2. Інтервал  – не є компактом.

Теорема. Усякий компакт є множина замкнена і обмежена.

Доведення. Замкненість. Нехай x – гранична точка . Доведемо, що вона належить . Розглянемо систему абстрактних куль ,… з центром в точці x і радіусами . Тоді виберемо з кожної кулі по представнику . ; ;  при . Отже і будь-яка підпослідовність теж прямує до x. І за означенням компакту належатиме E, а це і доводить замкненість.

Обмеженість. Нехай компакт E є множина необмежена. Візьмемо довільну кулю , де x0 – довільна точка компакту, r– довільне число. В силу необмеженості буде існувати точка x1, яка не належить кулі  з радіусом . В силу необмеженості буде існувати точка x2, яка не належить кулі  з радіусом . Продовжуючи цей процес отримаємо послідовність елементів: . Ця послідовність не буде фундаментальною, бо відстань між будь-якими її елементами буде більшою 1. Тим більше, будь-яка підпослідовність теж не буде фундаментальною, а це суперечить тому, що Е – компакт.

                                                                                Теорему доведено.

Компакти в Rm.

Компакти в Rm можна описати теоремою.

Теорема. Для того, щоб множина E Rm була компактною, необхідно і достатньо, щоб вона була замкненою і обмеженою.

Доведення. Необхідність. Дано E – компакт, тоді з попередньої теореми множина замкнена і обмежена.

Достатність. Нехай E – замкнена і обмежена. Доведемо, що E – компакт. Розглянемо довільну послідовність . Вона буде обмеженою в тому розумінні, що всі її точки будуть знаходитись в кулі з центром в довільній точці x і скінченним радіусом R. За теоремою Больцано-Вейєрштрасса з послідовності  можна виділити збіжну підпослідовність. Нехай . Покажемо, що x0 E. Так як  x0 – гранична точка, тоді в силу замкненості x0 E.

                                                                          Теорему доведено.


Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 649; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!