Ступінь розрідження сперми кнура з розрахунку одержання активних сперміїв з концентрацією 4 млрд/100 мл



Концент-

рація сперми, млн/мл

Активність сперміїв, бали

Концент-

рація сперми, млн/мл

Активність сперміїв,

бали

9 8 7 9 8 7
100 1 : 2 1 : 2 1 : 1 240 1 : 6 1 : 5 1 : 5
120 1 : 3 1 : 2 1 : 2 260 1 : 6 1 : 5 1 : 5
140 1 : 3 1 : 3 1 : 2 280 1 : 7 1 : 6 1 : 5
160 1 : 4 1 : 3 1 : 3 300 1 : 8 1 : 6 1 : 5
180 1 : 4 1 : 4 1 : 3 320 1 : 8 1 : 7 1 : 6
200 1 : 5 1 : 4 1 : 4 340 1 : 9 1 : 7 1 : 6
220 1 : 5 1 : 5 1 : 4 360 1 : 10 1 : 8 1 : 6

 

Сперму, що підлягає зберіганню, розріджують не більше ніж 1:2…1:3 і розміщують на зберігання. Перед використанням її розріджують синтетичним середовищем до необхідної концентрації.

До трьох діб сперму зберігають за температури 16…20°С у стерильному боксі-термостаті в скляних колбах або поліетиленових флаконах, які закривають целофаном чи пергаментним папером. При зберіганні в звичайних умовах колби або флакони на 2/3 заповнюють розрідженою спермою і герметично закривають. Під час зберігання сперму обережно перемішують не менше 2 разів на добу. За підвищення температури повітря вище 20°С у термос вкладають целофанові мішечки з льодом.

Утримання холостих та умовнопоросних свиноматок.Утримання холостих та умовнопоросних свиноматок може бути індивідуальним і груповим (10…12 голів у клітці). На неплемінних фермах доцільне групове утримання свиноматок з організацією вигульних майданчиків з твердим покриттям. Вигульні майданчики будують на одну технологічну секцію, що дає можливість утримувати свиноматок ізольовано (по клітках).

На великих промислових комплексах запроваджують індивідуальне утримання холостих і умовнопоросних свиноматок (рис. 44).

 

Рис.44  Станки для індивідуального утримання холостих та умовнопоросних свиноматок

Таке утримання має свій недолік – обмежується рух тварин, але це дає змогу контролювати переміщення свиноматок залежно від їх технологічного стану. Перевага цього методу – економне витрачання кормів, низькі затрати праці, полегшення праці обслуговуючого персоналу по догляду за тваринами. При цьому клітку монтують таким чином, щоб підлога мала нахил до каналу збору гною. Частину підлоги обладнують решітками, через які протоптується гній у канал. Ширина щілин решітки 2,0…2,5 см, а планок – 5,0…7,8 см. Індивідуальний метод утримання дозволяє запобігати конкурентній боротьбі тварин за корм та їх травмуванню. Площа клітки для утримання свиноматки повинна бути не менше 1,9 м2. Залежно від конструктивних рішень приміщень для утримання холостих свиноматок використовують дво- або чотирирядне розміщення кліток. Клітку для утримання свиноматки розділяють на зону відпочинку і зону дефекації.

Клітки обладнують різними типами годівниць та напувалок. Підлога має нахил 4…5%. Висота загорожі 100 см. Перегородка між клітками глуха, а з боку проходу – решітка.

При сухому типі годівлі годівниці розміщують з протилежного боку клітки від гнойового каналу. Годівля холостих свиноматок, як правило, дворазова. Фронт годівлі на одну голову повинен бути 40…45 см. Для напування краще використовувати соскові або піпеткові напувалки. Соскову напувалку закріплюють на висоті 75 см від підлоги.

Для прибирання гною використовують гідрозмив або видалення гною самопливом. При видаленні гною з гнойового каналу використовують транспортери ТС-1, ТСН-ЗБ і ТСН-2.

У приміщеннях необхідно підтримувати такі зоогігієнічні параметри: температура 10…16°С, відносна вологість 70…75%, вміст аміаку не більше 0,026%, вуглекислого газу 0,3%, швидкість руху повітря не повинна перевищувати 0,2…0,3 м/с.

Для створення оптимального мікроклімату використовують різні типи електрокалориферів, теплогенераторів, припливно-витяжну вентиляцію, установки системи «Клімат» та ін.

Норма обслуговування холостих і поросних свиноматок на промислових фермах 300…400 голів на одного працівника. Утримання повинно передбачати мінімальне переміщення тварин після осіменіння. На невеликих фермах свиноматок утримують групами в групових клітках висотою 1,1 м. Клітки монтують із решіток з щілинами 10…12 см. Перегородки між клітками в зоні відпочинку глухі.

Визначення охоти та осіменіння свиноматок. Своєчасне визначення охоти у свиноматок – одна з головних умов їх раціонального використання.

Стимуляція охоти починається зі створення умов для контакту свиноматки і кнура, хоча б рильцями. Кнур повинен бути статевозрілим (віком не менше 9 місяців), активним, проявляти зацікавленість до свиноматки. Коли кнур стоїть перед свиноматкою, для виявлення еструса, можливо виконувати наступні види стимуляції (рис. 45).

Рис. 45  Контроль охоти (перший етап)

Здавлювати і піднімати шкіру у паху, постукувати по вимені (рис.46).

          

 

Рис.46 Контроль охоти (другий етап)

Штовхати або ударяти по генітальному отвору стиснутим кулаком. Завершує контроль тест «наїздника». Якщо свиноматка дозволяє зробити садку, це означає, що вона знаходиться в стані охоти і готова до                    осіменіння (рис. 47).

Рис.47   Контроль охоти (третій етап)

Найбільш надійним методом виявлення статевої охоти у свиноматок є використання кнурів-пробників.

У більшості свинарських господарств кнура-пробника повільно проганяють по проходу між станками для індивідуального і групового утримання свиноматок. У реагуючих на кнура свиноматок натискуванням на спину перевіряють наявність рефлексу нерухомості. Якщо при цьому вони стоять нерухомо, приймають позу, характерну для статевого акту і «насторожують вуха», то вважається, що свиноматка знаходиться в стані статевої охоти. В сумнівних випадках її випускають у прохід між станками і встановлюють наявність охоти в безпосередньому контакті з кнуром.

У деяких господарствах кнура-пробника впускають у станок для групового утримання свиноматок. За рефлексом нерухомості визначають наявність охоти. В сумнівних випадках кнура і свиноматку випускають у прохід між станками.

Свиноматок в охоті виявляють два рази на добу – вранці до годівлі й перед вечірньою годівлею або один раз на добу.

Свиноматок з ознаками охоти і наявністю рефлексу нерухомості переганяють в індивідуальні станки для осіменіння.

Рекомендації щодо оптимальних строків і кратності осіменіння свиноматок в одну охоту суперечливі.

Поведінка перед овуляцією (тривалість – 1…3 дні) Поведінка під час овуляції (тривалість від 1/2 до 3 днів)
· Набухла вульва червоного кольору (не завжди, більше поширене серед ремонтних свинок ) · Зменшується набухлість та червоність вульви
· Волога вульва (не завжди) · Виділяється секрет, але більш рідкий
· Пригнічений апетит · Спокійна поведінка
· Неспокійна поведінка · Злегка розставлені задні кінцівки, голова злегка нагнута, вуха припідняті
· Довірливе відношення до оператора · Дозволяє іншим свиноматкам стрибати на себе, успішно проходить тест «наїздника»
· Стрибають на інших свиноматок  
· Не допускає садки  

 

При дворазовому виявленні охоти свиноматок перший раз осіменяють через 12 год. після встановлення охоти і повторно через 12 год. після першого осіменіння. При одноразовому – безпосередньо після встановлення охоти (оскільки у деяких свиноматок вона могла розпочатися за 23 год. до встановлення охоти), а другий раз – через 24 год.

У практичному свинарстві використовують два способи штучного осіменіння свиней: заздалегідь розрідженою спермою, розроблений           В.К. Миловановим (BIT) і Т.М. Козенко (Інститут тваринництва НААН України), та фракційний, запропонований О.В. Квасницьким (Інститут свинарства НААН України).

Нині для штучного осіменіння свиней заздалегідь розрідженою спермою випускається поліетиленовий прилад (вітчизняного виробництва) ПОС-5 (рис. 48), а також прилади для осіменіння зарубіжного                виробництва (рис. 49).

Рис. 48. Прилад ПОС-5 для   штучного осіменіння свиней

 

При осіменінні свиноматок приладом ПОС-5 на флакон замість кришки нагвинчують катетер, який обережно вводять у піхву свиноматки. Перед введенням катетера зовнішні статеві органи тварини обробляють тампоном, добре змоченим розчином фурациліну (1:5000), а потім підсушують ватним тампоном чи серветкою. Після введення катетера флакон перевертають догори дном, піднімають вище спини тварини і утримують в такому положенні.

Сперма самопливом надходить в матку. Після введення сперми катетер обережно виймають і роблять легкий короткочасний масаж зовнішніх статевих органів свиноматки.

 

 
1 2

Рис. 49. Прилади для штучного осіменіння свиней

1 – тюбики для сперми кнурів; 2 – катетер з м’яким наконечником для осіменіння;       3 – катетер спірального типу.

3

 

Фракційний метод полягає в тому, що спочатку вводять не-розріджену або розріджену сперму, а потім наповнювач. Для осіменіння свиней цим методом використовують уніфікований прилад УЗК-5 конструкції                             О.В. Квасницькогом (рис. 50).

При осіменінні катетер вводять у піхву свиноматки, відкривають затискач флакона зі спермою і нагнітають у нього повітря. Після введення сперми затискач першого флакона закривають, відкривають затискач другого флакона і вводять наповнювач. Перед осіменінням наступної свиноматки змінюють катетер. Для штучного осіменіння свиноматок розроблений універсальний прилад УПОС, яким за одне осіменіння вводять по 50 мл сперми і 100 мл наповнювача, контролюючи дозу за градуйованою шкалою на флаконі (рис. 51).

           

Рис. 50.Уніфікований прилад УЗК-5 для штучного осіменіння свиней:

1 – захисний футляр; 2 – ручка; 3 – затискач; 4 – гумові трубки; 5 – гумові трубки для нагнітання повітря у флакони; 6 – пластикові катетери; 7 – запасний катетер у поліетиленовому чохлі; 8 – металевий катетер; 9 – з’єднувальні муфти; 10 – флакони; 11 – куля Рідчарсона.

 

Рис. 51. Універсальний прилад для штучного осіменіння свиней (УПОС):

1 – флакони; 2 – кришки для флаконів; 3 – з’єднувальні гнізда; 4 – затвор; 5 – позначення положень перемикача; 6 – штуцер; 7 – муфта катетера; 8 –катетер.

 

Останній вміщує 150 мл сперми і дає можливість штучно осіменити трьох свиноматок при заміні після кожного осіменіння катетера і флакона з наповнювачем. Використовуючи приклад УПОС, можна осіменяти свиноматок фракційним і нефракційним методами.

Підвищення ефективності осіменіння свиноматок.Заплідненість та багатоплідність свиноматок у більшості залежать від своєчасного осіменіння. Вільне парування категорично забороняється. Воно виснажує кнура, призводить до безсистемного парування і не дає можливості удосконалювати стадо.

В усіх невеликих господарствах слід застосовувати ручне парування, а у великих – штучне осіменіння. Але в цих випадках заплідненість свиноматок залежить від своєчасного осіменіння, а також здатності до запліднення яйцеклітин і сперміїв під час їх зустрічі в середній частині яйцепроводу. Найбільше яйцеклітин нагромаджується в яйцепроводах, а найвищу заплідненість спостерігають через 2…3 год. від початку овуляції (через 30…36 год. від початку охоти у молодих свинок та через 26…30 год. у дорослих свиноматок). Максимальне нагромадження та найвища здатність яйцеклітин до запліднення відмічаються протягом 6…18 год. після осіменіння. В перші ж години після осіменіння й перед закінченням першої доби після нього кількість і рухливість сперміїв у яйцепроводах значно зменшується. Вважають, що здатність до запліднення спермії втрачають раніше рухливості.

При осіменінні свиноматок у кінці охоти (більше, ніж через   10…12 год. після закінчення овуляції) більшість клітин уже гинуть або мають знижену здатність до запліднення. Якщо запліднення і відбувається, то значна кількість зародків гине на різних стадіях розвитку, а поросята, що народжуються, нежиттєздатні.

Найефективніше осіменяти свиноматок через 23…24 год. після початку охоти або за 10…20 год. до овуляції. Під впливом осіменіння овуляція прискорюється, в яйцепроводах знаходиться найбільша кількість повноцінних яйцеклітин, які зустрічаються з великою кількістю сперміїв, що мають високу здатність до запліднення. Для запліднення досить одного спермія.

 

Вимоги щодо ОСІМЕНІННЯ · Осіменяти необхідно тільки свиноматок і свинок з чітко вираженими ознаками охоти. · Весь бруд необхідно витерти сухою та чистою серветкою. · В плоский мішок зі спермою поміщається катетер. · Одна з половин вульви відводиться у сторону, наконечник катетера уводиться в середину. · Повільно двигайте катетер вдовж лінії спини, щоб не пошкодити сечові органи. · Ввівши катетер у вагіну на 15 см, його необхідно повернути навкруги (змазка). · Коли катетер увійшов у шийку матки, його слід повернути на пів обороти вліво (якщо оператор знаходиться по заду тварини) і одночасно з цим штовхнути у перед. Потягніть назад катетер, щоб переконатися, що він щільно сидить у шийці. · Тримайте сім’яну трубку так, щоб сперма вільно витікала. Не натискуйте на трубку. · Необхідно сісти верхом на свиноматку, обличчям до задньої частини. · Своїми ступнями та стегнами стимулюйте зону навкруги плечового поясу матки. ·  Не можна з силою вводити сперму. Це може стати причиною її витікання. Свиноматка сама визначить швидкість! · Гель для катетера не використовується, після осіменіння катетер одразу витягнути.   Якщо свиноматка (свинка) стала збудженою, стурбованою, це означає, що почав виділятися гормон стресу адреналін, і тому скорочення в матці припинились. В такому випадку необхідно зупинити і продовжити через 1/2…1 години, поки тварина не заспокоїться. Важливо вичекати час, залишивши матку у спокою.

Проникнення у яйцеклітину десятків і сотень статевих клітин кнура забезпечує яйцеклітину необхідним запасом енергії та біологічно активних речовин, прискорює розвиток зародка, підвищує зберігання ембріонів, багатоплідність та якість приплоду. Оскільки в більшості господарств свиноматок на стан охоти перевіряють не частіше 2 разів на добу (вранці і ввечері, приблизно через 12 год.), помилка у визначенні початку охоти може становити 11…12 год. Через це осіменяти їх слід через 10…18 год. після виявлення охоти.

На всіх великих свинарських комплексах свиноматок осіменяють штучно заздалегідь розрідженою спермою або фракційним методом. Виробнича перевірка обох методів виявила їх високу ефективність.

У результаті своєчасного виявлення охоти і осіменіння спермою високої якості заплідненість і плодючість тварин при штучному осіменінні не тільки не нижча, а у більшості випадків навіть вища, ніж при природному паруванні. Крім того, кількість кнурів зменшується в 5…10 разів.

У промислових стадах для підвищення заплідненості свиноматок при повторному їх осіменінні в одну і ту ж охоту рекомендується використовувати іншого кнура тієї ж породи (для одержання більш вирівняного приплоду), в племінних господарствах для повторного осіменіння використовують того самого кнура.

Після осіменіння до закінчення охоти свиноматку протягом трьох днів утримують в індивідуальному станку, якщо свиноматки утримуються групами.

В практичному свинарстві існують вимоги до відтворювальних параметрів маточного поголів’я, згідно яких ведеться контроль за якістю репродукції стада (табл. 25).

У більшості промислових господарств пороситься не більше 70% свиноматок, що були осіменені перший раз. Приблизно від 10…15% свиноматок, які опоросилися, одержують менше 8 поросят. Свиноматки виявляються маломолочними. Поросят від таких тварин забирають і підсаджують до більш молочних, а свиноматок відправляють на повторне осіменіння або вибраковують.

Таблиця 25


Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 378; ЗАКАЗАТЬ РАБОТУ