Навчально-методичні матеріали (НММ) для лекцій. Ÿ Лекції в електронному варіанті



Ÿ Лекції в електронному варіанті.

Ÿ Тести.

Ÿ Список основної та додаткової літератури.

Ÿ Глосарій.

Тема 1.2.Функції психолога в психіатричній клініці

Лекція 5-6. Функції психолога в психіатричній клініці

Мета вивчення: Ознайомитися з деонтологічними вимогами, функціями та документацією психолога в психіатричній клініці.

Навчальний час: 4 години.

Обладнання: DVD-програвач та спец. диски.

План лекції (навчальні питання):

1. Деонтологічні вимоги до психолога в роботі з психічно хворими.

2. Функції психолога в психіатричній клініці.

3. Документація психолога в психіатричній клініці.

Література:

1. Блейхер В.М., Крук И.В., Боков С.Н. Практическая патопсихология: Руководство для врачей и медицинских психологов. - К.: Здоров’я, 1991. - 320с.

2. Деонтологія // Шостакович В.В., Блохіна В.П. Медична психологія. – К.: Вища школа, 1980. – С. 176-178.

3. Зейгарник Б.В. Патопсихология. - М.: ЭКСМО-Пресс, 2000. — 576 с.

4. Помощь психически больным и их лечение // Психиатрия, психосоматика, психотерапия / К.П. Кискер и др. / Пер. с нем. – М.: Алетейа,1999. – С. 380-410.

5. Практикум по патопсихологии / Под ред. Б.В. Зейгарник, В.В. Николаевой,  В.В. Лебединского. – М.: Изд –во МГУ, 1981. – 160 с.

6. Психологічний тлумачний словник найсучасніших термінів / за ред. В.Б Шапаря. – Х.: Прапор, 2009. - 672 с.

7. Худик В.А. Детская патопсихология. – К.: Здоров’я, 1997. – 122 с.

    Ключові поняття: деонтологія, функції психолога, психологічна діагностика, психологічна корекція, психологічна реабілітація, психопрофілактика, документація психолога.

 

Основний зміст:

Питання 1.

Деонтологія – наука про лікарське зобов‘язання:

- спілкування з хворим;

- вибрати правильний тон спілкування в залежності від стану хворого;

- правильне ведення документації;

- техніка безпеки (охорона ключів від небезпечних відділень);

- охорона здоров'я психолога.

Питання 2.

        Задачі психолога в клініці оцінюються неоднозначно.

    Психолог Добіаш (1973 р.) визначає такі завдання психолога:

1. Психолог надає лікареві інформацію про особливості особистості хворого.

2. Вимірює й оцінює деякі психологічні функції, що важливі для розуміння психічних і соматичних процесів.

3. Сприяє з'ясуванню патогенезу психосоматичних захворювань.

4. Створює лікувальний режим.

5. Допомагає в психотерапії, у реабілітації, у медичному вихованні.

    Український психолог Худік В.О. (1997 р.) виділяє такі задачі:

1. Психолог збирає дані про хворого з метою діагностики.

2. Експериментально досліджує з метою експертизи.

3. Досліджує вплив терапії на хворого.

4. Допомагає в соціальній реабілітації.

5. Проводить психотерапевтичну роботу і корекцію.

6. Здійснює навчально-виховну роботу в дитячих установах.

   Напрямки роботи психолога.

1. Діагностика (вивчення психічної або особистісної якості хворого).

2. Корекція (виправлення якоїсь якості).

3. Психологічна реабілітація.

   Метареабілітації: відновити внутрішній баланс хворого.

Виділяють два значення реабілітації:

  а) допомога людині у важких ситуаціях;

  б) відновлення втраченої психологічної функції.

Види реабілітації:

1. Медична (за допомогою лік).

2. Психологічна (допомога людині не медичними методами).

3. Фізична (використання фізичних вправ).

4. Медико-психологічна (перевиховання).

5. Самореабілітація (людина допомагає сама собі).

6. Психопрофілактика – це використання спеціальних психологічних мір для попередження негативного явища.

7. Психологічна просвіта (повідомлення інформації, що сприяє фізичному і психологічному здоров'ю людини).

8. Психологічна експертиза:

                   а) військова;

                   б) медична;

                   в) судова.

9. Прогнозування.

Функції психолога в клініці:

1. Діагностична.

2. Корекційна.

3. Реабілітаційна.

4. Психопрофілактична.

5. Пропагандистська.

6. Експертна (проведення експертиз).

7. Соціальна (робота психолога з населенням).

    Поділ на напрямки, задачі і функції роботи психолога в клініці є умовним.

Питання 3.

1. Складання анамнезу;

2. клінічна бесіда;

3. протокол обстеження хворого;

4. схема обстеження;

5. корекційно-реабілітаційна програма;

6. висновки психолога.

Анамнез психологічний.

а) об'єктивний (опитування рідних хворого);

б) суб'єктивний (опитування самого хворого);

в) анамнез життя: визначаються основні події в житті хворого і відношення до них.

Клінічна бесіда.

а) у широкому змісті (перед експериментом);

б) у вузькому змісті, що супроводжує експеримент.

    У клінічній бесіді можна запитувати:

Яка за рахунком є дитина в родині? Як відносилися до вагітності члени родини? Як протікали вагітність і пологи? Як сприйняли народження дитини брати, сестри, інші родичі? Як протікав період новонарожденості і раннього дитинства? Які в малюка були захворювання в цей період? Які відхилення в темпі і характері психомоторного розвитку? Які особливості поводження з матір'ю? Як протікало дошкільне дитинство? Як складалися відносини членів родини зі сторонніми дітьми і дорослими? Як пацієнт адаптувався до обстановки дитячого саду або іншої дошкільної установи? Які його улюблені ігри, прихильності, симпатії, антипатії цього періоду, взаємини з дітьми протилежної статі? Чим хворіла дитина в цей період? Як відносився до підготовчих занять перед надходженням у школу, чому навчився? Як складалися відносини з першою вчителькою, однокласниками? Як дитина навчалася в початковій школі? Як відносилася до домашніх завдань, чим захоплювалася у вільний від занять час? Які особливості внутрісімейних відносин відзначалися в пацієнта? З ким була дружна дитина? Які відносини з членами родини, родичами, учителями? Як підліток проводив вільний час, чим захоплювався, хто його друзі? Які були статеві відносини? Як це вплинуло на подальше життя? Де і як навчався? Чи працював, чи служив в армії? Чи були в юнака друзі, любов, захоплення в цей період? Чи вступив у шлюб, мотиви шлюбу? Які очікування від шлюбу? Як протікав перший рік шлюбу? Коли з'явилася перша дитина? Як до цього віднеслися батьки й інші родичі? Професія, соціальний статус, сімейні відносини, умови життя, інтереси, захоплення пацієнта в період зрілого віку? Які хвороби, стреси, чи зловживав наркотиками, алкоголем? Які відносини з його батьками, родичами дружини (чоловіка)? Якщо на прийомі пенсіонер, то необхідно запитати: Яке його відношення до виходу на пенсію? Які відносини в родині? Які інтереси в цей період часу? Які хвороби в літньому віці? Як відноситься до хвороб і до смерті?

Протокол обстеження.

Експеримент вважається недійсним, якщо немає протоколу обстеження.

Протокол обстеження хворого А, n років.

1 2 3 4
  Завдання Розуміння інструкції хворим Виконання завдання хворим Поведінка хворого в ході виконання завдання
  «Виключення зайвого» Інструкцію зрозумів правильно Завдання виконане правильно (за 5 хвилин) Працював з інтересом

 

Схема обстеження (неврозів - приклад):

1. Методика СМІ.

2. Модифікація ММРІ.

3. Колірний тест Люшера.

4. Методика самооцінки Дембо-Рубінштейн.

5. Методика «Виключення зайвого».

6. Методика Лірі.

7. «Малюнок родини».

8. Спостереження і психо-фізіологічні методи.

Корекційно-реабілітаційна програма.

Припускає:

- об'єкт дослідження;

- предмет дослідження;

- мету;

- задачі;

- методи корекції;

- прийоми корекції :

а) по типу тренінгів;

б) по напрямку роботи:

проводяться з родичами (бесіди, лекції); з медперсоналом; із хворим (бесіда, ігри, тренінги).

Висновки психолога.

    Якщо немає спеціального бланку, то єдиної форми висновку не існує, усе залежить від ситуації дослідження.

Вимоги до висновку психолога.

Частина.

Дуже коротко (1-2 речення). Психолог відзначає, на що скаржиться хворий.

Частина.

Мікростатус хворого – це опис того, як хворий виконував завдання, чи було йому цікаво, чи була критичність, чи засмучувався при невдачах, чи хотів закінчити роботу, чи приймав незаслужену похвалу. Чим більш збережена особистість, тим краще виявляється емоційна реакція.

    3 частина.

Найбільш змістовна. Відповідає на конкретні питання клініки. Пишеться у виді окремих положень, що ілюструються результатами обстеження. Дану частину не має сенсу писати ні по окремих методиках, ні по психічних процесах.

    4 частина.

Висновки. Тут резюмуються усі найбільш важливі результати обстеження.        В.В. Мясищєв й ін. вважають неправильним писати судження про діагноз. Але в той же час закінчення повинне відбивати дані діагностичного висновку.

Питання для самостійної роботи:

1. Пояснити застосування психологічної інтервенції в клініці.


Дата добавления: 2018-02-28; просмотров: 263; Мы поможем в написании вашей работы!






Мы поможем в написании ваших работ!