NICE 101. Chronic obstructive pulmonary disease. Management of chronic obstructive pulmonary disease in primary and secondary care. Jun 2010

⇐ ПредыдущаяСтр 29 из 44Следующая ⇒

Висновки досліджень	Рівень доказовості
Пульмональна реабілітація приводить до статистично істотних і клінічно значущих поліпшень якості життя та витривалості при фізичних навантаженнях³⁵¹.	Ia
Пульмональна реабілітація зменшує задишку^350,351.	IV & Ia
Пацієнти, які пройшли реабілітацію, проводили в лікарні під час загострення меншу кількість днів порівняно з групою контролю (10.4 днів проти 21.0 дня відповідно, p=0.022)³⁵⁴.	Ib

Таблиця 10. Програми легеневої реабілітації, що пропонуються пацієнтам з ХОЗЛ після загострення, у світовій практиці

Включені випробування	Тривалість	№	Деталі реабілітації
Behnke 2000 ^370,371	18 місяців	26	Стаціонарна реабілітація, що складається з вправ на витривалість (ходьба – 5 сеансів на день) протягом 10 днів; супроводжується амбулаторною реабілітацією протягом 6 місяців – базові вправи на витривалість (ходьба – 3 сеанси на день).
Kirsten 1998³⁷²	11 днів	29	Стаціонарна реабілітація починається через 6-8 днів після стабілізації стану пацієнта. Стаціонарна реабілітація складається з навчання виконувати програму (ходьба 5 сеансів на день та 6 тестів MWD) щодня протягом 10 днів.
Nava 1998³⁷³	6 тижнів	80	Стаціонарна реабілітація починається через 2-5 днів після визнання пацієнта клінічно стабільним. Стаціонарна реабілітація складається з двох щоденних сеансів навчання з прогресуючим навантаженням та навчання вправам. Повна тривалість перебування під контролем 33.2 дні проти реабілітації 38.1 день.
Eaton 2009³⁶⁸	3 місяці	97	Стаціонарна реабілітація складається з вправ і заохочень пацієнтів до тренувань протягом 30 хв/день, яка потім супроводжується амбулаторною реабілітацією. Амбулаторна реабілітація складається з контрольованого навчання вправам плюс навчання в лікарні базовій амбулаторній програмі, двічі на тиждень протягом 8 тижнів.
Mann 2004³⁷⁴	3 місяці	42	Амбулаторна реабілітація починається протягом 10 днів після виписки з лікарні та складається з 8-тижневої програми реабілітації по 2 заняття на тиждень навчанням вправам та заохочення до виконання домашніх базових вправ протягом 20 хв./день.
Murphy 2005³⁷⁵	6 місяців	26	Амбулаторна реабілітація починається відразу після виписки з лікарні і складається з контрольованих сеансів двічі на тиждень плюс вправи вдома протягом 6 тижнів.

Рекомендації:

№	Рекомендація	Ступінь рекомендованості
U11	НОВА РЕКОМЕНДАЦІЯ 11 (U11) ОНОВЛЕННЯ 2010 Р. Пульмональна реабілітація повинна бути доступною для всіх пацієнтів з ХОЗЛ (див. R84) включаючи тих, хто був госпіталізований у зв'язку із її загостренням протягом останнього часу
R84	Пульмональна реабілітація повинна проводитися всім пацієнтам, які самі пов'язують свій стан з ХОЗЛ (зазвичай ступінь МДК 3 і вище). Пульмональна реабілітація не придатна для пацієнтів, які не в змозі ходити, мають нестабільну стенокардію або, які недавно перенесли інфаркт міокарду.	D
R85	Для більшої ефективності програм пульмональної реабілітації і підвищення їх адекватності вони повинні реалізовуватися у відповідний для пацієнтів час і в досяжних для них місцях, а також повинні бути доступні людям з обмеженими можливостями – інвалідам. Місця мають бути доступні в межах прийнятного часу від направлення.	D
R86	Програми пульмональної реабілітації повинні мати багатокомпонентну, мультидисциплінарну дію, що базується на індивідуальних потребах пацієнта. Процес реабілітації повинен включати програму фізичних тренувань, ознайомлення з суттю захворювання, харчове, психологічне і поведінкове втручання.	А
R87	Пацієнти повинні бути обізнаними щодо переваг пульмональної реабілітації і зацікавлені в її застосуванні.	D

Коментар робочої групи:

Робоча група вважає за необхідне доповнити рекомендації відносно пульмональної реабілітації даними, щодо санаторно-курортного лікування хворих на ХОЗЛ.

В країнах ЄС та США санаторно-курортне лікування не входить до переліку медичних послуг, які надає система охорони здоров’я, тому наукові оцінки та дослідження впливу санаторно-курортного лікування на здоров’я організму в цих країнах відсутні. Базуючись на аналізі публікацій, наведених у списку літератури, яка була використана робочою групою для адаптації настанови, та особистим клінічним досвідом спеціалістів з санаторно-курортного лікування вважаємо за необхідне додати наступний фрагмент.

Одним із шляхів реалізації легеневої реабілітації для хворих із стабільним перебігом ХОЗЛ є санаторно-курортне лікування.

Головними ефектами санаторно-курортного лікування ХОЗЛ є:

- зменшення (усунення) етіологічних впливів та факторів ризику;

- тренування адаптаційно-пристосувальницького потенціалу організму, імунокомпонентних та стреслімітуючих систем;

- зменшення явищ запалення в дихальних шляхах;

- зменшення обструкції та покращення дренажної функції бронхів;

- покращення функції зовнішнього дихання та толерантності до фізичного навантаження;

- корекція вегетативних зрушень;

- зменшення частоти та тривалості загострень;

- покращення працездатності та якості життя.

Результативність санаторно-курортного лікування пацієнтів з ХОЗЛ, в першу чергу залежить від правильного санаторно-курортного відбору. Санаторно-курортний відбір передбачає відповідний медичний відбір (оцінку загального стану, даних функціональних, клініко-інструментальних, лабораторних досліджень, даних клінічного перебігу, стадії ХОЗЛ та ступеню важкості, наявності супутньої патології тощо) та добір конкретного санаторно-курортного закладу, реабілітація в якому буде для хворого найбільш ефективною. Санаторно-курортний відбір зазвичай здійснюється санаторно-відбірною комісією дільничних поліклінік, керуючись показаннями та протипоказаннями щодо санаторно-курортного лікування (Хвороби системи дихання //Показания та протипоказання щодо санаторно-курортного лікування в санаторіях закритого акционерного товариства «Укрпроффоздоровниця» : Довідник. -Київ, 2003.-с.57-60.).

Внаслідок проходження пацієнтами санаторно-відбірної комісії йому надається санаторно-курортна карта (форма 072-У).

Загальноприйнятим показником для оцінки ступеню обструкції у пацієнтів з ХОЗЛ, а відтак й ступеню важкості захворювання вважається об’єм форсованого видиху за 1 секунду (ОФВ₁) після бронходилятації(GOLD Global Initiative for Chronic Obstructive Lung Diseases, Global Strategy for the Diagnosis, Management and Prevention of Chronic Obstructive Pulmonary Disease, revised 2008 http://www.goldcopd.org/).

Санаторно-курортне лікування призначають пацієнтам з ХОЗЛ I–II стадії із стабільним перебігом лише у фазі повної та неповної ремісії без значних порушень вентиляційної функції, без бронхоектазів, що супроводжуються виділенням великої кількості мокротиння, з легеневою недостатністю не вище за ІІ ступінь. Пацієнти з ХОЗЛ з легеневою недостатністю (ЛН) І ступеню направляються у кліматичні курорти, які розташовані в зоні лісів та приморських берегів, а пацієнти з ІІ ступенем ЛН - у місцеві санаторно-курортні заклади (Червинская А.В. Хроническая обструктивная болезнь легких /А.В.Червинская// Физиотерапия: национальное руководство / под ред.Г.Н.Пономаренко. - м., 2009. - с.384-388.). Обмеженими слід вважати показання до санаторно-курортного лікування пацієнтів з ХОЗЛ у холодний період року або період різких коливань метеофакторів на курорті. Найбільш рекомендованими є кліматолікувальні курорти південного берегу Криму.

Пацієнтам, що прибувають на санаторно-курортне лікування рекомендовано перед призначенням комплексу лікування доцільно виконати спірометрію, ЕКГ, загальний аналіз крові та за необхідності рентгенологічне дослідження.

На сьогодні в Україні використовуються такі методи санаторно-курортного лікування як кліматолікування, фізіотерапевтичні методи, лікувальна фізична культура та лікувальний масаж.

Кліматолікування — використання метеорологічних факторів, кліматичних та погодних умов той чи іншої місцевості у лікувальних та профілактичних цілях. Взаємодія з зовнішнім середовищем та пристосування до його умов має позитивний вплив на процеси обміну речовин, окислювальні процеси, терморегуляцію організму тощо. При цьому формування відповідних реакцій здійснюється на усіх рівнях структурно-функціональної організації організму (Физиотерапия и курортология /Под. ред. В. М. Боголюбова: Бином, Москва, Кн. 2 ‑ 2008. – 311 с.). При легкому перебігу патологічного процесу можливо направляти пацієнтів з ХОЗЛ на курорти різного типу незалежно від їх географічного розташування. Степовий клімат рекомендують для лікування хворих з бронхореєю при задовільному стані компенсаторних механізмів, при проявах астенічного синдрому рекомендований лісовий клімат. Курортне лікування на узбережжі Чорного та Азовського морів у теплий період року ефективне для хворих з незавершеним запальним процесом при належності легеневої гіпертензії, наявності дискринії, сухості слизової оболонки бронхів

Виділяють умовно такі види кліматотерапії — аеротерапію, геліотерапію, таласотерапію та ін. Геліотерапія ‑ лікувальний вплив променевої енергії сонячного випромінювання. Таласотерапія ‑ купання в морі або інших відкритих водоймищах, сприяє закалюванню, тренуванню терморегуляції. Аеротерапія ‑ метод природної оксигенотерапії, який здійснюється через прогулянки, повітряні ванни, перебування в кліматопавільйонах, сон біля моря.

До фізіотерапевтичних методів відносяться: інтервальні гіпоксичні тренування (ІГТ), спелеотерапія (галотерапія), галоаерозольтерапія, вуглекислі ванни, пелоїдолікування (лікувальні грязі), хлоридні-натрієві ванни, магнітотерапія низькочастотна, лікарський електрофорез, лазеротерапія (ЛТ), діадинамотерапія, ампліпульстерапія тощо.

Інтервальні гіпоксичні тренування (ІГТ) (або переривчаста гіпоксична терапія) — метод, заснований на перебудові діяльності дихальної, серцево-судинної та нервової системи у відповідь на мінливу концентрацію кисню у повітряній суміші що вдихують, за умов нормального атмосферного тиску. ІГТ знижує середнє число загострень ХОЗЛ за рік з 2,68±0,12 до 1,1±0,06 (р< 0,01) (Юсутталиева М.М. Нормобарическая гипоксически гиперкапническая стимуляция при ХОЗЛ на курорте / М.М. Юсутталиева, В.М. Савченко, С.И. Ковальчук //Физиотерапевт — 2011. — №. — С.14 ‑ 15. ІГТ призначають пацієнтам з ХОЗЛ для зниження реактивності бронхіальних рецепторів, зниження активності запального процесу у бронхах, стимуляції мукоциліарного кліренсу для поліпшення відходження мокроти незалежно від фази захворювання.

Галотерапія — метод лікування з перебуванням у штучно створеному мікрокліматі соляних печер, призначають при ХОЗЛ I-III ступеня, у стані ремісії

Вуглекислі ванни (ВВ) — лікувальне зовнішнє подразнення теплових рецепторів шкіри бульбашками вуглекислого газу, що мають Т 12 – 13⁰С при Т⁰С води (до 32 – 33⁰С), сприяє поліпшенню клінічного перебігу ХОЗЛ I-II ступеню важкості. Хлоридно-натрієві ванни показані пацієнтам з ХОЗЛ з проявами млявоплинного запалення і в фазі ремісії процесу.

Індивідуальний відбір пацієнтів з ХОЗЛ на щоденну пелоїдотерапію поліпшує результати лікування, підсилює редукцію клінічної симптоматики, поліпшує стан системи імунітету, скорочує строки санаторно-курортного лікування на 6-8 днів без зниження ефективності і зриву адаптаційних можливостей пацієнта. (Математическое прогнозирование эффективности пелоидотерапии у больных хроническим бронхитом и обструктивной болезнью легких / Т.Н. Зарипова, И.И. Антипова, И.Н. Смирнова, В.Б. Хон //Вопросы курортологии, физиотерапии и лечебной физкультуры. — 2012. — № 1. — С. 9 — 13)

Магнітотерапія низькочастотна ‑ лікувальне застосування магнітної складової змінного електромагнітного поля низької частоти Терапію низькочастотним змінним магнітним полем у переривчастому режимі, доцільно застосовувати у пацієнтів з супутніми захворюваннями серцево-судинної системи, слабких, похилого віку.

Лазеротерапія (ЛТ) — лікувальне застосування низькоінтенсивного лазерного випромінювання, доцільно самостійно застосовувати у фазі неповної ремісії та при незначних порушеннях показників імунітету. Виділяють такі види ЛТ: неінвазивна магніто-лазеротерапія (НМЛТ), лазеропунктура низькоінтенсивним лазером, низькоінтенсивне гелій-неонове лазерне випромінювання, інвазивна ЛТ.

Діадинамотерапія, ампліпульстерапія — методи лікувального впливу на організм діадинамічними або синусоїдальними модульованими імпульсними струмами (СМТ). Показана пацієнтам з ХОЗЛ у фазі стійкої ремісії або нестійкої ремісії, протипоказаннями для призначення є пневмоклероз, емфізема легень.

Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 292; Мы поможем в написании вашей работы!
Поделиться с друзьями:

⇐ Предыдущая 24 25 26 27 282930 31 32 33 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!