Нове в освіті, мистецьких уподобаннях і побуті
Заснування латинських шкіл під опікою магістратів та кафедральних соборів. Перші освітні мандрівки до Краківського університету й університетів Німеччини та Італії. Поява неолатинської поезії уродженців Галичини. Переписування книжок на продаж, перші бібліотеки. Зміни в побуті знаті, спорудження приватних замків. Нова організація міського простору: міські мури, ринок з ратушею в центрі, вулиці та храми «націй», муроване житлове будівництво. Опіка над каліками й сиротами: поява міських і монастирських шпиталів.
Тема ІІІ. Велике князівство Литовське і Руське
Перехід Київщини та Чернігово-Сіверщини під владу великих князів литовських
Розростання Литовського князівства за правління Ґедиміна завдяки входженню до його складу білоруських князівств. Змагання великого князя Ольґерда (Альґірдаса) Ґедиміновича з ханами Золотої Орди за контроль над Київщиною та Чернігово-Сіверщиною. Удільний статус обох князівств, переданих Ольґердом своїм синам - Дмитрові-Корибуту Сіверському та Володимирові Київському. Зближення литовських правителів із руською знаттю: шлюби, охрещення, засвоєння мови.
Зміни в статусі українських князівств за правління Вітовта
І його наступників
Боротьба за владу у Великому князівстві Литовському після смерті Ольґерда між його сином Яґайлом та племінником Вітовтом. Укладена Яґайлом у пошуках союзників Кревська унія з польською верхівкою, його коронація польською короною. Розпад унії, проголошення Вітовта великим князем литовським. Заходи Вітовта із централізації держави, ліквідація удільних князівств. Династична війна за престол після смерті Вітовта. Тимчасове відновлення удільного статусу Волинського та Київського князівств під владою Свидриґайла й Олельковичів; перетворення обох князівств на воєводства, керовані намісниками великого князя.
|
|
|
Суспільство Волині й Київщини у XV столітті
Піднесення волинських княжих родів - нащадків династій Рюриковичів та Ґедиміновичів; замки в центрах княжих володінь та підпорядкований князям «збройний люд». Прошарок «панів» на Волині та Київщині: статусі землеволодіння. Нижча ланка військової людності - наділені землею під умовою збройної служби «бояри-рицарі», їхній строкатий етнічний склад довкола великокняжих порубіжних замків. Поява перших самоврядних міст на Волині й Київщині. Сільське господарювання: вільні та залежні селяни.
Православна церква у взаєминах з язичниками й католиками
Стихійна християнізація литовської верхівки в контактах із руським оточенням; охрещення Литви за католицьким обрядом відповідно до умов Кревської унії. Православна церква під опікою правителів-язичників та правителів-католиків. Прояви щедрості знаті щодо церкви. Спроба поєднання Католицької і Православної церков на Флорентійському соборі; негативна реакція на неї у Великому Московському князівстві та відділення від Київської митрополії її російської частини з осідком митрополита у Москві.
|
|
|
Зародження козацтва
Походження і значення слова «козак»; козаки-татари й козаки-христия-ни на «нічиїй землі»: господарські промисли та розбійництво. Перші згадки про козаків Подніпров’я. Походи кримського хана Менглі-Ґерея на українську територію в останній чверті XV ст.; започатку-вання набігів дрібніших ватаг кримчаків і ногайців: їхня мета, тактика й узвичаєнi маршрути - «татарські шляхи». Загроза з боку Кримського ханства і ногайських орд як поштовх до майбутнього розростання та самоорганізації козацтва.
«Історія України: Ранній новий час»
Цивілізаційні зміни, що дають змогу визначати період європейської історії XVI–XVIII ст. як Ранній новий час (спираючись на паралельний курс всесвітньої історії). Умовні рамки Раннього нового часу для української історії: від останньої третини XVI ст., коли виразно окреслилося засвоєння українцями західної культури, до занепаду решток козацької автономії та ліквідації польсько-литовської держави наприкінці XVIII ст., внаслідок чого на українських теренах, розділених між Австрійською та Російською імперіями, процеси розвитку в наступному, ХІХ ст., пішли дещо різними шляхами.
|
|
|
Тема І: Речь Посполіта
Люблінська унія 1569 року
З’єднання Польського королівства й Великого князівства Литовського в державу федеративного типу - Річ Посполиту за актом Люблінської унії 1569 р.: попередні невдалі спроби уній; зовнішньополітичні причини, які підштовхнули до успішного завершення перемовин. Устрій новоствореної держави. Зміни в державній належності Волині й Київщини, переданих за актом унії від Великого князівства Литовського до Польського королівства. Унійний привілей для Волині та Київщини з гарантією збереження територіальної цілості й давніх прав.
Магнати і шляхта
Скріплені законом права «шляхетно народжених». Рядова шляхта й магнати. Органи шляхетського самоврядування. Рицарський кодекс поведінки як підстава дотримання «шляхетської честі». Землеволодіння як основа формування шляхетських прізвищ. Шляхетські герби. Уявлення про вищість шляхтича над простолюдином завдяки нібито вродженій «шляхетній крові».
|
|
|
Міщани та селяни
Розповсюдження магдебурзького права на Волині й Київщині впродовж XVI ст. Міщани самоврядних міст: замкненість міської громади, процедура прийняття до «міського права» нових осіб; права та обов’язки міщан. Селянські громади: поступове обмеження «права виходу» з подальшим перетворенням особисто незалежних землеробів на панських підданих; форми селянських повинностей на користь пана.
Розростання козацтва
Перетворення ситуаційних козацьких ватаг на воєнізовану спільноту мешканців степового пограниччя. Перша Запорозька Січ князя Дмитра Вишневецького (Байди). Строкатий склад козацтва. Перші «гетьмани» в легендарній козацькій традиції: Остафій Дашкович, Бернард Претвич, князь Богдан Ружинський.
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 285; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!