Типологія перекладацьких помилок
Згідно зі стандартами письмового перекладу Асоціації перекладачів України, переклад вважається якісним, якщо він відповідає вимогам замовника та відповідає початковому тексту за змістом, смислом, оформленням; не містить граматичних, орфографічних і пунктуаційних помилок; термінологія перекладу відповідає галузевій належності початкового тексту; у перекладі дотримується одноманітність термінів, найменувань, умовних позначень, скорочень, символів. Ставити під сумнів необхідність дотримуватися щойно згаданих вимог недоречно, одначе в запропонованому визначенні якісного письмового перекладу висвітлено далеко не всі можливі перекладацькі помилки.
Л.К. Латишев, наприклад, перекладацькі помилки пояснює двома основними причинами: недоліками в трансляції змісту вихідного повідомлення й недоліками в адаптації змісту й форми вихідного повідомлення до комунікативної компетенції адресатів перекладу [33, с. 134]. Неправильна трансляція змісту вихідного повідомлення в процесі перекладу призводить до спотворень, неточностей і двозначностей. Неправильна адаптація змісту й форми вихідного повідомлення до комунікативної компетенції адресатів перекладу передбачає зсув або в напрямку буквалізму, що призводить до узуальних і нормативно-мовних помилок, або в напрямку занадто вільного відтворення змісту оригіналу, що, у свою чергу, трактується як порушення однієї з умови перекладацької еквівалентності – відтворити семантико-синтаксичні особливості оригіналу в максимально можливій мірі.
|
|
|
Дещо інакше типологію перекладацьких помилок вибудовує М.К. Гарбовський, який аналізує помилки на рівнях “знак – поняття”, “знак – складне поняття”, “знак – судження”, а також помилки, пов’язані з розумінням предметної ситуації, перевираженням системи смислів і відтворенням авторського стилю [15, с. 516-536]. Основними причинами, які зумовлюють перекладацькі помилки, на думку дослідника, є недостатні знання мови оригіналу, недостатній когнітивний досвід, неуважне ставлення до системи смислів вихідного тексту й невміння розрізнити особливості індивідуального стилю автора.
Відповідно до традиційного методу оцінювання навчальних письмових перекладів у вищих навчальних закладах України зазвичай виокремлюють три типи помилок: 1) помилки, що суттєво змінюють зміст оригіналу (наприклад, правильне виведення значення слова з контексту внаслідок його незнання; 2) помилки, що за певних умов можуть суттєво змінювати зміст оригіналу (наприклад, звуження значення слова оригіналу); 3) помилки, що несуттєво змінюють зміст оригіналу [64, с. 232–233].
|
|
|
Проте, на думку Л. М. Черноватого й О. М. Гінзбург, такий підхід видається занадто загальним, оскільки може негативно вплинути на об’єктивність оцінки, змінивши співвідношення між оцінками різних студентів. Так, дослідники спробували “розтягнути” шкалу оцінки, виділивши шість (замість трьох) типів помилок [64, с. 232–233]:
тип 1 – втрата суттєвої інформації або її викривлення, зміст цього типу збігається із змістом помилок першого типу в класифікації, викладеній вище;
тип 2 – невиправдане вилучення понять, що містяться в тексті-оригіналі, або пропуск слів у тексті-перекладу, що за певних умов можуть суттєво змінювати зміст оригіналу;
тип 3 – усі типи неузгодження (наприклад, неузгодження іменника з означенням, а також додавання або пропуск прийменника чи прислівника, їх неправильне вживання, помилки в управлінні дієсловами;
тип 4 – невиправдані заміни (лексичних значень, граматичного часу, форм і виду дієслова, частин мови, числа);
тип 5 – невиправдане звуження або розширення значення слова оригіналу; дослівний переклад без урахування контексту, неточне вживання слова, неправильний вибір стилістичного регістру;
тип 6 – неприродність тексту внаслідок зловживання дослівним перекладом; невдалий або невиправданий описовий переклад; тавтологія; орфографічні та пунктуаційні помилки; невдалий порядок слів; невиправдане додавання тощо.
|
|
|
Ознайомлення студентів із класифікацією перекладацьких помилок має подвійний методичний ефект [33, с. 143]. По-перше, з’являється конструктивна основа для досягнення взаєморозуміння між викладачем і студентами в процесі аналізу й обговорення навчальних перекладів. По-друге, створюються належні передумови для виконання відповідних вправ, що виключають “негативний матеріал”.
Запитання й завдання для самоконтролю
1. У чому суть текстологічного підходу до навчання письмового перекладу?
2. У чому суть діяльнісного підходу до навчання письмового перекладу?
3. У чому суть компетентнісного підходу до навчання письмового перекладу?
4. У чому суть професійно-орієнтованого підходу до навчання письмового перекладу?
5. Назвіть етапи навчання письмового перекладу.
6. Які традиційні методики навчання письмового перекладу ви знаєте?
7. Які класифікації вправ для навчання письмового перекладу ви знаєте?
8. Запропонуйте вправи на подолання лексичної, граматичної та стилістичної інтерференції в перекладі таких мікротекстів:
|
|
|
| а) | The Treasury select committee is on a collision course with the Bank of England over its refusal to disclose information detailing how it handled the financial crisis. Andrew Tyrie, the Conservative MP who chairs the committee, has sent a warning shot to the Bank's court – akin to the board of a company – that MPs intend to call for changes in the way the central bank accounts for its actions. The committee also publishes a previously unseen document prepared by the Bank of England for Alistair Darling, the then chancellor, in December 2007 after the run on Northern Rock that began in September of that year. Parts of the report are redacted, but appear to show that the Bank of England had worked with the Financial Services Authority over another unidentified lender that had been designated as "vulnerable" and helped to "manage their funding position". Tyrie and his committee have been asking the court's chairman, Sir David Lees, to provide the minutes of court meetings that took place during the financial crisis, only to be told by Lees that the freedom of information act does not require such disclosure from the Bank. "The court's response is a reflection of the problem which the committee's inquiry into the accountability of the Bank of England has been seeking to address. Our forthcoming report on accountability of the Bank will make proposals on how future cases can be more appropriately handled." Tyrie's committee has launched an inquiry into the accountability of the Bank of England before it is handed more powers for financial stability by the coalition next year. Lord Myners, who sat on the court until he was catapulted into government during the 2008 banking crisis, said: "It is essential before we transfer additional powers to the Bank of England that the Bank becomes more transparent by publishing the minutes of the court before and after the crisis and that henceforth all minutes are published". The former City minister also believes that an independent review should be commissioned into the Bank of England's handling of the crisis. Tyrie said it was "unsatisfactory to say the least" that the court should be citing the freedom of information act as a reason not to provide parliament with information. "I hope that the Court will feel able to reconsider our request," Tyrie said. "I have been disappointed at the responses we received from the court to our requests for information. This was the most serious financial crisis for decades and the Bank's decision making affected the economic future of the country. The committee on behalf of the parliament is not able properly to carry out its function of holding the court of the Bank to account without access to the relevant information." In a letter to Tyrie, Lees expresses concern about the MPs' intention to publish the minutes of the court meetings during the crisis. "The freedom of information act explicitly recognises that inhibiting the free and frank exchange of views can be against the public interest and provides an exemption from the duty to disclose information under the act in these circumstances". Lees, who was not appointed as chairman of the court until June 2009, discloses he has read the 250 page of minutes relating to financial stability covering the period June 2007 to May 2009. "It is evident from the minutes that the court was both conscious of and frustrated by the limitations imposed by the bank's formal responsibilities and powers," said Lees. Lees provides outlines of meetings over the period, showing that six meetings took place in September 2007 during the run on Northern Rock. The December 2007 report that was sent to Darling also shows that the Bank was not calling for the tripartite system – of the Bank, the Treasury and the Financial Services Authority – to be broken up although the coalition is now in the process of doing so. The report told the then Chancellor: "The fundamental weakness has not been the way the authorities organised themselves; it has been the lack of effective instruments available to us to handle a distressed bank. At all stages this seriously limited our ability to deal with Northern Rock. And it continues to do so." The governor of the Bank of England, Sir Mervyn King, is expected to be asked about the accountability of the institution when he appears on 3 November before the pre legislative committee looking at new proposed powers for the bank. |
| б) | Сторожке, крутолобе зайшло, стало перед учителями, прикрившись недоброю скривленою осмішкою. «Ану, що ви мені зробите?» В щілинах очей виклик, з губів не сходить посмішка, напружена й мовби далека. В усій постаті зухвальство, удавана веселість, бравада самозахисту. А під цим вдаваним вловлюється прихований біль, насторога, нервове жування чогось найгіршого. Звідки, з яких блукань, з яких горювань принесло воно сюди свою упередженість і цей упертий затаєний спротив? – Так оце ти і є Порфир Кульбака? – Там написано. Директор уважно вдивлявся в папери. – Школу кинув... Вдома не ночував... Де ж ти ночував? – А де ніч застане. – У нас треба говорити точніше: де саме? – Уже ж весна: можна переночувати і в березі під човном... Або в клубі на горищі... – А вдень? По зблідлому від хвилювання обличчю сонячним зайчиком перемайнуло щось світле: – Вдень рибку ловив. – На які ж гачки? – По-вашому, на гаки-самодери гачив? – А то ні? Зухвальська посмішка вбік, і відповідь ухильна, приправлена рибальським жартом: – Гачив, гачив – по тижню й Дніпра не бачив... Директор уважно розглядав новачка: ще одне дитя цього розшаленілого віку. Бездоглядне дитя плавнів та шелюгів дніпровських... Зблідле стоїть, знервоване, а оченята бистрі, смішковиті — в них так і світиться інтелект, Хай нешліфований, незагнузданий, але явно ж проблискує десь у глибині очей, — такого не зарахуєш до розумово відсталих. Буйної, видно, вдачі козак... Руки в саднах, черевики розтовчені, новенька синтетична курточка на боці вже розпанахала — клапоть висить, неначе собака зубами видер... І десь уже перейняло цю вульгарну манеру говорити: розтягує слова, кривить рота... Стоїть недбало, поглядом нишпорить по кабінету, покрадьки перебігає по вчителях, у передчутті психологічної дуелі. «Не боюся вас. Остригли – хай... А бити не маєте права!» Ось такого вам передають. Порушник чи, можливо, навіть досвідчений маленький браконьєр перед вами, — бувають із таких дуже запеклі... І вгадай: як воно поведеться в новім для нього осідлиську? Змириться з новим становищем чи буде викручувати вам мізки своїми вибриками! Мабуть, уже вміє бути винахідливо злим і жорстоким, — наплакалась, видно, мати від нього. (Олесь Гончар «Бригантина») |
Розділ ІІІ
Дата добавления: 2015-12-21; просмотров: 14; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!