Методи кількісного визначення мікрофлори

Зміст роботи:

1. Методи прямого підрахунку мікроорганізмів у лічильних камерах.

2. Метод культивування мікроорганізмів (чашковий).

3. Метод крайніх розведень (титраційний метод обліку мікроорганізмів).

Розрізняють три групи методів щодо кількісного обліку мікрофлори.

Методи прямого підрахунку мікроорганізмів у лічильних камерах

Лічильні камери застосовують для підрахунку достатньо великих об'єктів - дріжджів, одноклітинних водоростей, спор грибів та деяких відносно великих бактерій. Принцип роботи всіх відомих камер однаковий (Горяєва, Фукс-Розенталя, Тома-Цейса та ін.)

Лічильна камера - це товсте предметне скло, середня частина якого розділена поперечною борозною. На кожній половинці середньої частини скла нанесена сітка для підрахунку мікроорганізмів. Площа сітки розділена на великі та малі квадрати. Існують камери, на предметному склі якої знаходиться не дві, а чотири сітки.

У камері Горяєва, яка найбільш часто використовується для підрахунку мікроорганізмів (рис. 15), площа малого квадрата (ABCD), заштрихованого на рисунку, дорівнює 1/400 мм², площа великого квадрата (ABCD) - 1/25 мм² (0,04 мм²) і складається з 16 малих квадратів. Частина скла, на яку нанесена сітка, знаходиться нижче рівня бокових сторін на 0,1 мм (глибина камери зазначається на склі).

Для підрахунку мікробних клітин суспензію, яка містить мікроорганізми, вносять у заглиблення камери і накривають покривним скельцем. Таким чином, є можливість підрахувати мікроорганізми у відомому об'ємі, який визначається глибиною камери (h) і площею квадрата (S). За формулою можна вирахувати кількість мікробів у вихідному матеріалі.

Рисунок 15 – Лічильна камера Горяєва:

а – вид зверху; б – вид збоку; в – поділ камери на квадрати; h – глибина камери

переваги методу наступні: швидкість; відсутність методичних труднощів; цінний у виробничих умовах (наприклад, для контролю накопичення дріжджових клітин), при санітарній оцінці зовнішнього середовища.

Недоліки методу: підраховуються як живі, так і неживі клітини; при дослідженні субстрату з невеликою кількістю мікробних клітин можливі помилки.

Методика підрахунку мікроорганізмів в камерах Горяєва:

1. Приготувати суспензію (наприклад, дріжджову) 0,1% концентрації (0,1 г розвести в 100 мл стерильної води).

2. Невелику краплю дріжджової суспензії нанести скляною паличкою на поверхню лічильної камери (на сітку).

3. Накрити покривним скельцем, притерти великими пальцями до бокових стінок камери, щоб розрахункове значення об'єму камери відповідало об'єму суспензії.

4. Камеру розташувати на предметному столику мікроскопа, встановити об'єктив 8х і знайти зображення.

5. За допомогою гвинтиків предметного столика знайти будь-який кутовий квадрат сітки. Почати підрахунок клітин дріжджів у 10 великих квадратах, просуваючись по діагоналі. Підрахунок клітин вести всередині квадрата плюс ті, що знаходяться на верхній і правій сторонах.

6. Розрахувати середнє арифметичне значення кількості клітин в квадраті.

7. Кількість клітин в 1 мл суспензії вирахувати за формулою:

де М - кількість клітин в 1 мл суспензії;

а — середнє значення кількості клітин в квадраті;

h - глибина камери в мм;

S - площа великого квадрата сітки в мм²;

1000 мм³ = 1мл.

8. Кількість дріжджових клітин в 1 г сухих (або пресованих) дріжджів розрахувати за формулою:

де X - кількість дріжджових клітин в 1 г сухих (або пресованих) дріжджів;

М - кількість клітин в 1 мл суспензії;

100 мл - об'єм мірної колби;

0,1 г - наважка сухих (пресованих) дріжджів.

Приклад розрахунку. В десяти квадратах відповідно було підраховано клітин дріжджів: 31, 28, 44, 27, 30, 32, 35, 40, 29, 34. Середнє арифметичне значення - 330:10=33. Вираховуємо за формулою М=(33х1000):(0,1x0,04)=33000:0,004=

=8250000=8,25х10⁶ клітин в 1 мл суспензії. Х= 8,25х10⁶х100:0,1=8,25x10⁹ клітин в 1 г сухих (пресованих) дріжджів.

Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 1000; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

⇐ Предыдущая 6 7 8 9 101112 13 14 15 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!