ПИТАННЯ 75. Провадження по виконанню постанови в частині відшкодування майнової шкоди
В результаті скоєння адміністративного правопорушення може бути заподіянамайнова шкода громадянину, підприємству, установі або організації. В цьому випадку орган, який розглядає справу ( адміністративна комісія, виконавчий комітет селищної, сільської Ради, суддя), застосовуючи стягнення за адміністративне правопорушення вправі одночасно вирішити питання про'відшкодування майнової шкоди, алеза умови, що П сумане перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а районий (міський) суд - незалежно від розміру шкоди. В постанові по справі про адміністративне правопорушення указуєтьсярозмір шкоди, що підлягає відшкодуванню. порядок істроки її відшкодування.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення в частині відшкодування майнової шкоди виконується в порядку, встановленому цивільним процесуальним законодавством.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення в частині відшкодування майнової шкоди є виконавчим документом.
Майнова шкода має бути відшкодована порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови (стагття 285), а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не
134
пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
У разі невиконання постанови по справі про адміністративне правопорушення в частині відшкодування майнової шкоди у строк, вона надсилається для стягнення збитків у порядку виконавчого провадження, передбаченому цивільним процесуальним законодавством.
|
|
|
135
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
ПИТАННЯ 1. Державне управління в окремих галузях та сферах
В Особливій частині курсу адміністративного права розглядаються основні закономірності та особливості державного управління в окремих галузях і сферах суспільного життя:
• правова основа та система суб'єктів управління в тих чи інших галузях, їх управлінські повноваження;
• специфіка форм та методів реалізації виконавчої влади в певних сферах;
• найважливіші напрями удосконалення управлінської діяльності у перехідний період у світлі ринкових реформ, що відбуваються в Україні.
Залежно від суспільно-політичного та соціально-господарського призначення тих чи інших галузей, характеру та змісту управлінських відносин, що в них переважають, більшість управлінських галузей об'єднуютьсяв три основні сфери (блоки):
1). економіка;
2). соціально-культурне життя;
3). адміністративно-політичної діяльність.
Окремі види управлінської діяльності носять функціональний характер, мають міжгалузеве призначення, а тому їх здебільшого об'єднують у так звану сферу міжгалузевого управління. Варто зазначити, що межі подібного розмежування на управлінські сфери не завжди чітко виражені.
|
|
|
В управлінні конкретними галузями і сферами бере участь значне коло повноважних суб'єктів. Залежно від соціально-правової природи, ролі і призначення, характеру і змісту їх управлінської діяльності ці суб'єкти можна розділити на три групи:
1. органи виконавчої влади, які функціонально призначені здійснювати державне управління;
2. інші державні органи, які опосередковано беруть участь у державному управлінні;
З органи місцевого самоврядування.
Особливості участі в управлінні окремими галузями та сферами з боку органів виконавчої влади в свою чергу залежать від їх класифікації щодо призначення, масштабу дії, компетенції тощо. В системі цих органів можна виділитиспецифіку управлінського впливу:
• з боку уряду та місцевих адміністрацій як органів управління загальної компетенції;
• з боку центральних та місцевих органіввиконавчої влади;
• з боку галузевих та міжгалузевих органів управління тощо.
136
Серед інших державних органів, що беруть опосередковану участь в державному управлінні, окремо слід виділитивизначальну роль парламенту як законодавчого органу держави, він через
|
|
|
закони визначає:
• пріоритетність державної політики в тій чи іншій галузі чи сфері управління;
• ключову роль Президента України;
• безпосередню виконавчо-розпорядчу (оперативно-господарчу) діяльність адміністрацій державних підприємств, установ та організацій.
Особливо слід підкреслити ключову роль Президента України щодо впливу на ефективність управлінських процесів. За Конституцією України він наділений широкими державно-владними повноваженнями у сфері державного управління, щодо:
видання у разі потреби відповідних указів та розпоряджень;
здійснення кадрової політики (зокрема, стосовно призначенняна посади керівників центральних органів виконавчої влади та їх заступників);
визначення системи і структури центральних органів виконавчої влади в цілому
Державне управління в кожній з вищеназваних сфер має певні закономірності, свої характерні особливості, а також відображає специфіку прояву форм та методів виконавчої влади в тих чи Інших сферах.
Серед суттєвихпроблем структурноїперебудови національної економіки важливе місце займають також питання, пов'язані з:
|
|
|
• удосконаленням розвитку економічних процесів на регіональному рівні (це, насамперед, розробка та втілення в життя регіональних програм економічного розвитку, взаємоузгодженість та взаємовигідність економічних стосунків з центром, економічне збагачення регіонів за принципом: багаті регіони - багата держава та
ін.);
• належним і своєчаснимзаконодавчим забезпеченням
впроваджуваних реформ (потрібно позбуватись постійних, хаотичних змін у діючих нормативних актах, прагнути до стабільності чинного економічного законодавства);
• підвищенням ефективностіуправління державним сектором економіки (зокрема, це зміцнення платіжної та господарської дисципліни державних підприємств, посилення контролю за результатами їх економічної діяльності, подальша їх реструктуризація тощо);
• посиленням регулюючого впливуекономічних методів (у тому числі створення сприятливого клімату для ефективної підприємницької
137
діяльності, вільної конкуренції, економічної зацікавленості, запровадження зваженої податкової політики, стимулювання прогресивних форм господарювання, перехід до індикативного планування та кредитування та ін.);
• подальшадерегуляція економічних процесів (у тому числі звуження сфери адміністративного втручання в господарчу діяльність суб'єктів підприємництва, надання їм більшої економічної ініціативи та свободи, поглиблення приватизаційних процесів, спрощення за змістом і обсягом різних бюрократичних процедур в питаннях заняття підприємницькою діяльністю тощо).
Це ті орієнтовні стратегічні напрями економічного розвитку держави, які формують характер і зміст управлінських функцій в сфері економіки, особливості форм і методів управлінського впливу в цій сфері, визначають місце і регулюючу роль держави в економічних процесах, що відбуваються сьогодні в країні.
Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 244; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!