Предмет і складові медіапедагогіки
Складність і багатогранність взаємодії медіа та освіти відображаються у складній системі взаємовідносин, у яких багато таких, які ще не отримали однозначного чи загальноприйнятого тлумачення. У медіапедагогіці так і не існує єдиної для всіх країн світу термінології. У цілому існує декілька підходів до використання засобів масової інформації та комунікації в освіті:
– інтегрований підхід – через уже наявні навчальні дисципліни (література, зображувальне мистецтво, історія, музика тощо);
– факультативний підхід – створення мережі факультативів, гуртків, клубів, проведення заходів тощо;
– спеціальний підхід – введення нової дисципліни, спецкурсу, пов’язаного з медіакультурою.
Наукою, яка покликана формувати грамотність і компетентність особистості, опікуватися її вихованням, розвитком і навчанням, є педагогіка. Педагогіка – це єдина спеціальна наука про освіту серед наук, які можуть вивчати ті чи інші сторони освітньої діяльності. Тільки ця наукова дисципліна вивчає освіту в єдності всіх її складових частин. Педагогічна наука вивчає освіту і виховання в їх єдності та цілісності як особливу, соціально- та особистісно-детерміновану, цілеспрямовану діяльність щодо залучення особистості до життя суспільства.
Медіапедагогіка є складовою медіакультури, її можна розглядати як галузь педагогіки, яка виникла внаслідок трансформованих інтересів суспільства, особливостей і розвитку засобів масової інформації на засадах сучасних інформаційних технологій. Завданням медіапедагогіки є формування медіаграмотності та медіакомпетентності особистості, яка не тільки здатна до аналізу й оцінювання інформації, а й до ціннісного оцінювання цієї інформації, до оцінювання її актуальності, правдивості, до її узагальнення тощо.
|
|
|
Медіапедагогіка є прикладною галуззю знань, яка виникла на перетині інтересів суспільства і засобів масової інформації. Одним з її головних завдань є якнайбільш повне забезпечення інтересів громадськості при отриманні нею інформації із сучасних мас-медіа. Тому медіапедагогіка містить елементи таких дисциплін, як психологія, інформатика, журналістика, паблік рилейшинз, педагогіка, соціологія, лінгвістика.
На сьогодні немає чіткої загальноприйнятої дефініції «медіапедагогіка». Федоров О. В. визначає медіапедагогіку як спеціальну галузь педагогіки, науку про медіаосвіту і медіаграмотність, яка розкриває закономірності розвитку особистості у процесі медіаосвіти. Отримана у результаті медіаосвіти медіаграмотність допомагає людині активно використовувати можливості інформаційного поля телебачення, радіо, відео, кінематографа, преси, мережі Інтернет.
|
|
|
У зарубіжних джерелах медіапедагогіка представлена як наукова дисципліна, яка займається питаннями виховання та освіти у контексті медіа. У широкому розумінні це педагогічно орієнтована передача знання і практики, пов’язана з різноманітними медіа.
Медіапедагогіка – це сукупність педагогічних концепцій, теорій і методик, які базуються на застосуванні медійних засобів. Вона є галуззю педагогічної науки, яка вивчає процеси соціалізації, виховання, навчання і розвитку особистості медійними засобами.
Медіапедагогіка – це галузь педагогіки, яка спрямована на формування медіакомпетентності та медіанавичок людини з метою забезпечення ефективності й цілеспрямованого впливу медіазасобів на розумовий, моральний і духовний розвиток людини.
Медіапедагогіка сьогодні розуміється як наука, що спрямована на формування навичок взаємодії із цифровими медіа. Вона основана на емпіричних дослідженнях процесів навчання і викладання і пов’язана із загальною педагогікою, педагогічною психологією, інформатикою, лінгвістикою. Вона є інтегральною галуззю знань, до структури якої входить медіадидактика та медіавиховання.
|
|
|
Медіапедагогіка – це специфічно орієнтована галузь педагогіки, у межах якої виділяють такі розділи, як: медіадидактика (проблеми визначення ролі медіа у процесах навчання і викладання), інформаційна дидактика (визначення місця цифрових медіа у навчальному процесі), медіавиховання (вирішує питання розумного, продуманого медіакористування і критичного ставлення до різноманітних медіаресурсів і медіаінформації), інформаційно-технічна освіта (спрямована на формування медіакомпетенції та медіанавичок, необхідних для активної участі у медіа і науковій спільноті, та які є базовими при реалізації перших двох розділів).
У медіадидактиці мова йде, насамперед, про використання медіа у навчальному процесі з метою досягнення нової якості навчання і викладання, оптимізації умов освітнього процесу і підвищення ефективності через застосування техніки. Медіадидактика є цілеспрямованим використанням «неособистісних медіа» (матеріальних носіїв інформації для досягнення педагогічних цілей і задач).
Медіадидактика являє собою теорію медіанавчання, яка містить цілі, зміст, організаційні форми, способи і засоби, які допомагають розвитку медіакомпетентності.
|
|
|
Медіадидактика досліджує питання застосування медіаресурсів у навчальному процесі, передусім, розробку інформаційно-освітніх технологій, особливості організації дистанційної форми навчання, розробку та апробацію нових медійних дидактичних засобів (навчальних програм, посібників, підручників), аналізує взаємозв’язок між медіа і реалізацією цілей, змісту і форм, методів і засобів навчання.
Завдяки інформатизації та розповсюдженню медіазасобів у вищій школі відбувається осучаснення виховного процесу. Медіавиховання являє собою заново виявлену виховну потенцію мистецтва, виражену засобами інтеграції педагогіки і мистецтва, яка здійснюється у медіасередовищі вищої школи.
Медіавиховання займається, насамперед, питаннями безпечного медіавикористання, вивчає ставлення до використання медіа та їх дидактичних можливостей в освіті, воно більш критичне, ніж розуміння даного процесу з точки зору медіадидактичної перспективи, оскільки у фокусі постає ще більший вплив медіа на учасників освітнього процесу, їх культури і світогляду.
Медіавиховання – це напрям у педагогічній теорії та практиці, орієнтований на подолання протиріч між загальнолюдськими цінностями та особистими смислами, вираженими сукупністю медіазасобів.
Це складова медіапедагогіки, яка покликана формувати світогляд, інтереси, переконання, судження, а також конкретні риси характеру, риси особистості, моделі поведінки, розвивати її культуру засобами масової комунікації.
Простір медіавиховання – це простір, не обмежений видимими межами, оснований на застосуванні медіазасобів, які створюють реальний чи віртуальний світ, наповнений художніми цінностями, емоціями та образами, які спонукають творчі стани і смислові переживання у процесі виховання.
Таким чином, медіапедагогіка повинна забезпечити соціальне виховання, освіту та різнобічний розвиток особистості сучасними комунікативними засобами. Щоб реалізувати цю мету й уникнути шкідливого впливу медіазасобів і віртуальної реальності на молодь, медіальна педагогіка повинна основуватись на результатах ґрунтовних міждисциплінарних досліджень. У межах інформаційно-технічної освіти мова йде про активне вивчення медіа, як правило, у проекторієнтованих формах.
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 460; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!