Спермопродукція кнурів різних порід у 24-місячному віці



(за даними Кравченко О.О., 2010 р.)

Порода кнурів Об’єм еякуля-ту, мл Концент-рація сперміїв, млрд/мл Загальна кількість сперміїв в еякуляті, млрд Рухли-вість сперміїв, балів Запліднюва-ність свиноматок, %
Велика біла (ЗС)* 274,1 0,22 59,02 8,3 81,1
ЧБПП** 267,4 0,23 59,41 8,2 84,0
ДУСС*** 235,6 0,28 63,36 8,2 83,3

Примітка: *ЗС – зарубіжна селекція; ** ЧБПП – червона білопояса порода; 

*** ДУСС – дюрок української селекції «Степовий».

 

Після п’ятирічного віку кількість сперми починає зменшуватися, знижується концентрація сперміїв.

Режим статевого використання кнурів визначають залежно від їх віку, породи та індивідуальних особливостей. Для здорового молодого кнура в оптимальних умовах призначають одну садку через день. У господарствах із сезонною організацією парувальної кампанії для кнура допускають щоденні, а при річному рівномірному використанні на комплексах – одна-дві садки на тиждень.

Навантаження на кнурів-плідників при річному використанні у режимі 2 рази на тиждень при звичайному паруванні 50…70, а при штучному осіменінні – 300…500 свиноматок. Тривалість використання кнурів при такому режимі становить 2…3 роки.

У товарних господарствах слід підтримувати таку вікову структуру основних кнурів: 1…2 роки – 35%; 2…3 – 30; 3…4 – 20; старші 4 років – 15% до загального поголів’я. При штучному осіменінні свиноматок, кожен еякулят досліджують на якість за комплексом показників. При звичайному паруванні сперму кнурів слід перевіряти кожного місяця. Одним із способів оцінки племінних якостей кнурів є контрольна відгодівля потомства за загальною методикою.

Свинки у 3…4-місячному віці виявляють ознаки статевого збудження, однак їх статеві органи у цьому віці ще недостатньо розвинуті, яйцеклітини не дозрівають, а овуляція не виникає. Перша овуляція і статева охота у більшості свинок настає до 6…7-місячного віку, однак розвиток їх статевої системи ще не закінчується. Вік першого парування свинок впливає на репродуктивні якості їх у першому і наступних опоросах. Оптимальним є вік 8…9 місяців, жива маса 120…140 кг.

У свиней час запліднення не залежить від сезону року; від 5-місячного віку до 6…8 років через кожні 18…21 день послідовно проявляються три стадії статевого циклу – рівновага, збудження й гальмування. При цьому виникають глибокі зміни у фізіологічному стані всього організму. У стадії рівноваги (близько 10 днів) свиноматка веде себе спокійно і не реагує на кнура, у яєчниках жовті тіла розсмоктуються і починають розвиватися нові яйцеклітини, ростуть фолікули.

У стадії збудження (3…5 діб) гіпофіз виділяє гормон пролін А, що призводить організм свиноматки у стан підвищеної статевої активності. До кінця другої і початку третьої діб настає охота – період найвищого статевого збудження. У присутності кнура в свиноматки проявляється рефлекс нерухомості, вона допускає кнура до себе. Статева охота у молодих свиноматок триває 40…50 годин, у тих, що вже поросилися 50…60 год., овуляція відбувається відповідно через 24…30 год. від початку охоти. Тривалість овуляції 2…3 год. Після овуляції яйцеклітини зберігають здатність до запліднення протягом 6…8 годин. Одночасно з овуляцією стінки піхви, матки та яйцепроводів починають скорочуватися і виділяють слиз, що допомагає руху сперміїв у статевих шляхах і запліднюваності яйцеклітин. По завершенню овуляції охота у свиноматок продовжується ще близько доби, потім статеве збудження затухає.

Стадія гальмування настає під впливом гормонів, що секретуються жовтим тілом яєчників. Набряк статевих органів, виділення слизу, статеве збудження тварин поступово припиняються. Через 12 годин після закінчення охоти свиноматка не реагує на кнура.

Період від відлучення поросят до нового прояву свиноматкою охоти залежить від тривалості підсисного періоду, сезону року, зниження в теплу пору року, від годівлі і утримання. При відлученні поросят від свиноматок у кінці першого місяця підсосу (на 21…33-й день) абсолютна більшість свиноматок (81,4…80%) приходять в охоту через 10, а 58,7…76% – через 6 днів. При надранньому відлученні поросят – на 1…20-й день після опоросу, у зв’язку з інволюцією статевих органів прояв охоти у більшості свиноматок затримується.

Досягнення сучасної науки і результати кращих господарств свідчать, що підвищення інтенсивності використання свиноматок при однакових витратах коштів на їх утримання може забезпечити збільшення виходу поросят у 1,5 рази, що рівнозначно збільшенню маточного поголів’я на 30…35%.

Відгодівельні та м’ясні якості свиней. Відгодівельні якості свиней визначають величиною середньодобових приростів живої маси, віком досягнення товарної категорії та витратами кормів на одиницю приросту живої маси.

При повноцінній годівлі та задовільному утриманні підсвинки сучасних порід та помісі у 6…7-місячному віці досягають живої маси 100…120 кг, у зв’язку з чим передові спеціалізовані господарства виробляють з розрахунку на кожну тварину у стаді, враховану на початок року, 150 кг товарної свинини, або 15…25 ц у живій масі на одну свиноматку.

За даними авторів (табл. 7) середньодобовий приріст живої маси становив в середньому 740 г, скороспілість (вік досягнення живої маси                100 кг) – 181 день, витрати кормів на 1 кг приросту – 3,75 к. од.

Витратами кормів свині відрізняються від інших сільськогосподарських тварин. В оптимальних умовах на 1 кг приросту живої маси підсвинки використовують 4…5 к. од. і менше, про свідчать численні наукові дослідження і передова практика ведення галузі; дорослі тварини – 5…7 к. од. (велика рогата худоба та вівці при інтенсивній відгодівлі на 1 кг приросту витрачають 7…12 к. од. (табл. 8).

Таблиця 7


Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 215; ЗАКАЗАТЬ РАБОТУ