ПИТАННЯ 19. Управління наукою



Розвиток наукита науково-технічної діяльності особливо вагомого значеннянабуває в період радикального реформування всього комплексу соціально-економічних відносин нашого суспільства, в період переходу від однієї суспільно-політичної формації до іншої, в період глобальної інноваційно-технологічної модернізації та структурної перебудови економіки, оновлення соціально-правового механізму української держави. Це запорука соціально-економічного та науково-технічного прогресу суспільства. Тому так гостро сьогодні стоїть питання про прискорення розвитку науки та підвищення ефективності науково-технічної діяльності.

Правові основи формування державної політики у галузі науки та науково-технічної діяльності започаткував Закон України "Про основи державної політики в сфері науки І науково-технічної діяльності" відІЗгрудня 1991 р. Цейзакон поставив перед українською наукою якісно оновлені завдання, визначив механізми створення умов для підвищення ефективності науково-дослідної діяльності, прискорення практичної реалізації конкретних наукових результатів, впровадження вжиття науково-технічних досягнень.

Наука завжди була важливою складовою соціально-культурного життя суспільства, невід'ємною частиною загальноосвітньої діяльності держави.Тісна Інтеграція освіти і науки спонукала можливість концентрації загального керівництва науковою сферою в особі одного центрального органу виконавчої влади - Міністерства освіти і науки.

Як управлінська галузь, наукова сфера включає регулювання діяльності різних науково-дослідних установ, у т ч.: інститутів. академій, лабораторій, станцій, науково-виробничих об'єднань тощо. Значна наукова діяльність здійснюється у вищихзакладах освіти.

Така діяльність у системі вищої освіти включає виконання науково-дослідних робіт, підготовку наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації.

Варто зазначити, що науково-дослідні установи сьогодні практично функціонують у будь-якій галузі управління, І тому особливістю управління науковою сферою є те, що воно, до певної міри маєміжгалузевий характер.

164

Загальне керівництво та визначення стратегічних напрямів розвитку науки, фундаментальних досліджень загальнодержавного значення здійснюєНаціональна академія наук України, яка є об'єднуючим центром наукової діяльності. Значний внесок в розвиток вітчизняної науки роблять і профільно-галузеві академії ( у т. ч. Академія правових наук, Академія педагогічних наук. Академія медичних наук. Академія аграрних наук та ін.).

В системі управління наукою функціонує Вищаатестаційна комісія України, яка є самостійним центральним органом виконавчої влади, статус якого прирівнюється до державного комітету. Положення про Вищу атестаційну комісію затверджується Кабміном України.

ВАК організовує і проводить атестацію наукових і науково-педагогічних кадрів, керує роботою по присудженню наукових ступенів, присвоєнню вченого звання старшого наукового співробітника. Науковими ступенями є кандидат наук та доктор наук.Вченими званнями є: старший науковий співробітник; доцент; професор.

Наукові ступені кандидата і доктора наук присуджуються спеціалізованими вченими радами вищих закладів освіти, наукових установ та організацій.

За наукові ступені і вчені звання встановлюються підвищені посадові оклади та надбавки.

В галузі науки функціонує також Комітет по Державних преміях України в галузі науки і техніки.

ПИТАННЯ 20. Основи державного управління в сфері адміністративно-політичної діяльності

Об'єктом управлінняв сфері адміністративно-політичної діяльності виступають відносини,що складаються в галузях:

оборони країни;

національної безпеки;

внутрішніх справ;

охорони державного кордону;

митного контролю;

• юстиції та закордонних справ.

Управління в даній сфері маєтакі характерні особливості (зумовлені специфічним характером завдань і функцій):

• більш яскраво вираженеполітичне спрямування (наприклад, управління в галузях оборони країни, національної безпеки, зовнішньо­політичної діяльності та ін.):

• більш виразну централізацію вертикалі відомчих територіальних органів виконавчої влади окремих галузей (зокрема, більшість регіональних галузевих органів цієї сфери не перебуває у так званому подвійному підпорядкуванні - це стосується підрозділів

165

національної безпеки, оборони, митної служби, охорони державного

кордону та ін;

" здійснення виконавчої влади в сфері адміністративно-політичної

діяльності супроводжуєтьсябільш широкимзастосуванням примусових заходів (у тому числі застосуванням прямої фізичної сили, технічних засобів, зокрема, зброї та спецзасобів тощо),

оператиено-розшу нових заходів;

• використовуютьсяспеціальні правові режими (прикордонний режим, режим надзвичайного стану або військового положення, паспортний режим, режим дозвільної системи, режим державної чи

військової таємниці тощо);

• переважаєзастосування більш жорстких, командно-

адміністративчик методів прямого впливу, односторонньо-владного волевиявлення керуючих суб'єктів (особливо це стосується сфери оборони, внутрішніх справ, національної безпеки тощо);

• для особового складу органів виконавчої влади в сфері адміністративно-політичної діяльності законодавством України, як правило, встановлюєтьсяособливий режим проходження служби в більшості випадків для працівників цих органів встановлені спеціальні звання або класні чини, на них покладені більш суворі обов'язки та додаткові вимоги. Нерідко їм надаються і певні пільги. Для виконання своїх службових обов'язків для них запроваджується спеціальний

форменний одяг.

• для працівників цієї управлінської сфери встановлюється

спеціальний правовий статус (наприклад, правовий статус суддів, працівників дипломатичних установ та ін.), а також закріплений особливий порядок несення адміністративної та дисциплінарної

відповідальності (ст. 15 КпАП України та ін.).

В управлінні адміністративно-політичною сферою активну участь беруть всі гілки державної влади в межах свого соціально-правового призначення. Найбільш життєво важливі питання вирішує Верховна Рада України через законотворчий процес. Досить широкі повноваження мають Президент України та Кабінет Міністрів України, які координують діяльність відомств адміністративно-політичної сфери,

здійснюють щодо них загальне керівництво.

Безпосереднє управління в сфері адміністративно-політичної

діяльності здійснюють спеціально уповноважені на те галузеві органи

виконавчої влади, до якихвідносяться:

• міністерства - внутрішніх справ, - оборони, - закордонних

справ, - з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, - юстиції;

державний комітет у справах охорони державного кордону;

відомства зі спеціальним статусом - Державна податкова

166

адміністрацій, - Державна митна служба, - Державний департамент з питань виконання покарань, - Служба безпеки України, - Управління

держаеної охорони.

Вище названі центральні органи виконавчої влади мають свої регіональні підрозділи (управління, відділи, служби та ін.), які, як уже згадувалось, здебільшого не перебувають у так званому подвійному підпорядкуванні, а мають пряму вертикальну підлеглість.

Відповідні повноваження в сфері адміністративно-політичної діяльності мають місцеві державні адміністрації вони визначені Законом України "Про місцеві державні адміністрації" (ст- 25-27 закону).


Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 239; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!