Відгодівельні якості свиней на контрольній відгодівлі
За даними Березовського М.Д., Топіхи В.С., Войтенко С.Л.,
Лугового С.І., Коваль О.А., Рибалко В.П.)
| Показники | Порода | В серед-ньому | |||||||
| ВБ | ВБ (ЗС) | М | ВЧ | ПМ | УМ | ЧБП | ДУСС | ||
| Вік досягнення живої маси 100 кг, днів | 183 | 178 | 185 | 186 | 181 | 179 | 191 | 177 | 181 |
| Середньодобо-вий приріст, г | 731 | 768 | 701 | 702 | 720 | 788 | 725 | 788 | 740 |
| Витрати корму на 1 кг приросту, к.од. | 3,8 | 3,5 | 4,1 | 4,1 | 3,8 | 3,4 | 3,8 | 3,5 | 3,75 |
Таблиця 8
Витрати кормів на виробництво 1 ц свинини та яловичини
(при інтенсивній відгодівлі)
| Показники | Вид тварин | |
| свині | ВРХ | |
| Маса тварин, кг: | ||
| на початку відгодівлі | 30 | 30 |
| у кінці відгодівлі | 120 | 450 |
| Загальний приріст, кг | 90 | 420 |
| Маса туші, кг | 96 | 270 |
| Витрати кормів: | ||
| на 1 кг приросту, к. од. | 4 | 7 |
| на 1 ц туші, ц к. од. | 5,8 | 10,9 |
| Частка концкормів у раціоні, % | 80 | 66 |
| Витрати концкормів на 1 ц туші, ц к. од. | 4,6 | 7,2 |
Забійні та м’ясо-сальні якості свиней. Забійний вихід – це відношення забійної маси до передзабійної живої маси тварини після 24-годинної витримки у відсотках. Забійна маса включає в себе масу туші без крові, голови, шкіри, кінцівок по зап’ясні та скакальні суглоби, без внутрішніх органів.
При приготуванні бекону, окостів, корейки, шпику шкіру з туші не знімають, тому у забійну масу включають масу туші зі шкірою, нирками, нирковим жиром, голови з вухами, кінцівки по зап’ясний та скакальний суглоби.
|
|
|
Залежно від віку та вгодованості свиней, породи і типу годівлі забійний вихід становить 70…85%, що на 20…25% вище, ніж великої рогатої худоби та овець (табл. 9).
Таблиця 9
Забійні якості та м’ясо-сальні якості свиней
Різних напрямків продуктивності (жива маса 100 кг)
(за даними М.Д. Березовського, В.С. Топіхи, С.Л. Войтенко,
С.І. Лугового, О.А. Коваль)
| Показники | Породи свиней | |||||||
| ВБ | ВБ (ЗС) | М | ВЧ | ПМ | УМ | ЧБП | ДУСС | |
| Забійний вихід, % | 70,2 | 68,2 | 67,1 | 68,9 | 69,7 | 70,9 | 70,5 | 81,1 |
| Довжина напівтуші, см | 97,5 | 98,0 | 94,0 | 90,0 | 100,0 | 98,0 | 98,2 | 95,2 |
| Товщина шпику на рівні 6-7 грудних хребців, мм | 29,0 | 24,0 | 38,0 | 35,1 | 28,1 | 26,0 | 28,0 | 19,7 |
| Площа «м’язового вічка», см2 | 26,0 | 34,0 | 25,7 | 24,2 | 31,1 | 28,2 | 31,8 | 38,2 |
| Маса задньої третини напівтуші, кг | 10,3 | 11,0 | 10,2 | 10,1 | 11,6 | 11,3 | 12,1 | 11,0 |
| Вихід м’яса з туші, % | 58,6 | 64,0 | 56,3 | 55,8 | 61,7 | 61,2 | 62,1 | 64,0 |
| Вихід сала, % | 30,4 | 24,1 | 33,7 | 33,7 | 28,0 | 28,0 | 27,0 | 23,3 |
| Вихід кісток, % | 11,0 | 11,9 | 10,0 | 10,5 | 10,3 | 10,8 | 10,9 | 12,7 |
Найбільший вихід, який відмічають у літературі, – 88…90% (порода дюрок). При беконній та м’ясній відгодівлі він буде менший (70…75%), а при відгодівлі до жирних кондицій – 80…82% і більше. Кількість кісток у тушах свиней у 2,5 рази менша. При забої свиней одержують найвищий вихід їстівної забійної продукції (вище в середньому на 25% порівняно з іншими сільськогосподарськими тваринами).
|
|
|
М’ясні якості свиней визначають співвідношенням у тушах м’язової, жирової та кісткової тканин (табл. 10, 11).
Таблиця 10
Морфологічний склад туш свиней
різних напрямків продуктивності, % (жива маса 100 кг)
| Тканина | В середньому | М’ясні | Універсальні | Сальні |
| М’язова | 55,2 | 53,8 | 53,8 | 49,6 |
| Жирова | 35,0 | 27,9 | 36,5 | 40,8 |
| Кісткова | 9,8 | 10,0 | 9,7 | 9,6 |
Таблиця 11
Співвідношення тканин у тушах сільськогосподарських тварин, %
| Туша | Тканина | ||
| м’язова | жирова | кісткова | |
| Свині | 55,8 | 34,4 | 9,8 |
| ВРХ | 66,8 | 9,4 | 23,8 |
| Вівці | 63,3 | 12,8 | 23,9 |
| Кроля | 70,8 | 2,9 | 26,3 |
| Птиці | 67,4 | 6,7 | 25,9 |
Жирова тканина утворює м’ясо висококалорійне, ніжне, ароматне, але надмірна кількість жиру в свинині веде до відповідного зменшення вмісту білка і кінець-кінцем до зниження його харчової цінності. Підшкірний жир (шпик) складається з 92…94% жиру, 4,0…4,5% води і 1,3…1,5% неплавного залишку строми (табл. 12).
Таблиця 12
|
|
|
Склад жирової тканини, %
| Вид тварин | Жир | Вода | Білок |
| Велика рогата худоба | 87…94 | 5…11 | 1,0…1,8 |
| Вівці | 87…95 | 4…11 | 1,0…1,8 |
| Свині | 90…97 | 3…7 | 0,3…1,5 |
| Свині (шпик) | 90…94 | 5…7 | 1,0…2,0 |
Поживність 1 кг – 37 663 кДж. Температура плавлення 30…40°С. У свинині, як і в інших видах м’яса, містяться жирні кислоти, співвідношення яких визначає смак, щільність і колір жиру, прозорість бульону, інші органолептичні властивості жиру і головне – його поживну цінність.
У м’ясі свинини містяться азотисті і безазотисті екстрактивні речовини (до 3% від маси м’язової тканини), які посилюють травну функцію шлунково-кишкового тракту людини, сприяють кращому засвоєнню їжі, надають м’ясним стравам специфічного смаку і аромату.
Визначають також колір, температуру плавлення жирової тканини, її консиситенцію, йодне число.
У тушах свиней порівняно з іншими сільськогосподарськими тваринами знаходиться найбільша кількість їстівних сухих речовин.
Хімічний склад м’яса залежить від статі та віку свиней, їх напряму продуктивності, якості годівлі. М’ясо свиней оцінюють за співвідношенням зазначених у таблиці речовин, амінокислотним вмістом, білково-якісним показником (відношення оксипроліну до триптофану), вмістом ліпідів мускульної тканини (фосфоліпіди, холестерин, тригліцериди, ефіру холестерину та вільні жирні кислоти) і їх гістологічною структурою, наявність Fe, Zn, Sr, Cu, Pb.
|
|
|
Калорійність: в 1 кг свинини міститься 3160 ккал, яловичини – 1870, баранини – 2030, кролятини – 1990, курячого м’яса – 1830 ккал. Ніжність та соковитість м’яса залежать від вологоутримуючої його здатності. Інтенсивність кольору (м’ясо червоне) – водяниста свинина (PSE). У свинині велика кількість вітамінів В1, В2, В6, В3, В12, Р, Н.
Смакові якості м’яса зумовлені вмістом у ньому біологічно повноцінних білків, що є джерелом незамінних амінокислот.
У практиці при визначенні цінності м’яса та м’ясопродуктів кількість повноцінних білків оцінюють за вмістом триптофану та оксипроліну, а співвідношення Т:О є показником біологічної повноцінності білків.
Перетравна поживність речовин свинини становить 90…95%.
Незамінні амінокислоти: аргінін, валін, гістидин, ізолейцин, лейцин, лізин, метіонін, треонін, фенілаланін, триптофан.
Замінні амінокислоти: аланін, аспарагінова кислота, гліцин, глутамінова кислота, пролін, серин, тирозин, цистин.
М’ясо свиней використовують для приготування найрізноманітніших страв, у консервованому вигляді, тривалого зберігання.
Свиняче сало – високопоживний харчовий продукт, який містить такі незамінні жирні кислоти, як ліноленова та арахідонова, що входять до складу ядра клітини і впливають на відтворення потомства. Використовують свинину в різних країнах.
За поживністю, смаковими якостями, енергетичною цінністю свинина перевищує м’ясо інших сільськогосподарських тварин.
Рекордні показники продуктивності. Дорослі кнури-плідники досягають живої маси понад 500, свиноматки – понад 400 кг. Так, жива маса кнура-плідника Самоучка 3885, який належав племзаводу «Венцы Заря» Краснодарського краю, становила 530 кг, довжина тулуба – 189 см.
Кнур польсько-китайської породи (США, 1933р.) за кличкою Большой Билл важив 1157 кг, довжина його тулуба складала 2,75 м.
Від свиноматки великої білої породи Ясочки у держплемзаводі «Комсомолець» Миколаївської області за 12 опоросів одержали 153 живих нормально розвинутих поросят.
Забійний вихід при відгодівлі до жирних кондицій може становити до 90%. Вміст м’яса у тушах свиней породи п’єтрен при забої після контрольної відгодівлі досягав 66,9%. Спермою одного кнура-плідника можна запліднити понад 2000 свиноматок на рік.
Стресові фактори та їх вплив на продуктивність. Засновником теорії стресу є канадський вчений Г. Сельє, який у 1939р. висунув свою концепцію про стрес та загальний адаптаційний синдром. Стрес (анг. Stress – напруга) – це стан організму, що виникає у відповідь на дію неспецифічного фактора навколишнього середовища. Фактори, які викликають стрес, називають стрес-факторами. Стресорами можуть бути високі або низькі температури, спрага, голод, надмірне мускульне навантаження, шуми, транспортування. Коли стрес-фактор дуже сильний, то тварина гине. Але якщо її захисні сили не перемогли стрес, настає стадія резистентності.
За загальною реакцією на дію стресорів свиней поділяють на стрес-чутливих та стрес-стійких. У стрес-чутливих тварин більшість показників продуктивності при впливі стресора у середньому менша, ніж у стрес-стійких. У них відмічається зниження швидкості росту в адаптаційні періоди, нижчі показники багатоплідності, збереження тварин та їх потомства, підвищується захворюваність. Поряд із зниженням продуктивності свиней виникає погіршення якості свинини.
Стійкість проти стресів необхідно включати як основну селекційну ознаку при виведенні нових родин, ліній, заводських типів і порід.
Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 765; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!