Військо Запорозьке на урядовій службі та поза нею
Участь Війська Запорозького в Хотинській війні 1621 р. та Смоленській війні 1632-1634 рр.. Постать Петра Сагайдачного як посередника між урядом і козацькою масою. Неконтрольована урядом активність козацтва: морські походи на узбережжя Османської імперії. Участь козацтва у приватних війнах: за князя Романа Ружинського під час російської Смути; за князів Михайла Вишневецького та Самійла Корецького під час боротьби за молдавський престол.
Козацтво в боротьбі за розширення своїх прав
Козацькі повстання 1625, 1637 і 1638 рр.: причини виступів, їхні лідери та перебіг, каральні акції коронного війська. Нові акценти у вимогах повстанців 1637-1638 рр. Масове приєднання покозачених селян та міщан Наддніпрянщини до повстань. Запровадження «Ординації Війська Запорозького» після розгрому повстання 1638 р.; чисельність та підпорядкування реєстрового Війська Запорозького впродовж десятиліття «золотого спокою» (1638-1648).
Тема ІІІ. Козацька революція середини XVII століття
Лідери козацького повстання
Постать Богдана Хмельницького: біографія, характеристика особистості. Історична пам’ять про «славного гетьмана» в пізнішій козацькій традиції. Полковники й генеральна старшина за гетьманування Хмельницького: походження, персональні прикмети. Легенда про початок повстання як нібито схваленого королем Владиславом ІV.
Рік
Початок повстання, налагодження союзу з кримським ханом і ногайськими татарами, поєднання реєстрових козаків із запорожцями. Битви з королівським військом під Жовтими Водами, Корсунем і Пилявцями; облога Львова. Масове покозачення селян та міщан. Спалах селянських виступів. Українці по обидва боки воюючих сторін.
|
|
|
Творення Козацької держави
Розширення мети повстання. Продовження військових дій у 1649 р.: облога Збаража й переможна Зборівська битва. Козацька автономна територія за Зборівським договором. Адміністративний поділ та управління територією, сформовані під час війни; козацькі полкові округи за Зборівським реєстром 1649 р.
Переяславська угода 1654 р.
Поразка в Берестецькій битві 1651 р. Наростання труднощів виснажливої війни, пошук Богданом Хмельницьким союзників: турецький, молдавський і російський напрями переговорів. Переяславська угода 1654 р. про прийняття протекторату російського царя, її схвалення на козацькій раді в Переяславі. Тлумачення цього акту пізнішою козацькою традицією. Дискусії істориків про характер прилучення козацької території до Московії. Використання Переяславської угоди в радянській пропаганді.
Тема ІV. Україна в другій половині ХVІІ- на початку ХVІІІ ст.
|
|
|
Руїна. Боротьба за владу серед козацької верхівки
Спроба повернення до Речі Посполитої: гетьманство Івана Виговського та Гадяцька угода 1658 р. Розпад козацької території на два гетьманати: лівобережний - прибічника союзу з Московією Івана Брюховецького та правобережний - Петра Дорошенка. Поділ України за Андрусівським перемир’ям Московії з Річчю Посполитою. Прийняття протекторату турецького султана Дорошенком. Початок війни між Османською імперією та Річчю Посполитою, окупація султаном Поділля. Бої за Чигирин, складання Дорошенком гетьманських повноважень.
Гетьманщина за правління Івана Самойловича
Економічна стабілізація після багатолітніх воєн за гетьманства Івана Самойловича. Самойлович як меценат церкви та освіти. Наростання конфлікту зі старшиною через невідповідне старшинським уявленням походження Самойловича не з козацької, а зі священницької родини та через гордовиту вдачу, яка порушувала традицію старшинської рівності. Невдалий похід на Крим як привід до усунення гетьмана. Доля Самойловича після усунення з гетьманства.
Спроба усамостійнення Івана Мазепи
Постать Івана Мазепи: біографія, особисті прикмети, романтизація образу в літературі й малярстві. Мазепа як меценат церкви та освіти. Початок Великої Північної війни, участь у ній козацтва. Плани царя Петра І ліквідувати Військо Запорозьке. Домовленості Мазепи з польським королем Станіславом Лещинським та шведським королем Карлом ХІІ; припущення істориків про зміст досягнутої угоди. Приєднання Мазепи до війська Карла ХІІ, Полтавська битва, еміграція в Бендери та смерть. Анафемування Мазепи церквою; знищення Запорозької Січі.
|
|
|
Злет «київської ученості»
Києво-Могилянська колегія: від занепаду в політичних сум’яттях до нового розквіту за гетьманування Івана Самойловича та Івана Мазепи. Зміст явища, що отримало назву «київської ученості»: київська професійна філософія; київська моральна теологія; київське проповідництво; київська шкільна драма. Вихованці КМК як ініціатори створення перших «латинських» шкіл у Москві (Симеон Полоцький та ін.). Київські професори як співтворці реформ Петра І, спрямованих на розбудову Російської імперії.
Українське бароко
Зміст поняття «бароко», світоглядна основа та візуальні прикмети барокової культури, всеєвропейське поширення барокових смаків. Проникнення барокових віянь в Україну за посередництва польських узірців. Барокова література: панегірична поезія та духовна поезія. Барокова графіка. Зміни в іконописі: Йов Кондзелевич. Особливості барокової архітектури. Барокова стилістика історичних творів Григорія Грабянки та Самійла Величка; нові змістові акценти в описі минулого (на прикладі Величка).
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 195; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!