ДОДАТКИ ТА ІНФОРМАЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ

Що заважає при спілкуванні.

Надання порад

Прийняття рішення за іншого. Пропозиція власної точки зору. Поради, що робити. Наприклад: “Я вважаю, що ти повинен…”, “На твоєму місці я б…”

Хибні висновки

Необґрунтовані припущення щодо висловлювань співбесідника. Інтерпретація поведінки людини без підтвердження її людиною. Поспішні висновки. Наприклад: “Ти просто ще не можеш зрозуміти всіх наслідків…”, “Все це від того, що ти товаришуєш із N”.

Моралізування

Висловлення співбесіднику загальноприйнятої оцінки щодо того, що є правильним чи неправильним в його поведінці. Наприклад: “Зустрічатися з хлопцем, старшим за себе – це нариватися на неприємності”.

Оцінка вчинків

Повідомлення про своє схвалення або незгоду з учинками людини або з тим, що вона сказала у безособовій формі. Застосування таких слів, як “добре”, “погано”, правильно”.

Наприклад: “Ти правильно кажеш”, “Ти помиляєшся”.

Формальні відповіді

Увічливі поверхові коментарі, що не концентруються на тому, що відчуває або намагається сказати співрозмовник. Наприклад: “Який чудовий день”, “Добре, що ти до цього спокійно ставишся”.

Хибне заспокоєння

Уживання вдавано-втішливих фраз у спробі заспокоїти. Наприклад: “Усе буде гаразд”.

Нашарування

Обидва співбесідники говорять одночасно.

Перебивання

Співрозмовники переривають один одного.

Хибне підбадьорювання

Один із співрозмовників відхиляється від основної теми розмови, переключаючи увагу свого співбесідника на якісь приємні речі, далекі від того, що справді хвилює людину. Наприклад: “Ти був у суботу на дискотеці?”

Закриті питання

Співрозмовник ставить питання, що вимагають відповіді “Так” чи “Ні” й не сприяють продовженню бесіди. Наприклад, “Ти засмучена?” , замість: “Що з тобою?”.

Розповіді про себе

Людина більшість часу розповідає про себе та ділиться своїми думками й

переконаннями.

Повчання

Співрозмовник радить іншій людині, як їй поводитись. Наприклад: “Краще роби те, що я кажу”

Поспішні висновки

Наприклад: “Я знаю, що треба робити. Ти повинна поговорити з матір’ю”.

Переорієнтація та перенаправлення

Зміна теми розмови з метою уникнути обговорення складних тем. Наприклад: “Краще забудь цей прикрий випадок. Що сьогодні по телевізору?”.

Демонстрація незгоди або відсутності інтересу мовою тіла та

поставою

Дії, що відвертають увагу

                                       Додаткові вправи до ІІ заняття.

Тривалість: 2 год.

Необхідне оснащення: набори розрізаних картинок по кількості груп, набори “корон”. На кожній “короні” написаний один з поданих виразів:

· Усміхайся мені.

· Будь похмурим.

· Корчи мені гримаси.

· Ігноруй мене.

· Розмовляй зі мною так, ніби мені 5 років.

· Підбадьорюй мене.

· Кажи, що я нічого не вмію.

· Жалій мене.

Хід вправи

Тренер об’єднує учасників у групи по 5-7 учасників. Кожному він одягає на голову “корону” таким чином, щоб той не бачив, що на ній написано („корони” виготовляють з двох полозок білого паперу, склеєних по боках). Після цього кожній групі дається завдання протягом 10 хв. скласти цілу картинку з розрізаних шматочків (типу „пазл”), але звертатися під час роботи до учасника своєї групи потрібно так, як написано на його “короні”.

Через 10 хвилин усі учасники по черзі, (не знімаючи “корон”) відповідають на запитання ведучого: Як ви себе почували, коли з вами спілкувалися під час складання картинки?

Після того, як усі висловляться, тренер пропонує учасникам зняти “корони” і вийти із своїх ролей.

´ Запитання для обговорення.

· Чим в реальному житті можуть бути “корони”?

· Як впливає наявність подібних ярликів на спілкування?

· Як часто ми стикаємось з ситуаціями навішування ярликів?

· Як ви почувалися у реальному житті, коли хтось навішував на вас ярлик?

· Як можна змінити уявлення людини про вас?

· Звідки ми беремо наші уявлення про інших?

· Чи легко позбутися ярлика, коли він вже навішений? Як це зробити?

Інформаційне повідомлення  (10 хв.).

«Толерантність»*

Поняття толерантності вперше зустрічається у 18 столітті. У своєму “Трактаті про віротерпимість” відомий французький філософ Вольтер писав, що “безумством є переконання, що всі люди мають однаково думати про певні предмети”.

Розуміння толерантності не однакове в різних культурах, тому що залежить від історичного досвіду народів. У англійців толерантність розуміється як готовність і здатність без протесту сприймати особистість, у французів - як певна свобода іншого, його думок, поведінки, політичних та релігійних поглядів. У китайській мові бути толерантним означає дозволяти великодушність по відношенню до інших. В арабському світі толерантність -–прощення, терпимість, співчуття іншому, а в персидському – готовність до примирення.

На сьогодні, толерантність розуміється як повага і визнання рівності, відмова від домінування та насилля, визнання прав інших на свої думки та погляди. Отже, толерантність, перш за все, має на меті прийняття інших такими якими вони є, і взаємодію з ними на основі згоди.

Поділ людей на толерантних або інотолерантних є досить умовним. Кожна людина в своєму житті здійснює як толерантні, так і інотолерантні вчинки. Але здатність поводити себе толерантно може стати особистісною рисою, а відтак - забезпечити успіх у спілкуванні. Толерантні люди більше знають про свої недоліки та переваги. Вони критично ставляться до себе і не прагнуть у всіх бідах звинуватити інших. Вони не перекладають відповідальність на інших. Толерантна людина не ділить світ на два кольори – чорний та білий. Вона не робить акцент на розбіжностях між “своїми” та “чужими”, а тому готова вислухати та зрозуміти інші точки зору.

Почуття гумору і здатність посміятися над своїми слабкими сторонами – особлива риса толерантної людини. У того, хто здатний до цього менша потреба домінувати та зверхньо ставитися до інших.

Отже, толерантна особистість знає і правильно оцінює себе. Її добре ставлення до себе співіснує з позитивним та доброзичливим ставленням до інших.

           & Вправа «Плакат толерантності»· (15 хв.)

 

Необхідне оснащення: аркуші паперу А-1 (6 шт.), ножиці (6 шт.), кольоровий папір, клей (6 шт.), маркери.

Хід вправи:

Учасники об’єднуються у малі групи по 3-6 осіб. Кожна група одержує аркуші А-1, набір маркерів, ножиці, кольоровий папір і має протягом 10 хвилин створити „Плакат толерантності”. Після закінчення роботи групи презентують і коментують свої плакати.

 

& Вправа «Згода, незгода, оцінка»* (10-15 хв.).

Необхідне оснащення:3 аркуші паперу А-3, маркери (3 шт.) – зеленого або синього кольору.

Хід вправи

Учасники об’єднуються у 3 групи. Кожній групі дається аркуш паперу А-3 та картка з варіантом завдання:

1. Складіть перелік слів та виразів, за допомогою яких ви висловлюєте згоду.

2. Складіть перелік слів та виразів, за допомогою яких ви висловлюєте незгоду.

3. Складіть перелік слів та виразів, за допомогою яких ви висловлюєте оцінку дій або вчинків іншого.

На виконання завдання приділяється 5 хв. Після цього кожна група по черзі демонструє результати своєї роботи.

Після обговорення ведучий пропонує учасникам підкреслити на плакатах ті вирази, які можна використовувати при толерантному спілкуванні.

 

& Вправа «Я – висловлювання»· (25 хв.).

 

 

Необхідне оснащення: роздатковий матеріал з додатку „Д”

Хід вправи:

1 етап

Ведучий надає підліткам інформаційне повідомлення про спілкування з використанням «Я – повідомлень».

Інформаційне повідомлення.

 Важливо вміти проявляти толерантність в спілкуванні. Це передбачає не тільки прийняття іншого, а й уміння підтримати і допомогти йому. В конфліктній ситуації, коли людина переживає сильні негативні емоції, з’являються проблеми з їх вираженням. Одним із ефективних способів вирішення цієї проблеми є усвідомлення своїх почуттів і проговорювання їх партнеру. Саме цей спосіб самовираження і називається «Я – повідомленням».

«Я-висловлювання» – це усвідомлення та промовляння вголос свого стану у зв’язку із ситуацією, що склалася. Використання під час спілкування „Я – повідомлень” допомагає висловити свої почуття, не принижуючи іншу людину (порівняйте: “Я дуже хвилююсь, коли тебе немає вдома об 11-й вечора” та “Ти знову прийшов додому об 11-й вечора?!”)

«Я – висловлювання» – це промовляння вголос почуттів, які ви переживаєте у неприємній для вас ситуації, визнання та формулювання власної проблеми з цього приводу (“Вибач, але я відчуваю роздратування, коли ти говориш це...”, “Коли чую твої слова, я навіть не знаю, що і сказати, настільки я розгублена”). Формулюючи таким чином питання, ви усвідомлюєте власну проблему: це - моя проблема, що я роздратована, це - мої відчуття, і ніхто, крім мене не може зрозуміти, чому саме ці відчуття виникли у мене в цій ситуації. Важливо розуміти, що “Я-висловлювання” конструктивно змінює не тільки ваше особисте ставлення до конфліктної ситуації, а й ставлення вашого партнера до неї. Людина завжди відчуває, коли її звинувачують чи хочуть перекласти відповідальність. Ваше щире висловлювання своїх почуттів з позиції усвідомлення власної відповідальності за те, що з вами відбувається, не може нікого образити чи викликати агресію, а навпаки, спонукає вашого партнера замислитися над правильністю і його власного вчинку.

«Я- висловлювання» включає в себе не тільки проговорювання свого емоційного стану, а й визначення умов та причин, що викликали цю ситуацію.

Орієнтовна схема «Я-висловлювання»:

1) опис ситуації, яка викликала напругу („Коли я бачу, що ти...”, „Коли це відбувається...”, „Коли я стикаюсь з такою ситуацією...”);

2) точне визначення власного почуття у певній ситуації („Я відчуваю...”, „Я не знаю що і сказати...”, „У мене виникла проблема...”);

3) називання причини виникнення відчуттів ( „ Тому , що ..., ”Та як ...” , „ В зв’язку з тим, що ..”

4) побажання щодо зміни ситуації („Я просив би тебе...”, „Я буду вдячний тобі, якщо...”, „ Я хочу..”, „ Я сподіваюсь..”).

Після обговорення інформаційного повідомлення ведучий об’єднує учасників у пари і пропонує ,  обговорити або розіграти наступні ситуації, але перед цим скласти „Я-висловлювання” за схемою, що пропонувалась( письмово)

Ситуації [4]

Ситуація 1

Твій брат позичив у тебе твою улюблену сорочку й порвав її. Що ти скажеш братові?

 

Ситуація 2

Твій учитель подумав, що ти списав, й поставив тобі одиницю. Що ти скажеш йому  учите?

 

Ситуація З

Ви з „сердечним” другом (подругою) домовились про похід у кіно. Ти чекав (ла), але так і не дочекався(лась).

 

Ситуація 4

Твій найкращий друг (подруга) призначив(а) побачення твоїй (твоєму) дівчинці (хлопчикові). Що ти скажеш другу (подрузі)?

 

Ситуація 5

Мама вже три рази обіцяла дати тобі трохи грошей, а тепер говорить, що не може зробити цього . Що ти скажеш мамі?

 

Ситуація 6

Тренер сказав, що ти недостатньо серйозно тренуєшся, й він відраховує тебе з команди. Що ти скажеш тренерові?

 

Ситуація 7

Керівник оркестру порахував, що ти влаштував безпорядок в музикальній кімнаті, й покарав тебе. Що ти ска­жеш керівникові?

 

Ситуація 8

Твоя маленька сестра узяла твій любимий блокнот й вирвала з нього все сторінки Вчора вона змалювала твій підручник по математиці Що ти скажеш своїй сестричці?

 

Ситуація 9

Сусідське дитя проткнуло твій баскетбольний м'яч. Що ти йому скажеш?

 

Ситуація 10

 Твій друг (подруга) попросив(ла) у тебе одяг і порвав (ла) його.

На виконання завдання відводиться 5 – 7 хв. Далі кожна група представляє свої варіанти вирішення зазначеної ситуації, аргументуючи їх. При цьому бажано акцентувати увагу на використаних „Я – висловлюваннях”.

´ Запитання для обговорення

· Які висловлювання ви переважно використовуєте у повсякденному житті?

·  Чи важко вам було оперувати „ Я – висловлювання”?

· Чому це важко було робити?

· Що ви відчували, коли до вас зверталися з „Я – висловлювання ”?

& Підведення підсумків заняття

 

Запитання для обговорення:

· У чому переваги безоціночного спілкування?

· Чому потрібно намагатися висловлювати свої почуття “Я повідомленнями”?

· Які завдання вам було робити найважче?

· Що найбільше вам сподобалося в цьому занятті?

                                        Пам ятай

 

Виражати згоду тобі допоможуть такі фрази:

· Це не викликає заперечень(сумніву)...

· Я готовий з цим погодитися...

· Мені близькі ці думки...

· Я поділяю (підтримую) точку зору(думку)...

· Я теж хотів це (про це) сказати...

· Моя точка зору (моя думка, моя позиція) повністю збігається...

· Ніхто і не заперечує

· А це місце для твоїх фраз

 Ти не образиш іншого, якщо вираження своєї незгоди почнеш зі слів:

· Мені так не здається...

· Я думаю по іншому (навпаки)...

· Я дотримуюсь іншої думки...

· У мене інша (протилежна ) точка зору...

· Я дозволю собі не погодитись з вами...

· На жаль, не можу погодитися з вами

· Мені хотілося б висловити свою незгоду...

· А це місце для твоїх фраз

                                        ЗАНЯТТЯ III

МЕТА ЗАНЯТТЯ:

роз’яснити учасникам сутність поняття «конфлікт», необхідність вивчення конфлікту для його розв’язання та розглянути способи вирішення конфліктів

ТРИВАЛІСТЬ: 2 год.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ, які будуть розглянуті на занятті: «конфлікт», «медіація».

ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ:

I. Рефлексія знань, отриманих на другому занятті. Вступ до третього заняття (15 хв.)

II. Знайомство - продовження. Вправа «Я пишаюсь…» (20 хв.)

III. Правила (повторення) (10 хв.)

IV. Очікування від заняття (10 хв.)

V. Основна частина: «Що таке конфлікт? Як розв’язувати конфлікти?» (30 хв.)

VI. Підсумки третього заняття (5 хв.)

План-конспект заняття

І. &  Рефлексія знань, отриманих на другому занятті. Вступ до третього заняття (20 хв.)

Ведучий пропонує учасникам пригадати попереднє заняття. Для цього відповісти на наступні запитання:

· що заважає людям успішно спілкуватись?

· які наслідки від перешкод відчувають на собі учасники спілкування?

· як можна попередити, запобігти перешкодам спілкування?

Після того, як учасники дадуть відповіді, ведучий називає тему даного тренінгового заняття, його мету та основні поняття. Коротко коментує план проведення.

 

ІІ.  & «Знайомство - продовження». Вправа «Я пишаюсь…» (20 хв. )

Хід вправи

Ведучий пропонує кожному з учасників пригадати ситуацію, коли вони, доклавши зусиль, подолали певну перешкоду, отримали перемогу, і цим своїм здобутком вони пишаються.

Через 2-3 хвилини учасники по черзі називають своє ім’я і продовжують речення «Я пишаюсь…», назвавши свій власний позитивний здобуток.

Після завершення ведучий проводить обговорення.

´ Запитання для обговорення

· чи складно було виконувати завдання? Чому?

· Чому важливо звертати увагу на власні позитивні здобутки?

ІІІ. &  Правила (повторення). (10 хв.)

Ведучий знімає плакат «Наші правила» і пропонує учасникам пригадати:

· які правила і чому були запропоновані на 1-му занятті? Записати правила, що називають учасники.

По завершені ведучий проводить обговорення.

´ Запитання для обговорення

· які правила було прогадати легше?

· які найчастіше порушувались?

 

IV. &  Очікування від заняття (10 хв.)

Ведучий нагадує учасникам тему, мету, план заняття і пропонує їм: спочатку індивідуально, а потім у трійках сформулювати 2 питання щодо теми заняття.

Тривалість: по 5 хв. на кожний етап.

По завершенні «трійки» по черзі називають очікування, а ведучий записує їх на плакаті.

Наприкінці ведучий проводить обговорення результатів вправи.

´ Запитання для обговорення

· про які інтереси говорять наші очікування?

· в чому полягає значення того, що на початку роботи ми сформулювали запитання?

 

V. & Основна частина: «Що таке конфлікт? Як розв’язувати конфлікти?» (30 хв.)

Вступне слово ведучого:

 - обговорення питань спілкування було б не повним, якби ми обминули тему конфліктів. На цьому занятті ви маєте нагоду з’ясувати сутність поняття «конфлікт», та необхідність вивчення конфлікту для його розв’язання, розглянути способи вирішення конфліктів.

Основні поняття, які будуть розглянуті на занятті: «конфлікт», «медіація».

Вправа «Айсберг» [5](20 хв.)

Необхідне оснащення:плакат з малюнком айсбергу, маркери (6 шт.), папір А-1, А-3 (6 шт.)

Хід вправи

1 етап. „ Що таке конфлікт?”

Ведучий заздалегідь на великому аркуші малює айсберг. Співвідношення надводної та підводної частин 1 до 10. Цей малюнок він розміщує на дошці.

Ведучий пропонує учасникам назвати головні ознаки, що характеризують айсберг. Відповіді він записує маркером чорного кольору під айсбергом, зліва (наприклад: крижаний, великого розміру, невідомий…).

Далі ведучий запитує:

· як можна уникнути небезпеки від зіткнення з айсбергом? (Відповіді на це запитання ведучий записує маркером червоного кольору на верхній частині малюнку)

· чи можна порівняти айсберг з конфліктом?

· яка із ознак айсберга найбільш притаманна конфлікту?

· яка із пропозицій щодо уникнення зіткнення з айсбергом може бути застосована по відношенню до конфлікту?

На малюнку, праворуч, ведучий помічає відповіді на останні 2 запитання.

Далі у великому колі обговорюється ефективність кожного із запропонованих способів:

· які ризики чекають при використанні кожного з методів?

· що можна зробити, щоб уникнути названих ризиків?

Ведучий підводить до висновку: перш за все треба, вивчити айсберг, а стосовно конфлікту, перш, ніж розв’язувати, конфлікт,  його треба вивчити.

Ведучий записує на плакаті:

                               Важливо вивчити (що саме?)

В айсбергу

У конфлікті

і записує відповіді учасників у відповідній колонці. Наприклад:

Айсберг	Конфлікт (аналогії характеристик айсберга)
- розмір - швидкість руху - …	- Причини - як довго триває …

По закінчені ведучий проводить обговорення.

´ Запитання для обговорення

· для чого ми розглядали айсберг?

· як ці знання можуть допомогти нам в трансформації конфлікту?

 

Важливий висновок:

Більшість конфліктів знаходиться на цьому рівні і ми не можемо побачити все на поверхні!

 

В кінці етапу ведучий дає визначення поняття «конфлікт».  Слово „конфлікт” латинського походження і має значення боротися разом.

Конфлікт[6] ( від лат. conflictus) зіткнення. Крайнє загострення суперечностей, зіткнення несумісних один з одним тенденцій у свідомості одного індивіда, у міжособистих  взаємодіях або стосунках індивідів або груп. Воно пов’язане з гострими негативними емоційними  переживаннями. Конфлікт -  це противоборство, під час якого учасники наносять один одному взаємні моральні, матеріальні, фізичні та психологічні збитки. 

2 етап. Як розв’язувати конфлікти? (Розігрування ситуації)

Ведучий звертається до учасників:

„Серед характеристик конфлікту ми визначили таку ознаку як причина його виникнення.

Які, на вашу думку, причини визивають конфлікти?”

Відповіді ведучий записує на плакаті. Наприклад:

- різні інтереси

- непорозуміння

- різні цінності

- порушення норм

- недовіра

- …

Потім ведучий пропонує учасникам пригадати будь-яку конфліктну ситуацію і розіграти її. Ситуація має показати причини конфлікту і його розв’язання.

Підготовка до розігрування ситуацій проходить в малих групах. Після підготовки ситуації розігрують перед всіма учасниками протягом  15 хв.

Після розігрування ведучий пропонує вийти з ролей і проводить обговорення:

- як почувалися ті, хто грали ролі?

- які причини визвали конфлікти, що були представлені?

- як відбувалось розв’язання конфлікту?

- які етапи трансформації конфлікту були показані? (ведучий записує на плакаті «Етапи розв’язання конфлікту» відповіді учасників). Аргументуйте, будь ласка, доцільність…

- які із навичок ефективного спілкування, які ми вже вивчили, були застосовні при розв’язанні конфліктів? (я-висловлювання; активне слухання)

Ведучий звертає увагу, що нарівні з навичкою активного слухання при розв’язанні конфліктів використовується переформулювання. Застосування переформулювання допомагає «понизити рівень води». Що дозволяє краще бачити конфлікт.

На наступному етапі ведучий пропонує учасникам об’єднатися в пари і відпрацювати навичку переформулювання. (5 хв.)

Для виконання завдання учасник № 1 впродовж 2 хв. Робить коротке повідомлення про будь-яку важливу подію в своєму житті. Учасник № 2 (той хто слухає) переформулює це повідомлення (2 хв.).

По закінченні учасники повідомляють про свої враження, наводять приклади переформулюваннь.

Завершальним етапом є наступна робота, що виконується в 3 х- (або 6, в залежності від кількості учасників) групах.

Завдання:

перша (або 1/3)	–	назвати способи, методи, навички, які важливо застосовувати, щоб запобігти (уникнути) конфлікту
друга (або 2/4)	–	сформулювати необхідні умови, правила, яких важливо дотримуватись при розв’язанні конфлікту
третя (або 3/6)	–	назвати етапи трансформації (розв’язання) конфлікту

Завдання виконується протягом 10 хв., після звершення групи демонструють плакати, коментують їх.

В кінці ведучий звертає увагу на інформаційні матеріали та проводить обговорення результатів роботи.

´ Запитання для обговорення

· що вам дало виконання завдання?

· як отриманні знання ви використаєте в житті?

 

 

VI. &  Підсумки третього заняття (5 хв.)

Ведучий звертається до учасників із пропозицією назвати, на які з питань, які були визначені під час очікування, вони отримали відповіді.

                  

 

 

---

Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 599; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

⇐ Предыдущая123456789Следующая ⇒

---

Мы поможем в написании ваших работ!