Спілкування як важлива умова обєднання людей для спільної діяльності
Спілкування є однією з найважливіших умов обєднання людей для спільної діяльності, для навчання і виховання як опосередкованої спілкуванням спільної діяльності викладача і учнів.
Спілкування забезпечує передавання людської культуризасвоєння знань сприяє формуванню ціннісних орієнтацій.
Спілкування має носити субєкт-субєктний хаарактер, який полягає в рівності психологічних позицій взаємній спрямованості, активності.
В процесі спілкування провідною особистісною потребою є потреба самовираження і самореалізації
Спілкування у навчальному процесі має бути особистісно орінтованим,. діалогічним.
Спілкування у навчанні- це система соціально- психологічних взаємодій між викладачем та студентом спрямована на створення оптимального соціально- психологічних умов для соціальної діяльності
Спілкування може відбуватись у двох формах:
1)вербальній, тобтозвукома мова, під час якої чути мову
2)за допомогою невербальних засобів спілкування:
-міміка, -являє собою прояв психіних станів, передусім емоційних, через сукупність координованих рухів, мязів обличчя
-жести- поза рух тіла, це рухи які мають виражальні рухи головою або рукою в процесі комунікації.
Охарактеризуйте фактори гігієни розумової праці студента.
Гігієна розумової праці студента включає такі фактори: 1. працездатність; 2. спрацьованість; 3. робоча настанова; 4. втома. 1) Готовність до виконання навчальної роботи з високим ступенем напруженості та великими затратами нервової енергії протягом певного проміжку часу. Пояси активності протягом доби: 10.00, 16.00, 20.00 – зростання активності; 13.00, 18.00, 23.00 – спад активності. Найнижча активність у 8.00, 15.00, 19.00, 24.00. Найбільша активність у 12.00, 17.00, 22.00. Тобто активність спадає протягом доби через кожні 7 годин. Фази активності протягом заняття: перші 5-10 хвилин – фаза впрацювання; 30-45 хвилин – фаза максимальної розумової працездатності; 5 останніх хвилин – фаза стомлення; 0 хвилин – фаза крайньої перевтоми. Чинники, що впливають на працездатність: Внутрішні: - особливості волі; - ступінь тренованості; - стан здоров’я; - інтелектуальні здібності. Зовнішні: - загальна обстановка у закладі; - організація робочого місця; - режим праці і відпочинку; - кількість розумового навантаження. Тривалість працездатності для старшокурсників 10-11, для молодших курсів 7-8. 2) На спрацьованість впливає: - тиша в аудиторії; - навчальна обстановка; - достатнє освітлення робочого місця; - початок роботи в один і той же час; - зв'язок між попереднім і наступним навчальним матеріалом. 3) Робоча настанова націлена на контролювання аудиторії голосом. Слід уникнути гомону та шепоту.
|
|
|
Розклад навчальних занять регламентує академічну роботу викладачів та студентів, забезпечує оптимальні умови для навчальної роботи студентів (учнів) на основі чинних навчальних плану і програми. При цьому повинні враховуватись педагогічні і психофізичні закономірності навчально-пізнавальної діяльності студентів (учнів), викладачів, аудиторний фонд і матеріальна база вузів (шкіл). Важливою вимогою до розкладу є забезпечення методично правильної послідовності навчальних занять. Розклад ВФЕУ сформований на належному рівні. Недоліком можна вважати недостатню налагодженість занять за розкладом в комп’ютерних аудиторіях, зміщений розклад дзвінків для заочників, що не співпадає з денним відділенням. Можна порекомендувати складати розклад за допомогою ЕОМ, що скоротить затрати часу на це та дозволить уникнути помилок в формуванні розкладу. Недоцільним в ВФЕУ є обраний розмір одного заняття (пари) – 1.20 хв., що призводить до перевтоми студентів і поганого засвоєння матеріалу. Рекомендовано застосувати 1 пара = 45 – 60 хв. Ще доцільно було б призначити початок занять у 08:30.
|
|
|
Принцип сполучення різних методів і засобів.
Принцип сполучення різних методів і засобів навчання відповідно до завдань і змісту. Процес навчання охоплює широке коло різних засобів навчання, а також багатоманітних методів. Такими є вербальні, наочні, репродуктивні, пошукові, методи стимуляції і мотивації навчальної діяльності і контролю. Кожен викладач, виходячи з завдань і змісту навчання, повинен сам вибирати ті, які на його думку, найбільш ефективні при вирішенні саме цього питання, саме цієї проблеми. Якщо сукупність методів і засобів навчання відповідає поставленим завданням, то ефективність їх виконання зростає як в якісному, так і в кількісному значеннях.
|
|
|
Звичайно, при виборі методів і засобів слід враховувати рівень підготовки учнів та студентів. Враховуючи, що в класі, студентській групі є люди з різним рівнем знань, слід добирати саме такі методи і засоби, які дають можливість активізуватись сильним учням (студентам) і разом з тим принаймні зацікавити більш слабких. Розрахунки тільки на сильну частину групи чи курсу або на слабку дає малоефективні результати. У першому випадку половина присутніх є в становищі статистів, в другому – за одне-два заняття слабкіші учні чи студенти не піднімуться навіть до середнього рівня. Звичайно, розрахунок на «середнячка» знижує темпи навчально процесу і тому викладачеві слід посилити індивідуальну роботу з відстаючими. При цьому не обов’язково це робити кожен раз особисто. Якщо в класі чи на курсі добре поставлена виховна робота, то в якості наставників можна залучити тих із студентів чи учнів, хто краще підготовлений. Цілком зрозуміло, що така акція повинна бути добре організована викладачем.
|
|
|
При виборі різних методів і засобів навчання, залежно від його завдань і змісту, слід кожен раз підходити діалектично: в одному випадку це може дати відповідний ефект, в іншому – невдачу. В такій ситуації слід уважно проаналізувати всю технологію навчання, виявити, яка з ланок навчального процесу виконана недбало, з порушенням вимог педагогічної науки чи психологічних установок.
50. Комунікативні знання вміння навички.
Комунікативні знання –узагальнений досвід людства в комунікативній діяльності, відображення у свідомості людей комунікативних ситуацій у їх причинно-наслідкових звязках і відношеннях. Особливістю комунікативних знань є комплексність , що потребує від учителя вміння синтезувати матеріал для успішного розвязання комунікативних задач, аналізу комунікативних ситуацій, вибору ефективних засобів комунікації.
Їм притаманна індивідуальна забарвленність , оскільки комунікатор не лише озвучує здобуту інформацію, а й передає власний комунікативний досвід
Комунікативні уміння- комунікативні дії засновані на грунтовній теоретичній і практичній підготовленості що дає змогу творчо використовувати комунікативні знання, навички для відображення і перетворення дійсності За своєю сутністю вон є внутрішньою моделлю майбутньої комунікації, забезпечують її ефективність.Формуючись у процесі комунікації, комунікативні уміння є наслідком розвитку комунікативних здібностей- здатності до спілкування з іншими людьми.
Комунікативні здібності, знання, уміння трансформуються у комунікативні навички- автоматизовані усвідомленні дії, що сприяють швидкому і точному відображенню комунікативних ситуацій, обумовлюють адекватність сприйннятя, розуміння обєктивного світу, вплив на нього у процесі педагогічної комунікації.
Отже, основою професійно-педагогічної комунікації є спільна діяльність субєктів комунікації, опосередкована взаємообміном інформацією, у процесі якої кожен субєкт засвоює загально-людський досвід, історично сформовані суспільні, педагогічні цінності, знання й способи комунікативної діяльності, а також виявляє, розкриває власні психічні якості.
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 344; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!