Навчання перекладу газетно-інформаційних матеріалів
Газетно-інформаційні тексти, будучи основою для введення елементів галузевого перекладу, є найоптимальнішим матеріалом для навчання студентів письмового перекладу на початковому та середньому етапах. Насамперед це зумовлено тим, що на матеріалі газетно-журнальної публіцистики в тій чи іншій мірі видається можливим тренувати використання майже всіх перекладацьких прийомів і трансформацій. Найефективнішими в аспекті перекладацьких перетворень тут є операційні вправи на заміну порядку слів (синтаксичну перестановку), заміну частин мови і членів речення, використання антонімічного перекладу, компенсації втрат і логічного розвитку значення.
Газетно-журнальні тексти також містять достатній матеріал для розвитку навичок аспектного перекладу, адже під час їхнього перекладу можна натрапити на майже всі відомі труднощі письмового перекладу. На лексичному рівні такі труднощі представлені переважно власними іменами та назвами (іменами людей, географічними назвами, назвами політичних партій, установ, організацій, міністерств, відомств, корпорацій, фірм), скороченнями (абревіатурами й акронімами), термінами (політичними, економічними, мистецькими, спортивними), національно-маркованою лексикою (побутовими, політичними, історичними, адміністративними, географічними реаліями), фразеологічними одиницями (ідіомами, прислів'ями, приказками, стійкими словосполученнями) і т.д.
|
|
|
На граматичному рівні є можливість тренувати навички відтворення в перекладі окремих граматичних категорій (категорій числа, часу, стану), безсполучникових іменникових словосполучень, конструкцій вторинного предикативного зв'язку (Subjective Infinitive Construction, Objective Infinitive Construction, For-to-Infinitive Construction, Gerundial Complex, Subjective Participlial Construction, Objective Participial Construction, Absolute Participial Construction) тощо.
Стилістичний рівень, хоча і не в такій мірі, як у художньому тексті, передбачає роботу над стилістично-маркованою лексикою, лексичними (іронія, метафора, метонімія, епітет, гіпербола, гра слів), синтаксичними (інверсія, повтор, паралельна конструкція, риторичне питання) і лексико-синтаксичними (порівняння, антитеза, літота, перифраз) стилістичними засобами. Не слід забувати і про засоби вираження інтертекстуальності (алюзії, ремінісценції, непряме цитування), яких у сучасних публіцистичних текстах достатньо.
Окрім операційних і мовних вправ, уміння й навички перекладу газетно-журнальної публіцистики можливо тренувати за допомогою вправ комунікативних, до яких, зокрема, належать вправи на визначення перекладацьких стратегії і тактик. Виконання таких вправ передбачає попереднє ознайомлення з функціональними і типологічними особливостями текстів.
|
|
|
Функціональними особливостями газетно-інформаційних текстів є їхня інформативна насиченість і спрямування на формування відповідної суспільної думки. Часом перекладачеві необхідно врахувати і мінімізувати розходження в сприйнятті культурно-історичної передінформації носіями мови тексту-оригіналу та носіями мови тексту-перекладу [38, с. 422]. Зробити це можна, прагматично адаптувавши текст перекладу за допомогою експлікації безеквівалентних лексичних одиниць, функціональної заміни, описового перекладу тощо.
Не менш важливими є врахування типологічних особливостей. Так, українській пресі притаманний переважно нейтральний оповідальний тон, що звичайно виключає вживання пейоративної лексики і просторічних лексичних одиниць. Основу українського газетно-публіцистичного стилю становить книжково-повсякденна лексика, причому її стилістичне забарвлення може зберігатися частково або взагалі втрачатися. Це зумовлено тим, що під час перекладу з англійської потрібно певною мірою нейтралізувати експресивність, а з української – підвищити.
Як зазначив В.Н. Комісаров, в англійських газетах і журналах суворіше дотримуються вимоги щодо стислості викладення інформації, уникаючи зайвих слів [26, с. 133-134]. Звичне для англомовної преси фамільярне використання пестливих імен і прізвиськ, а також інших елементів розмовного мовлення поступається в перекладі офіційним найменуванням [27, с. 108].
|
|
|
З іншого боку, хоча елементи розмовного стилю в англомовних газетах використовуються вільніше і мають інколи фамільярний характер, надмірного згладжування наявних образних висловів, розмовно-побутових зворотів, емоційно-забарвлених фрагментів, на думку дослідника, допускати не слід, оскільки все це робить газетний текст живішим.
Англійські тексти відрізняються стилістичною різноплановістю лексики, великою кількістю кліше і неологізмів, використанням абревіатур, термінів, імен і назв. Газетно-інформаційний стиль в українській мові також відзначається широким використанням готових формул, кліше, стійких словосполучення зі стертою образністю, однак має чимало інших мовних особливостей, не властивих аналогічним англійським матеріалам, зокрема, вживання урочисто-піднесених слів, негативно-оцінних слів, військових термінів у переносному значенні тощо.
Характерною ознакою українських газет і журналів є використання прислівникових префіксально-суфіксальних утворень (по-українськи), складних слів (літературно-творчий, культурно-масовий) і слів з абстрактно-узагальненим значенням, утворених за допомогою суфіксів - ість (ідейність), - ізм (екстремізм), - щина (воєнщина) та ін.
|
|
|
Газетно-інформаційний стиль в англійській і в українській мовах має і синтаксичні особливості. Лаконічному викладенню інформації в англійській публіцистиці сприяють багатокомпонентні іменникові словосполучення, які не мають аналогів в українській мові. Розгорнуті складнопідрядні речення та громіздкі конструкції, які ускладнюють розуміння, є малоприйнятними в публіцистиці обох мов. Коли довге речення таки трапляється, то прийнятним для перекладача рішенням може бути розбити його на кілька частин [26, с. 133-134].
Дата добавления: 2015-12-21; просмотров: 11; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!