Навчання науково-технічного перекладу
Нині науково-технічний переклад набув найбільшої популярності серед професійних перекладів. Сталося це завдяки постійній розробці нових технологій, розвитку співпраці між компаніями на міжнародному рівні тощо.
До матеріалів науково-технічного стилю належать вузькопрофесійні тексти, пов’язані з різними галузями науки й техніки, наприклад, будівництвом, машинобудуванням, інформаційними технологіями, автомобілебудуванням, електронікою, телекомунікаційними технологіями, сільським господарством, харчовою промисловістю, механікою, біотехнологіями, енергетикою. Перекладу підлягають наукові статті, технічні описи, стандарти, сертифікати, інструкції, посібники користувача, коментарі до креслень і схем і т.п.
На відміну від художньої літератури, мета якої – створення образів, науково-технічна література тяжіє до точного опису й пояснення певних фактів [51, с. 12]. Науково-технічні тексти характеризуються інформативністю (змістовністю), логічністю (послідовністю, чітким зв’язком між основною ідеєю та деталями), точністю, об’єктивністю аргументів і постулатів, наявністю термінів, скорочень, речень-штампів, формулювань, цитат. Абсолютно неприйнятною в таких текстах є будь-якого роду експресивність чи емоційне забарвлення. Студентів від самого початку слід навчати логічного, майже математичного аналізу мовних закономірностей, звертаючи увагу на специфічні для науково-технічних текстів явища, що спричиняють стандартні помилки в перекладі [5, с. 14].
|
|
|
Під час навчання науково-технічного перекладу також зручно орієнтуватися на традиційний розподіл труднощів перекладу науково-технічних текстів на лексичні, граматичні й жанрово-стилістичні, запропонований В.І. Карабаном у “Посібнику-довіднику з перекладу англійської наукової і технічної літератури українською мовою” (1997, 2001, 2004) – найґрунтовнішій праці, що висвітлює всі нагальні питання науково-технічного перекладу.
До лексичних труднощів науково-технічного перекладу автор зараховує спеціальну термінологію, неологізми, іншомовні слова, абревіатури і скорочення, власні імена і назви.
Основними чинниками, які ускладнюють переклад науково-технічної термінології, В.І. Карабан називає її полісемантичність і омонімічність [20, с. 12]. Річ у тому, що в різних галузях науки і техніки терміни залежно від контексту можуть мати абсолютно різні значення, наприклад, в авіації pocket означає “повітряна яма”, у геології – “заглибина”, у гірничій справі – “виробіток”.
Дотичною є проблема міжмовної омонімії серед термінів, яка виявляє себе в значній кількості несправжніх друзів перекладача, зокрема, псевдоінтернаціоналізмів, не ідентифікувавши які перекладач може втратити можливість забезпечити адекватний переклад. Це означає, що під час засвоєння лексики зусилля слід спрямувати на опрацювання слів, які через багатозначність, неправильні аналогії чи помилкове графічне сприйняття часто перекладаються неправильно.
|
|
|
Мобільність термінів в англійській мові зумовлює низку проблем у перекладі, більшість з яких пов’язані з їх ідентифікацією, дешифруванням й адекватним відтворенням, зокрема, в умовах недостатнього словникового забезпечення [18, с. 6]. Сформувати відповідні навички можуть допомогти мовні вправи на дешифрування та реконструкцію як простих однослівних термінів, так і складних термінологічних груп.
Комплекс вправ для навчання перекладу термінів і термінологічних словосполучень може бути заснований на таких завданнях:
1) випишіть із тексту терміни, що стосуються його основної тематики;
2) дайте визначення термінів рідною та іноземною мовами;
3) визначте предметну сферу, у якій вживаються терміни;
4) утворіть усі можливі похідні від термінів;
5) перекладіть терміни в контексті й обґрунтуйте спосіб перекладу;
6) заповніть пропуски в тексті термінами;
|
|
|
7) підберіть еквіваленти термінів і термінологічних словосполучень;
8) розмежуйте термінологічні й нетермінологічні значення слів.
Найбільшу складність для перекладу являють терміни-неологізми, оскільки вони не зафіксовані в словниках. Полегшити роботу над перекладом таких термінів під час навчання може поділ на етапи: аналітичний і синтетичний. Перший передбачає або переклад окремих компонентів термінів (якщо це складний термін чи термінологічне словосполучення), або контекстуальний аналіз; другий – вибудовування термінологічних компонентів залежно від семантичних відносин між ними і прийняття остаточного рішення щодо способу перекладу.
Не слід намагатися використовувати в навчальному процесі вузькоспеціальну наукову і технічну термінологію. Увагу краще зосереджувати на загальнонаукових і загальнотехнічних мовних явищах, оскільки важливішими є навички роботи з термінологією взагалі, які можуть стати в пригоді під час роботи з будь-яким науково-технічним текстом.
Обмежуватися мовними вправами на переклад термінів в аспекті навчання науково-технічного перекладу недоцільно. У пригоді можуть стати також операційні й комунікативні вправи, які допомагають долати інші лексичні труднощі перекладу науково-технічних текстів, а саме: правильне застосування того чи іншого способу перекладу лексичних одиниць (калькування, транскодування, описовий переклад, пошук відповідників), визначення межі припустимості лексичних трансформацій, переклад абревіатур і скорочень, етноспецифічність і етнонаціональну варіантність, іншомовні слова, різного роду власні імена і назви (компаній, наукових установ і організацій) тощо [20, с.12-13].
|
|
|
Не менш важливим у процесі навчання є розгляд граматичних відмінностей, до яких належать особливості граматичної будови, форми і традиції письмового наукового мовлення в англійській та українській мовах. Так, в англійських фахових текстах значно частіше, ніж в українських, вживаються форми пасивного стану та неособові форми дієслова, дієприкметникові звороти й специфічні синтаксичні конструкції, особові займенники першої особи однини та одночленні інфінітивні й номінативні речення тощо [20, с. 14; 51, с. 12]. Характерним для англомовних науково-технічних текстів також є наявність довгих речень, до складу яких входить велика кількість другорядних і однорядних членів, використання багатокомпонентних атрибутивних словосполучень, пропуски деяких службових слів (артиклів, допоміжних дієслів) насамперед у таблицях, графіках, специфікаціях.
Граматичний матеріал у більшості посібників із перекладу науково-технічних текстів викладається з позицій перекладу окремих частин мови. Однак, на переконання В.І. Карабана, така побудова навчально-довідкової літератури досить віддалена від суті процесу перекладу, адже важливий у ньому не тільки й не стільки морфологічний рівень, скільки функціонально-синтаксичний рівень речення, що певним чином включає перший [20, с. 11-12]. Дослідник радить аналізувати способи перекладу граматичних форм і конструкцій у контексті речення, оскільки, з одного боку, саме речення є тим мовним об'єктом, який піддається систематичному розгляду, а з другого боку, саме в ньому можна натрапити на абсолютну більшість граматичних явищ. Такий виклад водночас дає змогу навчити правильного морфосинтаксичного аналізу речень під час перекладу.
Жанрово-стилістичні труднощі перекладу науково-технічних текстів, у свою чергу, стосуються особливостей перекладу метафоричних термінів, образної і необразної фразеології, кліше і розмовних лексичних елементів.
Увагу студентів потрібно зосередити на тому, що механічне заучування термінів і граматичних конструкцій без знання самих явищ, процесів і механізмів, про які йдеться в оригіналі, може призвести до серйозних помилок у перекладі. Інакше кажучи, перекладач повинен ретельно вивчити ту галузь науки і техніки, у якій він працює. З огляду на це важливим елементом занять із науково-технічного перекладу від самого початку повинен бути загальний огляд процесів і явищ, які являють собою предмет текстів і вправ для перекладу. Згодом майбутніх перекладачів потрібно привчати самостійно користуватися допоміжними джерелами інформації, як загальними (словники загального призначення і загальні енциклопедії), так і спеціальними (спеціальні словники, спеціальні енциклопедії, довідники з різних галузей науки і техніки, спеціальну літературу).
Т.В. Попова радить навчати письмовому перекладу науково-технічних текстів поступово, починаючи з науково-популярних (текстів із найменшою кількістю термінів і визначень, доступних для читачів із будь-якою освітою) і закінчуючи текстами, орієнтованими на фахівців [49, с. 7]. Такий підхід, на думку дослідниці, сприяє формуванню відповідних умінь і навичок у повному обсязі.
Дата добавления: 2015-12-21; просмотров: 15; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!