Рекомендовані мінімальні параметри щільової підлоги



Групового станка

Група тварин

Показники

ширина підлоги, м мінімальна площа підлоги на 1 станок, кг
Відлученні поросята 0,8…1,0 1,0…1,2
Відгодівельне поголів’я і ремонтний молодняк 1,0…1,2 1,8…2,2
Дорослі свині 1,0…1,4 2,5…3,0

Таблиця 66

Рекомендовані параметри решіток щілиної підлоги

Група тварин

Ширина, мм

щілин планок
Поросята-сисуни 10…12 до 20
Відлученні поросята 17…20 до 30
Відгодівельне поголів’я 20…25 до 40
Дорослі свині 25…30 до 50

У свинарниках-маточниках при обладнанні відкритих каналів для прибирання гною використовують скребкові транспортери ТСН-160, ТСН-3Б і ТСН-2Б. Горизонтальний транспортер подає гній до нахильного і з нього в автосамоскиди або тракторні самоскидувальні причепи.

Для прибирання гною з-під щілинних підлог також застосовують гідравлічні системи. Гній у каналах змивають за допомогою змивних насадок, установлених на початку каналу або через 10…20 м. Вода під натиском 0,5 МПа надходить через розподільчу сітку із змивної магістралі.

Розроблена також безканальна змивна система, яка передбачає кожний змив гною водою з зони дефекації свиней спеціальними пристроями з форсунками при тиску більше 1 МПа. При цьому зона дефекації розташована у станку нижче лігва на 0,05…0,16 м. Змитий гній стікає у каналізаційну систему, з неї – у самостічний магістральний колектор з азбоцементних труб діаметром не менше 0,4 м.

Широке розповсюдження одержала самостійна система видалення гною з свинарників. Вона проста у роботі, відповідає ветеринарно-санітарним вимогам і витрати води у неї набагато менші, ніж у гідравлічній.

Поверхня щільової підлоги повинна бути придатна для пересування, крім того, через щілини без ускладнення повинен проходити гній. Наприклад, профілі 4 та 9 не забезпечують оптимального                                  функціонування (рис. 76).

Рис. 76. Профілі щільової підлоги

 

Свіжий свинячий гній вносити у ґрунт не бажано, його слід піддавати переробці. Існують такі засоби переробки рідкого свинячого гною:

· розподіл на тверду і рідку фракції з метою використання кожної в якості добрива;

· біологічна обробка рідкої фракції методом аерування для зниження біологічної потреби у кисні. Потім її використовують для зрошування полів або при необхідності скидають у місцеві водоймища;

· спеціальна біохімічна і теплова обробка фекалій для використання у якості кормового продукту;

· виготовлення торфогнойовомінеральних компостів. Розподіл гною на фракції проводять з допомогою механізованої поточної лінії, яка складається з віброгрохоту ГІЛ-32, шнекового преса ВПО-20, насоса НЖН-200, змішувача лопатевого, транспортера стрічкового.

Тверду фракцію гною вологістю 65…70% складають у бурти, на 3-й день у них починається біотермічний процес, температура при цьому підвищується до 70°С і утримується на такому рівні протягом 3 міс. За цей час гинуть гельмінти, втрачають схожість насіння бур’янів. Тверду фракцію можна також змішувати з торфом і мінеральними добривами для приготування компостів. У рідкій фракції залишається 2…3% твердих часток гною і 30% яєць і личинок гельмінтів. Тому її не можна використовувати у необробленому вигляді.

Механізація водопостачання ферм і напування свиней. Свинарська ферма (комплекс) повинен бути забезпечений водою питної якості, яка відповідає вимогам діючого стандарту «Вода питна».

Піднімання і подавання води здійснюють відцентровими і вихровими насосами та іншими водопідіймальними пристроями. Більш надійними у роботі є занурювальні електронасоси. Промисловість постачає автоматичні водопідіймальні установки ВУ-5-30 з вихровим насосом для шахтних колодязів (глибина до 15 м), виробничою спроможністю 5 м3/год., з тиском 30 м; ВУ-7-65 із занурювальними електронасосами для свердловин 150 мм і глибиною до 65 м виробничою спроможністю 7 м3/год.

Для подачі води для господарсько-питних потреб, ферму необхідно обладнати водопроводом. Для збереження запасів води і створення тиску у системах водопостачання ферм будують збірно-блочні металеві водонапірні башти типу БР-1 з металевими ємкостями і залізобетонними опорами. Ємкість баків першого типу веж становить 15 м3, 25 і 50 м3 при висоті їх встановлення 8…30 м, другого відповідно 100 м3, 200, 300 м3 і           18…30 м. При виборі баків і висоти встановлення водонапірних веж керуються кількістю обслуговуваного поголів’я одночасного                         розташування (табл. 67).

Таблиця 67

Добова потреба у воді, л

Група тварин Всього У т. ч. напування тварин
Кнури-плідники 25 10
Матки:    
супоросні і холості 25 12
підсисні 60 20
Відлученні поросята 2 2
Ремонтний молодняк 15 15
Свині на відгодівлі 15 6

 

Технологічні потреби включають приготування кормів, миття обладнання, прибирання виробничих приміщень, постачання в котли пароутворювання, прибирання гною гідравлічним методом.

Для напування свиней використовують самоочищувальні одно-чашкові автонапувалки і сискові, як вітчизняного виробництва так і закордоного (рис. 77).

 

 

      1                              2                                    3

Рис.77. Автонапувалки

1 – соскова напувалка; 2 – чашкова; 3 – сосково-кулькова.

 

Тиск води у системі водопостачання повинен бути не нижче                0,1 МПа. Температура води для поросят-сисунів і відлучених складає +16…20°С, для дорослих свиней у холодну пору року + 10…16°С, у теплу – не нормується.

Напувалки для поросят-сисунів закріплюють на висоті від підлоги 0,3 м, відлучених поросят – 0,45, для молодняку на відгодівлі – 0,45, дорослих маток і кнурів – 0,65…0,75 м. При груповому утриманні свиней соскові і чашечні напувалки (одна на 10…12 гол.), встановлюють над щілинною підлогою біля перегородки.

При індивідуальному утриманні підсисних свиноматок соскову напувалку встановлюють над годівницею, а чашкову – поряд, для поросят-сисунів – над щілинною частиною підлоги.

Кут установки соскових напувалок коливається в межах 15…45 градусів. При встановленні напувалки під 45 градусів вибирають максимально пропоновану висоту, а при встановлені під 15 градусів мінімально пропоновану висоту.

Обладнання для опалення і вентиляції свинарників. Свинарники повинні бути обладнані системою опалення і вентиляції для підтримання певних оптимальних параметрів повітря та його чистоти, температури і вологості.

Для подачі зовнішнього повітря у приміщення використовують вентилятори різних марок. У зимовий період притокове повітря нагрівають з допомогою електричних, парових і водяних калориферів, а також теплогенераторів ТГ-ІА, ТГ-1,5, ТГ-2,5А з виробничою потужністю відповідно 6, 10…15 і 15 тис. м3/год.

Комплекти припливно-витяжних установок ПВУ-4, ПВУ-6 і ПВУ-9 забезпечують автоматичне підтримання заданої температури повітря у приміщенні і регулювання повітрообігу залежно від зовнішньої і внутрішньої температур з продуктивністю подачі на притоці повітря відповідно 4, 6 і 9 тис. м3 год. (рис. 78).

В свинарниках-маточниках все частіше використовують електронагрівальні підлоги, килими і лампи. Площа підігрітої підлоги на станок 1,0…1,5 м2, температура поверхні підлоги – +30°С (±2) з наступним послідовним зниженням її при відлученні поросят до 22 С.

Рис. 78. Система вентиляції

 

Загальна потужність електронагрівального обладнання для свинарника-маточника на 120 станків становить 40 кВт.

Монтаж і використання машин та обладнання. Неправильний монтаж, незадовільне обслуговування є причиною значної кількості технічних неполадок, на усунення яких потрібні затрати праці, матеріалів і запасних частин. Через часті несправності технічних засобів погіршується технологія виробництва продукції.

Усі роботи з монтажу машин і обладнання здійснюють згідно з проектом і технічними умовами на монтаж, спеціальними вказівками. Машини встановлюють на підлозі, фундаментах або помостах і рамах, верхню площину яких перевіряють за рівнеміром. Монтаж машин і обладнання включає підготовку і встановлення їх на робочому місці, наладку на експлуатаційний режим.

На машинах повинні бути захисні огорожі усіх частин, що крутяться. Перед пуском у експлуатацію кожної машини необхідно ще раз оглянути всі рухомі частини, перевірити відсутність пошкоджень або сторонніх предметів на машині.

Особливо слід перевірити затяжку різьбових з’єднань, змащення всіх частин, які труться, і перевірити наявність мастильного матеріалу у мастильницях.

Електродвигуни повинні бути чистими і сухими, торці заліза електромагнітних пускачів – чистими від мастила.

Машини і установки спочатку обкатують на холостому ході, а потім під навантаженням, поступово збільшуючи його до номінального.

Після обкатки проводять технічний огляд машин і обладнання, перевіряють стан основних регулювань робочих органів машин, затяжку болтів, їх з’єднань і т.д. Прийняті до експлуатації машини, прилади і поточні лінії нумерують, заводять журнали технічних оглядів за їх роботою і ремонтом. Журнали оглядів і паспорти зберігають протягом всього строку служби машин і обладнання.

Технічне обслуговування машин і обладнання поділяють на щоденне ТО-1 і ТО-2. Перелік, зміст і методи виконання операцій технічного обслуговування, їх періодичність і працеємність, набір інструментів та приладів визначені в технічних картах, які є складовою частиною нормативно-технічної документації на експлуатацію обладнання. Машини і обладнання ремонтують у пунктах технічного обслуговування комплексу або ферми, у ремонтних майстернях або спеціальному ремонтному підприємстві.

На час експлуатації, обслуговування і ремонту машин, установок і поточних ліній на свинарських комплексах і фермах необхідно суворо дотримуватися правил техніки безпеки.

Р о з д і л 10


Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 283; ЗАКАЗАТЬ РАБОТУ