Деклароване народовладдя і партійна диктатура
Підміна революційного гасла «диктатури пролетаріату» диктатурою ВКП(б): ліквідація багатопартійності; перетворення професійних спілок на знаряддя партійної політики. Вибіркові засади виборчої системи; групи людності, позбавленої виборчих прав. Створення комсомолу як органу більшовизації молоді. Місце й роль комнезамів в укріпленні позицій партійної влади на селі після придушення повстанського руху 1921-1923 рр. Роль Всеукраїнської надзвичайної комісії (ВУЧК) у насадженні партійної диктатури. «Ленінський призов» і його наслідки для зміни соціального та етнічного складу КП(б)У.
Господарська політика
Економічні наслідки політики «воєнного комунізму». Причини і масштаби голоду 1921-1922 рр. на Півдні України. Запровадження Нової економічної політики (НЕП) та її особливості в Україні. Специфіка торговельної сфери; грошові реформи в СРСР і фінансова дискримінація України. Суперечливий характер госпрозрахунку, відміна НЕПу, згортання ринкових відносин і приватного підприємництва. Місце української добувної та металургійної промисловостей в економіці СРСР. Хлібозаготівельні кризи 1927-1929 рр.
Прищеплення радянської системи цінностей через засоби пропаганди
Налагодження системи регулярної пропаганди через політшколи і політкурси, візуальна пропаганда в плакаті й карикатурі. Упровадження до масової свідомості уявлень про «класову боротьбу» та «визволення трудящих» як неухильний шлях розвитку людства. Пропагування «більшовицького аскетизму» - невибагливості в побуті та готовності жертвувати собою задля перемоги «світової революції». Прищеплення ідеї підпорядкування особистості волі колективу, колективістські теорії виховання. Розгортання атеїстичної пропаганди. Творення радянської історичної пам’яті: героїзація громадянської війни.
|
|
|
Освіта й мистецька культура
«Культурна революція»: загальний огляд явища. Боротьба з неписьменністю: лікбез та підготовка освічених кадрів на робітфаках. Політика українізації («коренізації») в державних і партійних установах, дискусії довкола українізації. Мистецька культура в контексті українізації: загальна характеристика. Стильове й ідейне розмаїття літератури: неокласики та «пролетарські письменники». Авангардизм і традиційний театр. Конструктивізм в архітектурі. Неовізантизм («бойчукізм») та перші «соцреалістичні» твори в малярстві. Здобутки кіномистецтва.
Повсякденне життя
Побутові труднощі й нестача товарів першої необхідності в містах і селах на початку 1920-х рр. і покращення забезпечення в період НЕП. Тіснява і вимушений колективізм житла мешканців міста: робітничі бараки та гуртожитки, комунальні квартири. Одяг «непманів» та одяг «трудящих»; особливості «комсомольської» моди. Зміна уявлень про місце жінки в родині й суспільстві, зростання частки жіночої праці в промисловості та чиновницько-бюрократичному апараті. Призвичаєння до радянських свят і символів.
|
|
|
Тема V. Радянська Україна в 1930-ті рр.
Природа і генеза радянського тоталітаризму та порівняння його з нацистським тоталітарним режимом. Формування тоталітарної системи: контроль партійно-державного апарату над усіма сферами життя; культ особи Йосифа Сталіна. Карально-репресивні органи режиму: НКВС, ДПУ, ОДПУ. Згортання українізації та антиукраїнське спрямування перших судових процесів в Україні: процес «Спілки визволення України» (СВУ) і «Спілки української молоді»; справи «Українського національного центру» і «Союзу Кубані та України». Розмах діяльності каральних органів у період «Великого терору»; методи і практики виявлення «ворогів народу». Система «правосуддя»: «суди-трійки» та «особливі наради». Радянські концтабори: розбудова системи ГУЛАГ. «Розстріляне відродження»: масові арешти серед української творчої та наукової інтелігенції; доля в’язнів та їхніх родин. «Велика чистка» в партійно-державному апараті УРСР. Ліквідація національних автономних районів.
|
|
|
Форсована індустріалізація
Підготовка до майбутньої війни з «імперіалістами» як поштовх до форсованої індустріалізації СРСР. План ГОЕРЛО та його втілення в Україні. Проголошення курсу на індустріалізацію, утворення Держплану та впровадження командної моделі економіки, директивні плани перших «п’ятирічок». Використання праці в’язнів на будівництві великих промислових об’єктів. Специфіка та наслідки форсованої індустріалізації в Україні: нерівномірність розташування промислових об’єктів по різних регіонах та домінування важкої промисловості. Місце України в індустріальному комплексі СРСР станом на кінець 1930-х рр.
Колективізація
Продаж зерна за кордон як основне джерело фінансування розбудови важкої промисловості в СРСР. Курс на «суцільну колективізацію» сільського господарства: ідеологічна мета й потреба збільшення надходжень зерна. Селянський опір колективізації. Боротьба із заможними селянами («куркулями») як основною перешкодою на шляху колективізації: «розкуркулення» та депортації на Північ Росії («на Соловки»). Безпосередні наслідки колективізації: зменшення посівних площ і скорочення поголів’я худоби.
|
|
|
Голодомор
Загальна характеристика соціальних і політичних причин голоду в Україні 1932-1933 рр. Надзвичайні хлібозаготівельні комісії; «Закон про п’ять колосків». Діяльність органів ДПУ та місцевих активістів з конфіскації продовольства в селян. Постанова Раднаркому УРСР і ЦК КП(б)У про занесення на «чорну дошку» сіл, які не виконали плану хлібозаготівлі: контроль за переміщенням населення; загороджувальні загони для перешкоджання виїзду селян з охоплених голодом регіонів. Трагедія голоду по селах. Замовчування голоду на Заході. Заборона на поширення інформації про голод в СРСР як причина труднощів із встановленням загальної кількості жертв. Сучасні інтерпретації людських втрат під час Голодомору, вшанування пам’яті загиблих.
Повсякденне життя
Зростання української частки населення міст за рахунок утікачів із села, труднощі адаптації селян до міського способу життя. Міський побут робітництва та інтелігенції. Творення усередненої «радянської людини»: уніфікація одягу різних груп населення. Карткова система розподілу продовольства й товарів широкого вжитку на тлі привілеїв партноменклатури. Пропаганда культу «героїчної праці» й матеріальне заохочення соцзмагання. Подальше збільшення обсягу і сфер застосування жіночої праці, забезпечення умов для цього: дитячі садки та ясла. Шпигуноманія. Моральний клімат суспільства: мовчанка як стратегія виживання.
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 185; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!