Поясніть вислів: вчитель залишається вчителем до тих пір, доки вчиться сам
Людина, яка здобула освіту в сфері педагогіки зобов’язана продовжувати своє навчання протягом того часу, поки вона буде викладати. Викладач, який не продовжує своє навчання не має права викладати учням.
Процес оволодіння знаннями, вміннями і навичками становить пізнавальну діяльність учнів, якою керує вчитель. Роль керівника навчального процесу не обмежується поясненням нового матеріалу. Головний зміст керівництва полягає в тому, що вчитель є насамперед організатором і керівником пізнавальної діяльності учнів, створює умови, за яких вони можуть найраціональніше і найпродуктивніше вчитися. Щоб повноцінно здійснювати процес викладання, вчитель має усвідомлювати загальну мету освіти і місце свого предмета в її реалізації. Виходячи із загальної мети виховання – формування всебічно і гармонійно розвиненої особистості, - він визначає загальну освітню, виховну і розвиваючу мету свого предмета і кожного уроку.
Учитель повинен глибоко знати предмет на сучасному науковому рівні. А. Макаренко справедливо зауважив, що учні вибачать своєму учителеві і суворість, і сухість, і навіть прискіпливість, проте не вибачать поганого знання своєї справи.
Здійснення між предметних зв’язків у процесі навчання потребує від учителя певних знань із суміжних дисциплін. Учителю фізики не можна не знати періодичного закону Д. Менделєєва, а вчителеві хімії – основ квантової механіки, учитель літератури не може обійтися без знання історії, а викладач історії – без знання географії. Особлива роль належить методичній підготовці вчителя. Адже недостатньо мати знання зі свого предмета, треба вміти зробити їх надбанням учнів. Оскільки в процесі навчання реалізується його виховна й розвиваюча функція, вчитель повинен мати добру психолого-педагогічну підготовку, знати методику організації виховної роботи.
|
|
|
Міцні знання з методики, психології та педагогіки – підґрунтя розвитку педагогічної майстерності. В удосконалені цієї майстерності важливим є досвід роботи самого вчителя і його колег. Він потребує постійного аналізу, узагальнення, використання в педагогічній діяльності всього кращого і прогресивного.
Здібності. Класифікація здібностей.
Здібності – це індивідуальні, стійкі властивості людини, що визначають її успіхи в різних видах д-сті. Від здібностей залежить успішність придбання знань, умінь і навичок (ЗУН), але самі вони до знань, умінь і навичок не зводяться. Здібності виявляються тільки в д-сті, яка не може здійснюватися без наявності цих здібностей, тобто здібності проявляються не в ЗУН як таких, а в динаміці їх придбання, у тім, наскільки за інших рівних умов швидко, глибоко, легко і міцно здійснюється процес оволодіння ЗУН, суттєво важливими для даної д-сті.
|
|
|
Стосовно діяльності здібності підрозділяються на загальні (основа успішного виконання усіх видів д-сті) і спеціальні (основа успішного виконання професійної ді-сті); за наявністю елементів новизни: виконавчі і творчі; за рівнем сформованості: задатки, обдарованість (сполучення задатків для д-сті), талант (комплекс високорозвинених здібностей, що визначає можливість досягнення високих результатів в обраній д-сті), геніальність (високий ступінь розвитку таланта).
Здібності – це прижиттєві утворення, а не готовий природний дарунок. Розвиток здібностей відбувається в процесі індивідуального життя. Активно впливають на їхнє формування і розвиток оточуюче середовище й виховання. Здібності сприяють успішності діяльності, але у свою чергу розвиваються при раціональній організації діяльності. Задатки (анатомо-фізіологічні й функціональні особливості людини) створюють певні передумови для розвитку здібностей. Здібності, що розвиваються на їхній основі, зумовлюються, але не визначаються ними. Задатки зумовлюють різні шляхи формування здібностей; впливають на рівень досягнення, швидкість розвитку. Визначити наявність тих чи інших здібностей можливо шляхом аналізу характеристик конкретної д-сті суб’єкта, оцінки її успішності, цілеспрямованості тощо.
Здібності тісно пов’язані з загальною спрямованістю особистості. Рівень розвитку здібностей залежить:
- від якості знань і вмінь, від міри їх об’єднання в єдине ціле;
- природних задатків людини;
- більшої чи меншої тренованості самих мозкових структур.
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 323; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!