Новий Час «Історія України: ХІХ століття»
Велика французька революція як поштовх до модернізації в соціальній та культурній сферах життя Європи ХІХ ст. (суголосно з підручником всесвітньої історії). Зміст поняття «модернізація», стисле представлення ознак модернізації: розмивання станових перегородок, що уможливило соціальну мобільність людей [1]; дальший поступ секуляризації в освіті й культурі (з нагадуванням останнього розділу підручника історії України Раннього нового часу); поширення в міжнародному масштабі ідеологій лібералізму, консерватизму, націоналізму та соціалізму [2]. Індустріалізація як перший крок до технічного прогресу, обговорення змісту поняття «індустріалізація». Стисле представлення причин повільнішого темпу модернізаційних перемін на Сході Європи, зокрема в Україні, порівняно із Заходом.
Українські терени в ХІХ ст.: адміністративні поділи
Та чисельність населення
Українська територія у складі Російської та Австрійської імперій. Адміністративні поділи української території упродовж ХІХ ст. та вживані на той час назви її історичних регіонів. Терени густішого й меншого залюднення, обумовленість густоти залюднення природно-географічними та економічними чинниками. Внутрішні міграції українського населення та міграційні потоки з Росії. Переселенські рухи другої половини та кінця ХІХ ст. з українського села до Сибіру, на Далекий Схід і в Північну й Південну Америки. Демографічний стрибок і загальна динаміка змін у кількісних показниках населення впродовж ХІХ ст.
|
|
|
Іншоетнічні групи на українській території
Орієнтовне співвідношення української та іншоетнічної людності . Етнічна строкатість великих міст: на прикладі Києва, Харкова, Львова, Одеси, Чернівців. Запровадження «смуги осілості» для євреїв підросійської України; єврейські «штетли» як прикмета української території. Кримськотатарське населення Криму. Угорці в Закарпатті, болгарське, грецьке, вірменське й молдавське населення у Криму, Північному Причорномор’ї та Приазов’ї. Німецькі та чеські колоністи й росіяни-старообрядці.
Війни та революції першої половини та середини ХІХ ст.
Російсько-французька війна 1812 р. та плани Наполеона щодо України. Українські ополченські полки в російській армії та мешканці України на боці Наполеона в легіоні Яна Домбровського. «Весна народів» та суголосні їй події в Галичині 1848-1849 рр.: перша політична організація українців - Головна руська рада; революційні події на Буковині й у Закарпатті. Східна (Кримська) війна 1853- 1856 рр. та оборона Севастополя. Відлуння війни у так званій «Київській козаччині» 1855 р.
|
|
|
Українська територія у планах великих держав останньої
Третини ХІХ ст.
Поляризація інтересів великих держав (суголосно з підручником всесвітньої історії). Підросійська Україна у планах Австро-Угорщини: ідея створення «Київського королівства» на українській території. «Підкарпатська Русь» у планах російського уряду, фінансово-організаційна підтримка ним москвофілів Галичини й Закарпаття. Утворення міжнародних політичних союзів Антанти і Троїстого союзу (суголосно з підручником всесвітньої історії); українська територія як один із чинників майбутнього збройного протистояння між ними.
Шляхетсько-дворянська верства
Українські аристократи в розбудові Російської імперії. Змагання колишньої козацької старшини за підтвердження дворянського статусу на початку ХІХ ст. Форми дворянського і шляхетського самоврядування в підросійській та підавстрійській Україні. Різновиди ідентичності привілейованих верств: «малоросійська» ідентичність дворян підросійської України; «русинська» ідентичність галицької шляхти; «кресова» ідентичність польської шляхти в Україні.
Міщани: ремісники, торговці, підприємці
Ліквідація решток магдебурзького права в Галичині та підросійській Україні; запровадження системи управління через виборні магістрати і думи. Ремісничі й торгові заняття та майнове становище пересічних мешканців міста; зосередження великого купецького капіталу й осередків підприємництва у містах. Доброчинна діяльність підприємців та багатих купців. Етнічне й конфесійне розмаїття міського населення.
|
|
|
Сільська громада
Категорії сільського населення першої половини ХІХ ст.: селяни-кріпаки, казенні селяни, вільні селяни, шляхетські села; статус, повинності й забезпечення землею кожної із цих груп. Селянські реформи: скасування панщини в Австрії та відміна кріпацтва у Російській імперії; обезземелення селян після цих реформ. Громада як форма організації сільського населення, відмінність української сільської громади від російської общини; функції громади в традиційному сільському самоврядуванні. Розпад громади після реформ і відплив селян до промислових зон; приріст міського населення за рахунок вихідців із села.
Формування робітництва
Розширення сфери застосування найманої праці з розвитком промисловості; зростання кількості найманого робітництва після знесення панщини й ліквідації кріпацтва. Взаємини між підприємцем і найманим робітником: оплата праці для забезпечення прожитку робітника та його родини, тривалість робочого дня, незадовільні санітарні умови праці й житлових помешкань. Поява люмпен-пролетаріату.
|
|
|
Верховна влада
Влада імператора в Австрійській імперії: перехід від абсолютизму до конституційної монархії; відмінності в обсязі влади імператора в самодержавній Російській імперії. Постаті монархів-реформаторів Йозефа ІІ та Франца-Йозефа й Олександра ІІ. Вищі дорадчі органи при імператорі. Австрійський сейм як орган станового представництва «націй»: процедура виборів, повноваження. Сприйняття особи правителя.
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 382; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!