Існує 2 форми рецептурних бланків.
Форма № 1 — для виписування ліків дорослим і дітям за повну вартість;
для виписування ліків безкоштовно чи на пільгових умовах і засобів, що підлягають кількісному обліку;
Форма №3 — для виписування наркотичних препаратів (бланки рожевого кольору, мають відповідну серію і номер).
Структура рецепта.
Рецепт виписують на відповідному бланку, оформленому друкарським способом.
Рецепт складається з таких частин.
1. Напис «іп s сгірііо», до якого входять:
—назва лікувально-профілактичного закладу і його код;
—вказівка щодо рецепта (дитячий чи дорослий);
—дата виписування рецепта (число, місяць, рік);
—прізвище та ініціали хворого, вік;
—прізвище та ініціали лікаря.
2. Звернення лікаря до фармацевта — «гесіре», що означає
«візьми». Скорочено — « R р».
3. Після R р.: іде перелік лікарських речовин ( d е s і g паііо m а t е-
гіаг um ) латинською мовою у родовому відмінку із зазначенням їх
кількості (дози).
Якщо у рецепті виписана одна речовина — то це простий ре цепт, а якщо кілька — складний. Під час виписування складного рецепта назви препаратів пишуть одна під іншою і в певному порядку: спочатку основну лікарську речовину (Ьаsіs), на дію якої розраховує лікар, потім допоміжну (аdjuvапs), яка посилює дію основної, потім, якщо потрібно, речовину, яка зменшує неприємний смак і запах ліків (согг ig еп s), і формівну речовину (сопstіtuепs).
У рецептах кількість твердих та сипких речовин позначають у грамах або частках грама. Для практичної діяльності необхідні знання позначення доз у рецептах (в грамах або частках) і на упаковці (в міліграмах).
|
|
|
Позначення доз у рецептах
| Одиниці маси, г | Позначення в рецепті | Прочитання умовного позначення | Позначення, мг |
| 1 | 1,0 | Один грам | 1000 |
| 0,1 | 0,1 | Один дециграм | 100 |
| 0,01 | 0,01 | Один сантиграм | 10 |
| 0,001 | 0,001 | Один міліграм | 1 |
| 0,0001 | 0,0001 | Один дециміліграм | 0,1 |
| 0,00001 | 0,00001 | Один сантиміліграм | 0,01 |
Кількість рідких лікарських засобів у рецептах вказується в мілілітрах, краплях (наприклад: 1 ml; 100 ml; gtts). Якщо лікарська речовина дозується в одиницях дії (ОД), то в рецепті вказується кількість одиниць дії.
4. Приписка ( Su Ь s сгірііо) — вказівка фармацевту на технологію
виготовлення, лікарську форму, кількість доз латинською мо-
вою.
5. Сигнатура ( S і gn а tur а). Починається зі слова s і g па (познач).
Цю частину пишуть державною чи іншими мовами згідно з законом України «Про мови в Україні» без будь-яких скорочень.
6. Рецепт закінчується підписом лікаря і його особистою печаткою.
7. Додатково регламентується тривалість дії виписаного рецеп-
та шляхом викреслювання окремих термінів.
|
|
|
Рецепти на лікарські засоби, що відпускають за рецептом на бланку №3, дійсні протягом 5 днів, на одурманюючі засоби і ті, що підлягають відпуску безкоштовно (форма №1), а також зазначені в пункті 15 вище згаданих правил — 10 днів, на решту — 2 міс.
4.До твердих лікарських форм відносять порошки, таблет ки, драже, гранули тощо.
Таблетки (ТаЬи ltt ае) — тверда дозована лікарська форма, яку одержують шляхом пресування лікарських та індиферентних речовин (цукор, крохмаль, тальк, натрію хлорид, вода, розчин желатину). Виготовляють таблетки круглої або овальної форми на фармацевтичних заводах. Застосовують внутрішньо. Перед вживанням краще подрібнити і розчинити в невеликій кількості води.
Таблетки тривалого виведення і такі, що мають ентеросолюбільне по криття, не можна подрібнювати.
Є спеціальні таблетки для розсмоктування у роті, а також для введення у піхву, для імплантацій під шкіру.
Залежно від кількості лікарських речовин є прості - містять один лікарський засіб та складні - містять два або декілька лікарських засобів таблетки.
Виділяють складні таблетки, що мають спеціальну офіцінальну назву («Седалгін», «Теофедрин» тощо).
|
|
|
Під час роботи з таблетками звертають увагу на якість. Вони повинні бути круглої або овальної форми з цілими краями, без плям, з гладенькою поверхнею.
Перевіряють таблетки на міцність - при падінні на дерев'яну поверхню таблетки не повинні розбиватися, розчинність - мають розпастися або розчинитися за 10 хв у воді за температури 37°С; таблетки, вкриті оболонкою, — за 30 хв.
Драже ( Dragee ) — тверда дозована лікарська форма, яку одержують шляхом багаторазового нашаровування лікарських і допоміжних речовин на цукрові гранули. Застосовують внутрішньо, ковтають, не розжовуючи. Завдяки цукровій оболонці драже не відчувається неприємний смак і запах лікарських речовин.
Мікродраже — тверда дозована лікарська форма, яка утворюється шляхом нанесення лікарської речовини й цукрового сиропу на зернятка цукру.
Гранули ( Granulae ) — тверда лікарська форма, має вигляд однорідних частинок округлої, циліндричної або неправильної форми. Виготовляють на фармацевтичних заводах. Є недозованою лікарською формою. Призначають внутрішньо, дорослим дозують чайними ложками, дітям розчиняють у перевареній воді.
Приклад рецепта:
Rp.:Granularum Orasi 100,0
|
|
|
D.S. По 1/2 — 1 чайній ложці під час або після їди 3 рази на день всередину.
Порошок (Pulvis) — це тверда сипка лікарська форма для внутрішнього або зовнішнього застосування, що складається з однієї або кількох подрібнених речовин. Стерильний порошок застосовують для парентерального введення після попереднього розчинення в стерильному розчиннику.
Для виготовлення порошків використовують лікарські речовини різного походження: синтетичного, рослинного, тваринного, мікробного та неорганічні сполуки. Виготовляють фабрично-заводським шляхом за офіцінальними прописами та в аптеках за магістральними прописами.
За ступенем подрібнення порошки поділяють на:
1) крупний ( pulvis grossus ), застосовують внутрішньо після попереднього розчинення;
2) дрібний ( pulvis subtillis ), застосовують внутрішньо і запивають водою;
3) найдрібніший ( pulvis subtilissimus ), застосовують зовнішньо.
За кількістю інгредієнтів порошки поділяють на прості, які містять один лікарський засіб і складні - містять два або більше лікарських засобів. Застосовують також дозовані, які поділені на окремі прийоми внутрішньо, стерильні у флаконах і ампулах — для ін'єкцій та не дозовані, якщо містять несильнодіючі речовини, тобто не потребують точного дозування — зовнішньо, рідше внутрішньо.
Маса дозованих порошків від 0,1 до 1 г, а якщо лікарської речовини менше ніж 0,1 г, додають цукор ( Saccharum ) або молочний цукор ( Saccharum lactis ), або глюкозу ( Glucosum ), а для хворого на цукровий діабет — крохмаль ( Amylum ).
Відпускають дозовані порошки у папері, а ті, що містять гігроскопічні речовини, — у вощаному папері ( Charta cerata ) або парафіновому ( Charta paraffi nata ).
Недозовані порошки випускають з масою від 5 до 100 г і біль ше. Відпускають у паперовому пакеті або у баночці. Є певні правила щодо виписування порошків у рецептах.
Капсули ( Capsulae ) — це оболонки для дозованих порошкоподібних, гранульованих або рідких лікарських речовин для внутрішнього застосування. У капсулах випускають лікарські препарати, що мають неприємний смак, запах або чинять подразливу дію.
Желатинові капсули виготовляють із желатину. Вони бувають еластичні, які заповнюють на заводах, і тверді, що складаються з двох півциліндрів, які заповнюють на заводах та в аптеках.
Желатинові капсули, що обробляють парою формальдегіду, називають глюто їдними, або гелодуратовими, якірозчиняються в лужному середовищі кишок, як і кератинові. Капсули призначають внутрішньо, ковтають їх нерозжовуючи.
Спансули ( Spansulae ) — це капсули для внутрішнього застосування, які містять суміш кількох видів мікродраже лікарських речовин з різною тривалістю дії.
Сучасна хіміко-фармацевтична промисловість виготовляє «кондитерські» лікарські форми на желатиновій основі: пастилки, цукерки, печиво, які привабливі на вигляд і зручні в лікуванні дітей дошкільного віку.
Дата добавления: 2019-02-26; просмотров: 412; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!