Вища державна влада на місцях: генерал-губернатори й намісники
Запровадження та завдання генерал-губернаторств у підросійській Україні. Найпомітніші постаті генерал-губернаторів: Микола Рєпнін, Михайло Воронцов і Дмитро Бібіков; їхня роль у включенні українських територій до загальноімперського простору. Знакові постаті в розбудові Одеси: герцог Арман де Рішельє та Александр Ланжерон. Австрійські намісники Галичини в пошуках компромісу між австрійською владою й польським та українським населенням: графи Франц Стадіон і Казимир Бадені.
Локальні органи управління й судочинства
Органи місцевої державної адміністрації і правопорядку на території Російської та Австрійської імперій. Органи управління освітою: навчальні округи на території підросійської України та церковний контроль над австрійською системою освіти. Орган політичного нагляду в Росії - Третє відділення Імператорської канцелярії та підпорядковані йому жандармські округи на місцях. Судочинство в підросійській Україні: відміна Литовського статуту і запровадження загальноімперського законодавства та судових органів, реформування російської судової системи у 1860-х рр. Правничий кодекс і судочинна система на підавстрійських теренах України.
Православна церква
Загальна характеристика «одержавлення» церкви в Російській імперії. Вищі органи церковної влади: Святійший синод і підлеглі йому консисторії. Найбільші православні монастирі на території України (у тому числі на Буковині). Церковна освіта: перетворення Києво-Могилянської академії на Київську духовну академію. Постаті найвідоміших київських митрополитів ХІХ ст.: Євгеній (Болховитинов) та Філарет (Амфітеатров). Середовище сільських священиків. Переклад Біблії українською мовою.
|
|
|
Греко-католицька церква
Доля Унійної церкви в Російській та Австрійській імперіях після поділів Речі Посполитої; останні десятиліття уніатства в підросійській Україні. Греко-католицька церква після Толеранційного едикту 1781 р. Освітня й видавнича діяльність Василіянського чину та найбільші василіянські монастирі. Греко-католицька церква як лідер «підкарпатських русинів» i середовище гуртування руської еліти. Митрополича династія Шептицьких - попередників митрополита Андрія Шептицького.
Римо-католицька і Євангельська церкви
Структура Римо-католицької церкви на території України; найбільші монастирі чернечих орденів, спеціалізація орденів. Римо-католицька церква як символ збереження польськості; позиція католицького духівництва у польських повстаннях 1830-1831 та 1863 рр., репресії після повстань. Протестантські конфесії: лютерани, адвентисти й меноніти. Взаємини лютеранських і менонітських громад із православними сусідами. Поширення «штунди» серед православного сільського населення.
|
|
|
Тема ІI. Процеси індустріалізації
Розвиток важкої промисловості
Зміст поняття «промисловий переворот». Початок індустріалізації: перехід від мануфактур до фабрично-заводського виробництва, втягнення українських підприємств в імперські ринкові обіги. Регіональна спеціалізація промисловості: гірничодобувна промисловість Донбасу та Кривого Рогу, металургія Катеринославщини, машинобудування Харкова й Києва; нафтова промисловість Дрогобиччини. Роль іноземного капіталу в процесах індустріалізації. Найпомітніші постаті іноземних підприємців.
Сільське господарство та обробна промисловість
Відмінності в основних галузях сільськогосподарського виробництва різних регіонів України; внесок кредитно-банківської справи в розвиток сільськогосподарського виробництва. Вирощування товарного зерна у селянських та поміщицьких господарствах. Тваринництво; садівництво. Цукрова промисловість: організація виробництва, рівень прибутковості цукрових заводів. Борошномельна промисловість і гуральництво.
|
|
|
Зміни в транспортному сполученні
Спорудження перших залізниць та подальше розширення залізничної мережі; обсяги вантажоперевезень та їхній вплив на розвиток промисловості. Зміни в річковому та морському транспорті: перші пароплави і пароплавні компанії. Перетворення Одеси на «ворота» транзитної морської торгівлі Російської імперії. Поява перших міських трамваїв. Поява перших автомобілів.
Будівельна лихоманка
Будівельна лихоманка другої половини ХІХ ст., пов’язана зі стрімким зростанням міст. Будівельний бізнес, домобудівельні компанії. Поява побутових зручностей у новоспоруджених будинках: освітлення, водопровід, каналізація. Найвідоміші архітектори періоду будівельного буму. Відмінності в архітектурному обличчі нової забудови на підросійській та підавстрійській частинах української території, обумовлені відмінностями столиць-узірців: Відня для Львова й Чернівців, Санкт-Петербурга - для Києва, Харкова та Одеси.
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 365; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!