Зарубіжний досвід медіапедагогіки
Розвиток засобів масової інформації/комунікації та залучення їх до навчально-виховного процесу значно активізували творчі пошуки педагогів у багатьох країнах. Зокрема, у Німеччині працюють науково-дослідні інститути, що виконують дослідження у цій галузі. Німецький учений Б. Щерб став першим професором медіапедагогіки. Він уважає, що медіапедагогіка, насамперед, застосовується у позаурочній роботі і саме там має найкращі перспективи. На його думку, настав час широкого впровадження у навчальних закладах медіапедагогічних і медіапсихологічних курсів, поряд із курсами з комп’ютерних технологій. Інший німецький дослідник професор С. Ауфенангер зазначає, що медіапедагогіка як наукова галузь зазнала істотних змін, ставши комплексною наукою, що акумулює відомості з багатьох дисциплін (загальної психології, філософії, освітніх технологій, психології розвитку тощо). З цією думкою погоджується директор Мюнхенського науково-дослідного інституту медіапедагогіки Х. Тойнер, яка стверджує, що медіапедагогіка – це міждисциплінарна галузь, яка стосується всіх наук. Професор Нюрнберзького університету Д. Шпангел уважає нагальним завданням для медіапедагогіки вироблення свого ядра, яке на даний момент досить невизначене. Справедливою є і думка В. Робака, який зазначає, що у центрі цього ядра мають бути медіадидактика і теорія медіавиховання.
У медіапедагогіці німецькі дослідники виділяють такі взаємопов’язані напрями, як суспільно-критична та політично вмотивована медійна педагогіка. Перша ставить за мету зміну суспільства за допомогою таких її засобів, як здатність ідеологічної критики, впливу на медіасистему, використання альтернативних медій; друга має за мету боротьбу проти маніпуляцій за допомогою медій.
|
|
|
Існуючий процес комп’ютеризації та інформатизації сучасного суспільства визначив напрями вітчизняних і зарубіжних досліджень, які аналізують різні аспекти проблеми розвитку медіапедагогіки:
1) соціально-філософська і гуманітарна взаємодія людини і медіа у процесі спілкування;
2) вплив окремих медіа на розвиток, виховання і навчання людини;
3) проблема насильства через сучасні засоби інформації та комунікації.
Подальший розвиток цивілізації залежить від того, як будуть будуватись взаємовідносини медіа з особистістю людини, медіа і культури, медіа та освіти. Усі технології, які будуть упроваджуватись у найближчому майбутньому, стануть називатись технологіями третього тисячоліття, яке стане переломним у розвитку людства. Тому проблеми медіапедагогіки потребують пильної уваги з
боку філософів, економістів, соціологів, політологів, педагогів, психологів тощо, оскільки ці проблеми можуть бути розв’язані лише комплексно.
|
|
|
Сучасні медіа – комплексний засіб опанування людиною навколишнього світу у його соціальних, психологічних, художніх та інтелектуальних аспектах, що викликає необхідність вивчення і врахування дидактичного потенціалу нових медіа.
Дослідження українськими вченими проблем медіапедагогіки свідчать, що відбувається теоретичне осмислення світового досвіду у цій галузі освіти. У засвоєнні такого досвіду, безумовно, багато позитивних моментів (запозичення нових методик, методів викладання, вивчення теоретичних підходів тощо), але серед негативних моментів можна відмітити «копіювання» цілей, задач без урахування української дійсності та менталітету. Тому своєчасною й актуальною у сьогоднішній соціокультурній ситуації є розробка (теоретична і практична) вітчизняних досліджень у галузі медіапедагогіки.
Медіа в організації традиційного навчання
Сучасні інформаційні й комунікаційні технології дозволяють індивідуалізувати й активізувати освітній процес навіть у межах колективного навчання, в основі якого знаходиться подавання викладачем навчального матеріалу, орієнтованого на деякого середньостатичного учня чи студента. Методи традиційної освітньої системи набувають, завдяки можливостям засобів масової інформації та комунікації, нового розвитку. Медіа вносять принципові зміни до змісту навчання, по-іншому будуючи навчальні дисципліни. З’явилась можливість у масовому масштабі використовувати особливості медіа, спрямовані на рефлексію учнями своєї діяльності, її саморегуляцію, що важко реалізувати в умовах індивідуального навчання.
|
|
|
Інтеграція медіаосвіти у традиційне навчання передбачає, насамперед, отримання позааудиторної інформації у контексті базової освіти. При інтеграції медіаосвіти у традиційні навчальні дисципліни велику роль відіграє позааудиторна інформація. Джерелами її можуть бути:
– засоби масової інформації на друкованій основі (книги, газети, журнали);
– електронні засоби передачі інформації (радіо, ефірне, кабельне, супутникове телебачення, комп’ютерні мережі, комп’ютерні ігри, мережа «Інтернет» тощо).
Позааудиторна інформація може бути застосована з навчальною метою, оскільки вона розширює уявлення учнів, студентів про навколишній світ і процеси, які у ньому відбуваються. Інформація, яка отримується з різноманітних медіаджерел, на відміну від навчального матеріалу, має низку привабливих для молоді властивостей: вона емоційно забарвлена, актуальна, доступна для розуміння, не вимагає заучування і не підлягає оцінюванню. Вплив медіа на молоду людину полягає, насамперед, у тому, що цей вплив «неорганізований». Він має характер сприйняття, який відрізняється від сприйняття інформації на занятті.
|
|
|
Існує декілька підходів до використання засобів масової комунікації та інформації:
– інтеграційний (через уже наявні навчальні дисципліни);
– факультативний (через роботу факультативів, гуртків, клубів);
– спеціальний (введення нової дисципліни, спецкурсу).
Медіа, інтегровані у традиційні дисципліни навчального циклу, стають одним із засобів підвищення ефективності навчання, якщо задовольняють такі вимоги:
– сприяють підвищенню пізнавального інтересу;
– відповідають практичним потребам викладача і студента;
– універсальні у використанні;
– застосовуються з опорою на базову навчальну програму.
Психологічні проблеми, пов’язані з інформатизацією навчання, достатньо багатоаспектні, зокрема, щодо місця самих медіа у навчальному процесі, ролі вчителя у реалізації навчальних систем, взаємодоповнюваність медіа, особливості їх діалогу (сьогодні активно досліджуються особливості реактивної, активної, інтерактивної взаємодії учня і комп’ютера, основні види існуючих комп’ютерних програм навчального призначення). Усе більш актуальним стає наукове обґрунтування проблеми захисту від маніпулювання з боку медіа.
Урахування педагогічних аспектів використання медіа у навчально-виховному процесі є надзвичайно важливим для перебудови всієї системи освіти, відповідно до вимог сучасного інформаційного суспільства.
Існує ряд принципів відбору інформації різноманітних медіа для використання в навчально-виховному процесі.
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 529; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!