GOLD - Global Initiative for Chronic Obstructive Lung Diseases (updated 2011)



Оцінка загострення заснована на анамнезі хворого, клінічних ознаках тяжкості, та деяких лабораторних аналізах (якщо вони доступні):

· тяжкість базується на ступені обмеження повітроноснихшляхів;

· тривалості погіршення або появі нових симптомів;

· кількості попередніх загострень (загальна кількість/госпіталізацій)

· наявність супутньої патології;

· лікувальний режим на сьогоднішній день;

· анамнез попередніх випадків застосування механічної вентиляції.

 

NICE 101. Chronic obstructive pulmonary disease. Management of chronic obstructive pulmonary disease in primary and secondary care. Jun 2010

Деякі загострення є помірними і пацієнти часто лікують їх вдома самостійно. Інші загострення серйозніші, оскільки несуть ризик смерті, і вимагають госпіталізації. Багато чинників можуть використовуватися для оцінки тяжкості загострення, але потрібно враховувати, що всі ці чинники не обов'язково знаходитимуться у одного пацієнта. Виникнення будь-якої з ознак важкого загострення повинно насторожувати клініциста.

Висновки досліджень Рівень доказовості
Ознаки важкого загострення: • помітна задишка; • тахіпное; • дихання з витягнутими губами; • використання допоміжної мускулатури при диханні; • парадоксальні рухи грудної стінки; • критичне збудження або порушення ментального статусу; • погіршення або поява центрального ціанозу; • поява периферичних набряків; • скорочення повсякденної активності. IV

GOLD - Global Initiative for Chronic Obstructive Lung Diseases (updated 2011)

Наступні тести можуть допомогти в оцінці тяжкості загострення:

· Пульсоксиметрія: корисна для визначення потреби та моніторингу киснетерапії. Вимірювання газів артеріальної крові необхідно при наявності ознак гострої або підгострої дихальної недостатності (РаО2< 8,0 кРа (60 мм рт ст.) на тлі або без РаСО2>6,7 КрА (50 мм. рт. ст.) при вдиханні повітря. Оцінка кислотно-лужного статусу необхідна перед початком механічної вентиляції 291, 418;

· Рентген органів грудної клітки – для виключення альтернативних діагнозів;

· ЕКГ – для виключення супутньої патології серцево-судинної системи;

· Загальний аналіз крові для виключення поліцитемії (гематокрит >55 %), анемії або лейкоцитозу;

· Наявність гнійної харкотиння під час загострення є достатнім аргументом для призначення емпіричної антибактеріальної терапії114. Hemophilus influenza, Streptococcus pneumonia, Moraxella catarrhalis найбільш розповсюджені бактеріальні чинники загострень ХОЗЛ, у хворих із ОФВ1<50 % (згідно спірометричної класифікації ступінь 3, 4) може визначатись Pseudomonas aeruginosa.

Визначення необхідності в госпітальному лікуванні

NICE 101. Chronic obstructive pulmonary disease. Management of chronic obstructive pulmonary disease in primary and secondary care. Jun 2010

Більшість пацієнтів із загостренням ХОЗЛ можуть лікуватися вдома. Але дехто через тяжкість загострення або потребу в методах лікування недоступних в домашніх умовах (кисень або небулізовані бронходилататори) чи необхідність спеціального втручання (НІВ), потребують госпіталізації.

Рішення про направлення в стаціонар вимагає оцінки:

· тяжкості симптомів (особливо ступеня задишки, наявності ціанозу або периферичного набряку і рівня свідомості);

· наявність супутніх захворювань;

· чи отримує пацієнт довготривалу кисневу терапію;

· рівень фізичної активності;

· можливість для пацієнта лікуватись в домашніх умовах.

Рекомендації:

Рекомендація Ступінь рекомендованості
R135 Чинники, які необхідно розглядати при вирішенні питання щодо потреби в госпіталізації пацієнтів вказані в таблиці 13. D

Таблиця 13. Показання для лікування вдома та в умовах стаціонару

Чинник Лікування вдома Лікування в лікарні
Можливість справитися вдома так ні
Порушення дихання (задишка) помірна важка
Загальний стан задовільний поганий / погіршується
Рівень активності задовільний поганий / пацієнт прикутий до ліжка
Ціаноз ні так
Наростання периферичних набряків ні так
Рівень свідомості нормальна ослаблена
Чи отримував ДКТ ні так
Соціальні обставини хороші живе один / не справляється
Гостра сплутаність свідомості ні так
Часте повторення нападів ні так
Значні супутні захворювання (особливо хвороби серця і інсулінозалежний діабет) ні так
SaO2<90 % ні так
Зміни на рентгенограмі грудної клітки ні так
Рівень рН артеріальної крові > 7,35 <7,35
Артеріальна Ра02 >7кРа <7кРа

 

Дослідження загострення

Діагноз загострення формується на основі клініки захворювання і не залежить від результатів досліджень; проте, в певних ситуаціях дослідження можуть допомогти у виборі адекватного лікування.

 

Рекомендації:

Рекомендація для первинного рівня медичної допомоги Ступінь рекомендованості
R136 Пацієнтам із загостренням, яких ведуть на первинному рівні, необхідно провести: • не рекомендується збір і направлення харкотиння на посів у рутинній практиці; • проведення пульсоксиметрії має значення, якщо виражена симптоматика загострення. D
  Рекомендації для пацієнтів, яких направлено до госпіталя  
R137 Всім пацієнтам із загостренням, направленим в лікарню, необхідно: • зробити рентгенограму грудної клітки; • провести аналіз газового складу артеріальної крові і записати концентрацію поглинання кисню; • записати ЕКГ (щоб виключити супутні захворювання); • зробити повний аналіз крові і сечі, а також визначити рівень електролітів крові; • пацієнтам, які приймають теофіліни, під час госпіталізації повинен бути виміряний рівень теофіліну в плазмі крові; • якщо харкотиння гнійного характеру, воно має бути направлене для мікроскопії і посіву на бактерії та чутливість до антибіотиків; • якщо пацієнта лихоманить, повинен бути взятий аналіз крові для посіву на стерильність. D

 


Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 393; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!