ПИТАННЯ 6. Центральні органи виконавчої влади, як суб'єкти управління економікою



Функції державного управління в окремих сферах економічної діяльності здійснюють відповідніцентральні органи виконавчої влади і їх територіальні підрозділи, у т. ч. профільні міністерства, державні комітети та центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом.

Згідно з указами Президента України від 15 грудня 1999 р."Прозміни у структурі центральних органів виконавчої влади" та"Просистему центральних органів виконавчої влади" до системи центральних органів виконавчої влади, які здійснюють державне управління в окремих сферахекономічної діяльності, відносяться:

міністерства:

- аграрної політики; - екології та природних ресурсів, -економіки; - палива й енергетики; - транспорту;

державні комітети:

- будівництва, архітектури та житлової політики; - по водному господарству; - по земельних ресурсах; - зв'язку та інформатизації; - з енергозбереження; - лісового господарства; -промислової політики; - стандартизації, метрології та сертифікації;

центральні органи зі спеціальним статусом:

- антимонопольний комітет; - державний комітет з питань регуляторної політики та підприємництва; - національна комісія регулювання електроенергетики; -державна комісія з цінних паперів та фондового ринку; - фонд державного майна.

Діяльність окремих державних комітетів, а саме: будівництва, архітектури та житлової політики; з енергозбереження; промислової політики; стандартизації, метрології та сертифікації - спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економіки України: по водному господарству; по земельних ресурсах;

лісового господарства - через Міністра екології та природних ресурсів України.

Визначальне, інтегруюче значення серед усіх вищеназваних

143

центральних органів виконавчої влади має міністерство економіки, яке на виконання рішень уряду здійснює організаційно-корегуючі функції міжвідомчого регулятора всіх економічних процесів у державі. В цілому ж в сучасний період управлінська діяльність центральних органів виконавчої влади в сфері економіки поряд з галузевим все більше набуваєфункціонального характеру.

Центральні органи виконавчої владимають своїрегіональні (територіальні)структурні підрозділи:

управління;

• відділи;

• служби. Вони, як правило, перебувають у подвійному підпорядкуванні, тобто, крім вертикального, відомчого підпорядкування знаходяться і в структурі місцевих державних адміністрацій, а також можуть мати лише централізоване (лінійне) підпорядкування (наприклад, структурні підрозділи певних видів транспорту).

В управлінні економічними галузями в межах визначеної компетенції активну участь беруть органи виконавчої влади, діяльність яких носить функціональний (міжгалузевий) характер (Міністерство фінансів, Держкомстат. Антимонопольний комітет, Державну податкову адміністрацію та ін.)                                        ^

Управління економічною сферою в Україні сьогодні поєднує в собі функціональні, галузеві та територіальні засади.

ПИТАННЯ 7. Організаційно-правове забезпечення підприємницької діяльності

Відповідно до закону "Про підприємництво" від 7 лютого 1991 р. (в редакції від 22 лютого 2000 р.) підпідприємництвом розуміється безпосередня' самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством. Створення (заснування) суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи, а також володіння корпоративними правами не е підприємницькою діяльністю (крім окремих випадків, передбачених законодавством).

Підприємництвом мають право займатися громадяни України та інших держав, а також юридичні особи всіх форм власності. Чинне законодавство передбачає категорії громадян, яким забороняється безпосередньо чи опосередковано займатись підприємницькою діяльністю(державні службовці, військовослужбовці, працівники міліції, а також працівники інших правоохоронних органів та ін.).

Підприємці мають право здійснювати будь-який вид діяльності. що не суперечить чинному законодавству. Для заняття окремими

144

Т видами підприємницької діяльності такі особи повинні отримати спеціальні дозволи (ліцензії - на ремонт мисливської чи спортивної зброї, виготовлення або реалізацію медикаментів тощо). Суттєвою умовою заняття підприємницькою діяльністю є її легітимність, тобто відповідне державне узаконення. Формами легалізації підприємницької діяльності єдержавна реєстрація суб'єктів підприємництва, а такожліцензування та патентування окремих видів підприємницької діяльності.

Порядок державної реєстрації крім закону "Про підприємництво" визначається також Положенням про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 1998 р. Така реєстрація здійснюється, як правило, у виконкомі міської, районної у місті ради або в районній, районній міст Києва і Севастополя держадміністрації за місцем проживання підприємця або за місцем знаходження підприємства. Підприємство набуває прав юридичної особи від дня його державної реєстрації.

Ліцензуванню підприємницької діяльності підлягають тільки ті й ^ види. які безпосередньо впливають на здоров'я людини, навколишнє природне середовище та безпеку держави, або які носять виражений публічний характер. Ліцензування здійснюється відповідно до Положення про порядок ліцензування підприємницької діяльності, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 3 липня 1998 р.. а також згідно з положеннями окремих відомчих нормативно-правових актів. Ліцензія е дозволом на здійснення певного виду діяльності й • видається відповідними місцевими державними адміністраціями або виконкомами місцевих рад.

Заняття деякими видами підприємницької діяльності поряд з ліцензуванням передбачає такожобов'язкове одержання торгового патенту, як державного свідоцтва, що засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності або його структурного підрозділу займатися певною діяльністю та право на особливий порядок оподаткування (це стосується, наприклад, діяльності з обміну готівкових валютних цінностей, а також діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг та ін.). Порядок патентування визначається Законом України "Про патентування деяких видів підприємницької Діяльності" від 23 березня 1996 р. Торговий патент видається податковим органом за місцезнаходженням суб'єкта підприємницької Діяльності.

Завдання щодо забезпечення формування та реалізації державної політики у сферах реєстрації та ліцензування покладються на відповідні підрозділиДержавного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва.

145

В сфері підприємницької діяльності виділяють різнотипні механізми адміністративно-правового регулювання економічних відносин: - режим більш жорсткого, безпосереднього управлінського впливу щодо державного сектора економіки; - режим загального керівництва, опосередкованого регулювання та організаційно-правового забезпечення такої діяльності у приватному

(недержавному) секторі економіки.

Роль держави, глибина її регулюючого впливу на економічні

стосунки в суспільстві диференціюється насамперед залежно від форм власності, які знаходяться в основі економічних відносин.


Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 226; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!