Мікробіологічні дослідження твердих поверхонь методом змивів
Зміст роботи:
1. Санітарно-мікробіологічне дослідження поверхні робочого столу, інвентарю та посуду.
2. Санітарно-мікробіологічне дослідження змиву з рук персоналу.
У харчовій промисловості, на підприємствах громадського харчування і торгівлі, поверхні, що використовують при виробництві, зберіганні і реалізації харчових продуктів і кулінарних виробів, підлягають санітарно- бактеріологічному контролю. Бактеріологічний аналіз поверхонь обладнання, виробничого інвентарю, посуду, одягу, рушників, а також рук персоналу є обов'язковим розділом комплексних санітарних досліджень. Основним методом відбору проб для даних досліджень твердих поверхонь є метод змивів. Про мікробну забрудненість предметів судять по загальній кількості мікроорганізмів на одиниці поверхні (зазвичай на 1 см2), а також по наявності кишкових паличок, як показників фекального забруднення. В окремих виробничих приміщеннях досліджують наявність умовно-патогенних бактерій (стафілококів, сальмонел).
Важливою|поважною| умовою санітарно-бактеріологічного контролю є|з'являється| правильний вибір часу забору проб (так, змиви з рук, санітарного одягу і рушників беруть до початку роботи, в перервах|перерити| і після|потім| неї, а в цехах обробки сирої продукції - тільки|лише| до роботи).
У досліджуваних змивах|змиваннях| не повинно бути кишкових паличок, умовно-| патогенних і патогенних мікроорганізмів, їх присутність свідчить|засвідчує| про грубе порушення санітарних правил і вимагає проведення термінових|строкових| профілактичних заходів.
|
|
|
1. Санітарно-мікробіологічне дослідження поверхні робочого столу, інвентарю та посуду
Для визначення загального мікробного забруднення провести змив з поверхні столу (халата, обладнання тощо):
1. Стерильним пінцетом беруть з чашки Петрі стерильний тампон, змочений у 10 см3 стерильної води (фізіологічному розчині) і обмежують їм певну поверхню столу, наприклад, 25 см2. Змивають цю поверхню.
2. Повторити дії п. 1 ще у трьох місцях столу, щоб загальна площа змитої поверхні склала 100 см2.
3. Занурити тампон у пробірку з водою і струшувати вручну упродовж 3 хв.
4. В умовах стерильності відібрати стерильною піпеткою 1 мл суспензії та внести на дно стерильної попередньо підписаної чашки Петрі.
5. Залити в чашку Петрі розплавлений і охолоджений до температури 48...50°С МІІА, перемішати середовище і суспензію круговими обертами, не відривая від столу.
6. Після застигання агару перевернути чашку догори дном і поставити у термостат для культивування мікроорганізмів при температурі 37°С на 24-48 год.
7. Підрахувати кількість колоній, які виросли на чашці з МПА.
|
|
|
8. Вирахувати мікробне число за формулою:
,
де М - мікробне число;
n — кількість колоній на чашці;
10 - вихідне розведення змиву;
S - площа змиву, см2.
9. Описати культуральні ознаки колоній за вищезазначеною схемою (с. 23-24, с. 49).
10. Провести мікроскопію описаних колоній бактерій, визначити їх форму, спороутворюючу здатність і фарбування за Грамом.
Для оцінки санітарного стану поверхні обладнання та інвентарю користуються наступною шкалою:
| Оцінка чистоти | Кількість мікроорганізмів на 1 см2 поверхні (МАФАМ, КУО) |
| Добре | 0 - 100 |
| Задовільно | 101-1000 |
| Незадовільно | Понад 1000 |
З метою дотримання чистоти інвентарю та посуду здійснюють змиви з усієї поверхні, яка торкається продукту. Методика проведення дослідження аналогічна змиву з поверхні, але кількість МАФАМ визначають на одній тарілці, на одному стакані, на виделці тощо, тобто підраховану кількість колоній на чашці помножують на 10 (на вихідне розведення змиву).
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 2123; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!