Значення відтворювальних параметрів і «точка прийняття рішення», вище і нижче якої необхідно виконувати контроль репродукції в стаді
| Параметри | Базовий стандарт | «Точка прийняття рішення» |
| Вік при першому паруванні | 210 днів | 220 днів |
| Інтервал між відлученням і осіменінням | 8 днів | > 12 днів |
| Періодичність прояву охоти | 21±3 дня | 10%>20% |
| Нерегулярний прояв охоти | 3% | >6% |
| Аборти | 1% | >2,5% |
| Холості свиноматки (виявлені перед опоросом) | 1% | >2% |
| Відсоток опоросу | 85% | 80% |
| Кількість поросят, які народилися живими, в гнізді (молоді свиноматки) | 9,5…10,5 | < 9,5 |
| Кількість поросят, які народилися живими, в гнізді (дорослі свиноматки) | 10,5…12,0 | <10,5 |
| Відсоток мертвонароджених поросят | 5% | >7,5% |
| Відсоток муміфікованих поросят | 1,5% | >3,0% |
| Показник «малочисельності гнізда» (для гнізд з 8 і менше поросят, живих чи мертвих ) | 12% | >25% |
Ембріональний розвиток поросят. Якщо осіменіння було проведено своєчасно і спермою високої якості, то запліднюються фактично всі дозрілі яйцеклітини (до 16…20). Відомі дані, що кількість дозрілих яйцеклітин може досягати 43. Але через несприятливі умови більш як 50% запліднених яйцеклітин гинуть на різних стадіях розвитку (в перші 20…30 днів). Через це фактична багатоплідність завжди менша потенційної. Із-за порушення строків осіменіння та незадовільної якості заплідненість свиноматок знижується ще більше, а іноді запліднення не відбувається взагалі.
Запліднення починається контактом яйцеклітини з оточуючими її в яйцепроводі сперміями та утворенням взаємного обміну речовин, у результаті цього через оболонку яйцеклітини спочатку проникають поодинокі спермії, а потім їх кількість збільшується. Завершується процес злиття ядер одного спермія і яйцеклітини їх взаємною асиміляцією, утворенням нової клітини (зиготи) та початком поділу останньої. Зигота являє собою якісно нову клітину, що несе в собі спадкові ознаки батьків.
|
|
|
За даними ряду дослідників при осіменінні свиноматки змішаною спермою кнурів різних порід у приплоді знаходиться більше потомства кнура відмінної від свиноматки породи. Вибірковість запліднення зумовлює життєздатність зиготи, її розвиток і стійкість проти зовнішніх впливів.
Чим більше відрізняються умови життя кнура і свиноматки, тим більше біологічних відмін виникає між яйцеклітиною й спермієм і тим вища життєздатність зиготи, ембріона та новонародженого потомства. Відомо також, що багатоплідність свиноматок і життєздатність потомства при спорідненому паруванні значно знижується, а при паруванні тварин різних порід або ліній однієї породи – підвищується. Враховуючи це, у великих спеціалізованих товарних господарствах одержують помісних або гібридних поросят.Етапи розвитку ембріона з моменту овуляції до народження наведені на рис. 52.
|
|
|
На третю добу після запліднення зигота, що ділиться, опускається з яйцепроводу у кінцеву частину рогів матки. Тут вона швидко збільшується в об’ємі. Захисна оболонка, що оточує зиготу, на п’яту-шосту добу проривається, і зародок потрапляє під безпосередню дію стінок рогів матки. В цей період він дуже чутливий до найменших нейрогуморальних порушень, недоліків у годівлі та утриманні свиноматки.
У зв’язку з біологічною різницею об’єднаних яйцеклітин і сперміїв, а також з інших причин розміщені поряд в рогах свиноматки зародки знаходяться на різних стадіях розвитку. Несприятливі зовнішні умови, а, можливо, і токсичні продукти життєдіяльності сусідніх зародків пригнічують менш розвинуті, які гинуть і поступово розсмоктуються. Зародки, що збереглися, з 5-го по 15…20-й день розвиваються за рахунок поживної рідини, яка виділяється слизовою оболонкою рогів матки. Частковий зв’язок їх з нею встановлюється лише на 22-у добу, а утворення плаценти закінчується на 35-у добу розвитку ембріонів. Надалі зародки швидко збільшуються у розмірах (табл. 26).
| 1 день – овуляція і запліднення; 10-13 день – ембріони ростуть і просуваються до рогів матки; 13 день – свиноматка усвідомлює поросність; 10-14 день – виробляється жіночій гормон естроген. Якщо в кожному рогу матки немає хоча б двох ембріонів, свиноматка прийде в охоту; 14-15 день – виникає контакт між маткою і мембраною зародка (імплантація); 15 день – збільшення активної гіперемії у точках контакту; 16 день – починає стукати серце ембріона; 20 день – розвивається плацента; 30 день – розвиваються органи ембріона; 35 день – довжина ембріона – 4 см, вага – 4,9 г; 42 день – довжина ембріона – 12,5 см, вага – 22 г; 63 день – починається формування черепу, хребта та кісток; 115 день – народження поросят. |
Рис. 52. Етапи розвитку ембріона з моменту овуляції до народження
|
|
|
Таблиця 26
Розвиток ембріона свині
| Вік, днів | Маса одного ембріона, г | Склад тіла ембріона, % | |||
| вода | жир | протеїн | зола | ||
| 36 | 4,0...6,5 | 92...94 | 0,5...0,7 | 5,6...6,0 | 1,4...1,6 |
| 63 | 140...180 | 90...92 | 0,8...1,1 | 7,0...8,0 | 1,8...2,0 |
| 91 | 520...650 | 82...85 | 1,1...1,2 | 9,0...10,5 | 2,2...3,4 |
| 112...114 | 1000...1400 | 80...82 | 1,2...1,5 | 12,5...15,0 | 3,7...4,3 |
Неповноцінна годівля та утримання свиноматок в тісноті у перші місяці поросності призводять до загибелі зародків і появи при опоросі великої кількості мертвонароджених поросят.
|
|
|
Після утворення плаценти, між організмом матері і плода встановлюється інтенсивний обмін речовин. Внаслідок наявності великої кількості ворсинок і крипт, утворена площа плаценти в багато разів перевищує поверхню тіла матері.
В результаті складних ферментативних реакцій у плаценті поживні речовини, що надходять з кров’ю матері, перетворюються в таку форму, яка легко засвоюється плодом. Крім того, плацента є бар’єром, що вибірково затримує шкідливі речовини.
Утримання поросних свиноматок. Після осіменіння свиноматок рекомендують не менше двох-трьох днів утримувати у вузьких індивідуальних станках, обладнаних годівницями і напувалками.
Надалі, залежно від прийнятої у господарстві технології, поросних свиноматок продовжують утримувати в індивідуальних станках або переводять в інше приміщення, де їх розміщують невеликими групами (по 10…12 тварин).
На сучасному етапі ведення галузі свинарства існують різні технології утримання свиноматок залежно від технології годівлі (рис. 53-56).
Рис. 53 В цехах для утримання поросних свиноматок переважають індивідуальні станки. Підлога в індивідуальних станках, як правило, частково решітчаста
Рис. 54 Електрона годівля свиноматок – свиноматка ідентифікується за допомогою транспондера в роздатчику кормів і, відповідно, отримує фіксований раціон
Рис. 55 Система «Біо-фікс» роздає корм у відповідний час. Таким чином, усі свиноматки годуються одночасно
Рис. 56 Комбінація: кормомісце – місце для відпочинку свиноматки. Свиноматки можуть заходити у відокремлений бокс, щоб відпочити від домінуючих свиноматок
Діагностика поросності свиноматок. Навіть при високому рівні техніки осіменіння частина свиноматок залишається незаплідненою. Таких тварин необхідно своєчасно виділити для повторного осіменіння.
Існують декілька методів діагностики поросності свиноматок. Визначити поросність можливо за допомогою кнура-пробника, ректальною пальпацією, ультразвуковою діагностикою, та скануванням (табл. 27).
Таблиця 27
Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 689; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!