ПИТАННЯ 13. Загальні засади та зміст державного управління в соціально-культурній сфері
Соціально-культурна сфера - це сфера духовного (нематеріального за своїм характером) життя людей, пов'язана з їх освітою, вихованням, інтелектуально-культурним розвитком, охороною їх здоров'я, соціальним забезпеченням та задоволенням інших
соціально-культурних потреб лкздини.
Конституція України визнає найвищою соціальною цінністю
людину, її життя і здоров'я, честь і гідність. які визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності. Кожному громадянину надається право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Держава сприяє розвиткові науки, встановленню наукових зв'язків України зі світовим співтовариством. Культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам'яток та інших культурних цінностей. Крім того. вона забезпечує також соціальну спрямованість
економіки.
Об'єктами державного управління в сфері соціально-культурного життя виступають суспільні відносини, що складаються в
галузях:
154
• освіти і науки,
• культури і мистецтва;
• охорони здоров'я, фізкультури і спорту;
9 праці та соціального захисту населення.
Роль держави в загальному регулюванні суспільних відносин у сфері соціально-культурного розвитку країни досить вагома- Держава здійснює загальне керівництво питаннями соціально-культурного будівництва: - створює відповідну нормативно-правову основу в цій сфері; - належну матеріально-технічну базу; - сприятливий морально-політичний клімат; - організує підготовку професійних кадрів; - стимулює досягнення науково-технічного прогресу та творчі здобутки; - забезпечує функціонування органів галузевого управління у цій сфері; - піклується про соціальний захист населення тощо.
|
|
|
Суттєвим елементом нормального функціонування цієї складної сфери суспільного життя є її своєчасне і належне законодавче забезпечення. За роки незалежності в Україні прийняті базові закони та інші нормативно-правові акти в цій сфері. Принципові положення соціально-культурного розвитку країни знайшли своє закріплення в Конституції України. Прийняті Основи законодавства України про охорону здоров'я (1992 р.). Основи законодавства України про культуру (1992 р.); Закони України "Про основи державної політики у сфері науки і науково-технічної діяльності" (1991 р.), "Про освіту" (1991 р.). "Про пенсійне забезпечення" (1992 р.), "Про фізичну культуру і спорт" (1993 р.), "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні" (1993 р.), "Про видавничу справу" (1997 р.) "Про професійно-технічну освіту" (1998 р.) "Про загальну середню освіту" (1999 р.)та Ін.
|
|
|
Державне управління в соціально-культурній сфері -виконавчо-розпорядча діяльність уповноважених на те органів виконавчої влади щодо організації і виконання на основі чинного законодавства завдань і функцій держави стосовно освіти та науки, охорони здоров 'я людей, розвитку культури та мистецтва, фізкультури та спорту, сприяння сім'ї та молоді, а також соціального захисту населення.
ПИТАННЯ 14. Органи управління соціально-культурною сферою
В управлінні цією сферою, активну участь беруть: - різні органи Державноївлади; - органи місцевогосамоврядування; - політичні Вартії; - об'єднання громадян; - окремі громадяни.
Крім Верховної Ради України як органу держави, що законодавче гульовує відносини в соціально-культурній сфері, суттєву роль в Управлінні цією сферою відіграє Президент України таКабінет Міністрів
155
України як державні органи, які здійснюють загальне керівництво соціально-культурним будівництвом в державі. Як приклад, можна назвати окремі укази Президента України з цих питань, зокрема: "Про додаткові заходи щодо фінансування загальної середньої освіти" від 28 червня 1999 р., "Про підвищення мінімального розміру пенсії" від 28
|
|
|
червня 1999 р. та ін.
Кабінет Міністрів України через підвідомчі йому органи
виконавчої владизабезпечує: - реалізацію політики держави у відповідних галузях цієї сфери; - створює умови для функціонування достатньої мережі державних соціально-культурних закладів та установ різноманітного призначення з урахуванням регіональних особливостей, - здійснює фінансове та матеріально-технічне забезпечення цих організацій; - сприяє відповідній підготовці кадрів для галузей цієї сфери; - організовує розробку та реалізацію національних (загальнодержавних) та регіональних програм соціально-культурного розвитку; - здійснює координацію діяльності окремих міністерств та інших центральних органів виконавчої влади
у названій сфері та ін.
З метою реалізації своїх рішень Кабінет Міністрів видає відповідні
постанови (наприклад, "Про ліцензування, атестацію та акредитацію закладів освіти" від 12 лютого 1996 р., "Про утворення Національного центру здоров'я" від22 березня 1999 р. та ін.).
|
|
|
Відповідно до чинного законодавства певні повноваження в соціально-культурній сфері мають місцеві державні адміністрації та
органи місцевого самоврядування.
Безпосередньо ж державне управління в сфері соціально-культурного будівництва здійснюють уповноважені на те центральні органи виконавчої влади та їх регіональні структурні підрозділи.
До системи центральних органів виконавчої влади у сфері соціально-культурного будівництва відносяться:
• міністерства:
- освіти І наукщ- культури і мистецтв- охорони здоров'я,-
праці та соціальної політики;
• державні комітети та інші центральні органи виконавчої
влади, статус яких прирівнюється до Державного комітету України:
- інформаційної політики, телебачення і радіомовлення, - молодіжної політики, спорту і туризму, - у справах релігій; - у справах ветеранів,- Вища атестаційна комісія'- Пенсійний фонд.
Зміст і характер функцій управління, форм та методів управлінської діяльності у сфері соціально-культурного будівництва мають свої особливості. Тут переважно застосовуються методи переконання, загальноорганізаційного, рекомендаційного та стимулюючого характеру, творчого спонукання, матеріального та
морального заохочення тощо.
156
Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 244; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!