Земельно-оціночна структуризація населеного пункту. Виділення оціночних районів.
Процес рентоутворення в межах населеного пункту відбувається, як правило, на достатньо великій та внутрішньо неоднорідній території, яка характеризується складним поєднанням природних і антропогенних ландшафтів, різницею в функціонально-планувальних якостях, різним рівнем прибутковості від використання земель, що призводить до неоднорідності прояву рентоутворюючих факторів. Це обумовлює необхідність її землеоціночної структуризації — економіко-планувального зонування території. Економіко-планувальні зони встановлюються на основі економічної оцінки території населеного пункту з урахуванням таких факторів:
1. Неоднорідність функціонально-планувальних якостей території.
2. Доступність до:
місць концентрації трудової діяльності (місць прикладання праці);
центрів громадського обслуговування;
місць масового відпочинку;
центру населеного пункту;
3. Рівень інженерного забезпечення та благоустрою території;
4. Рівень розвитку сфери обслуговування населення;
5. Екологічна якість території;
6. Соціально-містобудівна привабливість середовища :
різноманітність місць прикладання праці;
наявність історико-культурних та природних пам’яток ;
естетика архітектурної забудови тощо.
Кількість факторів, що враховуються при здійсненні економіко-планувального зонування визначається, насамперед, величиною населеного пункту та рівнем його соціально-економічного розвитку.
|
|
|
Кінцевим результатом економіко-планувального зонування території населеного пункту є визначення зонального коефіцієнту Км2, який є добутком пофакторних оцінок пп. 1-6 з урахуванням вагової характеристики кожного з факторів. Сума вагових характеристик, що встановлена для факторів, повинна дорівнювати 1,0.
Межі та кількість економіко-планувальних зон, а також значення коефіцієнтів Км2 не є наперед заданими параметрами, а результатом пофакторної оцінки території населеного пункту. Неодмінною умовою економіко-планувального зонування є виділення землеоціночних одиниць (оціночних районів) — територіально і функціонально визначених утворень, в межах яких і здійснюється оцінка властивостей земель населеного пункту. Слід пам’ятати, що оціночні райони є робочими одиницями оцінки, їх кількість залежить від розміру населеного пункту, його господарського профілю, адміністративного статусу і соціально-культурного потенціалу. Чим детальніша землеоціночна структуризація території, тим вищий ступінь достовірності кінцевого результату.
Оціночні райони, як правило, виділяються у встановлених межах населеного пункту. Вони визначаються: магістралями загальноміського та районного рівня, природними обмеженнями (річки, струмки, канали, рівчаки і т.д.), в окремих випадках — межами ділянок виробничих підприємств.
|
|
|
Площа одного оціночного району має бути порівнюваною з мікрорайоном багатоповерхової забудови, кварталом (групою кварталів) садибної забудови. Сукупність усіх землеоціночних одиниць повинна забезпечувати повне охоплення території населеного пункту. Після аналізу функціонально-планувальної структури в с. Коршів було виділено 14 оціночних райони, в с. Ліски було виділено 9 оціночних районів, в с. Казанів було виділено 10 оціночних районів.
Методика оцінки окремих факторів, які впливають на величину зонального коефіцієнту Км2 базується на розрахунку окремих індексів, що відображають вплив кожного фактора (або їх групи) на цінність території населеного пункту. Алгоритм розрахунку відповідає таким умовам:
1. Значення кожного індексу розраховується від середнього значення конкретного фактора для населеного пункту (середнє значення приймається за 1,0).
2. Механізм зважування окремих факторів грунтується на методах багатомірної статистики та експертної оцінки кожного фактора).
3. Граничні значення коефіцієнта Км2 вкладаються у діапазон значень таблиці 3.6. “Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населеного пункту”.
|
|
|
Всі процедури пофакторної оцінки окремих оціночних районів, визначення зонального і локального коефіцієнтів Км2 та Км3 та здійснення економіко-планувального зонування території виконувались із застосуванням програмного комплексу грошової оцінки земель населених пунктів LPS, розробленого спеціалістами відділу інформаційних технологій.
Розрахунок комплексного індексу цінності території та виділення економіко-планувальних зон.
Розрахунок комплексного індексу цінності території оціночних районів Ii здійснюється шляхом зважування окремих індексів, які були розраховані в результаті пофакторної оцінки. Для визначення зважувальних (калібровочних) коефіцієнтів був застосований метод кореляційного аналізу (зважувались коефіцієнти парної кореляції між значеннями окремих індексів). Вагові коефіцієнти для кожного з індексів склали:
| № | Назва фактора | Вага,% | |||||
| c. Коршів | с. Ліски | с. Казанів | |||||
| 1 | Доступнiсть до центру населеного пункту | 6 | 5 | 5 | |||
| 2 | Доступнiсть до зупинок суспiльного транспорту Доступнiсть до концентрованих мiсць прикладання працi | 6 | 6 | 4
| |||
| 3 | Доступнiсть до концентрованих мiсць прикладання працi | 7 | 7 | 7 | |||
| 4 | Доступнiсть до мiсць масового вiдпочинку | 1 | 1 | 1 | |||
| 5 | Рівень інженерної підготовки території | 6 | 7 | 5 | |||
| 6 | Рiвень водопостачання | 1 | 1 | 1 | |||
| 7 | Рiвень каналiзування | 1 | 1 | 1 | |||
| 8 | Рiвень електропостачання | 1 | 1 | 1 | |||
| 9 | Рiвень теплопостачання | 5 | 4 | 1 | |||
| 10 | Рiвень газопостачання | 6 | 6 | 4 | |||
| 11 | Функціонально-планувальні властивості | 5 | 6 | 5 | |||
| 12 | Рiвень чистоти повiтря | 5 | 5 | 5 | |||
| 13 | Рiвень зашумленостi | 6 | 7 | 7 | |||
| 14 | Рівень радіоактивного забруднення | 6 | 6 | 7 | |||
| 15 | Якiсть грунтiв | 5 | 5 | 1 | |||
| 16 | Забезпечення закладами торгiвлi та громадського харчування | 1 | 1 | 1 | |||
| 17 | Забезпечення школами | 7 | 4 | 1 | |||
| 18 | Забезпечення закладами побутового обслуговування | 7 | 6 | 5 | |||
| 19 | Забезпечення культурними та спортивними закладами | 6 | 5 | 3 | |||
| 20 | Забезпечення історико-культурними, природними, культовими памятками і закладами | 5 | 5 | 4 | |||
Для визначення економіко-планувальних зон був застосований експертний метод оцінки оціночних районів села, а саме була заповнена анкета експертної оцінки, що включає 20 факторів, які впливає на величину комплексного індексу цінності районів (додаток 11-11.2).
Наступною стадією економіко-планувального зонування території населеного пункту є об’єднання оціночних районів в економіко-планувальні зони. При об’єднанні оціночних районів у зони враховувалась дія трьох факторів:
суміжність районів;
переважно однотипне функціональне використання;
близькість значень індексу Іі (величини індексів окремих оціночних районів не повинні значно відрізнятись між собою).
Значення зонального коефіцієнту Км2 для окремої економіко-планувальної зони визначається як середньозважене індексів Іі оціночних районів, які входять до цієї зони (за часткою площі району).
В результаті проведення економіко-планувального зонування у с. Коршів було виділено 8 зон, Ліски було виділено 4 зони, Казанів було виділено 5 зон (межі зон показані на Схемі економіко-планувального зонування). Перелік значень коефіцієнту Км2 та грошова оцінка 1м2 землі в межах економіко-планувальних зон наводяться у додатку 5.
Дата добавления: 2018-10-25; просмотров: 363; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!