Малюнковий тест Гуденау-Харриса
Малюнковий тест Гуденау-Харриса, більш відомий як тест «Намалюй людину», застосовується головним чином психологами та педіатрами, оскільки за його допомогою можна швидко визначити інтелектуальні здібності дітей шкільного віку. Серед інших тестів, які використовують для вимірювання інтелекту, він виділяється оригінальною концепцією, легкістю застосування. Використовується при обстеженні дітей з дефектами слуху, з неврологічними проблемами, неадаптованими, та з порушеннями характеру.
«Намалюй людину під дощем».
Цікавою версією описаного тесту є завдання «Намалюй людину під дощем». Ця проста модифікація основної інструкції дає надзвичайно багатий клінічний матеріал.
Цей метод особливо корисний для діагноста, який цікавиться силою его пацієнта. Застосування цієї процедури разом з іншими тестами дозволяє консультантові відповісти на такі питання: – Яким чином обстежуваний відреагує на ситуацію стресу? – Яківласні ресурси він має, щоб функціонувати в середовищі, яке викликає неспокій? – Чи може обстежуваний успішно планувати свою поведінку в ситуаціях, щовикликають неспокій? – Які види захисту (напр.: заперечення, уникнення) він використовує у складних для нього ситуаціях?
Інструкція проведення в класичному варіанті проста: чистий аркуш паперу ділиться навпіл, з однієї сторони діагностованому пропонується намалювати людину, на іншому – людину під дощем. Кожен малюнок має бути названим. Під малюнком «Людина під дощем» діагностованому пропонується описати настрій даної людини, почуття та ставлення до дощу.
|
|
|
Співставлення обох малюнків дозволяє визначити, як людина реагує на стресові, несприятливі ситуації, що вона відчуває при труднощах. У процесі тестування важливо спостерігати за особливостями малювання і звертати увагу на всі репліки досліджуваного. Для отримання більш достовірної інформації необхідно провести додаткове інтерв‘ю з досліджуваним.
Коли малюнок завершено, потрібно сприйняти його повністю. Необхідно «ввійти в малюнок», і відчути в якому настрої перебуває персонаж, чи почуває він себе безпомічним, чи, навпаки, відчуває в собі внутрішні ресурси для боротьби з труднощами, а можливо, спокійно і адекватно сприймає труднощі, вважаючи їх життєвим явищем.
Інтерпретація
В малюнку «Людина під дощем» у порівнянні з малюнком «Людина», як правило, виявляються суттєві відмінності.
Важливо подивитися, як змінилася експозиція. Так, наприклад, якщо людина зображена як та яка йде (покидає місце), то це може бути пов‘язано з тенденцією до виходу з тяжких життєвих ситуацій, до уникнення неприємностей.
|
|
|
Положення фігури в профіль або спиною вказує на прагнення позбавитися від оточення, до самозахисту.
Зображення, розміщене внизу листка, може свідчити про наявність депресивних тенденцій, почуття незахищеності.
Увсьомуіншомупри інтерпретаціїслід спиратисянаметодику «Людина».
Наприклад, зображення, зміщене вліво, можливо, пов‘язано з наявністю імпульсивності в поведінці, орієнтацією на минуле, із залежністю від матері.Зображення, зміщене вправо, вказує на наявність орієнтації на оточення і, можливо, залежність від батька.
Трансформація фігури. Збільшення розмірівфігури інколи зустрічається у підлітків, яких неприємності мобілізують, роблять більш сильними і впевненими.Зменшені фігури мають місце тоді, коли досліджуваний прагне захисту, прагне перенести відповідальність за своє життя на інших.
Діти, які малюють маленькі фігури, зазвичай соромлятьсяпроявляти свої почуття і мають тенденцію до витриманості та деякої загальмованості при взаємодії з людьми. Вони схильні до депресивних станів в результаті стресу.
Зображення людини протилежної статі вказує на певний тип реагування в складних ситуаціях. Функція одягу – «формування захисту від стихії». Багато одягу вказує на потребу в додатковому захисті. Відсутність одягу – з ігноруванням певних стереотипів в поведінці, з імпульсивністю.
|
|
|
Атрибути дощу. Дощ – перешкода, небажана дія, що змушує людину закритися в собі, сховатися. Характер його зображення пов‘язаний з тим, як людиною сприймається важка ситуація: рідкі краплі – як тимчасова, переборна; тяжкі, зафарбовані краплі чи лінії – важка і постійна.
Необхідно визначити, звідки йдедощ (справа чи зліва від людини) і яка частина фігури піддається дії в найбільшій степені. Інтерпретація проводиться у відповідності з приписуваними значеннями правої та лівої сторони аркуша чи фігури людини.
Хмари є символом очікування неприємностей. Важливо звертати увагу на кількість хмаринок, їх щільність, розмір, положення. В депресивному стані зображуються важкі грозові хмари, що займають все небо.
Калюжі, багнюка символічно відображають наслідки тривожної ситуації, ті переживання, які залишаються після «дощу». Необхідно звернути увагу на манеру відображення калюж (форму, глибину, бризки). Важливо відмітити,як розміщені калюжі відносно фігури людини (знаходяться вони перед чи за фігурою, навколо людини чи вона стоїть в калюжі).
|
|
|
Додаткові деталі. Всі додаткові деталі (будинки, дерева, лавки, машини) чи предмети, які людина тримає в руках ( сумочка, квіти, книжки), розглядаються як відображення потреби в додатковій зовнішній опорі, в підтримці, в прагненні піти від рішення проблем шляхом переключення і замінюючої діяльності.
Більш повна розшифровка деталей ґрунтується на символічному значенні представлених образів.
Наприклад, блискавка може символізувати початок нового циклу в розвитку і драматичні зміни в житті людини. Веселка, що часто з‘являється після грози, передує появі сонця, символізує мрію про нездійснений потяг до досконалості.
Парасолька представляє собою символічне зображення психічного захисту від несприятливих зовнішніх дій. З точки зору трактування образів, парасолька може розглядатися як зображення зв‘язку з матір‘ю та батьком, які символічно представлені в образі парасольки: купол – мати, а ручка –батько. Парасолька може захищати чи не захищати від непогоди, обмежувати поле зору персонажа, а може і бути відсутнім.
Так, наприклад, велика парасолька-гриб може свідчити про сильну залежність від матері, що вирішує всі важки ситуації за людину. Розмір і розміщення парасольки по відношенню до фігури вказують на інтенсивність дії механізмів психічного захисту.
Відсутність суттєвих деталей може вказувати на область конфлікту і бути наслідком витіснення як захисного механізму психіки. Так, наприклад, відсутність парасольки в малюнку може свідчити про відмову у підтримці з боку батьків у важкій ситуації.
Колір в малюнках. Малюнки можна виконувати як простим олівцем, так і кольоровим. Важливо пам‘ятати, що точна інтерпретація кольорового рішення не може бути зроблена, якщо у досліджуваного немає всього набору кольорових олівців.
Кольори можуть символізувати певні почуття, настрій і відношення людини. Вони також можуть відображати спектр різних реакцій і областей конфліктів.
Добре адаптована і емоційно не обділена дитина зазвичай використовує від двох до п‘яти кольорів. Сім-вісім кольорів свідчать про високу лабільність. Використання одного кольору говорить про можливу боязнь емоціонального збудження.
Малюнок родини
Для дітей з 4-5 років.
Дитині дають стандартний аркуш паперу, набір кольорових олівців (простий олівець, ручку, гумку краще не давати), просять: «Намалюй свою родину». При цьому не потрібно нагадувати, хто входить до складу родини, нехай малює так, як вона уявляє. Якщо дитина запитає, кого малювати, надайте їй повну волю, нехай малює хоч звіринок, однаково малюнок буде досить інформативним.
Після виконання завдання варто прагнути одержати максимум додаткової інформації (вербальним шляхом). Звичайно задаються наступні питання:
1. Скажи, хто отут намальований?
2. Де вони перебувають?
3. Що вони роблять? Хто це придумав?
4. Їм весело чи нудно? Чому?
5. Хто з намальованих людей найщасливіший? Чому?
6. Хто з них найщасливіший? Чому?
Останні два питання провокують дитину на відкрите обговорення почуттів, що не кожна дитина схильна робити. Тому, якщо вона не відповідає на них або відповідає формально, не слід наполягати на відповіді.
При опитуванні психолог повинен намагатися з'ясувати зміст намальованого дитиною: почуття до окремих членів родини, чому дитина не намалювала кого-небудь зі членів родини (якщо таке відбулося). Варто уникати прямих запитань, не наполягати на відповіді, тому що це може викликати тривогу, захисні реакції. Часто продуктивними виявляються проективні питання (наприклад: «Якби замість пташки була намальована людина, то хто б це був?», «Хто б виграв у змаганнях між братом і тобою?», «Кого мама покличе йти із собою?» і т.п.).
Можна задати дитині на вибір розв'язання шести ситуацій: три з них повинні виявити негативні почуття до членів родини, три - позитивні:
1. Уяви собі, що ти маєш два квитки в цирк. Кого б ти покликав із собою?
2. Уяви, що вся твоя родина йде в гості, але один з вас занедужав і повинен залишитися вдома. Хто він?
3. Ти будуєш із конструктора будинок (вирізуєш паперове плаття для ляльки), і тобі не щастить. Кого ти покличеш на допомогу?
4. Ти маєш ... квитків (на один менше, ніж членів родини) на цікаву кінокартину. Хто залишиться вдома?
5. Уяви собі, що ти потрапив на незаселений острів. З ким би ти хотів там жити?
6. Ти одержав у подарунок цікаве лото. Вся родина сіла грати, але вас на одного більше, ніж треба. Хто не буде грати?
Для інтерпретації також треба знати:
а) вік досліджуваної дитини;
б) склад її родини, вік братів і сестер;
в) якщо можливо, мати відомості про поведінку дитини в родині, дитячому садку або школі.
ПРАВИЛА ІНТЕРПРЕТАЦІЇ
1. Після закінчення малювання розпитайте у дитини, «хтоє хто», хто чим займається.
Застереження типу «а брата я забув намалювати» або «сестра не помістилася» не мають значення. Якщо хтось із родини на малюнку відсутній, то це може означати: 1. Наявність негативних несвідомих почуттів до цієї людини. Наприклад, сильні ревнощі до молодшого брата; дитина як би міркує : «Я повинен любити брата, а він мене дратує, це погано. Тому взагалі нічого не намалюю».
2. Повна відсутність емоційного контакту з «забутою» на малюнку людиною. Цієї людини ніби просто немає в емоційному світі дитини.
Дата добавления: 2018-02-28; просмотров: 959; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!