Тема ІII. Національне питання та національні рухи
Нації та націоналізм у сприйнятті людей ХІХ століття
Два розуміння поняття «нація» - або стосовно всіх мешканців певної держави, або на позначення спільноти людей з однією мовою та культурою. Формування ідеології націоналізму. Спільне й окремішнє в націоналізмах, які спиралися на державницьке розуміння нації -«австрійську ідею» та «російську ідею». Роль мови й народно-пісенної спадщини в націоналізмах народів, котрі не мали власної державності; гасло «пробудження/відродження» як поштовх до національних рухів цих народів.
Початок українського національного руху
Збирання народних пісень, видавнича діяльність Харківського гуртка. Дискусія про абетку (латиниця чи кирилиця) в Галичині; збирацька й літературна діяльність гуртка «Руська трійця». Закарпатські «буди-телі» Олександр Духнович та Адольф Добрянський. Ідея слов’янського єднання як провідна в ранніх національних рухах слов’янських народів, зокрема в українському. Великодержавний акцент слов’янофільської ідеології в Російській імперії.
Між слов’янофільством та українською національною ідеєю
Польське повстання 1830-1831 рр. як поштовх до урядових заходів «деполонізації» підросійської України: заснування Київського університету та Київської археографічної комісії; слов’янофільська риторика цих заходів на підкріплення тези про споконвічну належність до однієї «народності» українців і росіян. Альтернативна українська версія слов’янофільства: Кирило-Мефодіївське братство, його склад, програмові документи та ідея всеслов’янської республіки-федерації; доля членів братства після арештів. Доленосна роль «Кобзаря» Тараса Шевченка у становленні української національної ідентичності.
|
|
|
Українофільство як культурницький рух
Перша українська «Громада» в Петербурзі, її видавнича діяльність; формування українофільства як усвідомленої течії. Польське повстання 1863 р. як поштовх до виразнішого окреслення українофільських позицій. Створення київської «Громади», її освітньо-видавнича діяльність; поява «Громад» в інших містах. Культурницькі течії в Галичині: старорусини й українофіли-народовці; гасло «органічної праці». Налагодження контактів київської «Громади» з галицькими народовцями; зародження ідеї «соборної України» - національної єдності підросійських і підавстрійських частин української території.
Наука й освіта в обґрунтуванні української національної ідеї
Наукові дискусії про українську мову та походження українського народу. Історична школа Володимира Антоновича. Діяльність Південно-Західного відділення Російського географічного товариства. Заснування у Львові Наукового товариства імені Шевченка, роль у розгортанні роботи НТШ Михайла Грушевського. Заснування кафедри «руської мови» в Чернівецькому університеті. Створення читалень і недільних українських шкіл в Галичині, підросійській Україні та на Буковині.
|
|
|
Радикалізація українського національного руху
Заходи російського уряду в боротьбі з українським рухом як поштовх до його радикалізації. Роль Михайла Драгоманова у цих процесах: його вимушена еміграція та діяльність у Швейцарії; Драгоманов як перший український соціал-демократ . Вплив Драгоманова на формування «народницької» течії в українському русі підросійської України та погляди Івана Франка й Михайла Павлика в Галичині; їхня політична та видавнича діяльність. Видавничі й особисті контакти між наддніпрянськими та галицькими діячами.
Політична фаза українського національного руху
Наприкінці ХІХ ст.
Конфлікт між поміркованим старшим і молодим поколіннями українофілів: «Братство тарасівців» в опонуванні культурницькому спрямуванню київської «Громади». Поява перших праць із закликом до державного усамостійнення України: Микола Міхновський та Юліан Бачинський . Заснування Української національно-демократичної партії в Галичині та Революційної української партії у підросійській Україні.
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 303; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!