ПРАВИЛА МАРКУВАННЯ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ У ВЕТЕРИНАРНИХ АПТЕКАХ



Маркування (від нім. Markieren - відзначати, ставити знак) -| нанесення умовних знаків, літер, цифр, написів на об'єкт, щоб відрізняти його від інших об'єктів або повідомити про його особливі властивості.

Маркування призначене для ідентифікації товару або його окремих властивостей, доведення до споживача інформації про виробника, про кількісні та якісні характеристики товару. У маркуван­ні відображаються відомості про виробника, стандарти, яким відпо­відає товар, сертифікації, гарантії виробника, термін використання товару та основні споживчі властивості. Маркування є засобом забезпечення контролю якості товару і використовується контролю­ючими організаціями для ідентифікації та експертизи. Воно дозволяє забезпечити простежуваність товарних запасів на всіх етапах руху товару.

Функції маркування: інформаційна, ідентифікаційна, мотива­ційна, емоційна.

Інформаційна функція маркування є основною і повинна враховувати інформацію, зазначену в товаросупровідних документах. Якщо інформація не збігається, значить товар фальсифікований.

До маркування пред'являються наступні вимоги: інформація повинна бути простою, сучасною, зрозумілою, достовірною (точною), об'єктивною, правдивою; інформація повинна надаватись покупцеві на мові, яку він розуміє, з використанням загальноприйнятих термінів, що прописані у довідниках; достатність - недопущення як неповної, так і зайвої інформації; застосування термінології та мови викладу має бути недвозначним; інформація для споживачів повинна чітко відрізнятися від інформації, призначеної для рекламування продукції; шрифт напису повинен легко читатися і відповідати національним та міжнародним стандартам.

Маркування лікарських засобів повинно відповідати певним вимогам. На внутрішній і зовнішній упаковках на кожній одиниці споживчої тари з лікарським засобом (банці, флаконі, тубі, пачці, коробці, пачці з ампулами та ін.) на етикетку або безпосередньо на поверхню тари будь-яким способом повинно бути нанесено чітке маркування, що легко читається на національній мові:

· торгова назва лікарського засобу (якщо вона є і не збігається з назвою лікарського засобу) та міжнародна непатентована назва лікарського засобу, назва препарату латинською та російською або національною мовою, латинська назва повинна мати більш дрібний шрифт, ніж назва національною мовою;

· склад препарату (вказується концентрація або вміст у вагових, об'ємних або відносних величинах діючих компонентів) і перерахо­вуються всі допоміжні речовини;

· лікарська форма;

· назва підприємства-виробника, його товарний знак, юридична адреса, країна-виробник, розробник лікарського засобу (якщо він не збігається з виробником);

· товарний знак організації-виробника (за наявності);

· номер серії та дата виготовлення, що складаються з цифр, де чотири останніх означають місяць і рік випуску даної продукції, а попередні - виробничий номер;

· термін придатності (римськими цифрами позначається місяць, арабськими - рік);

· номер реєстраційного посвідчення - цифри вказують рік затвердження лікарського засобу наказом Міністерства охорони здоров'я країни і номер цього наказу;

· штрих-код;

· спосіб застосування, призначення препарату (для ін'єкцій, зовнішнє);

· кількість лікарського засобу в одиниці упаковки (у вагових, об'ємних або кількісних одиницях), доза і кількість доз в упаковці, активність (для біопрепаратів, антибіотиків в одиницях дії);

· умови відпуску, ціна;

· умови зберігання;

· заходи безпеки при застосуванні лікарських засобів, що мають написи ("Стерильні", "Застосовувати за призначенням лікаря").

Для ін'єкційних лікарських засобів повинна бути мінімальна інформація щодо назви препарату латинською та російською або національною мовою про склад препарату, активність, кількість лікар­ського препарату, номер серії.

Для стерильних лікарських засобів вказується слово "стери­льні". Для ін'єкційних лікарських засобів повинен бути вказаний спосіб уведення: 1) внутрішньовенно, 2) внутрішньом'язово; 3) під­шкірно. Якщо ін'єкційний лікарський засіб вводиться всіма способами, то вказується "Для ін'єкцій".

У маркуванні комплекту антибіотика з розчинником на пачці або коробці слід вказувати номер серії антибіотика і номер серії розчинника, а також термін придатності лікарського засобу, що входить у комплект з найменшим терміном придатності

У маркуванні багатодозових стерильних лікарських засобів додатково вказують термін придатності лікарського засобу після першого розкриття упаковки. Якщо це обумовлено в документі на лікарський засіб конкретного виду, у маркуванні лікарського засобу необхідно вказувати попереджувальні написи ("Крапельно", "Перед вживанням збовтувати" і т.д.).

Для отруйних і сильнодіючих лікарських засобів (Списків А та Списків Б) має бути напис "Застосовувати за призначенням лікаря".

? ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Що таке аптека?

2. Які є типи і види аптек?

3. Яке обладнання передбачається в аптеках?

4.. Де зберігають ліки, до складу яких входять отруйні речовини?

5. Які ваги бувають в аптеках?

6. Що таке маркетинг медикаментів?

7.Які правила зберігання ліків по групах?

8.Правила маркування ветеринарних препаратів.

 

 


Дата добавления: 2019-02-13; просмотров: 478; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!