Соціальна напруженість на селі та акції спротиву робітництва
Селянські бунти та стихійні форми опору до відміни панщини та кріпацтва. Наростання соціальної напруженості на селі після реформ: участь селян у судових процесах; боротьба за угіддя та зменшення розмірів викупу землі від поміщиків і репресивні заходи уряду. Ранні акції стихійного робітничого спротиву. Створення перших профспілок у Львові. Робітничі страйки та репресії проти робітництва із застосуванням військової сили. Заснування перших робітничих кас взаємодопомоги.
Поширення соціал-демократичних ідей та марксизму
Популярність соціал-демократичної ідеології серед української творчої інтелігенції. Заснування перших політичних партій соціал-демократичного спрямування. Зміст ідеології марксизму; перші популяризатори марксизму та його трактування в Україні. Перші марксистські гуртки в Україні.
Тема ІV. Модернізаційні процеси в освіті, науці, повсякденному житті та мистецькій культурі
Урізноманітнення форм та напрямів освіти
Університет як автономна інституція. Поява вищих навчальних закладів технічного профілю: політехнічні інститути Києва та Львова. Елітарні навчальні заклади підвищеного рівня: Кременецький ліцей; ліцей Безбородька в Ніжині; Рішельєвський ліцей в Одесі; інститути шляхетних дівчат. Відмінності в освітньому напрямі гімназій та реальних училищ. Започаткування української середньої освіти: приватні українські гімназії в Галичині, київська колегія Павла Ґалаґана. Бібліотеки університетів та інших навчальних закладів; поява перших публічних бібліотек.
|
|
|
Розвиток наукових досліджень
Університети як центри розвитку науки. Найрозвиненіші наукові галузі в університетах на території України: природознавство і точні науки; медицина; гуманітарні науки: історія, етнологія, філологія, філософія. Поява наукових часописів; перші наукові конгреси. Заснування наукових товариств [8]. Українці - члени Віденської та Петербурзької академій.
Дозвілля, розваги й задоволення культурних запитів
Початок державного нормування вихідних днів на підставі церковних свят. Тривалість робочого дня чиновника, ремісника й робітника на підприємстві. Дозвілля працюючих людей: пікніки, публічні гуляння, трактири й шинки, робітничі майовки. Панська садиба як осередок елітарного спілкування. Поява публічно доступного театру; мистецькі виставки, клуби й ресторани. Поширення у Львові запозиченої з Відня культури кав’ярень. Народження спорту, поява перших спортивних товариств, перші футбольні змагання.
Від романтизму до реалізму в літературі й малярстві першої половини - середини ХІХ ст.
|
|
|
Історична белетристика як «винахід» доби Романтизму: Микола Гоголь і Пантелеймон Куліш. Теми та образи української романтичної поезії; українські сюжети в російській та польській романтичних літературах: Кіндрат Рилєєв, Юліуш Словацький, Міхал Ґрабовський. Витіснення романтизму реалістичним мистецтвом: гасла та стильові ознаки реалізму. «Проста людина» в реалістичному малярстві; українська література у змалюванні «простих людей»: Марко Вовчок, Панас Мирний та Іван Нечуй-Левицький.
Вплив модернізації на зміни у світовідчутті людини другої половини ХІХ ст.
Зміни у сприйнятті простору, пов’язані з появою нового транспорту, нових способів спілкування на відстані через телеграф і телефон та налагодженням міжнародної поштової служби. Зміни у сприйнятті нформації через перетворення газет на масовий супровід життя . Посилення інтересу до власного «Я»: масова звичка ведення щоденників; винайдення фотографії та її поширення серед людей різного соціального статусу. Розхитування патріархальної сім’ї: зміна в поглядах на становище жінки.
Відлуння модернізаційних процесів у мистецькій культурі
Кінця ХІХ ст.
Гасла і стильові ознаки модернізм. Прикмети модернізму у творах Лесі Українки, Михайла Коцюбинського та Василя Стефаника. Модерністські віяння в малярстві: Михайло Врубель, Олександр Мурашко, Іван Труш, Михайло Жук. Український модерн в архітектурі. Багатоетнічні мистецькі середовища України кінця ХІХ ст. як творча колиска всесвітньо відомих митців-авангардистів першої третини наступного, ХХ ст.: Олександра Богомазова, Давида Бурлюка, Олександри Екстер, Василя Кандинського та Казимира Малевича.
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 214; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!