Показання до хірургічного лікування



При аналізі ключових статей було з'ясовано, що у пацієнтів з ХОЗЛ збільшений ризик післяопераційних легеневих ускладнень (3.0 для загальної хірургії і 4.7 для торакальной і абдомінальної хірургії484). Ризик може збільшитися відповідно до тяжкості ХОЗЛ, а також залежить від тривалості анестезії і характеру втручання485.

Висновки досліджень Рівень доказовості
Одні тільки легеневі чинники ризику не впливають на прогноз розвитку післяопераційних легеневих ускладнень. IV
ОФВ1 має низьку клінічну користь прогнозування післяопераційних легеневих ускладнень486-488. III  
Для оцінки ризику і планування лікування пацієнтів може використовуватися система комплексної інструментальної оцінки Американського товариства анестезіологів489 (АSА). IV  

Рекомендації:

Рекомендація Ступінь рекомендованості
R127 Остаточне клінічне рішення про доцільність хірургічного лікування повинне ґрунтуватися на консультації анестезіолога та хірурга, наявності супутньої патології, оцінки функціонального стану пацієнта і необхідності проведення хірургічного лікування. D
R128 Рекомендується щоб функція легень не була єдиним критерієм при оцінці стану пацієнтів з ХОЗЛ перед хірургічним лікуванням. Всебічні інструменти оцінки такі, як система оцінки ASA, є найкращими для оцінки ступеня ризику. D
R129 Якщо дозволяє час, медикаментозне лікування пацієнта повинне коригуватися застосуванням курсу пульмональної реабілітації, що може допомогти уникнути хірургічного втручання. D

Подальше спостереження за пацієнтами з ХОЗЛ

Лікування ХОЗЛ під час всього курсу буде розділено між фахівцями охорони здоров'я, які надають первинну і вторинну медичну допомогу.

Пацієнтам з симптомами легкого і помірного ступеня, а також тим, у кого немає частих загострень, допомога надаватиметься переважно на первинному рівні медичної допомоги. Спостереження за пацієнтами з важким перебігом хвороби також переважно здійснюватиметься фахівцями, які надають первинну медичну допомогу, але буде потреба і в доступі до вторинного рівня медичної допомоги, оскільки у пацієнтів, ймовірно, будуть часті загострення, що призводять до госпіталізацій. У таких хворих часто бувають проблеми з супутніми захворюваннями, що призводить до загострення ХОЗЛ і потреби в контрольованій довготривалій кисневій терапії.

У лікарів, які надають первинну медичну допомогу, є навички для оцінки симптомів пацієнтів відповідно до контрольних показників. Моніторинг розвитку хвороби дозволяє вчасно виявити розвиток ускладнень і потребу у вторинній допомозі або консультації інших фахівців (див. розділ щодо направлення до фахівців). Немає даних для вирішення питання про частоту спостереження за пацієнтами з ХОЗЛ, але ясно, що цей показник змінюватиметься під впливом окремих обставин і ступеня тяжкості хвороби пацієнта. Оскільки у деяких пацієнтів з ХОЗЛ погіршення відбувається швидше ніж у інших, важливо виявляти таких людей, тому що вони вимагатимуть лікування фахівцем.

Багато з рекомендацій в цьому розділі засновані на думці експертів, а не на результатах досліджень через нестачу доказів і труднощі у проведенні досліджень в цій області. Це не знижує цінність або важливість цих рекомендацій, оскільки вони впливають на якість лікування, і його результати важливі для пацієнтів з ХОЗЛ.

Висновки досліджень Рівень доказовості
Спостереження за пацієнтами з легким або помірним ХОЗЛ (ОФВ1>50 %) здійснюється переважно на рівні первинної медичної допомоги. IV
Для пацієнтів з важким перебігом хвороби і лікуванням, розмежованим між стаціонаром і командою первинної медичної допомоги, повинен бути стандарт передачі даних між етапами допомоги для забезпечення кращого клінічного ефекту. IV  
Пацієнти з важким перебігом хвороби, які вимагають втручання НІВ повинні регулярно оглядатися фахівцями. IV  
Рекомендація Ступінь рекомендованості
R130 Спостереження всіх пацієнтів з ХОЗЛ має включати: • виділення діагнозу ХОЗЛ під час запису і використання спеціальних кодів при внесенні до комп'ютерної бази даних; • запис показників спірометрії в діагнозі (як абсолютні величини, так і відсоток від норми); • рекомендації про припинення куріння; • запис вимірювання спірометричних показників (зменшення на 500 мл або більше за 5 років вказує на пацієнтів з швидким розвитком хвороби, яких необхідно додатково направити до фахівців і провести обстеження). D

Рекомендації:

R131 Пацієнти з легким або помірним перебігом ХОЗЛ повинні оглядатися принаймні один раз на рік або частіше якщо необхідно. При огляді необхідно з'ясувати питання, вказані в таблиці 12. D
R132 Для більшості пацієнтів із стабільним перебігом захворювання немає необхідності в регулярному огляді в умовах лікарні, проте необхідно за наявності показань мати можливість для швидкої госпіталізації. D
R133 Вперше виявлені пацієнти з важким перебігом ХОЗЛ повинні оглядатися принаймні двічі на рік, і особлива увага повинна приділятися питанням, вказаним в таблиці 12. D
R134 Пацієнти з важким перебігом захворювання, яке вимагає втручання, наприклад, довготривалу НІВ, повинні регулярно оглядатися фахівцями. D

Таблиця 12. Курація пацієнтів з ХОЗЛ при первинному огляді

  Легкий / помірний / важкий перебіг захворювання Дуже важкий перебіг захворювання
Частота Принаймні 1 раз на рік Принаймні двічі на рік
Клінічна оцінка · Куріння і бажання кинути; · Контроль адекватності симптомів: - порушення дихання (задишка) - витривалість при фізичних навантаженнях - частота загострень · Наявність ускладнень; · Ефект від застосування кожного препарату; · Техніка інгаляцій; · Потреба в терапевтичній допомозі і зверненні до фахівців; · Потреба в пульмонологічній реабілітації. · Куріння і бажання кинути; · Контроль адекватності симптомів: - порушення дихання (задишка) - витривалість при фізичних навантаженнях - частота загострень · Наявність cor pulmonale; · Потреба в довготривалій кисневій терапії; · Дієт-статус пацієнта; · Наявність депресії; · Ефект від застосування кожного препарату; · Техніка інгаляцій; · Потреба в соціальній допомозі і праце терапії; · Потреба в зверненні до терапевтичної допомоги і фахівців; · Потреба в пульмонологічній реабілітації.
Необхідні тести · ОФВ1 і ФЖЄЛ · ІМТ · Показник задишки за шкалою МДК · ОФВ1 і ФЖЄЛ · ІМТ · Показник задишки за шкалою МДК · SaO2

Лікування загострень ХОЗЛ

Визначення загострення

Загострення – це стійке посилення інтенсивності симптомів в порівнянні із зазвичай стабільним станом, при якому мінливість симптоматики перевищує повсякденну і особливо гостра на початку. Найбільш частими симптомами є: збільшення задишки, кашель, збільшення кількості харкотиння та зміна його кольору і характеру, наявність хрипів. Зміна інтенсивності цих симптомів часто вимагає корекції лікування.


Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 345; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!