Міжамериканська система захисту прав людини



В основі функціонування міжамериканської системи захисту прав людини лежать три документа:

Статут Організації Американських Держав;

Американська декларація прав і обов'язків людини;

Міжамериканська конвенція з прав людини.

Американська декларація проголосила десять обов'язків людини (обов'язок по відношенню до суспільства в цілому; до дітей і батьків; обов'язку отримувати освіту; підкорятися закону; служити суспільству і нації, платити податки; утримуватися від політичної діяльності в іноземній державі; обов'язок працювати та ін.)

Міжамериканська конвенція з прав людини була тим самим документом, який лежав в основі діяльності Міжамериканскої комісії. Міжамериканська конвенція з прав людини, прийнята 22 листопада 1969 року і вступила в чинності 18 липня 1978 року, є багатостороннім міжнародним договором «закритого типу»: правом підписання, ратифікації або приєднання до нього мають тільки держави-члени ОАД.

З набранням чинності Міжамериканської конвенції Комісія у своїй правозастосовчій діяльності щодо держав-учасниць Конвенції керується положеннями останньої, а відносно держав-членів ОАД, які не ратифікували конвенцію Комісія продовжує застосовувати положення Американської декларації.

Набуття чинності Конвенцією 1978 р завершило 30-річний процес формування в рамках Організації Американських Держав регіональної системи захисту прав людини.

Міжамериканський Суд з прав людини - автономний судовий орган, наділений функціями щодо застосування і тлумачення Міжамериканської конвенції. Правом передачі справи в Суд володіють тільки державиучасниці Конвенції і Міжамериканська комісія. Рішення Суду обов'язкові для сторін і оскарженню не підлягають.

Міжамериканський Суд має юрисдикцію щодо тлумачення положень як самої Конвенції, так і інших договорів, що стосуються захисту прав людини в країнах американського континенту.

Таким чином, коло питань, за якими Суд може давати консультативні висновки, значно ширше аналогічного кола за Європейською конвенцією. Міжамериканський Суд має право за запитом будь-якої держави-члена ОАД давати висновок про відповідність будь-якого закону такої країни положенням Конвенції чи інших договорів у сфері прав людини.

Африканська система захисту прав людини

Африканська хартія прав людини і народів була прийнята Асамблеєю глав держав Організації Африканської Єдності (ОАЄ) лише у 1981 р.

Вона іменується також Банжульською хартією (за місцем прийняття — м. Банжул, Гамбія). Містить широкий спектр як соціально-економічних, так і цивільних прав, а також ряд обов'язків людини. В Хартії беруть участь 53 країни-члена Африканського союзу.

В документі подано широкий перелік громадянських, політичних, соціально-економічних та культурних прав і свобод людини, а також прав народів: право на рівність перед законом та рівний захист законом: право на життя, повагу і гідність; заборона всіх форм експлуатації і гноблення людини, включаючи рабство, работоргівлю, тортури, нелюдські або принижуючі гідність види поводження і покарання; право на свободу та особисту безпеку, включаючи свободу від свавільного арешту або затримання; право бути вислуханим у справі; право на презумпцію невинності; захист і розумні строки розгляду справи судом; право на свободу совісті, інформацію, об'єднання та мирні збори; право покидати країну і повертатися до неї; свобода пересування і проживання; право на політ, притулок; право вільно брати участь в управлінні країною і рівного доступу до державної служби та державної власності; право на працю, освіту, культуру, захист моральних і традиційних цінностей, що визначаються суспільством.

Хартія передбачала створення не суду, а Комісії, завданням якої стало розвиток і захист закріплених прав у Африці. При цьому, Комісія наділялася лише консультативними повноваженнями: сприяти правам людини і народів, розробляти принципи і норми, спрямовані на розв'язання правових проблем, співробітничати з іншими африканськими та міжнародними установами, забезпечувати захист прав людини та народів, тлумачити всі положення Хартії.

Африканський суд прав людини і прав народів - судовий орган для втілення в життя положень Африканській хартії.

Суд складається з 11 суддів, які є визнаними експертами у галузі цивільного, ісламського, африканського права і в області прав людини. Суд може приймати і розглядати скарги від Африканській Комісії.


Дата добавления: 2020-04-25; просмотров: 1080; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!