Годівля свиноматок різного фізіологічного стану
Ефективність відтворення та продуктивність свиноматок значною мірою залежать від рівня їх забезпечення необхідними поживними і біологічно активними речовинами.
Найвищої продуктивності свиноматки досягають при нормованій і диференційованій годівлі згідно з їх виробничим використанням. Свиноматка повинна постійно перебувати в стані заводської вгодованості. Після підсисного періоду її вгодованість часто знижується. Тому для холостих свиноматок з поганою вгодованістю норми годівлі треба збільшувати на 15…20%. Але в цей період необхідно стежити, щоб не було ожиріння тварин, яких використовують для відтворення, бо жирні тварини погано запліднюються. У них часто спостерігають ембріональну смертність поросят або поросята народжуються малих розмірів. Молочність у таких свиноматок різко знижується.
Встановлено, що посилена годівля, яка не спричиняє ожиріння, позитивно впливає на овуляційний процес та багатоплідність. Після відлучення поросят така годівля скорочує сервіс-період та забезпечує підвищення багатоплідності у наступному опоросі. Високоенергетичний раціон прискорює появу у свиноматок статевої охоти на 3…13 днів раніше.
Рівень годівлі свиноматок повинен змінюватися залежно від раціону, який використовують, та вгодованості самих тварин. У свинарстві при складанні раціонів обов’язково потрібно балансувати їх за такими амінокислотами, як лізин, метіонін, триптофан, цистин та повністю забезпечувати потребу в мінеральних речовинах і вітамінах. У складі оптимального раціону повинно бути близько 12% клітковини в перерахунку на суху речовину.
|
|
|
Біологічні особливості будови органів травлення свиней дають можливість згодовувати їм велику кількість соковитих і зелених кормів, які позитивно впливають на фізіологічний стан тварин, підвищують відтворювальну здатність та забезпечують одержання здорового молодняку. Використання соковитих і зелених кормів забезпечує різноманітність раціонів за всіма компонентами і полегшує організацію нормованої годівлі свиноматок з метою запобігання їхньому ожирінню. На практиці, як правило, молодих зростаючих і дорослих маток годують одним раціоном. Відсутність диференціації в годівлі молодих і дорослих поросних маток при достовірних розходженнях у живій масі й очікуваній багатоплідності пояснюється витратами на приріст у ростущих свинок за перший цикл відтворення близько 30 кг і за другий – 20 кг. Загальний приріст ваги за період поросності повинен становити у дорослої матки близько 40…45 кг, а в маток до 2-х років – 50…55 кг. Протягом поросності варто вести постійне спостереження за вгодованістю свиноматок. При інтенсивному веденні свинарства маточне поголів’я повинне мати живу масу: свинки при осіменінні, у віці 8…9 міс., 120…140 кг, дорослі матки – 160…180 кг, на 84-й день поросності свинки 140…160 і дорослі – 180…200 кг і перед опоросом свинки – 170…190 і дорослі – 220…240 кг.
|
|
|
Часто однієї із причин низької вгодованості поросних маток, навіть при годівлі за рекомендованими нормами, що, є незадовільні умови утримання – низька температура й підвищена вологість у свинарниках. Установлено, що при температурі навколишнього середовища у свинарниках для поросних маток нижче 17°С, норму їхнього енергетичного харчування варто підвищувати на 1,5…2 МДж обмінної енергії на кожний градус залежно від вгодованості. Оцінка вгодованості свиноматок наведена на рисунку 67.
| 
| 
| 
| 
| ||
| Виснажена: впала хвостова частина, виступає хребет, ребра | Середня вгодованість: хребет все ще виступає, ребра закриті, але не повністю, продивляється тазова кістка. | Добра вгодованість: задовільно закритий хребет, крижі, ребра. Тазова кістка не продивляється, але прощупується при натисканні рукою. | Підвищена вгодованість: хребет, крижі, ребра не виступають. Тазова кістка не прощупується. | Ожиріння: товстий шар шпику на хребті, крижах, ребрах. | ||
| Ризик:
Виразки кінцівок, відсутність охоти, аборти, постійне ушкодження травної системи, підвищене споживання кормів. | Бажана вгодованість | Ризик: Проблеми з опоросами, ММА (мастит метрит агалактія), підвищене споживання кормів. | ||||
Рис. 67. Оцінка вгодованості свиноматок
Для відновлення вгодованості поросних маток необхідно норми годівлі підвищувати з розрахунку 0,44 ЕКО або 4,4 Мдж обмінної енергії на кожні 100 г середньодобового приросту маси, а при ожирінні норми знижують на аналогічну величину.
Годівля поросних і холостих свиноматок. Різні рівні годівлі маток холостих, поросних у перші 84 дні й в останні 30 днів забезпечують за рахунок згодовування різної кількості сухого корму при однаковій концентрації в ньому енергії й поживних речовин (табл. 28).
Таблиця 28
Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 1218; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!