Українська Держава Павла Скоропадського
Підготовка та проведення державного перевороту; проголошення Павла Скоропадського гетьманом Української Держави. Відмова від соціалістичних гасел у внутрішній політиці, орієнтація на Німеччину. Реставрація. Спроби наведення порядку: боротьба зі спекуляцією, заборона страйків, примусові заходи в сільському господарстві та викликаний цим селянський опір, придушуваний за допомогою німецького війська. Київ часу правління гетьмана як мирна фаза в занархізованій більшовицькою революцією Росії. Опозиційні до гетьмана настрої та сили. Курс гетьмана на федерацію з «Великою Росією» після початку революції в Німеччині.
Українська Народна Республіка доби Директорії та Західноукраїнська Народна Республіка
Революція в Німеччині й розпад Австро-Угорщини. Проголошення Українською національною радою ЗУНР; відлуння цієї події в Буковині й Закарпатті. Польсько-українські бої за Львів. Формування Української галицької армії, розгортання масштабної польсько-української війни. Антигетьманське повстання, відновлення Директорією Української Народної Республіки. Суперечності в діяльності Директорії: незгода правих і лівих політичних сил в уряді. Переговори уряду ЗУНР із Директорією, Акт злуки. Трудовий конгрес: пошуки політичних перспектив. Спроби порозуміння з Антантою, її військова присутність на Півдні України. Українська Народна Республіка у вогні війни та політичного протиборства; анархія. Окупація Галичини польською армією, дискусія на Паризькій мирній конференції про територіальну належність Галичини та її остаточне приєднання до Польщі на засадах автономії. Спільний похід Української галицької армії та Дієвої армії УНР на Київ та Одесу. Війна на три фронти: з Червоною та Добровольчою армією і з польським військом. Перший зимовий похід. Польсько-українська угода 1920 р. й спільні дії польської та української армій: взяття Києва, бої літа-осені 1920 р. Відступ за Збруч; інтернування армії УНР, еміграція уряду. Другий зимовий похід; трагедія Базара. Холодний Яр — останній опір більшовизму. Південь України: «анархістська республіка» Нестора Махна та дії отамана Миколи Григор’єва. Дії повстанських отаманів у Наддніпрянщині. Боротьба за Донбас між Червоною і Добровольчою арміями. Волинь у радянсько-польській війні та її переділ за Ризьким договором. Боротьба за Буковину, Бессарабію та Закарпаття.
|
|
|
Українська Соціалістична Радянська Республіка
Всеукраїнський з’їзд рад у Харкові, проголошення Донецько-Криворізької робітничо-селянської республіки. Формування українських загонів Червоної гвардії та їхня спільна з російською Червоною армією боротьба за утвердження більшовицької влади. Проголошення Української Соціалістичної Радянської Республіки; підписання договору між УСРР та Російською Федерацією про військово-господарський союз. Перші декрети уряду УСРР у соціальній сфері: націоналізація промисловості та створення комітетів бідноти (комбідів) у селах. Запровадження продрозверстки, створення робітничих продзагонів для її виконання та селянський опір цим заходам. Діяльність надзвичайних комісій (ЧК) по боротьбі з «контрреволюцією», табори примусової праці. Червоний терор.
|
|
|
Освіта, наука й преса доби революції та Громадянської війни
Діяльність Київського народного університету в УНР; відкриття українських університетів у Кам’янці-Подільському та Полтаві, короткий період існування Єврейського народного університету. Створення Української академії наук за Скоропадського та підтвердження її статусу в УСРР; перші академіки УАН. Освітні реформи в УСРР: перетворення університетів на інститути народної освіти; реформування шкільництва та заходи з українізації шкіл; трудова школа-колонія Антона Макаренка. Діяльність видавництв і періодична преса в УНР; запровадження цензури після утвердження радянської влади.
|
|
|
Мистецтво доби революційних перемін
Мистецтво, наснажене духом перемін: авангардизм «Молодого театру» Леся Курбаса; імпресіонізм та революційна романтика молодої поезії. Створення гетьманом П. Скоропадським Української академії мистецтв, авангардистське образотворче мистецтво в пошуках національних коренів. Музичне життя: діяльність Київського музично-драматичного інституту; Українська хорова капела та її гастролі за кордоном; творчість Миколи Леонтовича.
Труднощі повсякденного життя
Знецінення людського життя, загальні втрати людності в період революції та визвольних змагань. Жахи червоного терору та єврейських погромів від вояків занархізованих армій. Масові епідемії тифу, холери й іспанки. Проблема бездомності через залишення домівок в умовах воєнного хаосу; наростання числа сиріт і безпритульних дітей. Розруха на транспорті; неопалювані міста. Знецінення грошей та існування водночас кількох грошових систем. Нестача продовольства, спекуляція, карткова система розподілу продуктів і товарів першої необхідності, черги у крамницях. Нове в побуті з утвердженням радянської влади: поява комунальних квартир; реквізиції майна в «буржуїв» та церкви. Формування «революційної» моди в одязі й поведінці: образ комісара.
Тема ІV. Радянська Україна у 1921-1929 роках
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 252; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!