Метод крайніх розведень (титраційний метод обліку мікроорганізмів)

⇐ ПредыдущаяСтр 13 из 23Следующая ⇒

Кількісний облік мікрофлори титраційним методом заключається у визначенні крайнього розведення дослідного матеріалу, яке містить життєздатні мікроорганізми. Для проведення аналізу в пробірки (колби) з рідким середовищем вносять точно виміряні об'єми з різних розведень матеріалу і після інкубації визначають, у якій найменшій кількості посівного матеріалу виявляються мікроорганізми. Найменша кількість дослідного матеріалу (виражена одиницями об'єму або маси), в якому можна виявити мікроорганізми, називається титром мікроорганізмів.

Титраційний метод кількісного обліку мікрофлори застосовується для підрахунку мікроорганізмів, які не розвиваються або погано розвиваються на твердих середовищах, а також для виявлення мікробів певних фізіологічних груп (анаеробних мікроорганізмів, молочнокислих бактерій, кишкових паличок та ін.). Для виявлення мікроорганізмів певних фізіологічних груп зазвичай користуються елективними або диференційно-діагностичними середовищами, наприклад, для визначення титру молочнокислих бактерій використовують молочні відвійки (знежирене молоко).

Титраційний метод включає наступні етапи:

1. Приготування розведень.

2. Посіви в рідкі поживні середовища.

3. Реєстрацію росту після інкубації (встановлення мінімального об'єму посівного матеріалу, який містить мікроорганізми, або титру).

4. Розрахунок найбільш імовірного числа клітин в одиниці об'єму вихідного субстрату (за спеціальними таблицями, розробленими на основі методів варіаційної статистики).

Цей метод докладно буде вивчатися на наступних заняттях (Л/р 12, с. 57)

Завдання:

1. Ознайомитись з методами кількісного обліку мікрофлори.

2. Підрахувати кількість клітин в 1 мл 0,1% дріжджової суспензії методом прямого підрахунку в камері Горяєва.

3. Розрахувати кількість клітин в 1 г сухих (пресованих) дріжджів.

4. Ознайомитись з чашковим методом культивування мікроорганізмів і титраційний метод обліку мікроорганізмів.

Питання для самоконтролю:

1. Як підраховувати клітини дріжджів у камері Горяєва, які знаходяться на сторонах квадрата, а не в середині нього?

2. З якими об'єктивами можна працювати з камерами Горяєва? Навести приклади застосування прямого підрахунку мікроорганізмів у камерах Горяєва в мікробіологічній практиці.

3. Які етапи включає метод культивування мікроорганізмів?

4. Які особливості щодо підготовки різних матеріалів для визначення кількості МАФАМ чашковим методом?

5. З якою метою проводять десятикратні розведення матеріалу перед висівом на чашки Петрі

6. Скільки стерильних піпеток необхідно використати, щоб зробити три розведення рідкого продукту?

7. Де і за якими режимами проводять інкубацію посівів на визначення кількості МАФАМ?

8. За якими режимами проводять інкубацію посівів на визначення кількості дріжджів і пліснявих грибів?

9. Методика підрахунку колоній на чашках Петрі.

10. Яким чином проводиться підрахунок мікроорганізмів за допомогою пластини Лафара і камери Вольфюгеля?

11. У чому полягає сутність методу крайніх розведень?

12. У яких випадках необхідне застосування титраційного методу?

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 9

Санітарно-бактеріологічне дослідження мікрофлори повітря

Зміст роботи:

1. Визначення мікрофлори повітря аспіраційним методом (на апараті Кротова).

2. Визначення мікрофлори повітря седиментаційним методом.

Повітря є несприятливим середовищем дня життєдіяльності мікроорганізмів. Однак, як правило, у повітрі закритих приміщень знаходять ґрунтові сапрофіти, а також мікроорганізми, які виділяються слизовими оболонками дихальних шляхів людини, тобто повітря є транзитним середовищем. Мікрофлора може бути представлена патогенними та умовно-патогенними мікроорганізми, які довгий час зберігають інфекційну активність у повітрі.

Санітарно-бактеріологічний стан повітря закритих приміщень визначається:

- загальною кількістю мікробів, які знаходяться в 1 м³ повітря (мікробне число);

- кількістю санітарно-показових мікробів (гемолітичних стрептококів і патогенних стафілококів) в 1 м³ повітря.

По їх концентрації визначають ступінь|міру| забрудненості повітряного середовища|середи|.

Вимоги до якості повітря не вентильованих приміщень|помешкань| наведені в таблиці1.

Таблиця 1 - Оцінка якості повітря не вентильованих приміщень|помешкань| по загальній|спільній|

кількості МАФАМ

Повітря	Кількість мікроорганізмів в 1 м³ (МАФАМ)
Повітря	Літній режим	Зимовий режим
Чисте	1500 бактерій 16 стрептококів	4500 бактерій
Забруднене	2500 бактерій 38 стрептококів	7000 бактерій

Методи санітарно-бактеріологічного дослідження повітря підрозділяються на:

- седиментаційні, засновані на принципі механічного осідання мікробів (метод осідання Коха);

- аспіраційні, засновані на активному просмоктуванні повітря за допомогою різних приладів (|Речменського, Кротова, Киктенко та ін.), які дають можливість визначити не тільки якісний склад, але й кількісний вміст бактерій в певному середовищі. Метод осадження може бути використаний для кількісного підрахунку мікрофлори повітря закритих приміщень, але ніяк не атмосферного повітря, де має місце коливання швидкості руху повітря.

Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 808; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

⇐ Предыдущая 8 9 10 11 121314 15 16 17 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!