Новий Час. «Історія України: XX ст.»
Загальне представлення змін у житті Європи в першій чверті нового, ХХ ст. (суголосно з підручником всесвітньої історії). Стисла характеристика періоду, який поклав початок масовому запровадженню великих технічних зрушень: електрифікації, телефонізації, використання автомобілів та авіації. Причини Першої світової війни, яка була поштовхом до розпаду останніх європейських імперій на незалежні національні держави; роль у цьому національних рухів та нового в практиці міжнародних відносин принципу права націй на самовизначення. Українська революція як органічний складник європейських революційних рухів 1917-1921 рр., що стали наслідком розпочатої в ХІХ ст. модернізації європейських суспільств і, зокрема, формування національних та соціальних ідеологій.
Склад населення, міграційні процеси
Український етнос та іншоетнічні групи на території України у переддень Першої світової війни. Терени компактного проживання національних меншин на території України: болгари, греки, кримські татари, німці, поляки, росіяни, румуни, угорці та чехи. Змішаний етнічний склад мешканців великих міст. Поповнення робітництва з російських теренів. Масові переселенські рухи селян: виїзди з підросійської України до Сибіру, Казахстану та Далекого Сходу; еміграція з підавстрій-ської України до Північної та Південної Америки.
Суспільне життя
Розмивання станових перегородок у суспільстві, зростання кількості інтелігенції - вихідців із низів. Форми самоорганізації суспільства: земське самоврядування та зародження кооперативного руху в підросійській Україні; мережа громадських інституцій у Галичині. Формування кадрового робітництва, розширення профспілок, поява робітничих клубів і народних домів. Розпад патріархального села і поява селян нового типу. Українська парламентська група в І та ІІ Думах Росії; українська репрезентація в австрійському парламенті.
|
|
|
Господарство й економіка
Поява акціонерних товариств - монополій; концентрація задіяного в українських підприємствах капіталу та вміст у ньому іноземної частки. Від економічної кризи початку століття до економічного піднесення напередодні війни у видобувній, металообробній та машинобудівній галузях; запровадження електрики у виробництві. Найбільші центри важкої промисловості в підросійській Україні та нафтопереробна промисловість у Дрогобицько-Бориславському басейні. Успіхи в сільському господарстві та обробній промисловості. Технічний прогрес у засобах озброєння; військові замовлення як поштовх до промислового піднесення.
Наростання соціальної напруженості. Революція 1905 р.
|
|
|
Переплетення соціальних і національних вимог у масовому сільськогосподарському страйку в Галичині 1902 р. та селянських виступах на Харківщині й Полтавщині; поєднання соціальних і політичних вимог у страйках робітництва підросійської України. Студентські політичні демонстрації. Російсько-японська війна як каталізатор вибуху незадоволення в Росії, початок революції 1905 р. Революційні події в Україні: робітничі страйки й селянські повстання; виступи у війську й на флоті. Заходи російського уряду з розв’язання селянської проблеми після революції: столипінська аграрна реформа.
Поляризація політичних сил
Політичні сили лівої, правої і центристської орієнтацій. Стисле представлення спектра українських партій: поміркованого ліберально-демократичного спрямування, соціалістичного спрямування, консервативного спрямування. Російські та польські партії у ставленні до українського питання. Єврейські партії національного та соціалістичного спрямування. Участь українців у загальноросійському соціал-демо-кратичному русі: постаті українських діячів у його більшовицькому та меншовицькому крилах. Популярність у підросійській Україні радикальної партії соціалістів-революціонерів (есерів); анархісти.
|
|
|
Освіта і масова культура
Зростання числа студентів в університетах та учительських інститутах; започаткування професійної освіти; розширення мережі початкового шкільництва в підавстрійській та підросійській Україні. Перетворення преси на щоденний супровід життя; газети і часописи різними мовами. Мережа стаціонарних театрів, поява поруч з російським і польським українського та єврейського стаціонарних театрів. Кінематограф, перші кінотеатри («ілюзіони») та перші кіностудії в Одесі та Києві; репертуар фільмів-мелодрам; перші кінохроніки. Поширення спорту: перші футбольні чемпіонати й перші спортивні олімпіади.
Мистецька культура
Світоглядні зрушення в мистецькій культурі зламу ХІХ– ХХ ст. (суголосно з підручником всесвітньої історії та підручником історії України ХІХ ст.). Стильові ознаки еклектизму, модерну та сецесії в архітектурі. Прикмети модернізму у творах українських письменників (на прикладі Лесі Українки, Василя Стефаника, Михайла Коцюбинського та Володимира Винниченка). Виокремлення національних течій у модерному живописі. Внесок художників і скульпторів - вихідців з України -у розвиток європейського авангарду, кубізму й футуризму.
|
|
|
Тема ІІ. Перша світова війна
Переддень і початок війни. Україна у планах воюючих сторін та в національній думці
Витоки й розмах Першої світової війни (стисло за підручником всесвітньої історії). Україна у стратегіях воюючих сторін: привабливість її промислового комплексу та природних багатств для Німеччини; геополітичні інтереси Австро-Угорщини; мета «визволення підкарпатських русинів» у російському просуванні на Балкани. Розбіжні погляди на майбутнє України серед вітчизняних політичних сил у переддень війни на тлі зростання національної свідомості: ідея повного державного усамостійнення та ідея федеративного зв’язку з Росією. Початок війни як поштовх до окреслення проавстрійської та проросійської позицій: створення у Львові лояльних до австрійського уряду Головної української ради та Союзу визволення України. Проросійські патріотичні настрої українців Наддніпрянщини.
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 242; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!