ПИТАННЯ 21. Основи державного управління в галузі оборони
Ст. 17 Конституції України визначає, що оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості належить до найважливіших функцій держави й є справою всього українського народу. Забезпечення виконання цих функцій покладаєтьсяна Збройні
Сили України.
Правовою основою регулювання суспільних відносин у галузі оборони служать Конституція України; окремі закони, а саме; "Про оборону України" від 6 грудня І 991 р.,"Про Збройні сили України" від 6 грудня 1991 р.,"Про альтернативну (невійськову)службу" від 12 грудня 1991 р„ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 р., "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" від 25 березня 1992 р., "Про дисциплінарний статут Збройних сил України" від24 березня 1999 р., "Про Стройовий статут Збройних сил України" від24 березня 1999 р., "ПроСтатут гарнізонної та вартової служб Збройних сил України" від24березня 1999 р. та ін.; укази Президента Українита постанови уряду країни; відомчі нормативні акти; міжнародні договори, ратифіковані
Україною.
Закон "Про оборону України" визначає основи організації оборони України та повноваження державних органів по їх забезпеченню, обов'язки підприємств, установ, організацій, а також посадових осіб щодо зміцнення обороноздатності країни. Як зазначається в законі, Україна прагне до мирного співіснування з усіма державами, підтримує свою обороноздатністьна р/вн/ оборонноїдостатності для захисту
|
|
|
від агресії.
Підобороною України розуміється комплекс політичних, економічних, екологічних, воєнних, соціальних і правових заходів щодо забезпечення незалежності, територіальної цілісності, захисту інтересів
держави і мирного життя народу.
Метою оборони є створення всіх необхідних умов для
167
запобігання воєнного нападу та для збройної відсічі можливій агресії проти України у будь-який час іза будь-яких обставин. Таке призначення оборони базується на готовності Збройних сил України. економіки, населення та території до оборони і будується відповідно до воєнної доктрини держави.
Конституція України та Закон "Про оборону України" визначають правові основи діяльності органів державної влади і управління щодо забезпечення оборони країни-Формування і проведення воєнної політики держави, законодавче регулювання питань сфери оборони та військового будівництва здійснюється виключно Верховною Радою України. До повноважень Верховної Ради України входить також затвердження загальної структури, чисельності та визначення функцій Збройних сил, а також інших військових формувань; введення воєнного стану; оголошення стану війни; визначення військових звань та ін.
|
|
|
Президент України як Верховний Головнокомандувач Збройних сил України і Голова Ради національної безпеки та оборони України вживає необхідних заходів щодо забезпечення обороноздатності країни та постійної бойової готовності Збройних сил Укра'їни. Він призначає на посади та звільняє з посад вище командування Збройних сил або інших військових формувань, присвоює вищі військові звання, здійснює загальне керівництво у сферах національної безпеки та оборони держави.Президент: - вносить до Верховної Ради подання про оголошення стану війни та приймає рішення про використання Збройних сил України у разі збройної агресії проти України; - приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу або небезпеки державній незалежності країни; - формує персональний склад Ради національної безпеки та оборони та ін.
Координаційним органом з питань національної безпеки і оборони при Президентові України єРада національноїбезпеки та оборони України. Вона координує й контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони. До складу Ради за посадою входять Прем'єр-міністр України. Міністр оборони, Голова Служби безпеки України, Міністр внутрішніх справ та Міністр закордонних справ. Рішення Ради національної безпеки та оборони України вводяться в дію указами Президента України.
|
|
|
Кабінет Міністрів як вищий органвиконавчої влади: -здійснює заходи щодо забезпечення обороноздатності України, -керує діяльністю всіх підпорядкованих йому органів та організацій щодо забезпечення оборони, оснащення Збройних сил озброєнням військовою технікою, іншими матеріальними засобами; - визначає чисельність громадян, які підлягають призову на строкову військову
168
службу, порядок проходження ними військової служби та порядок , проходження альтернативної служби; - керує мобілізаційною підготовкою і мобілізаційним розгортанням народного господарства та переведення його на режим роботи в умовах особливого періоду;
- створює та ліквідує військові навчальні заклади, науково-дослідні організації Збройних сил; приймає рішення з питань соціальних і правових гарантій військовослужбовців, осіб, звільнених у запас або у відставку та ін.
|
|
|
Безпосереднє керівництво Збройними силами України здійснює Міністерство оборони України (Міноборони України), яке забезпечує проведення в життя державної політики з питань оборони країни, будівництва та розвитку Збройних сил. підтримання їх належної боєготовності Функції та повноваження Міністерства оборони України визначаються законами: "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", іншими законодавчими актами, а також Положенням про Міністерство оборони України, яке затверджується Президентом України.
Структура Міноборони та інших органів військового управління затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра оборони.
З урахуванням характеру управлінських функцій та обсягу компетенції в системі органів військового управління можна виділити наступніосновні ланки:
• центральні органи управління, які об'єднує Міністерство оборони України як центральний орган виконавчої влади;
• органи управління оперативних командувань (Північного, Південногота Західного);
• органи управління командування Чорноморського флоту;
• органи управління військових об'єднань, частин, навчальних закладів та інших військових підрозділів;
• військові комісаріати;
• начальники гарнізонів (старші морські начальники), військові коменданти.
Військові комісаріати (військомати) утворюються Міноборони України відповідно до існуючого адміністративно-територіального поділу (військомати АРК. областей, міст та районів). Вони забезпечують військово-мобілізаційну та обліково-призовну роботу, проводять оборонно-масові та військово-патріотичні заходи.
У галузі військового управління щодо його змісту та характеру можна виділяти декілька різновидів, зокрема: оперативно-тактичне та адміністративне управління.
Сьогоднішнє життя оборонного відомства тісно пов'язане з подальшим реформуванням, основою якого є Державна програма
169
будівництва та розвитку Збройних сил України на період до 2005 р., затверджена Президентом України у 1997 р. Результатом здійснення цієї Програми стане створення нової моделі Збройних сил України з оптимальною кількістю мобільних, збалансованих, добре озброєних і всебічно оснащених військових з'єднань І частин. Програмою передбачаєтьсяподальше забезпечення законодавчої та нормативно-правової бази у військовій сфері, перехід на нову систему воєнно-адміністративного поділу території країни - оперативні командування, завершеннярозробки проекту Державної програми розвитку озброєння і військової техніки, перехід системи тилового забезпечення до функціонуванняза територіальним принципом, інтеграція військової освіти в загально-державну систему тощо. Крім того.Програмоювизначені завдання у міжнародному військовому співробітництві. економічній та господарській діяльності, окреслені внутрішні завдання
війська.
Передбачається також докорінні зміни в структурах видів Збройних сил, родів військ та спеціальних військ, зокрема перехід на бригадно-бдтальйонну систему, введення інституту сержантів, тощо.
Проектом уточненої програми запланований поступовий перехід Збройних сил України напрофесійну основу, тобто комплектування арміїза контрактом (у три етапи: 2000-2005 рр., 2006-201 Орр.. 2011-2015 рр.). Починаючи з 2000 р., заплановано впровадити змішаний (екстериторіальний і територіальний) принцип комплектування особового складу строкової служби з тим. щоб до кінця 2005 р. мати ЗО відсотків сержантів, старшин, солдатів та матросів за контрактом і перейти до 12-місячного терміну проходження строкової військової служби.
Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 209; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!