Тема. Медіа в організації дистанційного навчання
1. Самостійна робота з використання ІТ та комп’ютерних прикладних програм.
2. Метод індивідуалізованого викладання і навчання.
3. Напрями розвитку дистанційного навчання.
Завдання для самоперевірки
1. Які методи навчання дозволяють використовувати сучасні телекомунікації?
2. Назвіть типовий склад навчальних матеріалів дистанційної освіти.
3. Що є важливим елементом навчального процесу за дистанційною формою навчання?
4. Надайте характеристику моделей дистанційного навчання.
Література: [1, с. 158–169; 2, с. 29–46; 3, с. 318–327; 4, с. 132–157; 5, с. 90–104; 6, с.134–140; 7, с. 438–460; 9, с. 22–38; 13, с. 33–38].
Тема 12. Медіа як засіб виховання
Мета:проаналізувати медіаможливості як засіб виховання особистості.
План
1. Сутність і цілі медіавиховання.
2. Медіазагрози у виховному процесі.
3. Ознаки Інтерет-залежності. Риси Інтерет-спілкування.
4. Інфоголізм та його фази. Залежність від комп’ютерних ігор.
Теми рефератів
1. Вплив сучасних медіа на людину.
2. Модернізація виховання на основі медіа засобів.
3. Причини негативного впливу мас-медіа.
4. Поведінкові характеристики Інтернет-залежних.
5. Кібернасильство та його форми.
6. Позитивний і негативний вплив комп’ютерних ігор.
7. Вплив сексуальних повідомлень мас-медіа.
8. Причини виникнення Інтернет-залежності.
Основні поняття і положення теми: медіавиховне середовище, електронне насильство, медіаконтент, інтернет-адикції.
|
|
|
Короткі теоретичні відомості
Для підготовки до практичного чи семінарського заняття студентам пропонується детально розглянути питання плану теми.
Особливе значення грамотна робота з інформацією має, коли йдеться про дітей і підлітків. У них немає ще життєвого досвіду, вони ще схильні до сліпого наслідування привабливих образів. Велика проблема пов’язана з віртуальними інтерактивними іграми. У всьому світі звертають увагу на те, що діти нерідко ототожнюють себе з образами (аватарами) в цих іграх, промінюючи реальні успіхи і боротьбу за гідне місце в своїй соціальній групі на примарні титули та здобутки. Але, звичайно, це зовсім не означає, що треба ховатися в мушлю та ізолюватися від інформаційних потоків. Сьогодні це неможливо. Потрібно вміти працювати з інформацією. Саме на це спрямовані уроки з медіаграмотності, які вже кілька десятиліть є частиною шкільної програми в США, Великій Британії, Німеччині, Австралії, країнах Північної Європи. Нарешті до цього руху приєднується й Україна. Ми повинні готувати дітей до вдалого освоєння світу. А сьогодні найважливіший складник цього опанування ‒ уміння грамотно працювати з інформацією.
|
|
|
На межі тисячоліть активно почали використовувати поняття «медіасоціалізації», яким позначають процес розвитку особистості під впливом медіа (кіно, телебачення, інтернету). Саме з медіа дитина сьогодні має змогу отримувати інформацію про світ дорослих, усотувати зразки міжособового спілкування, сценарії та норми соціальної поведінки. Медіа пропонують свою продукцію все молодшій аудиторії, впливаючи на процес соціалізації на більш ранніх етапах розвитку особистості.
З розвитком медіа, зокрема екранних, вони впливають на все молодшу аудиторію. Так, у 1930-ті роки дорослих хвилював вплив негативних персонажів кінофільмів на молодих юнаків і дівчат, через півстоліття ‒ вплив героїв телесеріалів на підліткові субкультури. Нині одне з найгостріших питань медіасоціалізації ‒ вплив віртуальних світів комп’ютерних ігор на емоційний, інтелектуальний і соціальний розвиток психіки дитини дошкільного віку. Проблема медіасоціалізації як особливої форми передавання культурного досвіду наступним поколінням загострюється у зв’язку з кризою сім’ї. Науковці шукають загальних закономірностей медійного впливу й одночасно способів, завдяки яким можна довести надійність зроблених відкриттів. Основні методи, завдяки яким винайдено певні стійкі причинно-наслідкові зв’язки, теж розвиваються разом із загальним становленням науки медіапсихології.
|
|
|
Останнім часом багато дискусій розгортається навколо теми формування медіазалежності ‒ такого розладу вольових процесів, коли потреба в медіа стає слабоконтрольованою, людина не може опанувати бажання дивитись і дивитись на екран (грати і грати в комп’ютерну гру), дарма що інші потреби відсуваються на другий план, залишаються незадоволеними. Особливо потенційно небезпечні занурення у віртуальність, яка дає привабливу насолоду потокового стану. Проте самі собою медіапрактики ‒ не причина вольових розладів.
Простежмо вікові особливості розвитку вольових процесів, бо саме ці механізми пов’язані з формуванням найбентежнішої проблеми ‒ розвитку медіазалежності. Одна з найперших ситуацій, що пов’язана з розвитком вольових процесів, стосується віку 2‒3 років і пов’язана з відчуттям повного опанування ситуації, повного підкорення матеріалу волі дитини, коли вона може щось легко створити чи знищити за своїм бажанням. Таке відчуття може дати взаємодія з вологим піском, податливим силі творчого наміру дитини. Тільки внутрішній екран фантазії дає дитині відчуття власної влади та волі. Зовнішній екран медіа не дає відчуття повної влади, якщо взаємодія з ним не будується за законами дитячої психології, відповідно до вікових та індивідуальних потреб розвитку дитини.
|
|
|
Навіювання, нав’язування ритму, ініціювання змінених станів свідомості ‒ це вплив, що може значно загальмувати розвиток вольових процесів дитини. У молодшому шкільному віці (близько 10 років) воля дитини розвивається через організованість на основі формування вольової звички. Дуже важливо відчути на прикладі якоїсь нескладної посильної, але не захопливої дії, що внутрішні стани підвладні. Спочатку, наприклад, дитині не хочеться застеляти ліжко, чистити зуби, упорядковувати свої речі тощо. Дорослий систематично своїми вимогами допомагає дитині примусити себе це робити. Коли сформується звичка, дитина відчуває, що може сама управляти собою і це посильно, неважко і навіть приємно. Так дитина готується до наступних вольових завдань ‒ розв’язання конфлікту між тим, що хочеться робити і тим, що потрібно (не за зовнішніми вимогами, а за внутрішнім переконанням).
Одна з тем, на прикладі яких варто формувати вольові звички і тренуватися розв’язувати внутрішні конфлікти ‒ медіапрактики. Своєрідне змагання із затягувальним медійним впливом може стати гарним тренажером волі для підлітка.
Зважаючи, що воля ‒ вища психічна функція, спочатку вона формується як розподілене між дорослим і дитиною уміння, що потім дитина зможе застосовувати самостійно. Місія дорослого ‒ допомогти не тільки на етапі розподілення волі, але й вчасно передати дитині самостійність.
Якщо всі етапи вольового розвитку дитина пройшла вчасно і щасливо, ризик формування медіазалежності мінімальний.
Якщо дитина має комфортні стосунки з найближчим оточенням (батьками, друзями), у неї немає потреби втікати від негараздів у світ медіа ‒ ризик формування залежності знижується.
Якщо бюджет часу дитини збалансований (є час на різні практики ‒ і віртуальні, і тілесні, і духовні), вона має улюблену справу, захоплення і обов’язки ‒ ризик медіазалежності (як і будь якої хімічної) значно знижується.
Отже, психологічна компетентність батьків і відповідальне виконання ними батьківства — найкращий запобіжник від формування медіазалежності. Проблема впливу медіанасильства на розвиток особистості не має однозначного розв’язку, проте відкрито досить багато орієнтирів, що пояснюють причини таких впливів, виявлено чинники, які збільшують або зменшують ризик негативного впливу. Тому дорослі вже досить підготовлені для відповідального регулювання експозиції медіанасильства на дитину.
Завдання до теми
1. Проаналізуйте виховні системи у теорії медіавиховання.
2. Розкрийте поняття «медіанасильство» та назвіть його види.
3. Визначте основні наслідки експозиції.
4. Законспектуйте вплив контексту медіанасильства.
5. Дослідіть види медіаманіпуляції.
6. Проаналізуйте модель спіралі мовчання Е. Ноель-Нойманн.
Література:[1, 5, 8,14, 15, 17].
Контрольні питання
1. До якого віку, на думку дослідників, екран узагалі не потрібен як дитяча практика?
2. До якого часу рекомендовано обмежувати телеперегляд для дітей 3‒5 років?
3. У якому віці дитина більш готова за психофізіологічними показниками розвитку до сприймання екранних медіа (кіно, телебачення, інтернету)?
4. Із чим пов’язують вікові особливості сприймання медіа?
5. Що вважається найкращим запобіжником від формування медіа залежності у дітей?
6. Які основні дослідні схеми медіапсихології, що статистично підтверджують невипадковість результатів медійного впливу?
7. Надайте визначення терміна «кіквайзер».
8. Які особливі ментальні структури, що допомагають нам розуміти навколишній світ?
9. Обґрунтуйте, які переваги та недоліки медіавиховання?
Самостійна робота
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 191; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!