Основні елементи освіти як макросистеми



Освіта як система являє собою розгалужену систему закладів різного типу і рівня:

- дошкільна освіта

- початкова освіта

- базова середня освіта

- повна середня освіта

- вища освіта

- післядипломна освіта.

Структура і доцільність створеної в державі системи освіти характеризують її міцність і перспективність розвитку.

Дошкільними закладами освіти є: дитячі ясла, ди­тячі садки, дитячі ясла-садки, сімейні, прогулянкові, дошкільні заклади компенсуючого та початкового ти­пів з короткотривалим, денним, цілодобовим перебу­ванням дітей, а також дитячі садки інтернатного типу, дитячі будинки та ін.

Для розвитку здібностей, обдарувань і талантів дітей створюються профільні класи (з поглибленим вивчен­ням окремих предметів або початкової допрофесійної підготовки), спеціалізовані школи, гімназії, ліцеї, ко­легіуми, а також різні типи навчально-виховних ком­плексів, об'єднань.

Вища освіта забезпечує фундаментальну наукову, професійну та практичну підготовку. Вищими закла­дами, освіти є: технікум (училище), коледж, інститут, консерваторія, університет, академія та ін. Відповідно до статуту вищих закладів освіти встановлено IV рівні акредитації:

І рівень — технікум, училище, інші прирівняні до них вищі заклади освіти. Технікум (училище) — вищий заклад освіти або структурний підрозділ університету, академії, який здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо-професійними програмами молодшого спеціаліста.

II рівень — коледж, інші прирівняні до нього вищі заклади. Коледж — вищий заклад освіти або структур­ний підрозділ університету, академії, інституту, який здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за освіт­ньо-професійними програмами бакалавра або молодшо­го спеціаліста з одного (кількох) споріднених напрямів підготовки або спеціальностей, має необхідний кадро­вий потенціал, матеріально-технічну базу.

III — IV рівні (залежно від результатів акредитації) — університет, академія, інститут, консерваторія.

Університет (класичний університет) — багатопрофільний вищий заклад освіти, який здійснює підготовку фахівців з вищою освітою природничих і гу­манітарних, технічних та інших напрямів науки, тех­ніки і культури за освітньо-професійними програмами всіх рівнів, проводить фундаментальні та прикладні наукові дослідження, є провідним науково-методич­ним центром, сприяє поширенню наукових знань та здійснює культурно-просвітницьку діяльність серед населення, має розвинуту інфраструктуру наукових і науково-виробничих установ і підприємств, високий рі­вень кадрового і матеріально-технічного забезпечення такої діяльності. Можуть створюватися технічні, тех­нологічні, економічні, медичні, сільськогосподарські та інші університети, які здійснюють багатопрофільну підготовку висококваліфікованих фахівців з вищою ос­вітою у відповідній галузі.

Академія — вищий заклад освіти, який здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо-про­фесійними програмами всіх рівнів в окремо визначеній галузі знань або виробництва, проводить фундамен­тальні та прикладні наукові дослідження, є провідним науково-методичним центром має високий рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення.

 

Спілкування у навчальній діяльності.

Спілкування у навчальному процесі має бути особистісно орінтованим,. діалогічним.

Спілкування у навчанні- це система соціально- психологічних взаємодій між викладачем та студентом спрямована на створення оптимального соціально- психологічних умов для соціальної діяльності. Спілкування у навчальному процесі має відбуватися на рівні діалогу який дасть змогу кожному пертнеру самовиразитись, діалог має характер відвертості. Спілкування у навчальному процесі має відбуватися на певних принципах :

1)врахування соціальних установок студента

2)Ви- підхід передбачає попереднє зясування намірів та очікувань студентів, спільний пошук шляхів розвязку проблем

3)толерантність всі люди індивідуальні та неповторні

4)референтність передбачає повагу до студентів, демонстрацію віри в кращі їх якості акцептування на позитивному, врівноваженість, доброзичливість та оптимізм.

педагогічне спілкування вимагає від учителя спеціальної підготовки, педагогічної мудрості в організації взаємен з учнями, батьками, колегами в різних сферах навчально-виховного процесу, уміння оперативно й правильно орієнтуватися у мінливих умовах спілкування,знаходити відповідні комунікативні засоби, які б відповідали б його індивідуальності, ситуації спілкування та індивідуальним особливостям учня, постійно відчувати і підтримувати зворотній звязок у спілкуванні,високої культури.

 

 


Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 412; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!